Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів

Всі посадові особи, відповідно переліку посад (наказ

Держнаглядохоронпраці № 94 від 11.10.1993р.), до початку виконання своїх обов'язків і періодично (один раз на три роки) проходять навчання і

перевірку знань із питань охорони праці.

Навчання роботодавців що безпосередньо відповідають за організацію охорони праці

на підприємстві чи установі (перелік посадових осіб наведено в додатку

до Типового положення про навчання з питань охорони праці), проводиться в навчальних закладах, які мають дозвіл Державного Комітету України по нагляду за охороною праці на проведення такого навчання.

На підприємствах навчання з питань охорони праці організує відділ

охорони праці підприємства, залучаючи до цього працівників відділу

охорони праці та спеціалістів, що пройшли навчання і перевірку знань у

навчальних закладах, або в установах Держнаглядохоронпраці. Для

перевірки знань посадових осіб і спеціалістів наказом по підприємству створюється комісія, очолювана роботодавцем або керівником служби охорони праці. До комісії входять керівники,служби охорони праці, виробничо-технічних служб,представники місцевих органів державного нагляду за охороною праці, а також представники профспілкового комітету.

Посадові особи та спеціалісти невеликих підприємств, де неможливо провести навчання та утворити комісію по перевірці знань, проходять навчання у відповідних місцевих навчальних закладах або на близьких за їх профілем виробництва підприємствах, а перевірку знань - в комісіяхпри місцевих органах Держнаглядохоронпраці.

Працівники, що не пройшли навчання і перевірку знань або при повторній

перевірці показали незадовільні знання з питань охорони праці,звільняються з посади, а їх працевлаштування вирішується згідно діючого чинного законодавства.

Позачергова перевірка знань посадових осіб і спеціалістів проводиться в разі введення в дію або перегляду нормативних актів із питань охорони праці; введення в дію нового устаткування або нових технологічних

процесів; при переведенні працівника на іншу роботу, що потребує додаткових знань із питань охорони праці; за вимогою працівника органу державного нагляду за охороною праці, в разі незнання актів про охорону

праці

18. Вимоги закону України «Про охорону праці»щодо розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Нещасні випадки, що підлягають розслідуванню.

Відповідно до Закону України „Про охорону праці" (ст. 25) власнЦ повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадки професійних захворювань і аварій згідно з ДН/ЮП 0.00-4.03-98 „Положенн про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворюван і аварій на підприємствах, в установах і організаціях". Дія цього Положенн поширюється на підприємства, установи і організації усіх форм власност що діють на території України, всіх громадян (в тому числі іноземців та ос} без громадянства), які є власниками цих підприємств або уповноваженим ними особами, а також на громадян, які виконують на цих підприємства роботу за трудовим договором (контрактом), проходять виробничу практик або залучаються до роботи з інших підприємств.

Порядок розслідування та обліку нещасних випадків з учнями і студентам навчальних закладів під час навчально-виховного процесу, трудовог і професійного навчання в навчальному закладі визначається Міносвіти.

1.5.1. РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ОБЛІК НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ

1.Розслідуванню підлягають травми, у тому числі отримані внаслідої

тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійи

захворювання і гострі професійні отруєння.

* До гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь належат

випадки, що сталися після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) вплив

небезпечних факторів, шкідливих речовин. Гострі професійні захворювання спричиняютьс

дією хімічних речовин, іонізуючих та неіонізуючих випромінювань, значним фізичниі

навантаженням та перенапруженням окремих органів і систем людини. До них належат

також інфекційні, паразитарні та алергійні захворювання. Гострі професійні отруєнн

спричиняються в основному шкідливими речовинами гостроспрямованої дії.

За результатами розслідування складається акт за формою Н-1

(додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки, що сталися

* працівниками під час виконання трудових (посадових) обов'язків,

— перебування на робочому місці; на території підприємства або

в іншому місці роботи протягом робочого часу, або за дорученням

власника в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні;

— Приведения в порядок знарядь виробництва, засобів захисту,

одягу nepeд початкОм роботи і після її закінчення, виконання заходів

особистої гігієни;

— використання власного транспорту в інтересах підприємства

з дозволу або за дорученням власника;

— ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на

виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються

підприємством;

Нещасні випадки, що сталися з працівниками на території

підприємства збо в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку

та харчування, яка встановлюється згідно з внутрішнього

трудового розпорядку, а такожпід час перебування працівників на

території підприємства у зв'язку з проведенням власником наради,

та інше.

За результатами розслідування беруться на облік і складаються акти

за формою Н-1 також і в інших випадках, зазначених у Положенні.,

Якщо за підсумками розслідування буде вирішено, що нещасний

випадок не підлягає обліку і на нього не повинен складатися акт за

формою Н-1, то в такому разі складається акт за формою НТ

(невиробничий травматизм). Вимоги Положення на такий випадок не

поширюються.

Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпший повинні терміново повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до надання

неоохідної допомоги.

Керівник (посадова особа) у свою чергу зобов'язаний:

— терміново організувати медичну допомогу потерпілому,

— зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на

робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на

момент події,

2.Усі вперше виявлені хронічні професійні захворювання

і отруєння (далі — профзахворювання) підлягають розслідуванню,

причому віднесення захворювання до професійного проводиться

відповідно до списку професійних захворювань, затвердженого МОЗ

та Мінпраці.

