Сім Законів Правильного життя

УКРАЇНСЬКА МОРАЛЬ.

СІМ ЗАКОНІВ ПРАВИЛЬНОГО ЖИТТЯ

Рунтато на священній годині читає:

— У святому письмі МАГА ВІРА на 33-х сторінках, як бачимо це в «Покажчи­ку», йде мова (коротко чи детальніше) про мораль. Люди, які вважають себе україн­ськими інтелігентами, часто в промовах, книжках, газетних статтях говорять про «Християнську мораль». І одні її крити­кують, як мораль рабську, доводячи це пи­санням «Євангелій», наукою Христовою.

Інші кажуть, що Українців треба вихо­вувати на засадах християнської моралі. Тобто так, як учить Христос: «Не против­теся злому. Коли вдарить тебе хто в праву щоку твою, підстав йому й другу», «Хто забрав сорочку твою, віддай і свитину йому» [Маттей, 5:38—40]. І «Немає бо власті, коли не від Бога. Які є власті, від Бога вони наставлені» [Павло до Римлян, 13,1]. І тому, раби, коріться рабовласникам не тільки добрим, але й злим [1-ий Собор­ний лист св. апост. Петра, 2,18].

Іван Франко пише, що «Держання рабів в очах Христа і його апостолів було ділом справедливим і натуральним» [ЛНВ, 1904 р., т. 28]. Релігія, яка рабовласницьку систему вважає «ділом справедливим і натураль­ним», не є релігією справедливого мило­сердя. Торгівля рабами, яка була благосло­венна архиєреями Церкви Христової, - явище нелюдяне.

Провідна еліта Юдеї відкинула рабську мораль, яку ширив рабін Яшуя (Ісус Хрис­тос). Та рабовласницький Рим проголосив Віру Христову імперською, вважаючи, що рабів легше тримати в рабстві, виховуючи їх на засадах рабської моралі.

 

У святому письмі МАГА ВІРА (День 48) читаємо:

«Людині потрібні закони Правильного Життя, щоб вона могла самовдосконалюва­тися. Самовдосконалення — прагнення лю­дини покращувати себе, свій шлях життя. Там, де немає морального самовдосконален­ня, немає самопізнання. Латинське слово «морсе» значить «звичаї», звідси — «мораль­ний» (звичаєвий). Щоб пізнати вдачу народу і його самобутність, треба пізнати його зви­чаєвість і обрядовість (культуру).

Правильне Життя має Правильне Ми­слення, Правильне Хотіння, Правильне Ви­конання, Правильне Ставлення до себе і оточення, Правильне Харчування, Правиль­ну Любов, Правильну Віру».

Є китайська мораль, японська мораль, індуська мораль, жидівська мораль. Наприк­лад, японець моральний (звичаєвий) по-японському. Освічений японець знає, що слово «мораль» значить «звичай». Японець без японських звичаїв (творених і вдоскона­лених віками) у середовищі японців вважа­ється людиною невихованою, маловартіс­ною: бо ж не знає правил японської моралі.

«Християнська мораль» (коли ці слова точно перекласти на українську мову) зна­чить «Помазанківська звичаєвість». Христос (Помазанець) визнавав юдейську мораль (зви­чаєвість). І Він казав, що прийшов не руйнувати жидівську (гебрейську) мораль, «а доповнити» її [Маттей, 5.17]. І тому християнізм це Христом реформований юдаїзм.

Брати і сестри, Господом Дажбогом Милосердним посланий до нас Пророк у свя­тому письмі Мага Віра каже, що Українці повинні мати українську мораль. Українці повинні бути не по-чужому моральні, а по­-рідному. Хто по-чужому моральний, той людина меншовартісна. Немає в нього своєї моралі.

Українці будуть народом достой­ним, сильним, розумним, цікавим, коли во­ни стануть у світі відомі, як люди, які мають свої самобутні, величні, життям обу­мовлені норми моралі.

Українець, живучи тисячу літ в Домі неволі, не мав права утверджувати свої пра­вила моралі. І тому духовно збіднів. Сам себе загубив у нетрях сварні: яка чужа мораль краща? Та, яка прищеплюється майстрами грецької ортодоксії, чи та, яка прищеплюється майстрами католицизму чи комісарами большевицької моралі?

Щоб Українець звільнив себе від раб­ського мислення, почування, від рабського ставлення до себе й до іноземців, щоб Українець був людиною благородної україн­ської моралі, він має своє святе письмо Мага Віра, свої Заповіді і Сім Законів Правильного Життя.

Втілюючи закони рід­ної моралі в щодення, люди українські ощасливлюватимуть самі себе, їх єднатиме шляхетна українська мораль. І їх поважати­муть народи планети Земля, оцінюючи їх на основі їхньої української моралі, яка ознаменована Милосердям, Справедливістю, Гідністю.

Українців оцінюватимуть на основі української моралі, знаючи, що над їхньою мораллю не панують догми, канони, ри­туали, створені архиєреями чужих релігій.

Всеправедний і Всюдисущий Дажбоже, Єдиний Господи мій, я, Тобою покликаний Благовісник, об'явив святі Заповіді синам і дочкам України-Руси, щоб вони всюди і завжди мали Дороговказ Неза­лежної Духовности і могли достойно самі себе ви­значати на Батьківщині і між Народами планети Земля. Тобі, Дажбоже, на славу і собі на життя достойне.

