Види «експертної ліцензії» у країнах єес та Порядок їх отримання

В ЄС розроблено три типи ліцензій для експорту культурних цінностей:

1) "Стандартна ліцензія", яка видається на тимчасове вивезення або вивезення (експорту) з метою відчуження окремих культурних об'єктів. Ліцензія оформлюється на декілька об'єктів однакової категорії культурних цінностей, які направляються/повертаються в одне і теж саме місце призначення, в іншому випадку оформлюються окремі ліцензії на кожний об'єкт. Культурні цінності, що вивозяться з метою експонування також потребують експортну ліцензію.

2) "Відкрита спеціальна ліцензія" оформлюється для тимчасового, але багаторазового експорту з ЄС специфічних культурних цінностей з метою їхнього використання в третій країні (наприклад, музичний інструмент). Особа або організація-експортер повинна надати гарантії стосовно повернення об'єкта в країну у відмінному стані. Ліцензія даного типу дійсна 3 роки від дати її видачі.

3) "Загальна (генеральна) відкрита ліцензія" оформлюється для постійного і багаторазового експорту культурних цінностей для експонування в третій країні.

Як правило, дозвіл (ліцензія) на право вивезення об'єкта культури оформлюється у 2-х примірниках. Перший примірник залишається в установі, що видає дозвіл, другий - подається власником митному органу держави при вивезенні культурної цінності.

Ліцензія видається відповідними компетентними органами країн - членів ЄС, а форми та анкети для заповнення можна отримати, зокрема, в центральних адміністраціях митної служби країни. Країна сама вправі визначати кількість митних офісів з повноваженнями про видачу бланків експортних ліцензій.

 

24 Види «експертної ліцензії» у країнах ЄЕС та порядок їх отримання

В ЄС розроблено три типи ліцензій для експорту культурних цінностей:

1) "Стандартна ліцензія", яка видається на тимчасове вивезення або вивезення (експорту) з метою відчуження окремих культурних об'єктів. Ліцензія оформлюється на декілька об'єктів однакової категорії культурних цінностей, які направляються/повертаються в одне і теж саме місце призначення, в іншому випадку оформлюються окремі ліцензії на кожний об'єкт. Культурні цінності, що вивозяться з метою експонування також потребують експортну ліцензію.

2) "Відкрита спеціальна ліцензія" оформлюється для тимчасового, але багаторазового експорту з ЄС специфічних культурних цінностей з метою їхнього використання в третій країні (наприклад, музичний інструмент). Особа або організація-експортер повинна надати гарантії стосовно повернення об'єкта в країну у відмінному стані. Ліцензія даного типу дійсна 3 роки від дати її видачі.

3) "Загальна (генеральна) відкрита ліцензія" оформлюється для постійного і багаторазового експорту культурних цінностей для експонування в третій країні.

Як правило, дозвіл (ліцензія) на право вивезення об'єкта культури оформлюється у 2-х примірниках. Перший примірник залишається в установі, що видає дозвіл, другий - подається власником митному органу держави при вивезенні культурної цінності.

Ліцензія видається відповідними компетентними органами країн - членів ЄС, а форми та анкети для заповнення можна отримати, зокрема, в центральних адміністраціях митної служби країни. Країна сама вправі визначати кількість митних офісів з повноваженнями про видачу бланків експортних ліцензій.

 

Фінансові межі, які застосовуються до категорій, визначених пунктом А.

М2

ВАРТІСТЬ

Яка б не була вартість

В

* 1 (археологічні об’єкти)

* 2 (розчленовані пам’ятники)

* 8 (книги, видані до 1501 року, та манускрипти)

* 11 (архіви)

15 000

* 4 (Мозаїки і малюнки)

* 5 (Гравюри)

* 7 (Фотографії)

* 10 (Друковані мапи)

 

М1

30 000

* 3А. (Акварель, гуаш і пастель)

В

50 000

* 6 (Статуї)

* 9 (Книги)

* 12 (Колекції)

* 13 (Транспортні засоби)

* 14 (Будь-який інший об’єкт)

150 000

* 3 (Картини)

В

Оцінка того чи виконуються умови, які стосуються фінансової вартості, повинні бути зроблені, коли подається на розгляд доповнення до ліцензії на експорт. Фінансова вартість об’єкта культури визначається у державі-члені відповідно до статті 2 (2) Регламенту.

