Розділ 1. Теоретичні засади безробіття

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ БЕЗРОБІТТЯ

1.1. Сутність безробіття, його види та причини

1.2. Типи та форми безробіття

1.3.Методи боротьби з безробіттям

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНУ ТА ДИНАМІКИ ЗМІН БЕЗРОБІТТЯ В УКРАЇНІ

2.1 Аналітичне оцінювання безробіття в Україні

2.2Дослідження причин безробіття

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ БЕЗРОБІТТЯ В УКРАЇНІ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

Важливою макроекономічною проблемою є безробіття. Як економічна категорія безробіття відображає економічні відносини щодо вимушеної незайнятості працездатного населення.

Як бездоганно не працювали б ринкові механізми, на жаль, вони не можуть забезпечити повної зайнятості навіть за наявності вільних робочих місць.

Оскільки безробіття негативно позначається на економічній стабільності країни та веде за собою цілий ряд негативних наслідків, на сьогоднішній день актуальним є пошук шляхів подолання та методів регулювання цього явища. Ця проблема стосується не тільки України, а й усіх країн світу навіть високо розвинутих.

Дослідження причин безробіття є досить актуальною темою, оскільки безробіття це одне з найважливіших складових економічних відносин в державі. Без досягнення високого рівня зайнятості не можна говорити про виконання державою якихось соціальних зобов'язань, неможливо забезпечити поступальний соціально-економічний розвиток держави, безпечне функціонування суб'єктів господарювання, підвищення добробуту населення, убезпечення різних сфер його життєдіяльності.

Представники різних напрямів економічної думки вважають безробіття центральною проблемою сучасного суспільства, оскільки воно є невід’ємною складовою ринкової економіки. Ринкова економіка неможлива без існування ринку праці, основним результатом функціонування якого є формування визначеного рівня і структури зайнятості населення і безробіття.

Метою написання курсової роботи є розгляд безробіття як соціально-економічного явища, розроблення теоретико-методологічних засад подолання безробіття в країні в умовах ринкової економіки.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:

- дослідити сутність, види та причини безробіття;

- вивчити типи і форми безробіття;

- ознайомитися соціально-економічними наслідками безробіття;

- проаналізувати показники безробіття в Україні;

- вивчити економічні та соціальні наслідки безробіття в Україні;

- дослідити молодіжне безробіття в Україні;

- розглянути проблеми безробіття в Україні та визначити механізм їх вирішення.

Об'єктом дослідження є процеси становлення і розвитку українського ринку праці та аналіз економічних проблем зайнятості і безробіття.

Предметом дослідження є явище безробіття як наслідок порушення макроекономічної рівноваги та його види.

Методологічну основу дослідження становлять історико-логічний та системний підходи до аналізу економічних явищ. Дослідження проведені з використанням методів аналізу, статистичного методу, графічного та аналітичного.

Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел.

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ БЕЗРОБІТТЯ

Типи та форми безробіття

З огляду на обставини, через які виникає безробіття, виділяють дві основні форми безробіття: добровільне (природне) і вимушене (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Форми та типи безробіття

Добровільне (природне) безробіття може виникнути з різних причин, які не залежать від кон’юнктури на ринку праці. Воно поширене серед працівників низької кваліфікації, у країнах, де занадто високі податки на доходи, або може виникати через певні сімейні обставини. В залежності від причин розрізняють наступні типи добровільного безробіття: фрикційне, структурне, циклічне, добровільне та інституціональне.

Фрикційне безробіття виникає через особисті причини. Деяких людей не влаштовує рівень зарплати або умови праці, які не відповідають вимогам індивіда чи його кваліфікації, тому вони залишають роботу, а пошуки нового робочого місця потребують певних затрат часу, можливо, переїзду на нове місце проживання. Такий тип безробіття вписується у плинність кадрів і змушує наймачів створювати належні умови для працюючих, забезпечувати достатній рівень зарплати, щоб утримати працівника на робочому місці.

В залежності від мотивів зміни роботи розрізняють безробіття очікувань і спекулятивне безробіття. Безробіття очікувань виникає, коли до нової роботи можна приступити через деякий час, а спекулятивне – коли за тимчасового зниження реальної зарплати деякі працівники залишають роботу, очікуючи, що у майбутньому ставка зарплати підвищиться. Головною ознакою фрикційного безробіття є недовготривалість [4, с.299]. На ринку праці у таких випадках можна досить швидко знайти потрібне місце роботи.