Лев Силенко

 

СІМ ЗАКОНІВ ПРАВИЛЬНОГО ЖИТТЯ

(Скорочена форма)

1. Правильне Мислення:

а) Воля

б) Мета

в) Відвага

2. Правильне Хотіння:

а) Любов

б) Справедливість

в) Послідовність

3. Правильне виконання:

а) Відповідальність

б) Точність

в) Дисципліна

4. Правильне ставлення до Себе й Оточення.

Повноцінне «Я»:

а) Незалежне «Я»

б) Небайдуже «Я»

в) Узгоджене «Я»

5. Правильне Харчування:

а) Якісна Пожива

б) Національне Вариво

в) Обрядність

6. Правильна Любов:

а) Ненависть і ощадність

б) Співпереживання і Жертовність

в) Духовна Краса і Вірність

7. Правильна Віра:

а) Природне Народження

б) Блаженне Розуміння

в) Правильне Призначення

[Лев Силенко, Мага Віра].

Рунтато на священних годинах читає розділи з Сімох Законів Правильного Життя, які подані в Мага Вірі (48-ий День, від стор. 1225-ої до стор. 1293-ої) та 50-ий День — «Як двоєвір'я пригноблює духовні сили народу?».

МОЛИТВИ

Дажбоже мій,

Ти Святість святіша за всі святощі.

Ти Сила сильніша за всі сили.

Ти Правда праведніша за всі правди.

Ти Вічність вічніша за всі вічності.

Ти Безмежність безмежніша за всі безмеж­ності.

І Світло, і Любов, і Віра, і Краса є немеркну­чими квітами дії Твоєї, Дажбоже мій!

 

Дажбоже мій, Ти Досконалий Розум Світу.

Ти Об'єднав Дух з Тілом.

Ти дав можливість бачити щастя тілесне в щасті духовному.

Я нічого від Тебе, Дажбоже, не бажаю.

Щасливий, що маю щастя любити Тебе,

що маю волю вірити Тобі,

що маю мудрість служити Тобі, Дажбоже мій!

 

Дажбоже мій,

і в квітці яблуні,

і в синій без­межності небес Твоїх,

і в райдузі світила Твого,

і в маковій зернині,

і в усміхові немовляти,

і в лас­ках матері,

і в рідній вірі,

і в минулому, що живе в мені сьогодні,

здравствує святая Твоя таїна Любови і Краси, Безмежности і Вічности,

Дажбоже мій!

 

Дажбоже мій,

Ти є в усьому і все є в Тобі.

І Правда живе в Тобі, як серце в тілі.

І Безмежність живе в Тобі, як Світ у Вічності.

Ти Душа душі всю­дисущого і завждисущого життя,

Дажбоже мій!

 

Дажбоже мій,

я вірю, життя — це праця.

А праця — це любов.

А любов — це вірність.

А вір­ність — це відвага.

А відвага — це слава.

А слава — це безсмертя.

А безсмертя — це життя.

Благосло­ви закони віри моєї,

Дажбоже мій!

 

Дажбоже мій,

Єдиний і Рідний Господи мій,

вірю Тобі, бо моя душа хоче вірити Тобі.

Люблю Тебе, бо в моєму серці живе любов до Тебе.

Славлю Тебе, бо мій розум,

Тобою охоронений, хоче славити Тебе,

Дажбоже мій!

 

Дажбоже мій,

Ти Святая Таїна Вічности. Ти Святая Душа Безмежности.

Ти Святеє Слово Життя.

Ти Світло душі моєї.

Ти Голос спокою мого.

Ти Натхнення молитви моєї.

Ти в сльозі і в усмішці моїй.

Ти Заповідь мого безсмертя в Без­смерті народу мого,

Єдинорідний Господи, Дажбоже мій!

 

Дажбоже мій,

молюсь Тобі і свідчу словом сповіді моєї,

що я знаходжу приємність у правді.

Знаходжу щастя в перемозі, красу — в любові,

силу — в єднанні,

мудрість — у дії,

радість — у відвазі,

натхнення — у вірі.

Шляхи Твої, даровані людині, воістинно великі і святі,

Дажбоже мій!

 

Дажбоже мій,

Ти Душа віри моєї,

Ти Світло життя мого, прийми молитву мою і

благослови само­бутній шлях праці моєї,

Єдиносущий і Всюдисущий, Дажбоже мій!

 

Я чую:

чуття мої врівноважені, тіло моє спо­кійне.

Розум мій діючий.

Я вірю:

Дажбог — Світло.

Я в Світлі і Світло в мені. Немає віри вищої за Світло.

Дажбог — Правда. Я в Правді і Правда в мені. Немає віри вищої за Правду.

Дажбог — Без­смертя. Я в Безсмерті і Безсмертя в мені. Немає віри вищої за Безсмертя.

Дажбог — Любов. Я в Любові і Любов в мені. Немає віри вищої за Любов.

Дажбог — рідний Бог мій. Я в рідному Богові і рідний Бог в мені. Немає віри вищої за рідного Бога.

Слава Дажбогові!

МАГА ВІРА.

