Еталони кольорів, за якими визначається концентрація різних

Отруйних речовин під час проведення моніторингу в осередку ураження

ГЕПТИЛ

 

Концентрація гептилу:

1· 10^-4 мг/л -_ мало небезпечна; забарвлення прямокутника ~20 %

1· 10^-3 мг/л - небезпечна; забарвлення прямокутника ~50 %

1· 10^-2 мг/л - смертельна; забарвлення прямокутника ~80 %

 

ІПРИТ

Концентрація іприту:

0,002 – 0,003 мг/л – мало ѽебезпечна; забарвлення прямокутника ~20 %

0,01 мг/л – небезпечна; забарвлення прямокутника ~50 %

0,3 мг/л – дуже небезпечна; забарвлення прямокутника ~80 %

 

 

ФОСГЕН, ДИФОСГЕН

Концентрація фосгену, дифосгену (верхній шар ампули):

0,005 – 0,0,01 мг/л – мало небезпечна; забарвлення прямокутника ~20 %

0,15 мг/л – дуже небезпечна; забарвлення прямокутника ~80 %

1,5 – 3 мг/л – смертельна; забарвлення прямокутника ~100 %

 

СИНІЛЬНА КИСЛОТА, ХЛОРЦИАН

Концентрація синільної кислоти (нижній шар ампули):

0,005 – 0,01 мг/л – мало небезпечна; забарвлення прямокутника ~20 %

0,1 – 0,2 мг/л – дуже небезпечна; забарвлення прямокутника ~80 %

0,4 – 0,8 мг/л – смертельна; забарвлення прямокутника ~100 %

 

Практичне заняття № 3

Оцінка радіаційної обстановки

Розрахунковим методом

Мета роботи: навчитися виявляти зони радіоактивного зараження розрахунковим методом,наносити їх на карту чи схему в масштабі.

Завдання:

1.Для рішення ситуаційної задачі № 1 при виявленні радіаційної обстановки, необхідно зробити скорочений запис умови прикладів 1 і 2. Знайти відповіді вирішивши ці приклади.

2. Для рішення ситуаційних задач № 2, 3, 4 і 5 при оцінці радіаційної обстановки теж треба зробити скорочений запис умов прикладів цих задач. Потім вирішити їх з використанням довідкових таблиць і зробити висновки.

3. Занести результати рішення і висновки у звіт.

План проведення заняття:

1.При проведенні заняття (без комп’ютерного забезпечення) кожний студент отримує комплект “довідкових матеріалів”, а задачі (приклади) викладач записує на дошці.

2.При проведенні заняття в комп’ютерному класі умови задач висвітлюються на моніторах.

3.При рішенні задач визначаються:

- рівень радіації на 1 год після вибуху,аварії;

- доза опромінення на відкритій місцевості, в цеху, приміщенні;

- допустимий термін роботи (перебування) в цеху, на радіаційно зараженій місцевості;

- режим радіаційного захисту робітників і службовців підприємства;

- можливі радіаційні втрати робітників і службовців.

Там, де потрібно робляться висновки, які заносяться у звіт.

Звіт

Про виконання практичного заняття “Оцінка радіаційної обстановки розрахунковим методом”.

Група ______________

Прізвище, ініціали студента __________________________________

1.Вступ.

2.Визначення рівня радіації на одну годину після вибуху.

3.Визначення дози опромінення (Д) на відкритій місцевості і в цеху. (Висновок).

4.Визначення допустимого терміну перебування в цеху (Т переб.) Висновок.

5.Визначення конкретного режиму захисту робітників і службовців підприємства і 3-х етапів їх поведінки.

6.Визначення можливих радіаційних втрат робітників і службовців.

Загальний висновок.

До початку практичного заняття проводиться теоретичне заняття з визначенням що таке радіаційна обстановка,як вона виявляється,які сили і засоби застосовуються для забезпечення цього.

