Заходи і засоби захисту від негативного впливу іонізуючого випромінювання.

Кожна людина, яка проживає або тимчасово перебуває на тер-рії Укр., має право на захист від впливу іонізуючого випромінювання. Це право забезп-ся зд-ням комплексу заходів щодо запобігання впливу іонізуючого випромінювання на організм людини вище встановлених дозових меж опромінення, компенсацією за перевищення встановлених дозових меж опромінення та відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок впливу іонізуючого випромінювання. Захист від іонізуючих випромінювань може здійснюватись шляхом використання наступних принципів: використання джерел з мінімальним випромінюванням шляхомпереходу на менш активні джерела, зменшення кількості ізотопа; скорочення часу роботи з джерелом іонізуючого випромінювання; віддалення робочого місця від джерела іонізуючого випромінювання; екранування; індивідуальний захист. Дієвим захисним засобом є використання дистанційного керування, маніпуляторів, роботизованих комплексів. В залежності від характеру виконуваних робіт вибирають засоби індивідуального захисту: халати та шапочки з бавовняної тканини захисні фартухи, гумові рукавиці, щитки, засоби захисту органів дихання, комбінезони, пневмокостюми, гумові чоботи. Дієвим чинником забезпечення радіаційної безпеки є дозиметричний контроль за рівнями опромінення персоналу та за рівнем радіації в навколишньому середовищі.

3. Охорона праці, техніка безпеки, пожежна безпека при роботі з персональним комп’ютером. Широке промислове та побутове викор-ня ПК актуалізувало питання ОП їхніх користувачів. Нормат. документами щодо забезпечення охорони праці кор-чів ПК є: «Держ. саніт. норми і правила роботи з ВДТ та ЕОМ» та « Інструкціяз охорони праці, техніки безпеки, пожежної безпеки при роботі з ПК». Осн. вимогами до кор-чів ПК з ОП, техніки безпеки, пожежної безпеки є: при експлуатації ПК необхідно пам'ятати, що первинні мережі електроживлення під час роботи знаходяться під напругою, яка є небезпечною для життя людини, тому необхідно користуватися справними розетками, відгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та ін. електроприладами; при виявленні в обладнанні ПК ознак несправності необхідно негайно припинити роботи і терміново повідомити про це відповідальних посадових осіб, спеціалістів. Робоче місце кор-ча ПК необхідно розташовувати так. чин., щоб до поля зору працюючого не потрапляли вікна та освітлювальні прилади. Відстань між робочими місцями з ПК повинна бути не меншою 1,5 м у ряду та не меншою 1 м між рядами. ПК повинні розміщуватися не ближче 1 м від джерела тепла. Відстань від очей користувача до екрану повинна становити 500-700 мм.. Найбільш вигідним є розташування екрану перпендикулярно до лінії зору користувача. Забороняється: замінювати знімні елементи або вузли та проводити перемонтаж при ввімкненому ПК; з'єднувати і роз'єднувати вилки та розетки первинних мереж електроживлення, які знаходяться під напругою. По закінченні робочого дня кнопкою "ВИМК" відключити живлення ПК згідно з інструкцією по експлуатації, вийнявши вилку кабелю живлення із розетки. Залишаючи приміщення після закінчення робочого дня необхідно: зачинити вікна, кватирки; перевірити приміщення та переконатися у відсутності тліючих предметів; відключити від електромережі всі електроприлади; зачинити вхідні двері приміщення на замок і ключ здати черговому охорони.

 

БІЛЕТ № _____

1. Роль місцевого самоврядування в системі управління охороною праці в Україні. Регіональна система управління ОП(районі, місті, районі у місті, селищі, селі) – це комплекс органів управління адміністративно-територіальною одиницею, який на підставі чинних НПА здійснює цілеспрямовану, планомірну діяльність щодо виконання встановлених завдань роботи з ОП з метою забезпечення здоров’я і працездатності працівників на підпорядкованій території. Управління ОП на регіональному рівні здійснюють: в області – ОДА; в районі – РДА; на рівні села, селища, міста – голова відповідного виконавчого комітету рад; на рівні підприємства – власник, роботодавець. ОМС в межах своєї компетенції: 1. Затверджують цільові регіональні програми поліпшення стану безпеки, умов праці та вироб. середовища, а також заходи з ОП у складі програм соціально-економічного і культурного розвитку; 2. Приймають рішення щодо створення комунальних аварійно-рятувальних служб для обслуговування відповідних територій та об’єктів комунальної власності. Виконавчі органи сіл., сел.., міс. рад забезпечують належне утримання, ефективну, безпечну експлуатацію об’єктів ЖКГ, побутового, торгівельного обслуговування, транспорту і зв’язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, додержання вимог щодо ОП працівників, зайнятих на цих об’єктах. Для виконання цих ф-цій ради створюють у складі свого виконкому відповідний підрозділ або призначають спеціаліста з ОП. Виконкоми розробляють та затверджують плани заходів з питань ОП, спрямовані на зменшення рівня травматизму, профзахворювань, аварій та пожеж.

