Синтаксис писемного мовлення.

Для синтаксису писемного ділового мовлення ха-рактерні такі особливості.

♦ використання словосполучень з віддієслівними імен-никами (справа здійснення, стан справ, вдосконален-ня прогресу, надходження суми, з урахуванням мож-ливих змін, своєчасне обслуговування);

♦ частотність поширених речень різних типів (Контроль за виконанням цього наказу доручити заст. дирек-тора Онищенкові П. І.; його посадовий оклад 150 (сто п’ятдесят) грн. на місяць);

♦ використання порядку слів для вираження логіко-граматичного членування речень; підмет ставиться пе-ред присудком, узгоджене означення - перед означува-ним словом, вставні слова - на початку речення;

♦ активність речень з однорідними та відокремленими членами речення;

♦ висока продуктивність інфінітивних конструкцій (пропоную відзначити; зловживати службовим обов’язком; треба враховувати; нести відповідаль-ність, брати зобов’язання тощо).

Порядок слів.

Порядок розташування слів у реченні вільний, проте існують певні правила, які визначають послідовність розміщення членів речення.

Прямим вважається такий порядок слів у реченні, при якому присудок стоїть після підмета (Епоха п'ятиповерхових будинків зародилася в 50-ті роки).

Прямий порядок другорядних членів речення пов'язаний з порядком слів у словосполученні:

узгоджене означення стоїть перед означуваним словом;

додаток- після керуючого слова;

обставина може бути перед і після головного слова (у реченні ним виступає присудок).

Порушення прямого порядку слів з метою виділення якогось із них називається інверсією (зворотним порядком слів).

При зворотному (непрямому, інверсійному) порядку слів присудок передує підмету (Нещодавна до мене заходив Тарас).

Другорядні члени речення при інверсії також змінюють своє звичне місце.

67. Типи зв*язку слів у словосполученні.

Виділяють 2 типи: сурядний і підрядний.

Сурядне словосполучення - це смислове і граматичне поєднання двох повнозначних слів як граматично рівноправних.

Підрядне словосполучення- це смислове і граматичне поєднання двох повнозначних слів як граматично нерівноправних: одне з них- головне, інше- залежне (старий будинок, маленька красуня).

ВИДИ СУРЯДНИХ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ

Між словами в сурядному словосполученні виникає три види сурядного зв'язку:

сурядний зв'язок	приклади
розділовий	то дощ, то сніг; зима або весна
єднальний	земля і небо; я і ти; ми і вона
протиставний	не я, а ти; не любов, а сон

ВИДИ ПІДРЯДНИХ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ

Між словами в підрядному словосполученні виникає також три види підрядного зв'язку:

підрядний зв'язок	приклади
узгодження	білий пес- білого пса- білому псу
керування	читаю книжку- читала книжку- читатимемо книжку
прилягання	сніданок нашвидку, співати йдучи

Розділові знаки при цитатах.

1. Цитати з вказівкою, кому вони належать, виділяються лапками. Інші розділові знаки ставляться так, як при прямій мові:
«Шевченко, Пушкін, Міцкевич — люди, що втілюють дух народу з найбільшою красою, силою й повнотою»,— відзначив Максим Горький.
2. Якщо цитата наводиться з пропуском, то він позначається трьома крапками:
Ще Добролюбов писав колись: «...Кожен із людей, які записують і збирають твори народної поезії, зробив би річ дуже корисну, якби... передав і всю обстановку,.. при якій вдалося йому почути цю пісню чи казку».
3. Посилання в тексті на слова автора або джерело цитати подається в дужках:
«Є межі між народами, але немає поміж серцями». (Р. Гамзатов)
4. Якщо цитата входить в авторський текст як частина речення, то вона у цьому випадку виділяється лапками, але пишеться з малої букви:
Вони, мов ярмаркові лірники, заведуть, бувало, на дозвіллі з братом Денисом тільки їм самим відому пісню про «пісочок, що загортає милого слідочок». (О. Г.)
5. При цитуванні віршів з точним збереженням рядків і строф лапки не ставляться:
Діти нудяться хатині, Нудять, нарікають: «Нащо зима та люта» – Все вони питають.
(Л. Українка)
6. Епіграф у лапки не береться. Вказівка на джерело або автора дається у наступному рядку без дужок:
Він (Т. Г. Шевченко) — поет цілком народний. М. Добролюбов

69.Складне речення.