Тема практичного заняття: оцінка радіаційної обстановки розрахунковим методом.

Термін проведення заняття-4 години.

На початку заняття кожний студент отримує

Довідкові матеріали з таблицями для рішення задач чи дискету з умовами завдань, якщо заняття проводяться у комп’ютерному класі.

 

ОЦІНКА РАДІАЦІЙНОЇ ОБСТАНОВКИ

 

1. Виявлення радіаційної обстановки за результатами моніторингу.

Найбільш точні дані про радіаційне зараження місцевості можна отримати шляхом вимірювання рівнів радіації на місцевості за допомогою дозиметричних приладів. Тому виявлення і оцінка радіаційної обстановки, як правило, виконуються за даними радіаційної розвідки та моніторингу.

Вихідні дані для виявлення і оцінки радіаційної обстановки:

- рівні радіації, виміряні в різних точках на місцевості(Р/год);

- час вибуху чи аварії t(год,хв);

- час вимірювання рівнів радіації t (год,хв);

- вид вибуху (Н - наземний, П - повітряний);

- потужність вибуху q _виб., (кт) _.;

- швидкість і напрямок середнього вітру V_с.(м/с); (град).

Для своєчасного визначення даних організується і безперервно ведеться радіаційна розвідка та моніторинг, які проводяться на суші (наземна),на воді (річна, морська) і у повітрі (повітряна).

На об’єктах радіаційна розвідка ведеться формуваннями ЦО, які готуються службами протирадіаційного і протихімічного захисту (ПР і ПХЗ) об’єкту та формуваннями ЦО, які діють у відриві від своїх об’єктів.

До цих формувань відносяться;

- пости радіаційного і хімічного нагляду (спостереження) (РХН);

- ланки і групи радіаційної і хімічної розвідки (РХР).

Пост радіаційного і хімічного нагляду включає трьох осіб (начальника поста, розвідника-хіміка, розвідника-дозиметриста). На кожному об’єкті виставляються один або декілька постів, в залежності від площі території об’єкту. Пост підпорядковується начальнику служби ПР і ПХЗ або начальнику штабу ЦО об’єкта (там, де немає служби ПР і ПХЗ).

Пост розгортається поблизу штабу ЦО або пункту управління (ПУ).

В районі поста викладається коло з розміткою “Північ”, ”Південь”,

“Схід”, “Захід” і “стрілками”, які вказують напрямки на великі міста,розміщені на відстані від 25 км до 100 км. Для особового складу поста будується перекрита щілина (бліндаж). Пост забезпечується вимірювальними приладами, біноклем, секундомірами, захисними окулярами і засобами індивідуального захисту.

Під час виявлення наявності отруйних речовин (ОР), або радіоактивних речовин (РР), розвідник подає сигнал “хімічна(або радіаційна) небезпека” і начальник поста доповідає керівнику на ПУ.

На території об’єкта розвідка ведеться групами радіаційної і хімічної розвідки.

РХР включає чотирьох осіб. Оснащується крім того, що було перелічено для поста, радіостанцією, автомобілем (транспортним засобом) для пересування по території з метою її обстеження. Розвідка ведеться по заданим маршрутам. Виміри робляться в місцях знаходження людей (цех, укриття і т. ін.).

Дані розвідки фіксують у журналі і передають на ПУ. Під час пересування по автошляхах виміри роблять у місцях, які можна показати на карті (міст, перехрестя доріг, околиця населеного пункту та ін.).

Одержані штабом ЦО дані радіаційної розвідки обробляються і

використовуються для виявлення радіаційної обстановки, результати якої наносяться на карту чи схему.

Виявлення радіаційної обстановки включає:

- збір даних про рівні радіації на місцевості (Р/год);

- приведення рівнів радіації до одного терміну;

- нанесення зон радіоактивного зараження на карту (схему).

