Для інформації характерними є такі атрибути:

Інформація і дані.

Інформація — це відомості про навколишній світ (об’єкти, явища, події, процеси тощо), які зменшують міру існуючої невизначеності, неповноти знань, відчужені від їх творця і які стали повідомленнями (вираженими певною мовою у вигляді знаків, у тому числі й записаними на матеріальному носії), які можна відтворювати шляхом передачі людьми усним, письмовим або іншим способом (за допомогою умовних сигналів, технічних та обчислювальних засобів і таке інше).

Для інформації характерними є такі атрибути:

1) Матеріальний носій інформації

2) Джерело інформації (Д)

3) Отримувач інформації (О)

4) Канал зв’язку між Д та О

Відсутність інформації викликає інформаційну потребу - це усвідомлене розуміння відмінності між індивідуальним знанням про предмет і знанням, накопиченим суспільством.

Інформатизація - процес насичення виробництва і всіх сфер життя і діяльності людини інформацією.

Властивості інформації:

1) інформація достовірна, якщо вона не спотворює істинного стану справ;

2) інформація повна, якщо її достатньо для розуміння і прийняттярішень;

3) інформація чітка й зрозуміла, якщо вона виражена мовою, якою спілкуються ті, для кого вона призначена;

4) цінність, якість інформації — це міра розширення (тобто сукупності відомостей, що їх має у своєму розпорядженні користувач або система) сприймаючою стороноюпід час приймання та інтерпретації повідомлення, міра зниження стану невизначеності економічного суб’єкта, міра просування до мети;

5) адекватність інформації — це певний рівень відповідності, що створюється за допомогою отриманої інформації, образу реального об’єкта, процесу, явищу.

Дані — це інформація, подана в формалізованому вигляді, прийнятому для опрацювання автоматичними засобами за можливої участі людини.

Інформаційні ресурси організації.

Ресурс - це запас, джерело чого-небудь.

Інформаційні ресурси -увесь обсяг інформації, що є в інформаційній системі.

Внутрішнє середовище формується сукупністю структурних підрозділів підприємства і працюючих там людей, технологічними, соціальними, економічними та іншими відносинами між ними.

Зовнішнє середовище — це економічні й політичні суб’єкти, що діють за межами підприємства, і відносини з ними, тобто економічні, соціальні, технологічні, політичні та інші відносини підприємства з клієнтами, постачальниками, посередниками, конкурентами, державними органами тощо.

Залежно від джерела виникнення в межах організації розрізняють:

А)Інформація внутрішнього середовища повно відображає фінансово-господарський стан.

Б)Інформація із зовнішнього середовища є часто приблизною, неточною, неповною, суперечливою, має ймовірнісний характер і через те вимагає нестандартних процедур опрацювання.

Управління інформаційними ресурсами означає:

1) оцінку інформаційних потреб на кожному рівні і в межах кожної функції управління;

2) вивчення документообігу організації, його раціоналізацію; стандартизацію типів і форм документів; типізацію інформації і даних;

3) подолання проблеми несумісності типів даних;

4) створення системи управління даними

Інформаційні технології.

Технологія - це сукупність методів обробки, виготовлення, змінення стану, властивостей, форми сировини, матеріалу або напівфабрикату, здійснюваних у процесі виробництва продукції.

Інформаційна технологія — цесистема методів і способівзбору, передачі, накопичення, опрацювання, зберігання, подання і використання інформації.

Мета будь-якої інформаційної технології — отримати потрібну інформацію необхідної якості на заданому носії.

Класифікація інформаційних технологій:

Наявність чи відсутність автоматизації.

А) традиційні

Б) автоматизовані технології

Тип інформації, що опрацьовується.

А) дані - СУБД, алгоритмічні мови, табличні процесори

Б) текст – текстові процесори і гіпертекст

В) графіка – графічні процесори

Г) знання – експертні системи

Д) Об’єкти реального світу – засоби мультимедіа

Типу користувацького інтерфейсу

А) пакети - користувач отримує тільки результати роботи технології

Б) діалогові - взаємодіє з нею на індивідуальному комп’ютері

В) мережні - взаємодіє з нею на індивідуальному комп’ютері, який підключено до мережі електронних обчислювальних машин (ЕОМ)

За ступенем автоматизації функцій людини в процесі управління

А) електронне опрацювання даних

Б) автоматизація функцій управління

В) підтримка прийняття рішень

Г) експертна підтримка

Розвиток технічної і технологічної бази автоматизації управління народним господарством.

