Методика визначення отруйних речовин. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Методика визначення отруйних речовин.



Визначення ОР проводять в протигазі та захисному одязі. Визначення бойових отруйних речовин ведуть залежно від їх небезпеки у такій послідовності: спочатку зарину, зоману, VX-газів (ІТ з червоним кільцем і крапкою); потім — фосгену, дифосгену синільної кислоти і хлорциану (ІТ з трьома зеленими кільцями) і в останню чергу — іприту (ІТ з жовтим кільцем).

Визначення ОР у повітрі. Для визначення ОР нервово-паралітичної дії в небезпечних концентраціях (0,00005-0,1 мг/л і більше) необхідно взяти дві індикаторних трубки з червоним кільцем і крапкою. Користуючись ножем, на головці насоса надрізати (рис.10 ,а,б), а потім відламати кінці індикаторних трубок, далі ампулорозкривачем з червоною рискою і крапкою розбити верхні ампули обох трубок (рис.10, в), для цього вставити відкриту ІТ маркірованим кінцем в отвір ампулорозкривача насоса з маркі­руванням того ж кольору, насос при цьому потрібно держати вертикально, а ІТ підводити в отвір ампулорозкривача знизу, повертаючи ІТ, натиснути ним на штир ампулорозкривача так, щоб розбити в трубці ампулу, при цьому вміст ампули повинен зволожити наповнювач трубки. Потім витягнути ІТ і, взявши за верхні маркіровані кінці, 2-3 рази струснути їх. Одну із трубок немаркованим кінцем вставити в насос і прокачати 5-6 разів через неї повітря (рис.10, г), через другу – контрольну – повітря не прокачувати.

 
 

Потім ампулорозкривачем розбити нижні ампули обох трубок і після струшування їх спостерігати за зміною забарвлення наповнювачів. Збереження червоного кольору наповнювача в дослідній трубці після пожовтіння його в контрольній вказує на наявність ОР у небезпечних концентраціях; одночасне пожовтіння наповнювача в обох трубках – на відсутність ОР у небезпечних концентраціях.

Вміст цих же ОР у мало небезпечних концентраціях (5·10-7 мг/л) визначають у такій же послідовності, але роблять 50-60 качань насосом, нижні ампули розбиваються не зразу, а через 2-3 хвилини після прокачування повітря. Крім цього, в жарку погоду (35ºС і вище) нижню ампулу в контрольній трубці розбивають через 15 секунд з моменту струшування дослідної трубки.

ОР в малих концентраціях присутні, якщо до моменту утворен­ня жовтого забарвлення в контрольній трубці збережеться черво­ний колір верхнього шару наповнювача дослідної трубки. Зміна кольору до жовтого або рожево-оранжевого вказує на відсутність ОР нервово-паралітичної дії у мало небезпечних концентраціях.

Незалежно від одержаних результатів обстежують повітря на наявність фосгену, хлорциану і синільної кислоти за допомогою індикаторної трубки з трьома зеленими кільцями. Послідовність роботи така: надпиляти трубку, обламати кінці, розбити ампулу, вставити трубку немаркованим кінцем у насос, зробити 10-15 качань насосом; дивитися на забарвлення верхнього і нижнього шарів наповнювача; верхній шар забарвлюється від фосгену і дифосгену, нижній – від хлорциану або синільної кислоти (або хлорциану і синільної кислоти, одночасно) і порівняти забарвлення наповнювача з еталоном, нанесеним на касеті для індикаторних трубок з трьома зеленими кільцями.

При необхідності визначити, від якої ОР виникло забарвлення нижнього шару, потрібно надпиляти другу трубку, обламати кінці, розбити ампулу, вставити немаркованим кінцем у насос, зробити 10-15 качань. Подивитися забарвлення. Відсутність рожево-малинового забарвлення в трубці свідчить про наявність у повітрі тільки синільної кислоти.

Після цього визначають наявність у повітрі парів іприту індикаторною трубкою з одним жовтим кільцем, для цього: обламати кінці, вставити в насос, зробити 60 качань, вийняти трубку із насоса, витримати 1 хвилину і визначити ступінь небезпеки ОР відповідно до еталону на касеті для індикаторних трубок з одним жовтим кільцем.