МОЛИТВИ ПЕРЕД ОБІДОМ

Дажбоже наш,

ми в ім'я Твоє жи­вемо і хліб Твій споживаємо.

І з вірою в Тебе утверджуємо працею і борнею волю життя нашого Тобі,

Єдиний і Всюдисущий Господи наш,

на славу, собі на здоров'я і дітям нашим на життя достойне,

Дажбоже наш!

 

Дажбоже,

і хліб святий, і цілющу воду споживаємо в ім'я Твоє безсмертне,

щоб тіло міцніло в праці й багатіла душа і волею, і силою, і славою народу нашого,

Дажбоже наш.

 

Дажбоже,

у хлібові живуть Твоє тепло і світло небес Твоїх,

і дихання землі Твоєї.

Святий хліб Твій споживаємо.

І день наш сущий, проминущий і грядущий

даруємо Віт­чизні нашій,

Дажбоже наш.

 

Дажбоже, щасливі ми з Тобою.

Ти душу живиш світлом і красою.

Ти тіло живиш хлібом і водою.

Ти світ твориш радістю і сльозою.

Ми в труді й подвигах утверджуємо себе

на благо народу нашого, і на славу ім'я Твого,

Дажбоже мій!

Мага Віра

МОЛИТВА БЛАГОДАРНОСТИ

Дажбоже,

Істинний Господи наш!

При­носимо Тобі квіти Любови,

слово Вірности, поклін Славлення.

Вірою в Тебе, Всевишній Дажбоже,

милосердніють серця наші.

І в діях милосердних, ми Твої сини і дочки, зріднюємося, єднаємося, дітям нашим на щастя і собі на життя достойне,

Дажбоже наш.

ДИТИНА МОЛИТЬСЯ ПЕРЕД СНОМ

Дажбоже,

Єдиний і Милосердний Гос­поди!

Вислухай молитву мою, і обдаруй мене спокійним сном.

Лягаючи спати, я усміхнуся,

щоб і вранці усміхнутися до рід­них моїх.

Слава Тобі,

Дажбоже мій!

МОЛИТВА ЗА ЗДОРОВ'Я МАТЕРІ,

ЯКА ПІСЛЯ НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ

ЧУЄТЬСЯ ОСЛАБЛЕНОЮ

 

Рунтато (або виконуючий обов'язки рунтата) молиться:

Дажбоже Всеправедний,

Ти даєш життя, даєш здоров'я і життєві радощі,

і охороняєш від недуг.

Охорони, Всеправед­ний, і обдаруй добрим здоров'ям доню свою (сказати ім'я породільниці........).

Вона народила нове життя Тобі, Дажбоже, на славу.

Наро­дила щастя своє і надію свою,

щоб вічнів рід синів і доньок Твоїх,

Єдиносущий Госпо­ди наш.

 

Мати, в болях даруючи Родові своєму нове життя, надіється,

Єдиносущий Господи, на ласки Твої і на поміч Твою.

І з вірою в Тебе святою любов'ю материнською ласкає дитя своє.

Заопікуйся, Дажбоже наш, і мамою і ди­тям, і нині, і завжди.

Вони бо люблять Тебе і славлять доброти Твої.

Ти Світло Дня, Ти Безсмертя,

Ти святеє Милосердя, слава Тобі!

 

Святая Мати Лель,

Первородителька племен наших,

іменем Дажбога — Творця Життя,

благослови доню свою і її дитя.

І тримай їх під опікою Святого Духа Пред­ків Рідних,

щоб ніхто їм лиха не заподіяв.

Щоб мати і її дитя тішилися добрим здо­ров'ям.

Слава Тобі, Всюдисущий і Мило­сердний Господи Дажбоже, і нині, і завжди слава!

РУНТАТО — ДУХОВНИЙ ОПІКУН

Рунтато навчає вірних (і особисто для них є прикладом), як в життя застосовувати РУНВіру. Він здійснює свягоси (священні години самопізнання).

Рунтато здійснює обряди:

освячення дитини, вінчання, поховання.

Він милосердний. Самоопанований. Має м'яку мову, шляхетну поведінку. Він не докоряє, не погрожує, нікого і нічим не залякує. Не показує злобности і необачної квапливости.

Він відвідує недужих, ув'язнених, пригнобле­них. Він зажуреного потішить. Безпорадному дасть пораду. При потребі закликає вірних помогти потре­буючому.

Вірні оповідають рунтатові про свої родинні і особисті справи. І він дає пораду. Та при жодних обставинах він нікому й ніде не переповідає йому довірених слів. Він охороняє священність особистих чи родинних таїн, йому довірених. І це робить його людиною довір'я.

Усіх вірних він трактує як братів і сестер, і немає в нього улюбленців. Рунтато, який через необачну поведінку утратив довір'я між віруючими, перестав бути рунтатом.

ПРИМІТКА: У Мага Вірі (див. «Покажчик» під словом «рунтато») є мова про обов'язки рунтата.