 

Ситуаційна задача: Приведення рівнів радіації до одного терміну після ядерного вибуху

Для вирішення цієї задачі задаємося необхідними даними.

Приклад 1. Після нанесеного ядерного удару по м. Зарічинськ (q= 100 кт, вибух наземний (Н), вибух стався о 8.00 год 20.10) у штаб ЦО на АТП, розміщеному у м.Лужники, почали надходити розвіддані, які заносились у журнал обліку.

 

Координати місць замірів	Термін вимірювання (-вимір.)	Рівень радіації Р/год	Перерахований рівень радіації на 1год після вибуху, Р/год
1.Зах.окол. м.Зарічинськ (1354) 2.Міст.півден. Лужники (1152)   3.Перехрестя доріг північ.Лужники (1252)	9,30   9,00   9,30	5,0   8,0   50,0	8,0   8,0   80,0

Для перерахування рівнів радіації на першу годину після вибуху необхідно перемножити виміряний рівень радіації на коефіцієнт перерахування, який беремо з табл.1

Р₁ = Р_t· k,

де Р_t· - рівень радіації, виміряний в будь-який час;

Р₁ - рівень радіації, перерахований на першу годину після вибуху;

k - коефіцієнт перерахування.

Після перерахування всіх одержаних розвідданих визначають:

- точки з рівнем радіації 8 Р/год і з’єднують їх блакитною лінією. Це буде зовнішня межа зони А;

- точки з рівнем радіації 80 Р/год з’єднують зеленою лінією,

це зовнішній кордон зони Б;

- точки з рівнем радіації 240 Р/год з’єднують коричневою лінією.

Це зовнішній кордон зони В, а точки з рівнем радіації 800 Р/год - чорною лінією (кордон зони Г).

У випадку, коли термін вибуху невідомий, його визначають шляхом розрахунку за двома вимірами рівнів радіації в тому самому місці через проміжок часу 10; 20 або 30 хв. і, провівши розрахунки, визначають час вибуху чи аварії

Приклад 2. О 9.00 год рівень радіації був 40 Р/год, а о 9.30 в цьому ж місці – 30 Р/год. Визначити час вибуху.

 

Рішення:

1.Визначаємо відношення другого виміру Р₂ до першого Р₁:

.

2.За табл. 2. для відношення 0,75 і проміжку часу між вимірами 30 хв. знайдемо час, який пройшов після вибуху до другого виміру. Він дорівнює 2 год 30 хв.

3. Визначаємо час вибуху:

t_виб. = 9 год 30 хв - 2 год 30 хв = 7 год 00 хв, тобто вибух стався о 7 год і ранку.

Визначивши час вибуху і за умовою знаючи час, який пройшов до другого виміру та його рівень, легко перерахувати та визначити рівень радіації на 1 год після вибуху за формулою

P₁=P_t·k,

де P_t - рівень радіації, перерахований на першу годину(1 год) після вибуху (викиду);

k - коефіцієнт перерахування (табличний).

2. ОЦІНКА РАДІЦІЙНОЇ ОБСТАНОВКИ

Після виявлення радіаційної обстановки і нанесеня її на карту проводиться її оцінка, яка складається з:

- визначення можливих доз опромінювання Д;

- визначення допустимого терміну перебування на ураженій місцевості Т;

- визначення режимів захисту N;

- визначення можливих радіаційних втрат П.

Таким чином, під оцінкою радіційної обстановка розуміється рішення основних задач по різним варіантам найбільш доцільних дій людей на виробництві і формувань ЦО в умовах радіаційного ураження.

 

Ситуаційна задача. Визначення можливих доз опромінювання.

 

Визначаємо можливі дози опромінювання при діях на місцевості, ураженої радіаційними речовинами. Для виключення опромінювання людей під час їхнього перебування на забрудненій місцевості, необхідно спочатку розрахувати дозу, яку вони можуть отримати за термін роботи на цій території, а потім приймати рішення на подальші дії.

