Оцінка інженерної та пожежної обстановки

1. ОЦІНКА ІНЖЕНЕРНОЇ ОБСТАНОВКИ. ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРУ РУЙНУВАНЬ ЕЛЕМЕНТІВ ОБ’ЄКТУ.

Ліквідація наслідків стихійних лих (землетрусів, пожеж, повенів та ін.), великих виробничих аварій (вибухів, пожеж та ін..), а ядерного вибуху починається з оцінки обстановки у зонах лиха, з цією метою необхідно з’ясувати:

· характер і масштаби руйнувань будівель, споруд, комунікацій, виробничого обладнання і технологічних систем (тобто виявити інженерну обстановку);

· пожежну обстановку на території об’єкту (р-ну) та її вплив на хід рятувальних робіт;

· радіаційну, хімічну, бактеріологічну обстановку в районі рятувальних робіт і їх вплив на проведення рятувальних робіт.

Після оцінки обстановки в районі робіт керівництво приймає рішення на проведення рятувальних робіт.

Розглянемо методику деяких варіантів оцінки інженерної і пожежної обстановки після вибуху на території, де розташований авторемонтний завод (АРЗ).

Задача. Оцінка інженерної обстановки.

Під оцінкою інженерної обстановки розуміють визначення масштабів і ступеню руйнування наземних будівель, заглиблених споруд, кабельних енергосистем, гідротехнічних і дорожніх споруд від дії ударної хвилі і вторинних уражаючих факторів.

Оцінка інженерної обстановки провадиться з метою виявлення сил і засобів, необхідних для проведення рятувальних робіт в осередку ураження.

Вона провадиться в два етапи:

· попередня оцінка можливої інженерної обстановки провадиться до виникнення осередку ураження;

· прогнозування інженерної обстановки в осередку ураження зразу після виникнення осередку ураження і уточнення обстановки після одержання розвідданих.

Попередня оцінка інженерної обстановки провадиться у наступному порядку:

· збираються, вивчаються і узагальнюються вихідні дані;

· розраховуються параметри зон повних, сильних, середніх і слабких руйнувань;

· визначається ступінь руйнувань будівель, споруд, сховищ, укриттів,

технічного обладнання і кабельної енергомережі по кожній зоні руйнувань;

· виявляються розміри завалів по кожній зоні руйнувань;

· визначаються об’єми інженерних робіт по основних видах:

- прокладання проїздів (проходів) до місця ведення рятувальних робіт;

- розкопування (відкриття) завалених сховищ;

- подача повітря в завалені сховища;

· провадяться невідкладні відновлювальні роботи на енергомережах.

Після надходження даних про вибух (час, місце, потужність і вид вибуху) визначають зону руйнувань, в яку потрапив об’єкт, виконують попередню оцінку інженерної обстановки, а після надходження даних розвідки уточнюють її.

Приклад. Розглянемо прогнозування інженерної обстановки в осередку ядерного ураження (ОЯУ). Для цього задамося наступними вихідними даними: стався повітряний вибух потужністю q = 500 кт, епіцентр якого знаходиться на відстані 4,3 км від території підприємства на захід.

 

 

Примітка. Коротка характеристика підприємства:

· на підприємстві працює 250 співробітників;

· найбільша зміна – 150 співробітників;

· захисні споруди на 150 осіб (витримують надлишковий тиск.300 кПа);

· підвальні приміщення без підсилення на 200 осіб;

· промислові споруди з легким металевим каркасом на 200 осіб;

· цегляні будівлі на 100 осіб;

· дерев’яні будівлі на 50 осіб;

· енергетична мережа складається з кабельних повітряних електромереж, підземних і наземних трубопроводів.

Визначити які виникнуть руйнування будівель та споруд заводу, енергомереж та ін.

 

Р І Ш Е Н Н Я

Використовуючи Додаток 1 («Справочник. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения» авт. Демиденко Г.П. и др. -К.: Вища школа, 1989, далі «Довідник») знайдемо радіуси зон руйнувань, які відповідають надлишковому тиску

∆ Р_ф 10; 20; 30 та 50 кПа. Ці величини для даної ситуації будуть дорівнювати 11,5; 6; 4,2 та 3 км, відповідно. Занесемо ці дані в табл. 1.

Таблиця 1

Радіуси зон руйнування

№ з/п	Назва зон руйнувань	Надлишковий тиск ∆ Рф, кПа	Радіуси зон руйнувань Rзон, км
	Слабких
	Середніх
	Сильних
	Повних

 

За цими даними у масштабі 1 см: 1 км малюємо схему зон руйнувань (мал. 2):

 

Мал.2. Схема розташування зон руйнувань в осередку ураження.

 

Наше підприємство знаходиться від епіцентру вибуху на відстані

4.3 км, тобто в зоні середніх руйнувань. Надлишковий тиск в цій зоні

З

20-30 кПа.

Згідно із Довідником (Додаток 2), при такому надлишковому тиску у зоні середніх руйнувань будівлі, захисні споруди та інші споруди набудуть наступних руйнувань (табл.2).