М2

Для держав-членів, валютою яких є не євро, вартість, виражена у євро в Додатку, повинна бути переведена і виражена в національних валютах по обмінному курсу станом на 31 грудня 2001 року, опублікованому в Офіційному віснику Європейського Співтовариства. Обчислена таким чином вартість у національній валюті повинна кожні 2 роки переглядатись, починаючи з 31 грудня 2001 року. Підрахунок цієї вартості повинен базуватись на середній щоденній вартості цих валют, вираженій у євро, протягом 24 місяців, закінчуючи останнім днем серпня, який передує перегляду, що вступає в силу 31 грудня. Цей метод підрахунку має бути переглянутий за пропозицією Комісії, Дорадчого комітету з питань культурних товарів по принципу 2 років після першого подання. Для кожного перегляду, вартість, виражена у євро і її аналог в національній валюті повинні періодично публікуватися в Офіційному віснику Європейських Співтовариств у перших числах листопада, який передує даті, коли перегляд вступить у силу.

 

25 Ввезення культурних цінностей в Україну

Культурні цінності, що ввозяться в Україну, підлягають
реєстрації в порядку, встановленому центральним органом виконавчої
влади, що забезпечує формування державної політики у сфері
вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей,
Міністерством юстиції України разом з центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової
політики. Під час ввезення культурних цінностей на територію
України органу доходів і зборів подається свідоцтво на право їх
вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки
ввозяться культурні цінності. За відсутності такого свідоцтва
ввезені цінності підлягають затриманню органами доходів і зборів
до встановлення їх власника та одержання його доручення щодо
подальшого переміщення або використання цих цінностей. Таке
доручення має бути підтверджене дипломатичним представництвом або
консульською установою країни, громадянином якої є власник
культурних цінностей.

{ Частина перша статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 5461-VI (5461-17) від 16.10.2012, N 406-VII (406-18) від
04.07.2013 }

У пунктах пропуску через державний кордон України контроль
за ввезенням на митну територію України культурних цінностей (у
тому числі з метою транзиту) здійснюється органами доходів і
зборів у формі попереднього документального контролю. Порядок
здійснення попереднього документального контролю таких товарів
затверджується Кабінетом Міністрів України.

{ Статтю 21 доповнено частиною другою згідно із Законом N 2973-VI
(2973-17) від 03.02.2011, із змінами, внесеними згідно із
Законом N 406-VII (406-18) від 04.07.2013 }
{ Стаття 21 із змінами, внесеними згідно із Законом N 594-IV
(594-15) від 06.03.2003 }

Стаття 22. Культурні цінності, ввезення яких забороняється

 

Ввезення культурних цінностей, щодо яких оголошено розшук,
забороняється. Такі культурні цінності підлягають вилученню
органами доходів і зборів з метою повернення їх у встановленому
порядку власнику.

{ Частина перша статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 406-VII (406-18) від 04.07.2013 }

Чинність цієї статті поширюється також на контрафактні
примірники художніх творів.

 

Розділ IV

 

ТИМЧАСОВЕ ВИВЕЗЕННЯ ТА ТИМЧАСОВЕ ВВЕЗЕННЯ
КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ

 

Стаття 23. Тимчасове вивезення культурних цінностей

 

Тимчасове вивезення культурних цінностей може здійснюватися
фізичними та юридичними особами:

 

для організації виставок;

 

для проведення реставраційних робіт і наукових досліджень;

 

у зв'язку з театральною, концертною та іншою артистичною
діяльністю;

 

в інших випадках, передбачених законодавством України.

 

Культурні цінності, тимчасово вивезені з України і не
повернуті в обумовлений угодою термін, вважаються незаконно
вивезеними.

 

Стаття 24. Порядок тимчасового вивезення культурних цінностей

 

Клопотання про дозвіл на тимчасове вивезення культурних
цінностей подається власником чи уповноваженою ним особою до
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних
цінностей.

{ Частина перша статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5461-VI (5461-17) від 16.10.2012 }

До клопотання додаються:

 

копія угоди з приймаючою стороною про мету, гарантії
надійного зберігання та повернення культурних цінностей в
обумовлений угодою строк, засвідчена посадовою особою центрального
органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, або
нотаріально; { Абзац другий частини другої статті 24 в редакції
Закону N 1253-VII (1253-18) від 13.05.2014 }

 

документ про страхування культурних цінностей, що тимчасово
вивозяться, із забезпеченням усіх випадків страхового ризику або
документ про державні гарантії фінансового покриття будь-якого
ризику, виданий країною, яка приймає культурні цінності;

 

документ, що підтверджує право власності на культурні
цінності;

 

висновок державної експертизи.