Зв'язок профзахворювання з умовами праці працівника

визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної

характеристики умов праці, яка складається -санепідстанцією за

участю спеціалістів (представників) підприємства. Санітарногігієнічна

характеристика видається за запитом керівника

лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство,

або спеціаліста з профпатології міста (області), завідуючого

відділенням профпатології міської (обласної) лікарні.

Для встановлення остаточного діагнозу і зв'язку захворювання

з впливом виробничих факторів і трудового процесу спеціаліст

з профпатології Автономної Республіки Крим, області, міст Києва

і Севастополя направляє хворого до спеціалізованих лікувальнопрофілактичних

закладів згідно з переліком, що додається до Положення.

Власник зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення

розслідування причин профзахворювання розглянути його матеріали

та видати наказ про заходи щодо запобігання профзахворюванням,

а також про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких допущені

порушення санітарних норм і правил, що призвели до виникнення

профзахворювання.

3.Аварії поділяються на дві категорії:

до І категорії відносяться аварії, внаслідок яких:

— загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб;

— стався викид отруйних, радіоактивних, біологічно небезпечних

речовин за санітарно-захисну зону підприємства;

— збільшилась концентрація забруднюючих речовин у нав-,

колишньому природному середовищі більш як у 10 разів;:

— зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що

створило загрозу для життя і здоров'я значної кількості працівників;

підприємства чи населення;

до II категорії відносяться аварії, внаслідок яких:

— загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб; '

— зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що

створило загрозу для життя і здоров'я працівників цеху, дільниці'

(враховуються цех, дільниця з чисельністю працюючих 100 чоловік і більше).] Власник зобов'язаний негайно повідомити про аварію місцевий

орган державного нагляду за охороною праці, орган, до сфери управління якого належить підприємство, місцевий орган виконавчої

влади, штаб цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій, прокуратуру за місцем виникнення -аварії і відповідний профспілковий

орган.

 

19. Порядок і терміни розслідування нещасних випадків на виробництві. Склад комісії. Акт про нещасний випадок.

Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив,

або сам потерпівший повинні терміново повідомити безпосереднього

керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до надання

необхідної допомоги.

Керівник (посадова особа) у свою чергу зобов'язаний:

— терміново організувати медичну допомогу потерпілому, у разі

необхідності доставити його до лікувально-профілактичного закладу.

Повідомити про те, що сталося, власника, а також відповідну

профспілкову організацію підприємства.

— зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на

робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на

момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працівників

і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до

недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.

На підприємствах, де немає спеціалістів з охорони праці, головою комісії

з розслідування призначається посадова особа (спеціаліст), на яку наказом

власника покладені функції з питань охорони праці в порядку сумісництва.!

Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана протягом

трьох діб:

— обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, які

причетні до нього, та одержати пояснення потерпівшого, якщо це можливо;

— розглянути і оцінити відповідність умов праці вимогам

нормативних актів про охорону праці;

— встановити обставини і причини, що призвели*до нещасного

випадку, визначити осіб, які допустили порушення нормативних актів,

а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

— скласти акт за формою Н-1 у п'яти примірниках і передати його

на затвердження власникові;

— у випадках гострих професійних захворювань (отруєнь) крім акта

за формою Н-1 складається також карта обліку професійного

захворювання (отруєння) за встановленою формою.

До акта за формою Н-1 додаються пояснення свідків,

потерпілого, а у разі необхідності також витяги з експлуатаційної

документації, схеми, фотографії та інші документи, що

характеризують стан робочого місця (устаткування, машини,

апаратури), медичний висновок щодо діагнозу ушкодження здоров'я

потерпілого в результаті нещасного випадку, а у разі необхідності

також про наявність в його організмі алкоголю, отруйних чи

наркотичних речовин. Нещасні випадки, про які складаються акти за

формою Н-1, реєструються на підприємстві у спеціальному журналі

за встановленою формою. Власник повинен розглянути і затвердити

акти за формою Н-1 протягом доби після закінчення розслідування,

а щодо випадків, які сталися за межами підприємства,— після

отримання необхідних матеріалів.

Затверджені акти протягом трьох діб надсилаються: потерпілому або

особі, яка представляє його інтереси; керівникові цеху або іншого

структурного підрозділу, де стався нещасний випадок, для здійснення

заходів щодо запобігання подібним випадкам; державному інспекторові

охорони праці; профспілковій організації, членом якої є потерпілий;

керівникові (спеціалістові) служби охорони праці підприємства, якому акт

надсилається разом з іншими матеріалами розслідування. На вимогу

потерпівшого власник зобов'язаний ознайомити потерпілого або особу, яка

представляє його інтереси, з матеріалами розслідування нещасного випадку.

Копія акта за формою Н-1 надсилається органу, до сфери управління

якого належить підприємство, у разі відсутності такого органу — місцевому

органу виконавчої влади. Копія акта за формою Н-1 у разі гострого

професійного захворювання (отруєння) надсилається також до санепідстанції,

яка здійснює облік випадків гострих професійних захворювань (отруєнь).

Акт за формою Н-1 разом з матеріалами розслідування підлягає

зберіганню протягом 45 років на підприємстві, працівником якого

є (був) потерпівший. Інші примірники акта та його копії зберігаються до

здійснення всіх намічених у них заходів, але не менш як два роки.