Таблиця 2

Руйнування різних елементів підприємства

№ з/п	Назва елементів підприємства	Ступінь руйнування
повні	сильні	середні	слабкі
	Захисні споруди на 300 кПа
	Підвали без підсилення
	Промислові споруди з легким металевим каркасом
	Цегляні будинки
	Дерев’яні будівлі
	Кабельні електромережі (наземні)
	Повітряні електромережі низької напруги
	Наземні трубопроводи
	Залізничні колії під’їзних шляхів
	Шосейні шляхи підїзду
	Станки середні
	Крани

Отримані дані з Додатку 2 Довідника (див. табл.2) дозволяють зробити завчасну оцінку інженерну обстановку, яка буде уточнена інженерною розвідкою.

З цих досліджень виходить, що захисні споруди, в яких були робітники і службовці найбільшої робітничої зміни, ушкоджень……….

Підвальні приміщення дістали………………….

Промислові споруди з легким металевим каркасом отримали……..

Дерев’ні будівлі………..

Кабельні електромережі (наземні) отримали………..

Повітряні електромережі отримали………

Наземні трубопроводи отримали…………..

 

ВИСНОВКИ:

· для проведення робіт з ліквідації негативних наслідків вибуху необхідно направити об’єктову рятувальну команду, посилену формуваннями комунально-технічної, інженерної, протипожежної і медичної служб;

· для евакуації постраждалих виділити автоколону з 10-12 автобусів для перевезення людей;

· для доставки необхідних ремонтних матеріалів, будівельних матеріалів, запчастин і агрегатів виділити автоколону з 7-8 автомобілів;

· робітники і службовці в сховищах ушкоджень не отримали і можуть бути використані для рятувальних робіт.

 

2. ОЦІНКА ПОЖЕЖНОЇ ОБСТАНОВКИ.

Для визначення зон пожеж в осередку ураження задамося необхідними вихідними даними:

· потужність та вид вибуху;

· місце знаходження центру (епіцентру) вибуху;

· вогнестійкість будівель і споруд та вибухонебезпечність виробництва;

щільність забудови;

· метеорологічні умови (швидкість, напрям та вертикальна стійкість вітру).

Ті райони, на території яких більшість будинків і споруд охоплені вогнем, називають зоною суцільних пожеж. Райони, на території яких мають місце окремі пожежі – зоною окремих пожеж. Райони, на території яких внаслідок вибуху будівлі отримали повні руйнування, характеризуються як зона горіння і тління у завалах.

Зовнішньою межею зони окремих пожеж є умовна лінія зі світловим імпульсом потужністю 100 – 200 кДж/м² (для вибухів потужністю до 1 Мт береться нижчий рівень, а для вибухів потужністю 1 Мт – верхній рівень потужності світлового імпульсу).

Зовнішнім кордоном зони суцільних пожеж вважається умовна лінія зі світловим імпульсом потужністю 400-600 кДж/м².

Зовнішньою межею зони пожеж горіння і тління в завалах вважається межа зони повних руйнувань, де потужність світлового імпульсу ≤ 1200 кДж/м².

При пожежній оцінці промислових об’єктів, як правило, виходять з категорії пожежо- та вибухонебезпечності технологічних процесів, які обумовлені в будівельних нормах і правилах (БНІП). Згідно з ними нормами і правилами промислові будівлі в залежності від технології виробництва поділяють за пожежо- та вибухонебезпечністю на 5 категорій: А,Б,В,Г,Д. Найбільш небезпечні виробництва категорій А і Б, де у технологічному процесі мають справу з горючими рідинами, вибухонебезпечними газами і деякими дуже небезпечними твердими матеріалами (металевий калій, натрій та ін.).

До виробництва категорії В належать технологічні процеси обробки твердих горючих матеріалів і горючих рідин з температурою спалаху парів 120^о С і нижче. Це лісопильні заводи, столярні і лісо тарні цехи, склади масел, текстильні та ін. виробництва.

Найменш пожежонебезпечні категорії Г і Д. До категорії Г відносяться виробництва з термічної обробки металу, а до категорії Д відносяться цехи холодної обробки металу.

Будівлі і споруди за ступенем вогнестійкості класифікуються п’ятьма ступенями І, ІІ, ІІІ, ІУ, У.

До І і ІІ ступеню вогнестійкості відносяться будівлі і споруди, основні конструкції яких зроблені з негорючих матеріалів.

До ІІІ ступеню вогнестійкості відносяться цегляні будівлі з дерев’яними оштукатуреними перекриттями.

До ІУ ступеню вогнестійкості відносяться дерев’яні і оштукатурені будівлі.

До У ступеню вогнестійкості відносяться дерев’яні не оштукатурені будівлі.

Під оцінкою пожежної обстановки розуміють масштаби і вид пожежі в осередку ураження.

Щоб зробити оцінку пожежної обстановки для підприємства пожежонебезпечністю категорії Г і ступенем вогнестійкості ІІІ, скористуємося Довідником.