Структурне безробіття пов’язане зі змінами у структурі виробництва, спричиненими змінами у попиті або технологічними нововведеннями. На ринку праці виникає невідповідність кваліфікації частини робітників новим вимогам. Деякі галузі, які виробляють продукцію, що перестала користуватись попитом, попадають в розряд депресивних, у той час як виникають нові галузі, які швидко розвиваються і пред’являють попит на робочу силу нової кваліфікації. В цій ситуації виникає загроза втрати роботи для працівників із застарілою кваліфікацією. Щоб мати можливість працювати, їм потрібно перекваліфіковуватись, здобувати нову професію. Ті, хто не можуть цього зробити за віком, станом здоров’я чи іншими обставинами, надовго втрачають роботу, незважаючи на наявність на ринку праці робочих місць.

Різновидом структурного безробіття є конверсійне безробіття, пов’язане з переорієнтацією оборонних галузей на випуск цивільної продукції. Зміна структури виробництва має суперечливі наслідки. З одного боку, це явище прогресивне, оскільки покращується технологія або форми організації виробництва, а нові товари краще відповідають попиту споживачів.

Структурне безробіття значно триваліше у порівнянні з фрикційним, воно потребує багато часу для перепідготовки і переміщення великої кількості працівників, хоч зрештою приводить до якісних змін у кваліфікаційно-професійній структурі робочої сили.

До циклічного безробіття призводить спад виробництва, тобто та фаза економічного циклу, яка пов’язана з кризовими явищами в економіці та характеризується недостатністю сукупних витрат. Рівень безробіття підвищується, коли сукупний попит на товари і послуги зменшується і скорочується зайнятість. В періоди економічного спаду циклічне безробіття доповнює фрикційне і структурне, а в періоди циклічного підйому воно відсутнє.

Добровільне безробіття – безробіття, яке існує за наявності вільних робочих місць. Така ситуація виникає внаслідок того, що особи працездатного віку не влаштовуються на роботу через недостатній рівень заробітної плати, низький зміст праці тощо, але приступили б до роботи, якби плата була вищою [2, с.53].

Інституціональне безробіття обумовлене правовими нормами. Високі соціальні виплати безробітним сприяють подовженню терміну влаштування на роботу, тим самим збільшується кількість безробітних. Подібні наслідки викликають також високі прогресивні ставки оподаткування доходів. Часом вигідніше буває не працювати і отримувати допомогу з безробіття із соціальних фондів, ніж працювати і отримувати таку ж суму доходу після сплати податків. Введення високого гарантованого рівня мінімальної зарплати також підвищує безробіття, оскільки роботодавці обмежують попит на робочу силу, якщо мінімальна зарплата вища за рівноважну ринкову ставку. Оперативність роботи служби зайнятості та повнота інформації про наявність вакансій на ринку праці також впливають на рівень інституціонального безробіття [4, с.299].

Вимушене безробіття – тип безробіття, коли людина працездатного віку не працює з незалежних від неї причин, вона може і хоче працювати, має достатню кваліфікацію, шукає роботу але не може знайти її, бо немає вільних робочих місць. Серед форм вимушеного безробіття найбільш поширеними є такі: плинне(поточне), приховане, відкрите, аграрне, застійне, сезонне, технологічне, конверсійне.

Плинне (поточне) безробіття зумовлене передусім циклічним характером розвитку економіки, кризами надвиробництва та перевиробництва та інші; це частина промислової резервної армії праці, яка то позбувається роботи, то знову знаходить її.

Приховане безробіття виникає тоді, коли існує часткова зайнятість, тобто працівники працюють неповний робочий день (тиждень, місяць, рік) без збереження заробітної плати. Такі люди є частково безробітними, хоча й входять до категорії зайнятих. Відкрите безробіття означає існування явно незайнятого населення, приховане — наявність формально зайнятого населення. Приховане безробіття можні поділити на:

– вимушену неповну зайнятість, коли людина працює неповний робочий день або тиждень;

– кваліфікаційне безробіття – людина працює не за своїм рівнем майстерності;

– функціональне безробіття, яке виникає, якщо працівник, який навіть зарахований на ту чи іншу посаду за фахом, зайнятий цілий робочий день, але не виконує своїх обов’язків, а є лише присутнім на роботі.