Вихідними данними для визначення доз опромінювання є:

- рівень радіації в районі робіт Р;

- термін перебування людей на ураженій місцевості Т;

- ступінь захищеності людей К_осл.

Доза опромінювання, яку можуть одержати люди за термін перебування на забрудненій териториї, визначається за табл. 5. В цій таблиці наведені дози опромінювання тільки для рівнів радіації 100 Р/год на 1 год. після вибуху. Для інших значень рівнів радіації необхідно знайдену за табл. 5 дозу радіації помножити на відношення , де Р – фактичний рівень радіації на 1 год після вибуху.

Приклад 1. Через 2,5 год після ядерного вибуху рівень радіації на території авторемонтного заводу (АРЗ) був 100 Р/год.

Визначити дозу, яку можуть отримати робітники і службовці АРЗ, працюючи на відкритій місцевості і в цеху за 8 год роботи,якщо почнуть працювати через 10 год після вибуху.

Рішення:

1.За допомогою табл. 1 визначимо рівень радіації на 1 год. після вибуху.

, Р ₁ = 100 х 3 = 300 Р/год.

 

2.За табл. 5 на перехресті вертикальної колонки =12 год

і горизонтальної смужки Т_переб = 8 год. Знайдемо дозу, яку б отримали люди при рівні радіації 100 Р/год: Д_табл = 29,5 Р.

3.Знайдемо відношення . Воно показує у скільки разів доза, отримана при фактичному забрудненні, буде більшою за табличну:.

Д_факт = 29,5 х 3 = 88,5 Р

4. Визначаємо дозу, отриману робітниками АРЗ в цеху:

P.

ВИСНОВКИ:

Робітники, які працюють на відкритій місцевості, отримають дозу майже у 2 рази перевищуючу допустиму за 4 доби (50 Р) і можуть захворіти променевою хворобою. Тому треба зменшити перебування людей на забрудненій території до чотирьох годин.

Робітниики, які працюють в цеху, переопромінювання не одержать.

Приклад 2. Через 1 год. Після вибуху на території АРЗ рівень радіації був 400 Р/год. Визначити дози,які одержать робітники і службовці під час перебування на відкритій місцевості і в цеху за 6 год роботи, якщо почнуть працювати через 16 год після вибуху.

Рішення:

1. За табл.1. визначимо дозу для рівня радіфції 100 Р/год: Д_T = 17,8 Р

2. Знайдемо відношення Р /100 і перемножив на нього Д_T визначимо Д на відкритій місцевості:

(рази); Д _фактич.= Д _Т 4 = 17,8 4 = 71,2 Р

 

3.Визначимо дозу, яку одержать робітники в цеху:

P.

ВИСНОВКИ:

Робітники і службовці в цеху переопромінювання не одержать.

Робітники і службовці, які працюють на відкритій місцевості, одержать дозу, яка майже в 2 рази перевищує допустиму дозу (50 Р) за 4 доби.

 

Ситуаційна задача. Визначення допустимого терміну перебування людей на зараженій місцевості.

 

Під час дій на зараженій радіаційними речовинами РР) місцевості може виникнути необхідність визначення допустимого терміну перебування з урахуванням установленої дози опромінювання.

Вихідними данними для вирішення цієї задачі є:

- рівень радіації на момент виходу на заражену територію(Р_ВХ);

- задана доза опромінювання (Д_ЗАД);

- коефіцієнт ослаблення (К_осл);

- час, який пройшов після вибуху до початку робіт (t_{поч . раб} ).

При наявності вихідних данних, задача вирішується за допомогою табл.6. Для входження в таблицю необхідно знати числене значення відношення Д/Косл. За знайденим значенням відношення і часу, який пройшов з моменту вибуху по табл.6 знаходимо допустимий термін перебування людей на заражені місцевості.

