Розділ 16. Нагляд і контроль за додержанням законодавства 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розділ 16. Нагляд і контроль за додержанням законодавства



про працю........................................................................................................... 469

1. Поняття нагляду і контролю за додержанням законодавства

про працю............................................................................................................ 469

2. Державний нагляд і контроль за додержанням законодавства

про працю............................................................................................................ 471

3. Громадський контроль за додержанням законодавства про працю.. 480

Контрольні питання.................................................................................................. 483

Предметний покажчик........................................................................................485

Рекомендована література..................................................................................487


I -./■; . . •.., . .. •■■*..■•.■•.

Розділ 1 яштттяяятяяшттятяттшяя^шя

І Предмет, метод, функції

та система трудового права

мммяш 1. Трудове право як самостійна галузь права

З моменту виникнення людини і її об'єднання у співтовариства з метою виживання праця стає не тільки основною її життєдіяльністю, а й основною сферою її формування й розвитку. Праця — першоосно­ва виникнення людського суспільства, головна засада його існування і прогресу. Функціонуючи як спосіб задоволення людських потреб, праця породжує першу істинно людську потребу — потребу в праці, діяльності. Потреба у праці — це суспільне відношення, що становить об'єктивну основу людської суті. Стимулом праці виступає потреба не в самій дії «лише б працювати», а споживча цінність процесу праці як творчості, як акту самовираження особистості1.

Працю можна розглядати у широкому розумінні — як явище, пов'язане із суспільною формою діяльності, так і у вузькому розумін­ні — як процес застосування здібностей до праці конкретною особою (соціологічний, філософський аспект), як сукупність трудових опера­цій (організаційно-економічний аспект), як виконання трудових обов'язків безпосередньо працівником (правовий аспект).

Праця у широкому розумінні має безліч проявів, вона присутня у різних сферах людського буття. Та трудове право є єдиною галуззю, що здатна як забезпечити реалізацію прав та законних інтересів люди­ни у сфері праці, так і сприяти вирішенню завдань економічного й со­ціального розвитку.

Трудове право як одна з основних галузей системи вітчизняного права характеризується самостійними предметом і методом, добре розвиненою нормативною базою. Воно має своє призначення та від-

1 Маркович, Данило Ж. Социология труда [Текст] : учебник / Данило Ж. Марко­вич. - М. : Изд-во РУДН, 1997. - С 147.


Розділ 1. Предмет, метод, функції та система трудового права України

повідні принципи, на яких засноване регулювання соціально-трудових відносин.

Крім трудового права, що є головною галуззю у регулюванні від­носин у сфері праці, ці відносини частково регулюються й іншими галузями права, у тому числі конституційним, цивільним, господар­ським, аграрним, адміністративним, кримінально-виконавчим, цивіль­ним процесуальним, міжнародним приватним правом, правом соціаль­ного забезпечення тощо. Відносини із праці у цих галузях відрізняються своєрідністю, мають комплексний характер, а тому різні їх групи ре­гулюються або нормами відповідної галузі, або нормами законодавства про працю.

Конституційнеправо є основною галуззю, що регламентує права й обов'язки громадян, у тому числі й у соціально-економічній сфері. Реалізація таких важливих конституційних прав людини, як право на працю, право на відпочинок, право на страйк із метою захисту соці­альних і економічних інтересів, на здорові й безпечні умови праці, на достатній рівень життя неможлива без взаємодії конституційних по­ложень і механізмів їх реалізації, установлених трудовим правом. На­приклад, здійснення права на працю забезпечується забороною необ­грунтованої відмови у прийнятті на роботу, встановленою ст. 22 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), а конституційне положення про гарантії від незаконного звільнення реалізується через вичерпний перелік підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, установлений у законодавстві про працю.