Аграрне безробіття зумовлене витісненням дрібного виробництва великим і розоренням дрібних товаровиробників у сільському господарстві.

Застійне безробіття визначається нерегулярністю зайнятості окремих категорій населення, коли частина працездатного населення живе випадковими заробітками, охоплює найстійкіший контингент безробітних — бідних, бродяг, бомжів та ін.

Сезонне безробіття деякі відносять до фрикційного, а інші – до структурного, але воно зумовлене специфічними умовами виробництва, яке носить сезонний характер. Цей вид безробіття поширений у сільському господарстві, лісництві, мисливстві, у риболовецькій, туристичній, будівельній галузях. Він виникає через об’єктивні причини природного характеру. Його не відносять до серйозних соціально-економічних проблем, оскільки це безробіття повторюване і цілком прогнозоване, тому працівники цих галузей добре адаптуються до специфічних умов праці. Коли закінчується сезон в основній галузі, люди виїжджають на тимчасову роботу в інші регіони, або вдаються до само зайнятості.

Технологічне безробіття пов’язане з ліквідацією робочих місць внаслідок модернізації, впровадження нової техніки і технології. Науково-технічний прогрес породжує суперечливі процеси. З одного боку, ручну працю замінює машинна, тому багато працівників вивільняється. Але одночасно з вивільненням робітників можуть відкриватись нові робочі місця, з’являється попит на робочу силу з новими навичками, цим технологічне безробіття близьке до структурного.

Конверсійне безробіття виникає в зв’язку із скороченням галузей військово-промислового комплексу в економіці.

Виявлено, що безробіття неоднакове в різних демографічних групах. Найвищий його рівень спостерігається серед молоді та жінок. Молодіжне безробіття виокремлюється як проблема з огляду на її важливість для суспільства. Ринок виявляється не готовим забезпечити робочими місцями масовий приплив робочої сили у вигляді випускників вищих навчальних закладів, коледжів, шкіл. Найбільше від безробіття страждають підлітки у віці 16-19 років, так звані тінейджери, особливо в тих країнах, де уряди докладають недостатньо зусиль для створення спеціальних програм молодіжного працевлаштування. Жіноче безробіття певною мірою є відображенням гендерної рівності у суспільстві.

Регіональне безробіття виникає через специфічні причини історичного або демографічного плану. Проблема регіонального безробіття не може бути вирішена на місцевому рівні, а потребує розробки загальнонаціональних програм [2, с.53].

Безробіття також поділяється на такі основні групи: абсолютне та відносне безробіття.

Абсолютне безробіття – таке, що виникає, коли робочих місць менше, ніж працездатного населення (тобто у результаті перенаселення).

Відносне безробіття виникає тоді, коли в одному місці спостерігається надлишок робочої сили, а в іншому – її дефіцит.

За тривалістю розрізняють постійне (тривале) та тимчасове безробіття.

Отже, в усіх країнах з ринковою економікою загальний рівень безробіття коливається з року в рік, але ніколи не опускається до нуля. Як правило, навіть у фазі піднесення, коли обсяги виробництва досягають максимального значення, існують особи, які не працюють, хоч і можуть знайти роботу.

 

 

ВИСНОВКИ

На сьогоднішній день ринок праці є невід’ємною складовою ринкової економіки, основним результатом функціонування якого є формування визначеного рівня і структури зайнятості населення і безробіття. Проте нині найбільш гостро постала проблема безробіття, яка пов’язана з багатьма передумовами та чинниками.

Виділяють різноманітні форми безробіття, проте основними з них є: фрикційне, структурне та циклічне. Також розрізняють природне та вимушене безробіття, добровільне, інституціональне, плинне, приховане та відкрите, застійне, сезонне, аграрне; у структурному безробітті виокремлюють технологічне та конверсійне. Безробіття ще поділяють на дві основні групи: абсолютне та відносне.

