Оцінка інженерної та пожежної обстановки 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Оцінка інженерної та пожежної обстановки



1. ОЦІНКА ІНЖЕНЕРНОЇ ОБСТАНОВКИ. ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРУ РУЙНУВАНЬ ЕЛЕМЕНТІВ ОБ’ЄКТУ.

Ліквідація наслідків стихійних лих (землетрусів, пожеж, повенів та ін.), великих виробничих аварій (вибухів, пожеж та ін..), а ядерного вибуху починається з оцінки обстановки у зонах лиха, з цією метою необхідно з’ясувати:

· характер і масштаби руйнувань будівель, споруд, комунікацій, виробничого обладнання і технологічних систем (тобто виявити інженерну обстановку);

· пожежну обстановку на території об’єкту (р-ну) та її вплив на хід рятувальних робіт;

· радіаційну, хімічну, бактеріологічну обстановку в районі рятувальних робіт і їх вплив на проведення рятувальних робіт.

Після оцінки обстановки в районі робіт керівництво приймає рішення на проведення рятувальних робіт.

Розглянемо методику деяких варіантів оцінки інженерної і пожежної обстановки після вибуху на території, де розташований авторемонтний завод (АРЗ).

Задача. Оцінка інженерної обстановки.

Під оцінкою інженерної обстановки розуміють визначення масштабів і ступеню руйнування наземних будівель, заглиблених споруд, кабельних енергосистем, гідротехнічних і дорожніх споруд від дії ударної хвилі і вторинних уражаючих факторів.

Оцінка інженерної обстановки провадиться з метою виявлення сил і засобів, необхідних для проведення рятувальних робіт в осередку ураження.

Вона провадиться в два етапи:

· попередня оцінка можливої інженерної обстановки провадиться до виникнення осередку ураження;

· прогнозування інженерної обстановки в осередку ураження зразу після виникнення осередку ураження і уточнення обстановки після одержання розвідданих.

Попередня оцінка інженерної обстановки провадиться у наступному порядку:

· збираються, вивчаються і узагальнюються вихідні дані;

· розраховуються параметри зон повних, сильних, середніх і слабких руйнувань;

· визначається ступінь руйнувань будівель, споруд, сховищ, укриттів,

технічного обладнання і кабельної енергомережі по кожній зоні руйнувань;

· виявляються розміри завалів по кожній зоні руйнувань;

· визначаються об’єми інженерних робіт по основних видах:

- прокладання проїздів (проходів) до місця ведення рятувальних робіт;

- розкопування (відкриття) завалених сховищ;

- подача повітря в завалені сховища;

· провадяться невідкладні відновлювальні роботи на енергомережах.

Після надходження даних про вибух (час, місце, потужність і вид вибуху) визначають зону руйнувань, в яку потрапив об’єкт, виконують попередню оцінку інженерної обстановки, а після надходження даних розвідки уточнюють її.

Приклад. Розглянемо прогнозування інженерної обстановки в осередку ядерного ураження (ОЯУ). Для цього задамося наступними вихідними даними: стався повітряний вибух потужністю q = 500 кт, епіцентр якого знаходиться на відстані 4,3 км від території підприємства на захід.

 

 

Примітка. Коротка характеристика підприємства:

· на підприємстві працює 250 співробітників;

· найбільша зміна – 150 співробітників;

· захисні споруди на 150 осіб (витримують надлишковий тиск.300 кПа);

· підвальні приміщення без підсилення на 200 осіб;

· промислові споруди з легким металевим каркасом на 200 осіб;

· цегляні будівлі на 100 осіб;

· дерев’яні будівлі на 50 осіб;

· енергетична мережа складається з кабельних повітряних електромереж, підземних і наземних трубопроводів.

Визначити які виникнуть руйнування будівель та споруд заводу, енергомереж та ін.

 

Р І Ш Е Н Н Я

Використовуючи Додаток 1 («Справочник. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения» авт. Демиденко Г.П. и др. -К.: Вища школа, 1989, далі «Довідник») знайдемо радіуси зон руйнувань, які відповідають надлишковому тиску

∆ Рф 10; 20; 30 та 50 кПа. Ці величини для даної ситуації будуть дорівнювати 11,5; 6; 4,2 та 3 км, відповідно. Занесемо ці дані в табл. 1.

Таблиця 1

Радіуси зон руйнування

№ з/п Назва зон руйнувань Надлишковий тиск ∆ Рф, кПа Радіуси зон руйнувань Rзон, км
  Слабких    
  Середніх    
  Сильних    
  Повних    

 

За цими даними у масштабі 1 см: 1 км малюємо схему зон руйнувань (мал. 2):

 

 
 
Мал.2. Схема розташування зон руйнувань в осередку ураження.

 

Наше підприємство знаходиться від епіцентру вибуху на відстані

4.3 км, тобто в зоні середніх руйнувань. Надлишковий тиск в цій зоні

 
З
 
 
 
 
20-30 кПа.

Згідно із Довідником (Додаток 2), при такому надлишковому тиску у зоні середніх руйнувань будівлі, захисні споруди та інші споруди набудуть наступних руйнувань (табл.2).