Приклад 1. АРЗ, який знаходиться в с.Валчки (1253) опинився в зоні радіаційного зараження. Через 3 год.після вибуху рівень радіації був 100 Р/г.

Визначити допустимий термін роботи в цеху (Косл.), якщо задана доза опромінювання 3ОР і робота почалася через 3 год. після вибуху.

РІШЕННЯ:

1.Знайдемо відношення

2.За табл.6 на перехресті вертикальної колонки для значення відношення рівного 2,1 і значенню часу вибуху 3 год. по горизонталі знаходимо доступний термін перебування на зараженій місцевості (Т _переб.) Воно дорівнює 3 год.26 хвл.

ВИСНОВОК:

Робітники і службовці не одержать дозу, яка перевищує установлену, якщо будуть знаходитися на зараженій місцевості не більше 3 год.26 хв.

Приклад 2. Робітники і службовці АРЗ, які перебувають у с.Лужники (1158-Б) повинні почати працювати через 3 години після вибуху. Рівень радіації на цей час на АРЗ був 20 Р/г. Визначити допустимий термін праці,якщо задана доза 50Р.

РІШЕННЯ:

1. Визначимо відношення

2. По табл.6 знайдемо Т_переб = 4 год.30 хвл.

Робітники і службовці не одержать дозу, яка перевищує допустиму, якщо перебувають на зараженій місцевості не більше 4 год.30 хв.

 

Ситуаційна задача.. Визначення режимів захисту робітників і службовців виробничого підприємства.

В умовах сильного радіаційного зараження, основним способом захисту робітників і службовців є укриття їх у сховищах або ПРУ.

Під режимом захисту розуміється порядок дій людей, застосування засобів і способів їх захисту, передбачаючих максимальне зменшення можливих доз опромінювання і найбільш доцільні дії людей в зоні радіаційного забруднення.

Розроблені типові режими радіаційного захисту №1-8

Типові режими: 1- 3 для населення; 4- 7 для робітників і службовців підприємств; 8 – для формувань ЦО.

Режими захисту розроблені з урахуванням однозмінної або двохзмінної роботи робітників і службовців терміном по 10 - 12 годин на добу.

Під час розробки режимів захисту ураховувалися дози опромінювання за терміном перебування робітників і службовців в захисних спорудах (ЗС), виробничих, адміністративних і житлових приміщеннях, а також під час переходу з місця відпочинку на робочі місця. Вибір оптимальних режимів радіаційного захисту, їх своєчасне застосування і суворе дотримання дозволяє керівникам підприємства більш цілеспрямовано організувати виробничу діяльність в умовах радіаційного забруднення.

Кожний режим радіаційного захисту складається з трьох етапів захисту:

- 1-й етап передбачає припинення виробничої діяльності і безперервне перебування в ПРУ;

- 2-й передбачає відновлення роботи, але робітники по закінченню роботи повертаються в ПРУ, тобто з приміщення люди не виходять;

- 3-й етап передбачає відпочинок вдома, роботу в цеху і знаходження на відкритій місцевості не більш 1 – 2 –ох годин на добу, тобто тільки під час пересування на роботу і додому.

Вихідними данними для рішення цієї задачі є:

-коефіцієнт ослаблення житлових приміщень (Косл);

-коефіцієнт ослаблення ПРУ об’єкту (Косл);

-рівень радіації на территорії об’єкту на 1 годину після вибуху (Р р/г).

Приклад 1. Робітники і службовці АРЗ розміщені у с.Лужники (1152-Б) мешкають одноповерхових цегляних будинках (К_осл=10), працюють в цехах і для захисту використовують ПРУ з коефіцієнтом захисту 50: 100. Визначити режим захисту робітників і службовців, якщо через годину після вибуху рівень радіації на АРЗ був 240 Р/г.

РІШЕННЯ:

1. За коефіцієнтом ослаблення житлових будинків і ПРУ визначимо типові режими захисту.