На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні вирішення й елементи. З позиції техніки обчислювальні машини змінювались від механічних – електромеханічних – до електронних; змінювались їх розміри та зовнішній вигляд. З позиції користувача удосконалення обчислювальних машин спрямовувалось на підвищення рівня механізації та автоматизації виконання операцій; створення нових засобів вводу та виводу даних; збільшення обсягу пам’яті; розробку нових носіїв інформації і таке інше.

Етапи застосування засобів обчислювальної техніки (ЗОТ):

1. Використання машин здатних виконувати лише окремі арифметичні операції, ручне введення первинних даних, що набиралися на технічних засобах за допомогою важелів.

2. Машини з автоматичним введенням первинних даних, що фіксувалися на перфокартах – перфораційні обчислювальні машини (ПОМ) – призначені для обробки великих масивів даних.

3. Комплексна механізація нормативних та обліково-планових робіт (ЕОМ).

4. Створення інформаційних систем обробки даних, які відомі під назвою автоматизованих систем управління (АСУ)

5. Масове використання ЕОМ в управлінні економікою

Головне призначення АРМ — забезпечити управлінський персонал новими засобами техніки і технології управління, головними можливостями яких є автоматизоване діалогове виконання основних функцій управління господарською діяльністю, діало­гова інформаційна взаємодія користувачів і оперативний доступ до даних, нагромаджуваних у центральній базі даних АСУ або в розподільній базі даних мережі АРМ.

Сучасному етапу використання засобів обчислювальної техніки притаманна така особливість: взаємодія людини і ЕОМ дає змогу створити нову інформаційну технологію управління, для якої характерна людино-машинна процедура прийняття рішень.

Еволюція засобів обчислювальної техніки, застосовуваних в управлінні економікою, спрямована на створення систем, які реалізують функції штучного інтелекту.

Поняття економічної інформації, її види та властивості.

Економічна інформація (ЕІ) — це сукупність відомостей про соціально-економічні процеси, що слугують для управління цими процесами і колективами людей у виробничій і невиробничій сферах.

До характеристик економічної інформації слід віднести:

· великі обсяги;

· багаторазове повторення циклів її отримання і перетворення у встановлені часові періоди (місяць, квартал, рік і т. ін.);

· різноманіття джерел і споживачів;

· значна питома вага рутинних процедур під час її опрацювання.

Економічну інформацію (ЕІ) можна класифікувати за цілою низкою ознак, а саме:

а) за функціями управління:

— планова;

— нормативна;

— облікова;

— аналітична;

б) за відношенням до об’єкта управління:

-вхідна (зовнішня,.внутрішня);

- вихідна (зовнішня,внутрішня)

в) за моментом виникнення:

— первинна;

— похідна;

г) за сталістю змісту:

— умовно-стала;

— умовно-змінна;

д) за характеризованими сутностями:

— інформація про предмети (деталі, вироби, устаткування);

— інформація про процеси (технологія опрацювання, технологія виготовлення);

е) за елементами структури:

— реквізит;

— показник;

— масив;

— інформаційний потік;

— інформаційна база.

А)вхідну

Б) проміжну

В)вихідну

За способом передавання розрізняють інформацію,що передається:

А) кур'єром поштою,

Б)телефоном,

В)телетайпом,

Г)факсом,

Д)каналами зв'язку.

За участю у функціях управління розрізняють інформацію:

• фактичну, яка відображає події, що вже сталися (що було);

• планово-договірну (що буде, що може бути, що має статися);

• нормативно-розрахункову, яка регламентує витрати і накладає об­меження під час розв'язування задач;

• довідкову, яка надається користувачеві до відома (дата, ім'я тощо).

 

Носії інформації.

носії інформації являють собою засоби реєстрації даних, які забезпечують зв’язок між інформацією та людиною, інформацією та ЕОМ, людиною та ЕОМ.