ОБРЯД ОСВЯЧЕННЯ ДИТИНИ

Рунтато (чи вірний РУНВіри) готуючись здій­снювати освячення дитини, повинен мати:

1. Цей Правильник Обряду Освячення

2. Святе письмо «Мага Віру»

3. Жертовник Духа Предків Рідних: знамено Дажбоже в обрамленні променистого сонця, що стоїть на престолі, покритому тканиною небесного ко­льору

4. Фотознімок Святині Матері-України

5. Чашу з водою Дніпровою, і мініатюрну ложечку

6. Скриньку з землею, яка взята з поля біля Три­пілля: дослідити, щоб там, де було знайдене селище наших рідних Предків

7. Мініатюрне (на ланцюжку) знамено Дажбоже

8. Вазоночок, в якому сім колосків символізують святилище з часів Трипілля. У вазонку квіти: мак, волошки

9. Дві свічки у підсвічниках стоять по боках знамена Дажбожого

10. Біля Жертовника Духа Предків стоїть небесно-золотий прапор

11. Одяг рунтата: білий, або синього кольору костюм або сорочка, не підперезана, поверх штанів, яка сягає 10 сантиметрів нижче колін. Комір со­рочки стоячий (вишитий так, як і рукави вишиті широкі). Від коміра стоячого вниз сорочка скріп­лена кнопками (металевими застібками), яких не видно.

12. Свядану (знамено священнодіяння) блакитно-золо­того кольору

13. Нагрудне (на ланцюжку) знамено Дажбоже

14. Магнітофон, де є пісня «Святая Великая Мати».

Обряд Освячення Дитини оформлений на основі святого письма МАГА ВІРА і затверджений Священною Радою Святині Матері-України.

16 липня, 10.1983 року Дажбожого

Рунтато (або вірний РУНВіри, що здійснює Обряд) має свядану на грудях. Стає біля Жертов­ника Духа Предків Рідних, який символізує духовно-тілесний Корінь племен Оріяни (України-Руси-Скитії).

По-молитовному склавши долоні, рунтато кланяється Жертовникові. І, зробивши крок вперед, кланяється вірним РУНВіри. І бере з Жертовного престолу святе письмо Мага Віру, і цілує знамено Дажбоже, зображене на Мага Вірі.

Стає біля трибуни, відкриває святе письмо. І спокійно, виразно, врочисто говорить:

Брати і Сестри, прошу встати.

Свята молитва, слово душі нашої.

Дажбоже мій,

Ти Святість святіша за всі святощі земні й небесні.

Ти Сила сильніша за всі сили.

Ти Правда праведніша за всі правди.

Ти Вічність вічніша за всі вічності.

Ти Безмеж­ність безмежніша за всі безмежності.

І Світ­ло, і Любов, і Віра творять немеркнучу суть дії Твоєї, Дажбоже мій.

Дажбоже мій, Єдиносущий і Всеправедний Господи,

славлять Тебе Небо і Земля. Славлять Тебе Народи,

бо Ти єси Світло Дня. Славлять Тебе Пророки,

святі подвиж­ники древніх і сучасних релігій Світу,

світлий Дателю Буття!

Ти, Вседержителю, є Самонаснажуюча Первооснова Вічної Дії.

Ти створив Силу в силі, Розум в розумі. Рух в рухові,

Рів­новагу в рівновазі видимого і невидимого буття.

Із Зерна Твоїх Дій, як благовістить святе письмо Мага Віра, постали несвідомі й свідомі плоди на планеті Земній.

 

Дажбоже,

Ти дав Ореві — Татові татів наших і

Мамі Лель — мамі матерів наших, землю багату.

Ти полюбив нас, внуків (по­мічників) Твоїх.

І я молитвою славлю Тебе.

І молюся за рідну Батьківщину, за землю мою,

Тобою, Господи, благословенну й люб­лену,

Якою Ти, Всещедрий, з ласки Твоєї обдарив Первородителів наших,

з її квітучи­ми полями, солодководними ріками, з її ліса­ми і горами, слава Тобі!

 

Усіх ласкаво прошу сідати.

2. Рунтато мовчазно жде: чекає, поки всі сядуть і настане тиша. І починає говорити спокійно, виразно:

Ми вільні і щасливі діти Дажбожі,

Дажбог істинний Господь наш Милосердний.

Дажбог Світло Світла, Правда Правди і Любов Любови.

І Дажбогом посланий Про­рок Лев Силенко любить усіх нас любов'ю Дажбожою

і каже нам, що в Дажбогові живе любов Матері і любов Тата,

і щасли­вий, і достойний той, хто вірує в Дажбога.

 

Брати і Сестри, вірні РУНВіри,

визнаю­чи святе письмо Мага Віру,

ми маємо рідне розуміння Бога.

Ми віримо:

Дажбог — Світло, ми в Світлі і Світло в нас. Немає віри вищої за Світло.

Дажбог — Правда, ми в Правді і Правда в нас. Немає віри вищої за Правду.

Дажбог — Безсмертя, ми в Безсмерті і Безсмертя в нас. Немає віри вищої за Безсмертя.

Дажбог — Любов, ми в Любові і Любов в нас. Немає віри вищої за Любов.

Дажбог — рідний Бог наш, ми в рідному Богові і рідний Бог у нас. Немає віри вищої за рідного Бога так, як немає матері рід­нішої за рідну матір.

Святе письмо Мага Віра пише, що Дажбог нікого не судить, нікого не карає.

