ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Системний підхід та його компоненти.



Економічний аналіз діяльності підприємства має бути тісно пов»язаний із системним підходом, тобто з комплексним вивченням об'єкта управління з урахуванням усіх його аспектів: еконо­мічного, соціального, технічного, організаційного, екологічного та психологічного.

За системного підходу кожний об'єкт управління розглядають як комплекс взаємозв'язаних елементів, котрим притаманні визна­чені загальні властивості і котрі об'єднані для досягнення певної мети. У спеціальній літературі рекомендується для визначення сис­теми користуватися п 'ятьма найважливішимипринципами:

• системі притаманна єдина ціль;

• система складається із взаємозв'язаних елементів, які ство­рюють її внутрішню структуру;

• система існує в певному середовищі, яке може справляти обмежуючий вплив на функціонування системи;

• система має певні ресурси, які забезпечують її функціону­вання;

• систему очолює керуючий центр, який організує її рух до ви­значеної мети.

Ці особливості системного підходу до управління свідчать, що економічний аналіз не може забезпечити підготовки управлінсь­ких рішень стосовно всіх аспектів діяльності підприємства. Але він є надійним інструментом для вирішення проблем саме еконо­мічного аспекту, а також для економічного обґрунтування рішень з інших проблем управління.

Це дає змогу визначити місце економічного аналізу в системі управління підприємством. система управ­ління підприємством сукупність трьох підсистем: власне системи управління, системи, що управляється, та інформаційної системи.

 

Характеристика фінансового та управлінського аналізу.

Фінансовий аналіз є частиною загального, повного аналізу фінансово-господарської діяльності. Іншою складовою виступає виробничий управлінський аналіз, його називають також «економічний аналіз».

У схемі «фінансовий аналіз — управлінський аналіз» під терміном «фінансовий аналіз» слід розуміти зовнішній та внутрішній аналіз результатів діяльності та фінансового стану підприємства, фінансових відносин, сукупності фінансових ресурсів та їх потоків у єдиному виробничо-торговельному процесі, а під терміном «управлінський аналіз» — внутрішньогосподарський виробничий аналіз (аналіз матеріальних, трудових ресурсів, аналіз основних засобів, аналіз витрат на виробництво і собівартості продукції).

Фінансовий аналіз, як правило проводиться на основі фінансової звітності і включає такі питання, як аналіз фінансових результатів, прибутковості роботи банку, фінансової стійкості та надійності, його ділової активності, ліквідності та платоспроможності.

Управлінський аналіз охоплює ширше коло питань дослідження роботи установи та базується не тільки на даних фінансової звітності, а й даних аналітичного бухгалтерського обліку. Управлінський аналіз не тільки констатує факт і результат роботи підприємства, а й виявляє причинно-наслідкові залежності, дає змогу виявити причини зміни окремих явищ, оптимізувати структуру активно-пасивних операцій, виявити резерви підвищення ефективності роботи.

 

Порівняльний аналіз і його характеристика.

Одним з головних прийомів аналізу є порівняння. Порівняння як спосіб дослідження здійснюється через зіставлен­ня одного показника (невідомого) з іншими (відомими) з метою визначення спільних рис або розбіжностей між ними.

В економічному аналізі порівняння використовують як основ­ний або додатковий спосіб розв'язання багатьох його завдань. Основними базами порівняння є:

— нормативні показники;

— дані попередніх періодів;

— середні галузеві показники;

— планові показники;

— показники передових підприємств або міжнародні стандарти. Порівняння фактичних показників з нормативними дає змогу

визначити рівень виконання нормативних (оптимальних) завдань щодо обсягів та ефективності виробництва, фінансової стійкості підприємства, його ліквідності, ділової активності.

Порівняння фактичних показників з показниками попередніх періодів (дня, декади, місяця, кварталу, року) уможливлює оці­нювання темпів зміни цих показників, визначення тенденцій та закономірностей розвитку економічних процесів.

Порівняння із середніми показниками по галузі (міністерству, об'єднанню, концерну) є необхідним для більш повної та об'єктив­ної оцінки діяльності об'єкта, для вивчення загальних і специфіч­них факторів, що визначають результати його діяльності.

Порівняння фактичних даних із плановими показниками свід­чить про рівень виконання плану за місяць, квартал, рік. Порів­няння фактичних даних за попередні періоди з плановими можна використати і для перевірки обґрунтованості планових показни­ків.