Таблиця 2

Руйнування різних елементів підприємства

№ з/п Назва елементів підприємства Ступінь руйнування
повні сильні середні слабкі
  Захисні споруди на 300 кПа        
  Підвали без підсилення        
  Промислові споруди з легким металевим каркасом        
  Цегляні будинки        
  Дерев’яні будівлі        
  Кабельні електромережі (наземні)        
  Повітряні електромережі низької напруги        
  Наземні трубопроводи        
  Залізничні колії під’їзних шляхів        
  Шосейні шляхи підїзду        
  Станки середні        
  Крани        

Отримані дані з Додатку 2 Довідника (див. табл.2) дозволяють зробити завчасну оцінку інженерну обстановку, яка буде уточнена інженерною розвідкою.

З цих досліджень виходить, що захисні споруди, в яких були робітники і службовці найбільшої робітничої зміни, ушкоджень……….

Підвальні приміщення дістали………………….

Промислові споруди з легким металевим каркасом отримали……..

Дерев’ні будівлі………..

Кабельні електромережі (наземні) отримали………..

Повітряні електромережі отримали………

Наземні трубопроводи отримали…………..

 

ВИСНОВКИ:

· для проведення робіт з ліквідації негативних наслідків вибуху необхідно направити об’єктову рятувальну команду, посилену формуваннями комунально-технічної, інженерної, протипожежної і медичної служб;

· для евакуації постраждалих виділити автоколону з 10-12 автобусів для перевезення людей;

· для доставки необхідних ремонтних матеріалів, будівельних матеріалів, запчастин і агрегатів виділити автоколону з 7-8 автомобілів;

· робітники і службовці в сховищах ушкоджень не отримали і можуть бути використані для рятувальних робіт.

 

2. ОЦІНКА ПОЖЕЖНОЇ ОБСТАНОВКИ.

Для визначення зон пожеж в осередку ураження задамося необхідними вихідними даними:

· потужність та вид вибуху;

· місце знаходження центру (епіцентру) вибуху;

· вогнестійкість будівель і споруд та вибухонебезпечність виробництва;

щільність забудови;

· метеорологічні умови (швидкість, напрям та вертикальна стійкість вітру).

Ті райони, на території яких більшість будинків і споруд охоплені вогнем, називають зоною суцільних пожеж. Райони, на території яких мають місце окремі пожежі – зоною окремих пожеж. Райони, на території яких внаслідок вибуху будівлі отримали повні руйнування, характеризуються як зона горіння і тління у завалах.

Зовнішньою межею зони окремих пожеж є умовна лінія зі світловим імпульсом потужністю 100 – 200 кДж/м2 (для вибухів потужністю до 1 Мт береться нижчий рівень, а для вибухів потужністю 1 Мт – верхній рівень потужності світлового імпульсу).

Зовнішнім кордоном зони суцільних пожеж вважається умовна лінія зі світловим імпульсом потужністю 400-600 кДж/м2.

Зовнішньою межею зони пожеж горіння і тління в завалах вважається межа зони повних руйнувань, де потужність світлового імпульсу ≤ 1200 кДж/м2.

При пожежній оцінці промислових об’єктів, як правило, виходять з категорії пожежо- та вибухонебезпечності технологічних процесів, які обумовлені в будівельних нормах і правилах (БНІП). Згідно з ними нормами і правилами промислові будівлі в залежності від технології виробництва поділяють за пожежо- та вибухонебезпечністю на 5 категорій: А,Б,В,Г,Д. Найбільш небезпечні виробництва категорій А і Б, де у технологічному процесі мають справу з горючими рідинами, вибухонебезпечними газами і деякими дуже небезпечними твердими матеріалами (металевий калій, натрій та ін.).

До виробництва категорії В належать технологічні процеси обробки твердих горючих матеріалів і горючих рідин з температурою спалаху парів 120о С і нижче. Це лісопильні заводи, столярні і лісо тарні цехи, склади масел, текстильні та ін. виробництва.

Найменш пожежонебезпечні категорії Г і Д. До категорії Г відносяться виробництва з термічної обробки металу, а до категорії Д відносяться цехи холодної обробки металу.

Будівлі і споруди за ступенем вогнестійкості класифікуються п’ятьма ступенями І, ІІ, ІІІ, ІУ, У.

До І і ІІ ступеню вогнестійкості відносяться будівлі і споруди, основні конструкції яких зроблені з негорючих матеріалів.

До ІІІ ступеню вогнестійкості відносяться цегляні будівлі з дерев’яними оштукатуреними перекриттями.

До ІУ ступеню вогнестійкості відносяться дерев’яні і оштукатурені будівлі.

До У ступеню вогнестійкості відносяться дерев’яні не оштукатурені будівлі.

Під оцінкою пожежної обстановки розуміють масштаби і вид пожежі в осередку ураження.

Щоб зробити оцінку пожежної обстановки для підприємства пожежонебезпечністю категорії Г і ступенем вогнестійкості ІІІ, скористуємося Довідником.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-01; просмотров: 218; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.171.68 (0.021 с.)