Людина сама себе карає, не виконуючи За­конів Правильного Життя.

Дажбог нам, як синам і дочкам своїм, дав все необхідне для щасливого життя.

Дав землю родючу і ріки солодководі, і розум, і любов, і пра­цездатність, щоб ми самі були творцями своєї Долі. Щоб ми не були рабами іно­земних релігій, правд, канонів. Ми щасливі, що Дажбог — Господь Бог наш!

 

Дажбоже,

Ти благословив Первородителів наших —

Маму Лель і Тата Оря, і внуків їхніх — Божа, Кия, Святослава,

і ощасливив їх синами і дочками. І ми — це вони.

Ми їхня душа і їхня плоть. Вони — наша душа і наша плоть.

І їхній образ є нашим образом.

І так, як Ти, Господи наш, обдарував і здоров'ям, і талантами, і довголіттям Предків наших,

так тепер, Всеправедний, обдаруй і талантами, і здоров'ям, і многими літами матір (сказати її ім'я), що поро­дила в болях і радощах дитя миле.

І охорони її і дитя її від злої години.

Охорони її і дитя її від лихих людей, від хвороб і нещасливих випадків.

Охорони від душевних і тілесних страждань,

бо вона, добра мати дитяти, славить доброти Твої

і молитвами, і життям праведним, і вірністю Тобі,

Всещедрий Дателю Життя.

 

І обдаруй,

Єдиносущий Господи,

ново­народжене дитя і здоров'ям, і світлим розу­мом, і доброю душею, і талантами,

щоб він, новонароджений потомок Тата Оря і Мами Лель,

щасливо виростав, розвивався і був трудолюбним,

справедливим, відваж­ним, акуратним, точним,

втілюючи в щодення Сім Законів Правильного Життя,

з волі Божої об'явлені у святому письмі Мага Віра.

І збережи, зміцни і утверди життя його в духовності Рідної Української Національної Віри,

щоб він був людиною Благородної Дороги Життя.

 

За Богом люблену Україну-Русь,

за святу науку рідного Учителя Лева Силенка,

за Святиню Матері України,

Дажбогові помолимося, руку поклавши на серце.

 

За любу маму........ (сказати й ім'я),

за любого тата........ (сказати його ім'я),

і за дитя всіма люблене Дажбогові помолимося.

За всіх вірних РУНВіри, у всьому Світі сущих,

Дажбогові помолимося.

Слава Даж­богові,

слава Дажбогові!

Слава Дажбогові!

Тут мати отримує від рунтата Трисуття (тризубик на ланцюжку), і кладе дитяті на шийку (на груди). І бере дитину, кланяється до Жертовника Духа Предків Рідних, і відходить. Стає біля святинноі мами і святинного тата, які стоять біля тата освяченої дитини.

9. Рунтато говорить:

Вірні РУНВіри, ми воістинно віримо — у варі — у воді святого Дніпра, у крих­тах Землі рідної втілені проміння сонця нашого, пахощі духм'яних степів наших і море злотом закосичених ланів наших, і весняні блискавиці і озон Неба рідного, і все, що творить вічний код — святу таїну тілесного і духовного «Я» Народу нашого. І цією святою таїною освячений (ім'я........) освячена (ім'я...), щоб мати щастя, волю і силу триматися Землиці рідної, і бути людиною здоровою, як життєтворча вода.

Мати передає дитину святинній мамі (кумі). Підходить до образу Прародительки — Матері Лель і запалює вогник, ознаменовуючи прихід нового сина (дочки) до світу Народу рідного. І стає мати біля куми, і бере дитину на руки.

10. Рунтато говорить:

Святинна мати і святинний тато (кума і кум), Ви є духовними родичами таїнами освячення благословенними. Кум і кума значить ті, що мають право при потребі виконати обов'язок рідного тата, рідної матері.

Ви, святинна мати, і ви, святинний тато, а освячена дитина є вашою святинною донькою (... святинним сином). Усюди і завжди дайте дитині відчути, що ви любите її. Дитина люблена краще росте і розви­вається.

Дорогі родичі (ім'я матері, ім'я тата сказати) Дажбог ощасливив Вас продовженням Роду Вашого, Ви дитя своє ощасливлюйте своєю любов'ю, вірністю Дажбогові, Мило­сердному і Всеправедному Господеві. Хай буде мир, хай буде щастя й світло у Вашій хаті, слава Дажбогові.

11. Рунтато, молитовно склавши долоні, кла­няється вірним РУНВіри. Кланяється Жертовникові Духа Предків Рідних і відходить: освячення здійснене.

12. Родичі запрошують приятелів і знайомих на Обід. За нашим стародавнім звичаєм святинна мати і святинний тато кладуть освячене дитя серед хати на кожух (чи килим). Присутні обдаровують його різними дарами (переважно грішми), щоб ви­ростав (ви­ростала), успішно, перемагаючи життєві клопоти.

ПРИМІТКА: Рунтато зобов'язаний два-три дні наперед ознайомити родителів з обрядом освячення їхньої дитини.

Рунтато (або вірний РУНВіри, що виконав обряд освячення дитини) має право отримати від родичів освяченої дитини дарунок. Коли має витрати, зроблені на оплату дороги, ці витрати йому покри­вають родичі. Тиждень після Освячення, рунтато вручає Свідоцтво Освячення.