 

Функціонально-вартісний аналіз.

Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) відносять до найбільш ефективних видів аналізу діяльності щодо виявлення резервів економії витрат матеріальних, трудових і грошових ресурсів на виробництво продукції.

ФВА проводиться з метою виявлення резервів зниження витрат за рахунок ефективніших варіантів виробництва, ліпшого співвідношення між споживчою вартістю виробу та витратами на його виготовлення. Він базується на пошуку способів зниження матеріало-, енерго- і трудомісткості продукції.

ФВА передбачає мінімізацію витрат ресурсів у процесі виробництва за рахунок поліпшення конструкції виробів, удоскона­лення способів виготовлення деталей і вузлів, виявлення додат­кових чи зайвих витрат, раціоналізації технології та викорис­тання ефективних матеріалів. Для здійснення цього аналізу вико­ристовується звітна, облікова, конструкторсько-технологічна, нор­мативна й позаоблікова інформація.

 

Стратегічний аналіз.

Стратегічний підхід до процесу управління дає змогу підприємствам своєчасно та адекватно реагувати на зміни в середовищі їх функціонування та формувати конкурентні переваги, що в довгостроковій перспективі забезпечать зростання вартості господарських одиниць та досягнення ними стратегічних цілей.
А.А. Томпсон і А.Дж. Стрікленд вважають, що стратегічний аналіз є основою здійснення правильного стратегічного вибору, на основі обґрунтованих альтернатив та критеріїв вибору. В більш пізніх працях стратегічний аналіз найчастіше розглядають як:
- спосіб перетворення інформації, отриманої у результаті аналізу середовища, на стратегію (стратегічний план) підприємства;
- виконання функції управління, яка спрямована на перспективу;
- аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища з метою визначення напряму розвитку;
- метод, що забезпечує процес стратегічного планування та контролінгу інформаційно-аналітичними даними.
На нашу думку ці підходи можна доповнити наступними поглядами на трактування сутності стратегічного аналізу, які ще недостатньо досліджені:
1) визначення необхідного рівня потенціалу підприємства та можливості його максимального використання для досягнення стратегічних цілей;
2) прогнозування змін у зовнішньому середовищі, аналіз варіантів перетворення загроз на можливості;
3) аналіз ефективності стратегії, яка реалізується в цей час та можливості її модифікації чи заміни з метою прискорення досягнення стратегічних цілей.
Метою стратегічного аналізу є формування множини альтернатив для прийняття стратегічних рішень, які забезпечать конкурентні переваги досліджуваного об’єкта та його прибутковість в довгостроковій перспективі з максимальним використанням потенціалу підприємства та змін у зовнішньому середовищі на свою користь.
Більшість дослідників до об’єктів стратегічного аналізу відносять: стратегічні господарські підрозділи (підрозділи диверсифікованої компанії), стратегічні зони господарювання (сегменти ринку), сектори бізнесу (напрями діяльності), окремі продукти (товари, послуги), фінанси, інвестиційні проекти.

 

Метод економічного аналізу.

Метод аналізу реалізується через його науковий апа­рат, тобто через сукупність прийомів дослідження.

Найважливішим елементом методики економічного аналізу є технічні прийоми та способи аналізу, які можна назвати інстру­ментарієм аналізу. Вони використовуються на різних етапах до­слідження для:

— первинної обробки зібраної інформації;

— вивчення стану та закономірностей розвитку об'єктів, що досліджуються;

— визначення впливу факторів на результати діяльності під­приємств;

— підрахунку невикористаних резервів збільшення ефектив­ності виробництва;

— узагальнення результатів аналізу та комплексної оцінки діяльності підприємств;

— обґрунтування планів економічного та соціального розви­тку, управлінських рішень, різних заходів.

Усі прийоми економічного аналізу можна поділити на дві гру­пи: якісні та кількісні. Якісні прийоми дослідження не дають чи­слової характеристики явищ, що вивчаються, а тільки відповіда­ють на питання, як досліджувати економічні процеси, визначають способи підходу до вивчення закономірностей.

До якісних (абстрактно-логічних) прийомів дослідження відносять: аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, порівняння, еврис­тичні прийоми.

Кількісні прийоми дослідження дають числову характеристи­ку економічних явищ і поділяються на описові та аналітичні.

 





Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 184.72.102.217 (0.006 с.)