Зв'язок трудового права з правом цивільнимпроявляється у бага­тьох сферах. Історично трудове право виділилося з нього, і в цивіль­ному праві залишилися деякі види договорів, пов'язаних із працею (наприклад, договори підряду). Але, на відміну від цивільного права, що у праці регулює майнові відносини, а отже — і результат праці, трудове право регулює не тільки і не стільки результат, скільки процес праці. Наприклад, сутність договору підряду полягає у тому, що під­рядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завдан­ням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити ви­конану роботу. Хоча замовник і має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, він не має права втручатися у діяльність підрядни­ка. Відрізняється трудове право від цивільного й за методом право­вого регулювання. Для трудового права характерне поєднання дого­вірного й законодавчого регулювання, участь самих суб'єктів трудових


/. Трудове право як самостійна галузь права

відносин у встановленні умов праці за допомогою локальної нормо-творчості, наявність відносин влади — підпорядкування в організації праці. У цивільному праві проявів імперативного методу фактично немає, і цивільно-правові відносини регулюються через диспозитив­ний метод, заснований на договірних засадах із юридичною рівністю сторін.

Хоча трудові відносини не є предметом регулювання Господар­ськогокодексу, в цьому акті серед засад підприємницької діяльності закріплено принцип вільного найму підприємцем працівників. При укладенні трудового договору (контракту, угоди) підприємець зобов'язаний забезпечити належні й безпечні умови праці, оплату праці не нижчу від визначеної законом та її своєчасне одержання пра­цівниками, а також інші соціальні гарантії. У кодексі містяться і по­ложення щодо керівника підприємства, з яким укладається договір (контракт) з відповідним змістом (строк найму, права, обов'язки і від­повідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін). Господарський кодекс є єдиним актом законодавства України, де закріплено обов'язковість укладення колективного договору на всіх підприємствах, які використовують найману працю. Містить цей акт і положення щодо трудового колективу підприємства, його повнова­жень з участі в управлінні підприємством. Рішення із соціально-економічних питань, що стосуються діяльності підприємства, вироб­ляються і приймаються його органами управління за участю трудово­го колективу і уповноважених ним органів.

Поєднання норм трудового й аграрного правау регулюванні від­носин у цій сфері зумовлено тим, що трудові відносини у фермерсько­му господарстві базуються на основі праці його членів. У разі вироб­ничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом). Трудові відносини членів фермерського господарства регулюються Статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), — законодавством України про працю. З особами, залученими до роботи у фермерському господарстві, укладається трудовий договір (контракт) у письмовій формі. Видача трудових книжок членам фермерського господарства і громадянам, які працюють у ньому за трудовим дого­вором (контрактом), та їх ведення здійснюються відповідно до законо­давства України про працю. Розмір оплати праці і тривалість щорічної


Розділ 1. Предмет, метод, функції та система трудового права України

відпустки осіб, які працюють у фермерському господарстві за трудовим договором (контрактом), не повинні бути меншими за встановлений державою розмір мінімальної заробітної плати і передбачену законом тривалість щорічної відпустки. Голова фермерського господарства створює безпечні умови праці для членів господарства і громадян, які уклали трудовий договір (контракт), забезпечує дотримання вимог техніки безпеки, виробничої гігієни та санітарії, пожежної безпеки.

З адміністративнимправом у трудового права багато спільного у сфері регулювання відносин державних службовців, атестованих співробітників органів внутрішніх справ і інших працівників, чия праця (служба) регламентується актами як адміністративного, так і трудового законодавства. Трудовим законодавством регулюється та частина відносин, що забезпечує реалізацію та охорону трудових прав і інтересів суб'єктів адміністративно-правових відносин. На державних службовців поширюється спеціальна дисциплінарна відповідальність. З іншого боку, до сфери трудового права входять організаційно-правові відносини, оскільки в регулюванні процесу праці діють відносини влади — підкорення, властиві адміністративно-правовому регулюван­ню. Законодавством встановлено адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці, за ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або допов­нення колективного договору, угоди. Серед видів адміністративних стягнень є виправні роботи, що відбуваються за місцем постійної ро­боти особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Засобами кримінальногоправа захищаються права працівників. Кримінальним кодексом встановлено відповідальність за такі види протиправних діянь, як незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів; грубе порушення угоди про працю, примус до виконання роботи, не обумовленої угодою; примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку; безпідставна неви­плата заробітної плати тощо. Застосування такого виду кримінального покарання, як позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, є законною підставою для обмеження права винної особи на вільний вибір роботи, що дає право роботодавцю відмовити йому у прийнятті на відповідну посаду (роботу).