 

ОБРЯД ВІНЧАННЯ

20 і 21 серпня 10.984 року Дажбожого у Свя­тині Матері України (Оріяна, Спрінґ Ґлен, Ню Йорк, Н.Й., Америка) рунтати і виконуючі обов'язки рунтата узаконили Обряд Вінчання на основі святого письма Мага Віра.

Священна Рада

Святиня Матері України, Оріяна, Ню Йорк, Н.Й., США

 

Рунтато (чи побратим, виконуючий обов'язки рунтата) зобов'язаний, готуючись здійснювати Обряд Вінчання, мати:

1. Цей Правильник Обряду Вінчання

2. Мага Віру

3. Жертовник

4. Фотознімки Святині Матері України

5. Чашу з водою з Дніпра

6. Скриньку з землею з поля Трипілля

7. Вазоночок, в якому 7 колосків.

8. Дві свічки і два підсвічники

9. Блакитний матеріал для накриття жертовного престолу (столика)

10. Блакитно-золотий прапор

11. Дві картки (в сонці зображення знамена Даж­божого)

12. Одяг рунтата

13. Свядана

14. Нагрудне (на ланцюжку) знамено Дажбоже

15. Треба все тут перечислене перед відходом з дому повторно перевірити, складаючи до валізки врочистого кольору.

16. На Жертовному Престолі, покритому блакитним полотном, мають бути: а) Жертовник, б) Мага Віра, в) Дві свічки з підсвічниками, які мають горіти, г) У вазоночку 7 колосків і пару квіток, ґ) Чаша з Дніпровою водою, д) Скринька з землею з поля Трипілля, е) Картка Святині Матері України.

 

ПОЯСНЕННЯ:

1. Коли вінчаються старші люди, то з ними треба у зріднити, які обрядні дії і слова потрібно обминути.

На третій день після Обряду Вінчання рунтато передає одруженим Свідоцтво про їхнє одруження.

Бажано, щоб одружені склали окремо два дари: один дар для Святині вірних РУНВіри, про що має бути повідомлено на священній годині. І другий дар для рунтата. І одружені повинні оплатити витрати на дорогу, зроблені рунтатом.

2. Коли наречена, або наречений не є ви-знавцем РУНВіри, то рунтато дає вінчання тільки тоді, коли невизнавець РУНВіри складе обіт, що в їхній родині буде пошанована РУНВіра, і в родині діти знатимуть українську мову, яка є мовою сповід­ників РУНВіри. Коли у молодої чи в молодого є хотіння, в ім'я духовної цілісности Родини, визнати РУНВіру, обіт визнання має прийняти рунтато.

Обряд ВІНЧАННЯ здійснюється у Храмі-Святині вірних РУНВіри. Або у світлиці хати, чи влітку або весною в саду чи в гаю біля дуба, бе­рези. У наших славних Предків (Трипільців) обряд Вінчання здійснювався на Площі. У Трипільців хати стояли колом, на Площі в центрі у збаночку горів вогонь (бездимний), ознаменовуючи родинне вогнище.

Навколо вогнища колом сиділи люди — члени Роду. З вогню не йшов дим, бо горів приготовлений для обряду чистий товщ. Біля вогнища сидів у білому одінні священнодієць з нареченим і нареченою. Біля них сиділи бояри і боярині (найближчі родичі, приятелі наречених).

Праву руку нареченого і ліву руку нареченої священнодієць з'єднував (зв'язував) рушничком, нижче ліктів. І казав «в'яза»: у Трипільців слово «в'яза» (і таке воно має значення й у «Ведах», в санскриті) значить «з'єднання». Кровно з'єднуються дві родини і їхні діти.

Молода звалася сар'я (сонячна), а молодий — сар (сонце, сонячний), звідси й походить слово «цар». Біля царя і царівни сиділи бояри і боярині, і тут поруч — діти з квітами і дві бабусі — радниці з мисею пшениці. Після обряду Вінчання присутні кидали навколо наречених зерно, кажучи: «Та щоб врожаїлося ваше життя, та щоб вам родилися діти». Детальніше про Трипільський обряд Вінчання пише Мага Віра.

ТАЇНА СВЯТОГО ВІНЧАННЯ

Рунтато (або особа, що здійснює обряд Він­чання) повинен декілька днів перед Вінчанням дати нареченим детальні пояснення про обряд Вінчання. Хтось з родини їхньої має приготувати світлого кольору продовгуватий килимок, що символізує Шлях у Майбутнє. На килимкові стоятимуть наре­чені у час Таїни Святого Вінчання.

У нареченої вінок і стрічки. У нареченого вінок з дубового листя. Молоду приводить до ки­лимка її тато, де вже стоїть її наречений. На ки­лимку стоять наречені, повернені обличчям до Жер­товника Духа Предків Рідних. Рунтато має біле вбрання, комір і широкі рукави якого мають вишивку, що ознаменовує найдавнішу нашу культу­ру (Мізинську). Має рунтато свядану, знамено Дажбоже на грудях (на ланцюжку).