Для виявлення ОР у диму із застосуванням протидимного фільтра необхідно підготувати ІТ згідно з інструкцією ОР і вставити насос, надіти насадку на головку насоса, закріпити протидимний фільтр, зробити необхідну кількість качань; зняти фільтр і насадку, вийняти ІТ і визначити ступінь небезпеки за рекомендаціями для даної ОР.

Під час обстеження повітря при низьких температурах на наявність ОР нервово-паралітичної дії за допомогою індикаторних трубок з червоним кільцем і крапкою роботу виконують у такій послідовності: вставити патрон грілки в центральний отвір корпуса грілки, штирем грілки через отвір у ковпачку патрона розбити ампулу, що знаходиться в ньому (штир повинен бути заглиблений в патрон повністю), повертаючи штир, пересвідчитися в тому, що ампула розбита, після чого штир вийняти; вставити дві ІТ (одна дослідна, інша контрольна) у бокові гнізда грілки до підігриву ампул (тривалість підігриву залежно від зовнішньої температури і становить від 0,5 до 3 хвилин), після підігриву трубки вийняти; надпиляти і обламати кінці трубок, розбити верхні ампули, 2-3 рази енергійно струснути і прокачати повітря через дослідну трубку 5-6 разів, контрольну трубку тримати в штативі; після прокачування повітря вставити трубки не маркірованими кінцями в гнізда грілки на 1 хвилину, після цього розбити нижні ампули дослідної і контрольної трубок і струснути їх; спостерігати за зміною забарвлення наповнювача трубок.

Визначення наявності бойових отруйних речовин індикатор­ними трубками з трьома зеленими кільцями при мінусових температурах і трубками з жовтим кільцем при температурі нижче 15°С проводиться із застосуванням грілки. Трубки підігрівають у грілці 1-2 хвилини, потім визначають зараженість повітря так, як описано для кожної групи ОР. Необхідно пам'ятати, що перегрівання трубок призводить до їх псування.


Визначення ОР на місцевості, техніці, одязі та різних предме­тах. Наявність ОР у навколишньому середовищі визначають спо­чатку за зовнішніми ознаками. Найбільш характерними з них є маслянисті краплі, плями, бризки, калюжі, підтікання на землі, снігу, рослинності, техніці та різних предметах, зміна забарвлення рослинності або в'янення.

За зовнішніми ознаками можна визначити давність зараження. При зараженні приблизно до 2 годин рослинність, техніка, різні пред­мети вкриті краплями ОР різної величини. Через 8-12 годин після зараження рослинність набуває від бурого (темночервоного) до чорного забарвлення, на техніці і одягу краплі ОР висихають і стають малопомітними.

На ділянках місцевості, заражених більше доби, краплі ОР найчастіше відсутні, а рослинність сильно змінює своє забарвлення.

Щоб визначити ОР, треба підготувати індикаторні трубки так, як було вказано, вставити трубку в головку насоса, надіти на­садку, залишивши відкинутим притискне кільце, надіти на лійку насадки захисний ковпачок, прикласти насадку до зараженого предмету так, щоб лійка накривала ділянку з найбільш різко вираженими ознаками зараження, прокачати через індикаторну трубку повітря, вийняти ІТ і визначити ступінь небезпеки ОР.

Для виявлення ОР у грунті і сипучих матеріалах — підготувати і вставити в насос відповідну індикаторну трубку, накрутити на насос насадку і надіти на лійку захисний ковпачок. Зняти з приладу лопатку і взяти пробу з верхнього шару ґрунту (снігу) або сипучого матеріалу в найбільш зараженому місці. Взяту пробу насипати в ковпачок до країв. Накрити ковпачок із пробою протидимним фільтром і закріпити його, прокачати через індикаторну трубку повітря. Відкинути притискне кільце, зняти протидимний фільтр, пробу, ковпачок і насадку. Вийняти з насоса індикаторну трубку і визначити ступінь небезпеки ОР.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Які види випромінювання реєструють прилади дозиметричного контролю?

2. Наведіть порядок роботи з приладом дозиметричного контролю.