Для наших вихідних даних це будуть типові режими №5.

2. За рівнем радіації на 1 год. після вибуху (240 Р/г) визначимо відповідний режим захисту за таблицями.

Це буде типовий режим 5-В-4, згідно з яким, загальний термін виконання режиму захисту –10 діб. Термін 1-го етапу –16 год., другого-1,5 діб, третього – 8 діб.

ВИСНОВОК:

Захист робітників і службовців АРЗ необхідно організувати за режимом 5-В-4.

Приклад 2. Робітники і службовці АРЗ мешкають у цегляних будинках (Косл=10),

Працюють в виробничих цехах і для захисту використовують ПРУ (Косл.=100-200).

Визначити режим захисту, якщо рівень радіації на території АРЗ через 1 год. після вибуху був 140 Р/г.

РІШЕННЯ:

1. За вихідними данними задачі (Косл.жит.буд.=10 і Косл.ПРУ=100-200) вибираємо типові режими захисту №6.

2. Рівню радіації (140 Р/г) відповідає режим 6-Б-2, згідно з яким:

1-й етап захисту – 7 год.;

2-й етап захисту – відсутній;

3-й етап захисту (відпочинок вдома, пересування на роботу і навпаки, робота в цеху) - 4,6 діб.

ВИСНОВОК: захист робітників і службовців АРЗ необхідно організувати за режимом 6-Б-2.

 

Ситуаційна задача. Визначення можливих радіаційних втрат робітників і службовців, а також складу формувань.

В тих випадках, коли рівні радіації в районі ведення рятувальних робіт великі,командири формувань повинні визначити, яку дозу опромінювання одержать їх підлеглі і які після цього будуть наслідки (очікуємі втрати). Якщо очікуємі втрати будуть великими, необхідно працювати у декілька змін.

Вихідними данними для рішення цієї задачі є:

-рівні радіації в районі робіт;

-термін перебування на зараженій території;

-захищеність формувань (Косл.).

Приклад. Формування для ведення рятувальних робіт працює на території зараженій радіаційними речовинами. Рівень радіації на 1 год. після вибуху був 300 Р/г. Визначити радіаційні втрати, якщо відомо що початок опромінювання через 2 год.після вибуху. Термін опромінювання 8 год. Люди і формування перебувають у відкритих щілинах (Косл.=3).

РІШЕННЯ:

1.За табл.5 визначимо дозу,яку одержали б люди при рівні радіації 100 Р/г.

Р

2.Визначимо опромінювання у відкритих щілинах

(Р)

3.Визначимо в скільки разів рівень радіації на місцевості більше табличного (100 Р/г).

(рази)

4.Визначимо фактичну дозу опромінювання

Д_фактич =40х3=120 (Р)

5.За таблицею “Довідника” Деміденко Г.П. стор.(150) 142 маємо, що за 4 доби при Д=120 Р Отримаємо 5% втрат.

ВИСНОВОК: втрат можно запобігти, якщо роботи почати не через 2 год. після вибуху, а через 4 год.

 

ЗАКЛЮЧЕННЯ:

Знаючи методику оцінки радіаційної обстановки при ядерних вибухах і при аваріях на АЕС, дохволяє в мирний час (до аварії) накреслити заходи з захисту населення від опромінювання.

 

3. ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНКИ РАДІАЦІЙНОЇ ОБСТАНОВКИ ПРИ АВАРІЯХ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ.

Під оцінкою радіаційної обстановки розуміють розв'язання ситуаційних задач з визначення рівнів радіації на зараженій радіоактивними речовинами території, величину можливих доз опромінення, допустиму тривалість перебування людей, можливі втрати виробничого персоналу, особового складу формувань та населення в умовах радіаційного забруднення (РЗ), аналіз отриманих результатів та вибір найбільш доцільного варіанту дій, при якому можна мінімізувати чи виключити радіаційне ураження людей і домашніх тварин.