Усі носії економічної інформації можна класифікувати за кількома ознаками Так, за фізичною структурою носії інформації паперові, магнітні, діелектричні, напівпро­від­никові; за формою подання інформації — друковані та рукописні документи, носії з магнітним записом і перфораційні; за конструктивним виконанням — довільної форми, стрічкові, карткові, дис­кові тощо; за можливістю використання — одноразового і бага­то­разового використання; за кратністю запису — із записом, що витирається, та записом, що не витирається; за способом обробки — ручні, машинні та змішаної обробки тощо.

Залежно від способу фіксування та обробки носії інформації можна умовно поділити на три групи:

1) не придатні для автоматичного вводу до ЕОМ;

2) придатні для автоматичного вводу до ЕОМ;

3) результатної інформації.

 

Класифікація АІС

Автоматизована інформаційна система (АІС) — це система управління, зорієнтована на широке і комплексне використання технічних засобів та економіко-математичних методів для розв’­язування інформаційних задач управління трудовими ресурсами в різних ланках народного господарства. За ступенем автоматизації

За сферою призначення:

· Економічна ІС

· Медична ІС

· Географічна ІС

· Адміністративні;

· Виробничі;

· Навчальні;

· Екологічні;

· Криміналістичні;

· Військові та інші.

Класифікація інформаційних систем за місцем діяльності:

1. наукові ІС

2. ІС організаційного керування

3. ІСкерування технологічними процесами.

В залежності від функціонального призначення можна виділити такі системи:

· Керувальні (АСКТП, АСКВ);

· Проектувальні (САП);

· Наукового пошуку (АСНД, експертні системи);

· Діагностичні, моделювальні;

· Систем підготовки прийняття рішення (СППР).

Інформаційні процедури

Інформаційна процедура - набір однорідних в функціональному відношенні дій (операцій), регулярно здійснюваних співробітниками організації з метою:

· - Переміщення інформації в просторі (збір, розподіл, передача, комутація інформаційних потоків тощо);

· - Перетворення її в часі (введення, висновок, зберігання, обробка інформації тощо) інваріантне до способу реалізації процедури і використовуваним ресурсом.

Процедура збору і реєстрації інформації передбачає виявлення і подання інформації для подальшого її використання. Збір інформації — це підрахунок, зважування або інші способи вимірювання кількості тих чи інших дій. Оскільки переважна кількість економічної інформації подається у фіксованому на носіях вигляді, то збір інформації завжди супроводжується її реєстрацією. Реєстрація — це занесення виміряної кількості інформації на відповідні носії. Така дія здійснюється або вручну на паперових носіях, або з допомогою технічних засобів. До того ж інколи зафіксовану інформацію з допомогою технічних засобів (лічильників, датчиків) доводиться знову переєстровувати на інші носії, які забезпечуватимуть подальшу її обробку (первинні документи, машинні носії).
Процедура перетворення інформації включає такі елементи як переміщення (передавання) інформації каналами зв’язку і прямим переміщенням носіїв, групування, арифметична та логічна обробка інформації, зберігання інформації.
Передавання інформації каналами зв’язку може бути одностороннім — відбуватися в одному напрямі, якщо для розв’язування задачі по них передаються лише вхідні дані, і двостороннім, коли каналами зв’язку в зворотному напрямі передаються і результати розв’язування задачі. Нині передавання інформації каналами зв’язку (переважно двостороннє) набуває дедалі більшого поширення, оскільки швидко поширюються інформаційні мережі, електронна пошта. Але ще лишається досить поширеним (особливо в сільській місцевості) кур’єрський спосіб передавання інформації.

Режим роботи ЕОМ

Облік і контроль.

1. Відкриття рахунка.

2. Облік операцій за кредитними рахунками.

3. Нарахування процентів.

4. Контроль за виконанням угод.

Аналіз і регулювання.

1. Формування звітів.

2. Аналіз, підтримання рішень.

 

Облік і контроль.

1. Відкриття рахунка.

2. Облік операцій за депозитними рахунками.

3. Нарахування процентів.

4. Контроль за виконанням угод.

Аналіз і регулювання.

1. Формування звітів.

2. Аналіз, підтримання рішень.

 

Підсистеми «Планування», «Бухгалтерський облік та звітність», «Праця і заробітна плата», «Статистичний облік та звітність» функціональної частини АІС «Страхування» для рівня правління і рівня районного відділу страхової компанії.