Складне речення складається з двох або кількох граматичних основ (підмет та присудок), тобто простих речень, об'єднаних за змістом та інтонацією.

Складні речення поділяються на:

Сполучникове; безсполучникове; складні синтаксичні конструкції з різними видами зв'язку:

сполучникове може бути:

складносурядне: з розділовими сполучниками сурядності; з єднальними сполучниками сурядності;

з протиставними сполучниками сурядності;

складнопідрядне: підрядне означальне; підрядно з'ясувальне; підрядно обставинне:

підрядне місця, часу, способу дії, порівняльні, міри та ступеня, причини, мети, умовні, допустові, наслідкові;

складнопідрядне з кількома підрядними: з послідовною підрядністю, з паралельною підрядністю, з однорідною підрядністю,з комбінованою підрядністю

безсполучникове може бути: з однорідними членами речення; з неоднорідними членами речення

складна синтаксична конструкція може бути: з сурядним і безсполучниковим зв'язком;

з підрядним і безсполучниковим зв'язком; з сурядним, підрядним і безсполучниковим зв'язком

Типи складного речення.

Складні речення поділяються на:

Сполучникове; безсполучникове; складні синтаксичні конструкції з різними видами зв'язку:

сполучникове може бути:

складносурядне: з розділовими сполучниками сурядності; з єднальними сполучниками сурядності;

з протиставними сполучниками сурядності;

складнопідрядне: підрядне означальне; підрядно з'ясувальне; підрядно обставинне:

підрядне місця, часу, способу дії, порівняльні, міри та ступеня, причини, мети, умовні, допустові, наслідкові;

складнопідрядне з кількома підрядними: з послідовною підрядністю, з паралельною підрядністю, з однорідною підрядністю,з комбінованою підрядністю

безсполучникове може бути: з однорідними членами речення; з неоднорідними членами речення

складна синтаксична конструкція може бути: з сурядним і безсполучниковим зв'язком;

з підрядним і безсполучниковим зв'язком; з сурядним, підрядним і безсполучниковим зв'язком

Різновиди дипломатичного листування.

Дипломатичне листування є надзвичайно важливим аспектом багатогранної по­всякденної дипломатичної практики. Як одна із складових дипломатичної роботи, що розкриває сутність останньої, воно вимагає від виконавця високої майстерності, фахового досвіду, бездоганного знання специфіки виконуваної справи.

Документи внутрішньовідомчого листування — це до­кументи, що стосуються зв´язку закордонних диплома­тичних представництв з Центром і включають в себе переписку з МЗС та іншими державними, рідше з недер­жавними, структурами по конкретних проблемах відно­син з країною перебування або багатосторонніх міжна­родних відносин.

В свою чергу документи внутрівідомчого листування умовно можна полічити на документи, що стосуються лише свого відомства, і документи міжвідомчого листування. До документів, які готуються для використання в роботі лише свого відомства належать службова записка і доповідна записка.

Службова записка — це форма службового документа, яким дипломат інформує керівництво дипломатичної уста­нови про події та факти, які мали місце або відбудуться в найближчому майбутньому і матимуть безпосередній чи опо­середкований вплив на діяльність закордонної установи і вно­сить відповідні пропозиції.

Доповідна записка — це форма службового документа, в якому дипломат інформує про виконану роботу чи про ситуа­цію, що склалася у зв´язку з виконанням дорученого завдання.

На думку відомого британського спеціаліста в галузі дипломатичного протоколу Рональда Барстона, існує чотири основних види документів для ведення дипломатичного листування. Це — ноти, листи, меморандуми та пам'ятні записки.