1. Рунтато, молитовно склавши руки (долоня до долоні), кланяється Жертовникові Духа Предків Рідних. І так же кланяється усім присутнім, і гово­рить Молитву:

Дажбоже,

Ти Святий Дух Народу на­шого.

Ти Єдиний, наша Віра в Тебе єдина.

Ти Могутній, наша Віра в Тебе могутня.

Ти Безсмертний, наша Віра в Тебе безсмерт­на.

Дажбоже, істинний Господи наш,

Сила Твоя Милосердна і Свята, і хто Тобі по­клоняється, утверджує в собі дух святости, любови і милосердя.

 

Брати і Сестри, ми, вірні РУНВіри, сповідуючи науку рідного Пророка Лева Силенка, віримо —

Дажбог це Свідомість Світу.

З Свідомости Світу походить свідо­мість людини, збагачена любов'ю до Світу.

І людина несвідомо і свідомо поєднана зі Свідомістю Світу.

 

Дажбог — Світло. Ми у Світлі і Світло в нас. Немає Віри вищої за Світло.

Дажбог — Правда. Ми в Правді і Правда в нас. Немає Віри вищої за Правду.

Дажбог — Безсмертя. Ми в Безсмерті і Безсмертя в нас. Немає Віри вищої за Безсмертя.

Дажбог — Любов. Ми в Любові і Любов у нас. Немає Віри вищої за Любов.

Дажбог — рідний Бог наш. Ми в рідному Богові і рідний Бог у нас. Немає Віри вищої за рідного Бога.

 

Ми, Вірні РУНВіри, визнаємо істину, об'явлену у святому письмі Мага Віра,

що любов живе в правді. А правда живе у світлі.

Світло живе у волі, а воля живе в просторі.

Простір живе у вічності, а віч­ність не має ні початку, ні кінця.

У вічно­сті таїни Твої, Дажбоже наш Єдиносущий, Всеправедний і Милосердний.

 

Брати і Сестри, коли ми молимося Дажбогові —

це значить, що ми молимося за Духовну Незалежність нашу,

за Святиню Матері України.

Молимося за те, що Ти, Дажбоже, нам послав з любови до нас рід­ного Пророка,

щоб ми не були рабами Чужих духовних сил.

Щоб ми були ми — щоб ми мали рідне святе розуміння Бога,

рідний Шлях Життя, о,

Всеправедний Все­держителю, слава Тобі!

 

Брати і Сестри, сини і дочки Дажбожі,

у нас є РУНВіра,

а це значить — наше «Я», наша душа і наш розум, не підлеглі Чужій духовості —

силам Чужої віри, чужих ри­туалів, звичаїв, канонів, догм.

Чужа ду­ховність це прояви не нашої вдачі, не нашої душі, не наших Родоначальників.

Жити з вірою в Дажбога, зі святим письмом Мага Віра значить жити по-своєму,

жити за законами матері-природи,

тобто мати правильне життя.

Там, де світла Рідна Віра, де втілені в щодення Сім За­конів Правильного Життя,

є згода в родині, в народі, в державі.

Згода бо постає у душах згідливих.

 

О, яке це щастя велике мати Рідну Віру в Єдиносущого Вседержителя, і відчувати у РУНВірі волю свого Єства.

О, яке це щастя велике, маючи рідне святе письмо Мага Віра, славити рідних Первородителів — Маму Лель і Тата Оря.

І знати, що наше Єство є продовженням їхнього Єства,

що ми є образ їхнього образу, що ми є душа їхньої душі.

Вони — наше Минуле. Ми — їхнє Майбутнє.

 

РУНВіра, нами сповідувана, є Вірою радости, вірности Вітчизні, є Вірою любови.

РУНВіра — Віра благородна, висока, боже­ственна.

З благородної Віри постає шлях життя людей благородних.

Наш рідний Пророк каже, що кожна у Світі Віра, яка славить Бога і навчає людей любити людей, — правдива.

І тільки там є людяність, де є терпеливе ставлення Віри до Віри.

Чим більш Віра благородна, тим більш вона толерантна.

Чужа Віра,

на яку багато століть тому було нас навернено силою меча,

не відпові­дала характерові нашої волелюбної душі.

Чужа Віра учила нас покори, смиренності, відречення від життєвих радощів.

Учила нас бути послушними рабами, лякала нас пеклом і душу присипляла уявним раєм небесним.

Ставши сповідниками РУНВіри, ми знає­мо,

що там, де є неволя духовна чи тілесна,

пригноблене почуття гідности, пригнобле­не самовизначення.

І людина стає рабом Божим.

Ми, сповідники РУНВіри, не раби Божі,

ми вільні улюблені діти Божі.

Ми з Богом і Бог з нами так,

як мати з дітьми.

Слава Дажбогові, воістинно правдивому Господеві Богові нашому.

Рунтато повільно розв'язує рушничок, і тут же його акуратно складає і йде до престолу — до Жертовника Духа Предків Рідних, де кладе рушничок і на нього два перстені. За рунтатом ідуть наречені і стають біля рунтата.

Рунтато бере з престолу святе письмо Мага Віру і цілує на ньому зображення золотого трисуття і стає біля наречених, які тут же вдвох кладуть долоні (він праву, вона ліву) на святе письмо Мага Віру, що його перед нареченими тримає рунтато.