Підсистема 01 «Планування» призначена для розробки перспективних і поточних планів прибутків і видатків за всіма видами страхування і планів надходження страхових платежів.

Підсистема 02 «Бухгалтерський облік і звітність» реалізує автоматизоване розв’язування задач з виконання операцій обліку грошових і поточних господарських операцій, укладання бухгалтерських звітів у цілому по страховій компанії, а також із формування зведених бухгалтерських балансів і аналітичних розробок до них.

Підсистема 03 «Праця і заробітна плата» призначена для розробки проектів кошторисів видатків і обліку видатків на утримання органів страхової компанії, складання звітів з праці та заробітної плати, формування зведених звітних документів та аналітичних розробок до них.

Підсистема 04 «Статистичний облік і звітність» використовується для укладання зведених статзвітів за всіма видами страхування, фінансовими результатами страхових операцій за рік, визначення основних показників роботи страхової компанії, укладання аналітичних розробок за всіма видами звітності, організаційно-масової та контрольно-ревізійної роботи.

 

Підсистеми «Тарифи і нормативи» і «Автоматизація обробки інформації» функціональної частини АІС «Страхування» для рівня правління страхової компанії, підсистеми «Ведення операцій за страховими договорами», «Контроль та аналіз діяльності інспекцій» функціональної частини АІС «Страхування» для рівня районного відділу страхової компанії.

Підсистема 08 «Тарифи і нормативи» призначена для автоматизованого розв’язування задач з обчислення тарифних ставок за видами майнового й особистого страхування, резервами внесків зі страхування життя, розробки середніх цін на сільськогосподарські культури і т. ін. У підсистемі виконуються також розрахунки відомчих нормативів розподілу фонду економічного стимулювання.

Підсистема 09 «Автоматизована обробка інформації» виконує розв’язування задач з організації автоматизованої обробки страхової інформації у страховій компанії. У рамках підсистеми формуються зведені звіти про переведення страхової інформації на обробку з допомогою персональних комп’ютерів, витрати коштів на машинну обробку за типами комп’ютерів і адміністративними територіальними одиницями в розрахунку на один особовий рахунок.

Додатково у структурі виокремлено дві підсистеми. 08 «Ведення операцій за договорами страхування», 09 «Контроль і аналіз діяльності інспекції». У першій автоматизуються розрахунки з ведення обліку об’єктів страхування і обчислення страхових платежів, розв’язуються задачі визначення збитків та виплат страхового відшкодування й страхових сум. У другій підсистемі визначаються основні показники роботи інспекцій, дільниць, бригад і агентів.

Комп’ютерні мережі

Розвиток засобів обчислювальної техніки, а особливо поява персональних комп’ютерів сприяли створенню нового типу інформаційно-обчислювальних систем під назвою локальні обчислювальні мережі (ЛОМ).

Локальна мережа — це об’єднан­ня комп’ютерів, розташованих на порівняно невеликій території (одного підприємства, офісу, однієї кімнати). Існуючі стандарти для ЛОМ забезпечують зв’язок між комп’ютерами на відстані від 2,5 км до 6 км

Зараз інформаційно-обчислювальні системи прийнято ділити на три основні типи:

— LAN — локальна мережа в межах підприємства, установи, однієї організації;

— MAN — міська або регіональна мережа, тобто мережа в межах міста, області тощо;

— WAN— глобальна мережа, що з’єднує абонентів країни, континенту, всього світу.

ЛОМ як система розподілених ресурсів повинна засновуватися на таких принципах:

-єдиного передавального середовища;

-єдиного методу управління;

-єдиних протоколів;

-гнучкої модульної організації;

-інформаційної і програмної сумісності.