Взаємодія трудового й кримінально-виконавчогоправа проявля­ється у регулюванні відносин при відбуванні покарання, пов'язаного із залученням до праці. Відносини із праці засуджених, що відбувають


2. Предмет трудового права

кримінальне покарання, не входять до сфери дії трудового права, оскільки вона не є найманою, договірною працею. На них поширю­ються лише норми окремих інститутів трудового права, причому у різному обсязі. Так, засуджені до обмеження волі залучаються до праці, як правило, на виробництві виправних центрів, а також на до­говірній основі на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності за умови забезпечення належного нагляду за їхньою поведінкою. Праця засуджених до обмеження волі регулюється законо­давством про працю, за винятком правил прийняття на роботу, звільнен­ня з роботи, переведення на іншу роботу. Переведення засуджених на іншу роботу, в тому числі в іншу місцевість, може здійснюватися влас­ником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом за погодженням з адміністрацією виправного центру. Засудже­ним незалежно від усіх відрахувань належить виплачувати не менш як сімдесят п'ять відсотків загальної суми заробітку. У процесі відбування покарання у виді громадських робіт власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган за місцем відбування лише здійснює контроль за виконанням засудженими визначених для них робіт та дотриманням правил техніки безпеки.

шшш^— 2. Предмет трудового права

^_^___^__ 2.1. Загальна характеристика та система відносин у трудовому праві

Предмет трудового права складають не всі відносини, пов'язані із працею взагалі, а лише ті суспільно-трудові відносини, що виникають, розвиваються та припиняються у зв'язку з безпосередньою діяльністю людей у процесі праці.

Основою предмета трудового права є відносин, що існують на базі праці, яка характеризується певними ознаками.

1) Трудове право регулює відносини із праці, що має суспільну форму. Не регулюється трудовим законодавством праця у власному домогосподарстві, праця «на себе», оскільки вона не породжує право­вих відносин.

2) Трудове право регулює відносини, що функціонують на основі вільної праці. Договірне залучення до праці зумовлює відносини, де

п


Розділ 1. Предмет, метод, функції та система трудового права України

є вільне волевиявлення, відсутній примус у будь-якому вигляді. Тому не регулюються нормами трудового права відносини, що виникають із обов'язків військової служби, відбування покарання, встановленого вироком суду.

3) Трудове право регулює відносини найманої (несамостійної) праці. Наймана праця означає те, що вона здійснюється особою, яка не є власником майна підприємства. Трудове законодавство діє там, де є відносини між роботодавцем — власником майна або уповноваженим ним органом та найманою особою. Але суто майнові відносини тру­дове законодавство не регулює, і до його сфери не включаються від­носини між власниками підприємств.

4) Трудове право регулює відносини, що виникають на основі ко­лективної праці. Сучасна праця має, як правило, кооперований харак­тер, і у трудовому процесі задіяно багато людей. Суб'єкти трудових відносин мають співпрацювати між собою, дотримуючись загально­визнаних правил суспільного буття.

5) Трудове право регулює відносини з організованої праці. Кожен із працівників виконує свою трудову функцію, і їх діяльність має бути узгодженою. Працівник має виконувати роботу певного роду та виду, що визначається професією, спеціальністю, кваліфікацією, посадою. Його робота регламентується технологічними нормами. У сучасному виробництві можуть використовуватися складна техніка та обладнан­ня, що можуть бути джерелами підвищеної небезпеки, а тому процес праці має бути організованим із відповідним рівнем безпеки. Працівник підкорюється правилам внутрішнього трудового розпорядку, відповід­ному режиму роботи.