9. Рунтато питає молодого:

–.... (каже його ім'я), ти готовий присягнути, що будеш вірним чоловіком своєї любої дружини........ (сказати її ім'я) у часи радощів і смутку, у бідноті і багатстві, у часи доброго здоров'я і недуги?

Наречений, поцілувавши наречену в щоку, каже:

— Так, присягаюся.

10. Рунтато питає молоду:

—........ (каже її ім'я), ти готова присягнутися, що будеш вірною дружиною свого любого чоловіка........ (сказати його ім'я) у часи радощів і смутку, у бідноті і багатстві, у часи здоров'я і недуги?

Наречена, поцілувавши нареченого в щоку, каже:

— Так, присягаюся.

11. Рунтато кладе святе письмо Мага Віра біля Трисуття на престіл. І підходить до нарече­них, і торкається пучкою правої руки до вищої частини чола молодого і так же торкається до вищої частини чола молодої. Іпотім каже:

— Іменем Всеправедного Господа Дажбога вінчаю Вас і кажу, що відтепер Ви є чоловік і жінка, Ви творите одну родину. І я іменем Господа нашого благословляю Ваше одруження, і молюся за Ваше родинне щастя, за Вашу родинну любов.

Любов у всі часи єднає людей і ощас­ливлює їх. Та в нашому Народі є прислів'я, що в житті, як на довгій ниві, усяк буває. Бувають дні сонячні і солодкі, як мед. І бу­вають дні тяжкі, похмурі і гіркі, як полин. Та щастя родинного життя стає непохитне тоді, коли в щасті і в нещасті не гаснуть взаємна узгодженість, пошана, любов.

12. Рунтато підносить на рушничкові два перстені, і молоді тут же їх накладають на пальці. І цілуються. Рунтато говорить:

— Дажбоже, Всеправедний Господи, збе­режи, скріпи і освяти у серцях одружених їхні обіти їм на щастя родинне. І ощаслив їх добротними дітьми, щоб вони у дітях бачили щастя своє і продовження цілісности Роду свого. І щоб їхні діти скріплювали згоду між ними, взаємопошану і любов.

Дорога нова родино, чоловік і жінка, ми всі молимося за щастя і здоров'я Ваше. Ви є в родині вірних РУНВіри, в родині дружній, вільній і правдивій. Ми всі утвер­джуємося в ім'я Трисуття (знамена Дажбожого), і живемо, поклоняючись Святощам Духа Предків Рідних.

13. Рунтато бере святе письмо Мага Віру і піднімає перед собою на рівні свого чола, і йде. І за рунтатом ідуть новоодружені. Три рази обійшов­ши навколо Жертовника Духа Предків Рідних, рунтато кладе Мага Віру біля Трисуття. І тут нова родина запалює вогник — звіщує Первородителів і весь свій Рід, що постала нова родина. Рунтато кладе на рушничок Молитовник (Катехизис РУНВіри, перев'язаний блакитно-золотою стрічкою), і підходить до нової родини, і каже:

— Ми, усі в Світі вірні РУНВіри, тіши­мося, що постала нова Родина. І, маючи світлу радість на душі, ми всі молимося за славу наших великих Предків, за світлу науку нашого рідного Пророка, за життєві успіхи нової родини, слава Дажбогові!

І вони по білому килимкові відходять. І їм услід присутні сиплять свіжі пелюстки квітів, беручи їх з кошика: щоб життя у них було квітуче. І сиплять з пучок зерно пшениці, щоб множилося їхнє багатство. І щоб родилися у них діти на славу Дажбожу.

(Обряд Вінчання закінчений).

ОБРЯД ПОХОВАННЯ

20 і 21 серпня 10.984 року Дажбожого у Свя­тині Матері України (Оріяна, Спрінґ Ґлен, Ню Йорк, Америка) рунтати і виконуючі обов'язки рунтата устійнили і узаконили Обряд Поховання на основі святого письма Мага Віра.

Священна Рада

Мага Віру

Чашу з водою з Дніпра

Збаночок для вару

Одяг рунтата

Свядана

З правої сторони (від лиця присутніх в залі) біля жертовного престолу на окремому столику (або коли є місце, то на розі жертовного престолу) має стояти мілкий кошик, наповнений свіжими червоними пелюстками з квітів.

6. У 1-му ряді між присутніми мають сидіти дві особи: один тримає запалену свічку, другий на підносі, покритому вишитим рушником, вар і хлібинку (вар і хлібинка розміром 10 сантиметрів). Біля них 20 свічок, призначених для роздачі присутнім у відпо­відну хвилину.

Рунтато біля Жертовника з вазоночка бере три колоски і кладе їх на груди спочилого. Картку (знамено Дажбоже) ставить всередині відчиненого віка домовини, перед профілем спочилого. Коли домовина закрита, то колоски кладе на й віко.

10. Дві особи роздають свічки присутнім, які запалюють їх.

11. Рунтато, як стало тихо після запалення свічок, біля жертовного престолу говорить:

 

О, світлі Первородителі наші, мати Лель і Тато Орь,

Ви Єство нашого єства. Ви образ нашого образу.

Прийміть потомка свого до Зоряного Царства Духа Предків Рідних, де достойні сини і доньки Оріони (України-Руси) споч