виділяють два типи інформаційних систем:

— ієрархічні мережі(усі задачі, пов’язані із зберіганням, опрацюванням даних, їх поданням користувачеві, виконує центральний комп’ютер. Користувач взаємодіє з центральним комп’ютером за допомогою термінала)

— мережі «клієнт—сервер»(опрацювання даних поділене між двома об’єктами: клієнтом і сервером. Клієнт — це задача, робоча станція, користувач. Він може сформувати запит для сервера: відкрити файл, здійснити пошук запису тощо. Сервер — це пристрій або комп’ютер, що виконує опрацювання запиту)

 

Характеристика задачі

Кредитоспроможнiсть — наявнiсть передумов для отримання кредиту i спроможність позичальника вчасно і в повному обсязі погасити позику та відсотки. Кредитоспроможність позичальника визначається показниками, якi характеризують його акуратнiсть при розрахунках за ранiше отриманими кредитами, його поточне фiнансове становище, спроможнiсть у разі необхiдностi мобiлi­зувати кошти з рiзних джерел, забезпечення оперативних конверсій активів у ліквідні кошти.

Операції з аналізу стану потенційного позичальника та оцінки ризику його кредитування можна розподілити на дві групи:

-операції, що не підлягають формалізації.(належать процедури аналізу документальних та недокументальних відомостей про позичальника. Проводиться всебічний аналіз потенційного позичальника. Основним джерелом даних для проведення такого аналізу є документи, які надає клієнт в банк разом із заявкою на кредитування)

- операції, які можуть бути формалізованими(залежить насамперед від структури, розмірів банку, його кредитної політики. Тому кожний банк виробляє свою методику оцінки кредитоспроможності позичальника, при розробці якої враховуються рекомендації НБУ)

 

Вихідні повідомлення

В результаті розв’язку задачі формується вихідна інфор­мація й видається по групах показників за попередній і остан­ній звітний періоди.Під час розв’язання задачі формуються такі вихідні дані:

1. Вихідний документ «Відомість аналізу взаємовідносин банку з клієнтом-позичальником» (WED1). Цей документ формується на основі масиву проведень (PROW) та масиву кредитних договорів (KRED_DOG). Документ призначений для аналізу взаємовідносин банку з позичальникомЦя відомість може бути сформована у випадку, якщо клієнт, що звернувся за кредитом, має кредитну історію в даному банку.

2. Вихідний документ «Відомість показників, що характери­зують всю діяльність клієнта» (WED2) містить показники, які розраховуються згідно з описаними в алгоритмі формулами і свідчать про ефективність діяльності, їх динаміку та відповід­ність допустимим значенням.

3. Вихідний документ «Відомість загальних показників дія­льності клієнта» (WED3), що містить рейтингову оцінку щодо основних груп показників, на підставі якої працівник і ке­рівник кредитного відділу приймають рішення про креди­тування.

Названі відомості подаються на розгляд кредитної комісії, яка приймає остаточне рішення.

Інформація і дані.

Інформація — це відомості про навколишній світ (об’єкти, явища, події, процеси тощо), які зменшують міру існуючої невизначеності, неповноти знань, відчужені від їх творця і які стали повідомленнями (вираженими певною мовою у вигляді знаків, у тому числі й записаними на матеріальному носії), які можна відтворювати шляхом передачі людьми усним, письмовим або іншим способом (за допомогою умовних сигналів, технічних та обчислювальних засобів і таке інше).

Для інформації характерними є такі атрибути:

1) Матеріальний носій інформації

2) Джерело інформації (Д)

3) Отримувач інформації (О)

4) Канал зв’язку між Д та О

Відсутність інформації викликає інформаційну потребу - це усвідомлене розуміння відмінності між індивідуальним знанням про предмет і знанням, накопиченим суспільством.

Інформатизація - процес насичення виробництва і всіх сфер життя і діяльності людини інформацією.

Властивості інформації:

1) інформація достовірна, якщо вона не спотворює істинного стану справ;

2) інформація повна, якщо її достатньо для розуміння і прийняттярішень;

3) інформація чітка й зрозуміла, якщо вона виражена мовою, якою спілкуються ті, для кого вона призначена;

4) цінність, якість інформації — це міра розширення (тобто сукупності відомостей, що їх має у своєму розпорядженні користувач або система) сприймаючою стороноюпід час приймання та інтерпретації повідомлення, міра зниження стану невизначеності економічного суб’єкта, міра просування до мети;

5) адекватність інформації — це певний рівень відповідності, що створюється за допомогою отриманої інформації, образу реального об’єкта, процесу, явищу.

Дані — це інформація, подана в формалізованому вигляді, прийнятому для опрацювання автоматичними засобами за можливої участі людини.