Безробіття головним чином призводить до негативних соціально-економічних наслідків, зокрема: відставання фактичного рівня обсягу ВВП, недовикористання економічного потенціалу суспільства, втрата кваліфікації вивільнених робітників, підрив психічного здоров’я нації та ін. Якщо розглядати безробіття як позивне явище, то можна відмітити, що завдяки цьому явищу створюється певний резерв робочої сили, посилюються стимули до підприємництва, покращується дисципліна праці. Проте безробіття завдає значних економічних збитків державі. З цього і випливає необхідність розробки шляхів та застосування методів подолання безробіття. Цим займається уряд країни та Державна служба зайнятості, розробляючи програми щодо покращення ситуації на ринку праці. Проте значне зниження безробіття та підвищення рівня зайнятості досягається лише при загальному поліпшенні економічної ситуації в країні.

Безробіття так чи інакше впливає на економічне життя країни, в першу чергу впливає на соціально-економічні показники. Рівень безробіття населення, визначений за методологією Міжнародної організації праці (МОП), у порівнянні з 2013 та 2014 рр. зріс з 7,3% до 9,2% економічно активного населення. Так у 2014 році загальна чисельність безробітних становила 1468,4 тис. осіб, з них за сприянням Державної служби зайнятості було працевлаштовано 760,4 тис. осіб. Існують різноманітні методи боротьби з безробіттям. Часто вони випливають з тієї концепції, якої ті або інші сучасні економісти дотримуються при пояснення причин безробіття. Правове регулювання зайнятості населення, що здійснюється державою за допомогою всіх юридичних засобів владний вплив на суспільні відносини в сфері зайнятості населення з метою їх упорядкування, закріплення, охорони та розвитку.

Протягом останніх років проблема молодіжного безробіття стала вельми актуальною. Так, за даними Державної служби статистики України, питома вага молоді у загальній кількості безробітних щорічно збільшується та станом на 2014 рік становить більше 50% від загального числа зареєстрованих безробітних. У 2014 році безробіття серед осіб до 25 років у 1,76 рази перевищувало рівень безробіття у віці 25-29 років та у 2,15 разів загальний рівень безробіття. Проблема молодіжного безробіття, а саме підготовки фахівців та їх подальшого працевлаштування потребує вирішення, тому що молодь являє особливу категорію, в якій проблема зайнятості має яскраво виражений характер і вимагає перманентного державного моніторингу та розробки політики молодіжної зайнятості як частини загальної політики зайнятості в країні.

Вирішення проблем безробіття на ринку праці України по регулюванню безробіття мають включати заходи, що систематизовані за сьома основними напрямами. Передусім це формування нормативно-правової бази в сфері зайнятості населення та професійно-освітня підготовок кадрів, перепідготовка, підвищення якості робочої сили. Неабияке значення має збереження і створення робочих місць, сприяння розвитку підприємництва та самостійної зайнятості населення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Базілінська О.Я., Макроекономіка: Навчальний посібник для студентів вищих навч.закладів / О.Я. Базілінська.– К.:ЦНЛ, 2005.– 442с.

2. Базілінська О.Я. Макроекономіка: Навчальний посібник. 2-ге видання, виправлене / О.Я. Базілінська. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 442 с.

3. Васильченко В.С. Державне регулювання зайнятості: Навчальний посібник / В.С. Васильченко. – К.: КНЕУ, 2005. – 252 с.

4. Гронтковська Г.Е. Макроекономіка: Навчальний посібник / Г.Е. Гронтковська, А.Ф. Косік. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 672 с.

5. Державна служба зайнятості України [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.dcz.gov.ua/control/uk/index

6. Державна служба статистики України [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

7. Закон України «Про зайнятість населення» [Електронний ресурс].– Режим доступу – http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5067-17

8. Економічна активні населення України в 2013 році: Статистичний збірник / Державна служба статистики України. – К.: 2014. – 197 с.

9. Круш П.В.Макроекономіка: Навчальний посібник. 2-ге видання, перероблене та доповнене / П.В. Круш, С.О. Тульчинський. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 328 с.

10. Макроекономіка: Навчальний посібник / І.І. Вініченко, О.В. Гончаренко, Н.В. Дацій, С.О. Корецька. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 176 с.

11. Мальтус Т. «Досвід про закон народонаселення», 1798.

12. Маршавін Ю. М. Регулювання ринку праці України: теорія і практика системного підходу: монографія / Ю.М. Маршавін. – К.: Альтерпрес, 2011. – 396 с.

13. Мід Дж. «Неокласична теорія економічного зростання», 1961.

