Піддіапазони вимірювань приладу ДП-5В

Піддіа-пазони	Позиція ручки перемикача	Шкала	Одиниця вимірювання	Межі вимірювань	Час встановлення показників (с)
		0-200	Р/год	5-200
	х1000	0-5	мР/год	500-5000
	х100	0-5	мР/год	50-500
	х10	0-5	мР/год	5-50
	х1	0-5	мР/год	0,5-5
	х0,1	0-5	мР/год	0,05-0,5

Потужність експозиційної дози g-випромінювання визначається в мілі­рентгенах або рентгенах за годину для тієї точки простору, в якій знаходиться при вимірюваннях блок детектування приладу.

Показання приладу на 1-му піддіапазоні ведуть по нижній шкалі мікроамперметра в Р/год, а на 2-6-му піддіапазонах — по верхній шкалі в мР/год.

Основні частини приладу — вимірювальний пульт та блок детектування. Зовнішній вигляд пульту та блоку детектування приведено на рис.1, а на рис.2 – конструкцію блоку детектування. Загальний вигляд приладу відображено на рис.3.

Рис. 1. Прилад ДП-5В

1 – мікроамперметр; 1а – шкала мікроамперметра; 2 – перемикач піддіапазонів;

3 – панель приладу; 4 – кнопка скидання показників; 5 – тумблер підсвічування шкали;

6 – футляр приладу; 7 – телефони; 8 – зонд; 9 – опорні фіксатори; 10 – поворотний екран;

11 – контрольне джерело випромінювання.

 

Рис. 2. Зонд зі знятим корпусом

1 — стальний корпус, 2 — поворотний екран, 3 — вікно, 4 — опорний виступ,

5 — газорозрядний лічильник СІ-ЗБГ, 6 — газорозрядний лічильник СТС-5, 7 — плата,

8 — накидна гайка, 9 — ручка.

 

Блок детектування виконано у вигляді сталевого циліндричного корпусу, на який надіто металевий поворотний екран з вікном для індикації бета-випромінювання, котрий фіксується в трьох положеннях:

Г — реєстрація гама випромінювання,

Б — реєстрація гамма- і бета-випромінювання,

К — контроль роботи приладу.

У положенні К — газорозрядні лічильники розташовуються навпроти контрольного стронцієво-ітрієвого джерела b-випромінювання.

Живлення приладу здійснюється від трьох сухих елементів типу КБ-1, А-336. Ком­плект живлення забезпечує безперервну роботу приладу без під­свічування шкали в нормальних умовах не менше 40 год. Прилад може підключатися до зовнішніх джерел постійного струму напругою 3,6 і 12 В (ДП-5А, ДП-5Б) і 12 або 24 В (ДП-5В). Для цієї мети є відповідний пристрій.

До комплекту приладу входять 10 чохлів із поліетиленової плівки для захисту блоку детектування від радіоактивного забруд­нення при вимірюваннях забрудненості рідких і сипучих речовин.

Рис.3. Фото приладу ДП-5В

Основні відмінності в модифікаціях вимірювачів потужності до­зи ДП-5А, ДП-5Б і ДП-5В. Призначення і принцип дії всіх модифі­кацій вимірювача потужності дози (рентгенометра) однакові, від­мінності полягають у конструктивному виконанні та частково в електричній схемі.

Відмінності модифікацій ДП-5Б і ДП-5В такі:

· Прилад ДП-5В не має зворотного ходу стрілки мікроамперметра при перевантажених опроміненнях на піддіапазонах 4, 5 і 6 до 50 Р/год у той час, як у приладі ДП-5Б — тільки до 1 Р/год.

· У приладі ДП-5Б контрольне радіоактивне джерело укріп­лене на внутрішньому боці кришки футляра приладу, а в ДП-5В воно вмонтоване під поворотним екраном блока детектування, що виключає будь-яку можливість пошкодження радіоактивного дже­рела і спрощує процес перевірки працездатності приладу.

· У приладі ДП-5Б при підготовці до роботи необхідно за допомогою спеціального потенціометра «Режим» вручну встанов­лювати потрібну напругу, яка подається в схему приладу, при цьому в процесі вимірювань необхідно періодично переводити пе­ремикач під діапазонів у положення “Режим” і виконувати регулювання напруги. У приладі ДП-5В регулювання напруги, яка подається на схему, відбувається автоматично, що значно спрощує роботу з приладом.

Підготовка приладу до роботи.

Для підготовки приладу до роботи слід вийняти його із укладального ящика, відкрити кришку футляра, дістати зонд (блок детектування), приєднати до блока штангу, підключити джерело живлення. Далі ввімкнути прилад, встановити ручки перемикачів піддіапазонів у положення “s” – контроль режиму, екран блоку детектування встановити у положенні К, стрілка приладу повинна встановитися в режимному секторі. Після цього натиснути кнопку “Сброс” повернути екрани в положення Г. Прилад готовий до роботи.

Проведення вимірювань.

При радіаційній розвідці рівні радіації на місцевості вимірюють, починаючи з 1 піддіапазону до 200 Р/год, послідовно переходячи на 2, 3 і т. д. піддіапазони до одержання відхилення стрілки мікроамперметра в межах шкали.

При вимірюванні гамма-випромінювань реєструється потужність дози в місці знаходження зонда і блока детектування. При таких вимірюваннях загального фону прилад повинен знаходи­тись на висоті 0,7-1 м від поверхні землі.

Ступінь радіоактивного забруднення людей, одягу, сільськогосподарських тварин, техніки, обладнання, транспорту, продуктів харчування, врожаю, кормів, води визна­чають у такій послідовності: заміряють гамма-фон у місці, де ви­значатиметься ступінь забрудненості об'єкта, але не ближче 15-20 м від нього. Потім блок детектування підносять до поверхні об'­єкта на відстань 1,5-2 см і знімають показники. Із макси­мальної потужності експозиційної дози, виміряної на поверхні об'­єкта, потрібно відняти гамма-фон. Результат буде характеризува­ти ступінь радіоактивного забруднення об'єкта.

За показаннями мікроамперметра і частотою сигналів у телефоні можна визначити місце максимального забруднення об'єкта.

Для виявлення β-випромінювань необхідно встановити екран блоку детектування у положення “Б”, в якому вимірюється потужність дози сумарного бета-гамма-випромінення. Методика визначення така ж, як і для гамма-випромінювань. Збільшення показань приладу на одному і тому ж під діапазоні порівняно із гамма-фоном свідчить про наявність b-випромінення.

Для визначення ступеня радіоактивного забруднення води від­бирають дві проби загальним об'ємом 1,5—10 л, одну із верхнього шару вододжерела, другу – з придонного. Вимірювання прово­дять зондом (блоком детектування) у положенні Б, розміщуючи його на відстані 0,5-1 см від поверхні води.