3. Для чого призначені індивідуальні дозиметри?

4. Поясніть принцип дії індивідуальних дозиметрів та вкажіть діапазон їх вимірювань.

5. Перерахуйте основні складові військового приладу хімічної розвідки.

6. Які види уражаючих хімічних речовин можна визначити за допомогою ВПХР?

7. Вкажіть порядок визначення бойових отруйних речовин військовим приладом хімічної розвідки.

 

 


ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

З В І Т

про виконання практичного заняття

з «Цивільної оборони»

за темою «Прилади радіаційної і хімічної розвідки

та дозиметричного контролю»

студента ____ групи _________________ факультету

___________________________________________

(Прізвище, ім’я, по-батькові)

 

Стисла характеристика рентгенометру ДП-5Б (ДП-5В):

1. Призначення приладу _______________________________________________

___________________________________________________________________.

2. Діапазон вимірювання та кількість піддіапазонів (межі вимірювання) ______

___________________________________________________________________.

3. Джерело живлення приладу (найменування, кількість) ___________________

___________________________________________________________________.

4. Підготовка приладу до роботи:

а) перевірка джерела живлення ________________________________________

___________________________________________________________________;

б) перевірка сприймального пристрою детектора _________________________

___________________________________________________________________;

5. Послідовність проведення вимірювань:

а) вимірювання рівня радіації (γ –фону) у приміщенні ______________________

___________________________________________________________________;

б) визначення рівня радіоактивного забруднення поверхні (стола) ___________

___________________________________________________________________;

в) визначення рівня радіоактивного забруднення тіла людини, одягу та ін. ____

___________________________________________________________________.

 

 

Стисла характеристика комплекту індивідуальних дозиметрів ДП-24 (ДП-22В, ІД-1):

1. Призначення комплекту ____________________________________________

___________________________________________________________________.

2. Склад комплекту __________________________________________________

___________________________________________________________________.

3. Діапазон вимірювань _______________________________________________

___________________________________________________________________.

4. Джерело живлення комплекту _______________________________________

___________________________________________________________________.

5. Підготовка комплекту до роботи (порядок зарядки індивідуального дозиметру) __________________________________________________________

___________________________________________________________________.

6. Спосіб отримання показань _________________________________________

___________________________________________________________________.

Стисла характеристика ВПХР:

1. Призначення приладу ВПХР_______________________________________

__________________________________________________________________

2. Будова приладу і призначення основних його частин ___________________

___________________________________________________________________

3. Підготовка приладу до роботи:

а) перевірка ефективності роботи вакуумного насоса __________________ ________________________________________________________________

б) перевірка готовності до роботи індикаторних трубок та відповідність їх до застосування _________________________________________________ _______________________________________________________________

4. Послідовність проведення вимірювань:

а) порядок визначення наявності СДОР, ОР у приміщенні _______________

б) визначення ступеню зараження поверхні (стола, майна та ін.) __________ _________________________________________________________________

5. Аналіз результатів вимірювання, висновки.

6. Відповіді на контрольні запитання:

- Які індикаторні трубки необхідно мати при визначенні ОР?

- Яку кількість качань насосом необхідно зробити в умовах даного варіанту:

o а) для визначення наявності СДОР чи ОР?

o б) для визначення концентрації СДОР чи ОР та ступеню ураження людей?

- Як зміняться кольори наповнювачів фільтрів (індикаторів) контрольних трубок при наявності СДОР чи ОР (див. Додаток)?

- По заданому варіанту за допомогою ВПХР визначіть присутність ОР у повітрі, опишіть зміну кольорів, наповнювачів фільтрів індикаторних трубок та порівняйте з еталонними кольорами.

 

Варіанти виконання роботи

Номер варіанту                              
Отруйні речовини СB AC CN AC СЩ СB АД АС СB АД
Номер варіанту                              
Отруйні речовини АД СЩ АД АД СN AC AC АД СN CN СЩ АД

 

Примітка: Ві-Ікс –VХ, зарин –СВ, фосген –СЩ, синільна кислота –АС, іприт –АД, адамсит –ДМ, хлорциан –CN.


Додаток



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-01; просмотров: 362; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.119.126.80 (0.04 с.)