6) Трудове право регулює відносини із «живої» праці. Ним регу­люється весь процес праці, а не тільки її результат. Невідривність праці від носія здібності до праці — працівника — зумовлює регулю­вання засобами трудового права широкого кола соціально-трудових відносин по забезпеченню зайнятості і працевлаштуванню, підготовці кадрів на виробництві, забезпеченню умов праці та виробничого по­буту, задоволенню потреб та інтересів найманих працівників, їх учас­ті в управлінні підприємством тощо.

7) Трудове право регулює відносини з утилітарної праці, яка ви­конується на результат, що має реалізуватися. Праця оплачується, працівник регулярно отримує заробітну плату, визначену за встанов­леними нормами і розцінками.


2. Предмет трудового праЪа

Традиційно вважається, що предмет трудового права складає широ­ке коло відносин щодо реалізації права на працю, працевлаштування, умов праці, організації та управління працею, професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації на виробництві, забезпечен­ня договірного регулювання умов праці, відповідальності роботодавців і працівників, вирішення індивідуальних та колективних трудових спо­рів, нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства.

Такі різнорідні за своєю сутністю відносини можуть бути упоряд­ковані, приведені до чіткої системи.

Визначення предмета трудового права О. І. Процевський здійснив, виходячи із загальної і конкретної ознак, тобто за характером праці і його властивостями (внутрішній зв'язок) та із наявності трудового договору (зовнішній зв'язок). У результаті ним було зроблено висновок, Що предмет трудового права складають чотири групи відносин: а) що виникають у результаті реалізації здібностей до праці; б) що забезпе­чують охорону і розвиток трудової діяльності; в) що виникають у ре­зультаті неналежного виконання трудових обов'язків; г) процесуальні відносини у сфері праці1.

М. В. Молодцов, слідом за О. І. Процевським, зазначав, що суспіль­на організація праці охоплює не тільки відносини, у які люди вступають безпосередньо для реалізації своєї здібності до праці, для здійснення трудових процесів, а й усі інші відносини, що забезпечують безперерв­не функціонування і розвиток суспільної організації праці: із формуван­ня, розвитку і розподілу робочої сили, забезпечення її відтворення. У структурі предмета трудового права він вбачав три великі групи від­носин: 1) із участі у суспільній праці, що складаються з трьох блоків відносин (із використання робочої сили, із відтворення робочої сили, із розподілу і перерозподілу робочої сили); 2) із розгляду трудових спорів; 3) із нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю2.

Наведена типологія відносин предмета трудового права, що 3 явилася в результаті глибоких наукових досліджень, не зменшила значення і не спростувала поділу відносин на трудові і ті, що тісно пов'язані з ними. Така класифікація, заснована на причетності відносин До самого процесу праці, дозволяє із усієї сукупності відносин виді­лити головний феномен трудового права — трудові правовідносини.

1 Процевский, А. И. Предмет советского трудового права [Текст]. - М. : Юрид. лит., 1979.

Молодцов, М. В. Система советского трудового права и система законодательства 0 тРУДе [Текст]. - М. •. Юрид. лит., 1985. - С. 48-49.


Розділ 1. Предмет, метод, функції та система трудового права України

Правовідносини у сфері праці, пов'язані з трудовими відносинами, можна класифікувати:

а) залежно від кількості суб'єктів — на індивідуальні та колективні;

б) залежно від змісту — на матеріальні, процедурні і процесуальні;

в) залежно від співіснування з трудовими у часі — на ті, що пере­
дують трудовим (наприклад, відносини із працевлаштування), існують
разом із трудовими (відносини із притягнення до дисциплінарної або
матеріальної відповідальності), слідують за трудовими (відносини із
розгляду трудових спорів про поновлення на роботі).

_^_—^_—_ 2.2. Трудові правовідносини як основа предмета трудового права





Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 141; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.80.252.84 (0.008 с.)