14. Молодіжна політика в Україні: напрями удосконалення у контексті реалізації проекту МОП [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.idss.org.ua/arhiv/2014_02_06Lisogor.ppt

15. Панчишин С. Макроекономіка: Навчальний посібник / С. Панчишин. – К.: Либідь, 2001.–616 c.

16. Петюх В.М. Ринок праці: Навчальний посібник / В.М. Петюх. – К.: КНЕУ, 1999. – 288 с.

17. Раєвнєва О.В. Молодь на ринку праці в Україні: оцінка сучасного стану зайнятості / О.В. Раєвнєва, І.Є. Нос// Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського – 2014. – № 2. – с. 322-326

18. Савченко А.Г. Макроекономіка: Підручник / А.Г. Савченко. – К.: КНЕУ, 2005. – 441 с.

19. Семенова К. Д. Аналіз впливу економічної кризи на рівень безробіття в Україні / К. Д.Семенова // Вісник соціально-економічних досліджень. – 2012. – №1(44). – с. 108 – 111.

20. Солоу Р. «Внесок у теорію економічного зростання», 1956.

21. Торшин Є.О. Регіональний аспект безробіття в Україні / Є.О. Торшин // Ефективна економіка. – 2014. – № 8.

22. Філліпс А. «Співвідношення між безробіттям і ступенем зміни грошової заробітної плати у Великій Британії 1862-1957», 1958.

23. Черниш Т.Сутність та особливості безробіття в Україні / Т. Черниш, О. Власенко // Україна: Аспекти праці. – 2011. – №. 3. – с. 10

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ БЕЗРОБІТТЯ

1.1. Сутність безробіття, його види та причини

1.2. Типи та форми безробіття

1.3.Методи боротьби з безробіттям

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНУ ТА ДИНАМІКИ ЗМІН БЕЗРОБІТТЯ В УКРАЇНІ

2.1 Аналітичне оцінювання безробіття в Україні

2.2Дослідження причин безробіття

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ БЕЗРОБІТТЯ В УКРАЇНІ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

Важливою макроекономічною проблемою є безробіття. Як економічна категорія безробіття відображає економічні відносини щодо вимушеної незайнятості працездатного населення.

Як бездоганно не працювали б ринкові механізми, на жаль, вони не можуть забезпечити повної зайнятості навіть за наявності вільних робочих місць.

Оскільки безробіття негативно позначається на економічній стабільності країни та веде за собою цілий ряд негативних наслідків, на сьогоднішній день актуальним є пошук шляхів подолання та методів регулювання цього явища. Ця проблема стосується не тільки України, а й усіх країн світу навіть високо розвинутих.

Дослідження причин безробіття є досить актуальною темою, оскільки безробіття це одне з найважливіших складових економічних відносин в державі. Без досягнення високого рівня зайнятості не можна говорити про виконання державою якихось соціальних зобов'язань, неможливо забезпечити поступальний соціально-економічний розвиток держави, безпечне функціонування суб'єктів господарювання, підвищення добробуту населення, убезпечення різних сфер його життєдіяльності.

Представники різних напрямів економічної думки вважають безробіття центральною проблемою сучасного суспільства, оскільки воно є невід’ємною складовою ринкової економіки. Ринкова економіка неможлива без існування ринку праці, основним результатом функціонування якого є формування визначеного рівня і структури зайнятості населення і безробіття.

Метою написання курсової роботи є розгляд безробіття як соціально-економічного явища, розроблення теоретико-методологічних засад подолання безробіття в країні в умовах ринкової економіки.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:

- дослідити сутність, види та причини безробіття;

- вивчити типи і форми безробіття;

- ознайомитися соціально-економічними наслідками безробіття;

- проаналізувати показники безробіття в Україні;

- вивчити економічні та соціальні наслідки безробіття в Україні;

- дослідити молодіжне безробіття в Україні;

- розглянути проблеми безробіття в Україні та визначити механізм їх вирішення.

Об'єктом дослідження є процеси становлення і розвитку українського ринку праці та аналіз економічних проблем зайнятості і безробіття.

Предметом дослідження є явище безробіття як наслідок порушення макроекономічної рівноваги та його види.

Методологічну основу дослідження становлять історико-логічний та системний підходи до аналізу економічних явищ. Дослідження проведені з використанням методів аналізу, статистичного методу, графічного та аналітичного.

Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел.

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ БЕЗРОБІТТЯ