 

2. Значення попередження хронічно-емоційного стресу для діяльності правоохоронців. Стрес – це стан психічної напруги, викликаний небезпекою, який виникає у людини при розв’язку нею важливих завдань. Зрозуміло, що стрес є дуже небезпечним станом, який не тільки погіршує здоровя працівника, але й призводить до браку в роботі і може призводити до хвороб, травм, гибелі, інших негативних наслідків. До психоемоційних наслідків стресу можна віднести депресію, «синдром хронічної втоми», неврози, зокрема істерію та психостенію. Синдром хронічної втоми можна спостерігати чи не у кожної другої працюючої людини. Це пов'язане з досить великими вимогами на роботі, часто не виконанням работодавцем норм трудового кодексу, внаслідок цього зменшення часу відпочинку у робітника, непорозуміння в сім'ї + ішемічна хвороба серця, виразкова хвороба. Далі безсоння, постійна напруженість, дратівливість. Методи боротьби: 1. Розумове тренування і безперервна самоосвіта, що сприяють не тільки підвищенню дієздатності, але й зменшенню непотрібних емоційних напружень. Інколи розлади в роботі виникають від незнання і недосвідченості, в зв'язку з чим мають місце стресові ситуації. 2. Підтримання ритмічного навантаження. Встановлено, що нервове перенапруження і невротичні реакції частіше виникають у осіб, що беруться за безліч виробничих дій водночас. 3. Виховання в людині з дитячого віку чіткого переконання, що вона не зможе уникнути стресових ситуацій. 4.Оптимізація санітарно-гігієнічних чинників: встановлення освітленості в межах, передбачених санітарно-гігієнічними нормами; підтримування температури в приміщеннях в межах 20 градусів С; раціональна організація робочих місць як засіб профілактики перенапруження опорно-рухового апарату. 5. Проведення відпочинку в обстановці, що відрізняється від тієї, де індивідуум звичайно живе і працює. Таким чином, існує багато шляхів нейтралізації впливу хронічного емоційного стресу та виникнення перенапруження. Разом з тим, не слід забувати, що природа наділила організм людини спроможністю не тільки відновлювати змінені функції, а й адаптувати їх до важких умов навчання і праці. І тут значну роль відіграють всі психофізіологічні резерви організму і надзвичайна пластичність ЦНС людини.

 

3. Система СУОП району (міста). Схема управління ОП.

 

БІЛЕТ №____

Нагляд і контроль за ОП.

Держ. нагляд — це д-сть уповноваж. органів і пос. осіб (держ. інспекторів, держ. санітарних лікарів), спрямов. на забезпеч. виконання ОВВ, суб. господарюв. й працівниками вимог законів та ін.. НПА про ОП. Відповідно до ст. 38 ЗУ «Про охорону праці» держ. нагляд за дотрим. з-ства та ін.. нормативних актів про охорону праці зд.: - Держ. департамент з нагляду за ОП, його територ. у-ня в областях та держ. інспекції; - органи, установи і заклади Державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ та інших ЦОВВ; - Головне у-ня держ. пожежної охорони МНС, територіальні й місцеві органи держ. пожежного нагляду; - Головна держ. інспекція з нагляду за ядерною безпекою (Держатомінспекція) та Державна екологічна інспекція (в частині нагляду за безпечним використ. джерел іонізуючого випромінювання), які належать до Мінекобезпеки, і підпорядковані їм інспекції на місцях. Поряд з наглядом важливе знач. має контроль за станом ОП. Контроль — це с-ма перевірок додержання вимог з-тва про ОП та виконання відповідних планів, програм, приписів, зобов’язань колективних договорів і угод та інших профілакт. заходів, що здійсн. на підпр., в установах і організ. усіх форм власності уповноваж. пос. ос., службами або представниками ОВВ, суб’єктів господарювання, громадських організацій, трудових колективів.Виділяють такі види контролю: державний, відомчий, регіональний, внутрішній та громадський. Державний контроль — це контроль держ. органів за додерж. законів, нормативних актів, за господарською діяльністю підприємств, установ та організацій згідно з чинним з-твом. Відомчий контроль здійсн. пос. ос., повноважними представниками і службами міністерства або іншого ЦОВВ, а також асоціації, корпорації, концерну або іншого об’єднання, підприємства, в установах, організаціях, які належать до сфери у-ня цього ЦОВВ чи створили дане об’єднання підприємств. Регіональний контроль реалізується пос. ос., повноважними представниками та службами місцевих ОВВ й ОМС на підприємствах, в установах, організаціях, розташованих на території відповідного регіону. Внутрішній контроль здійсн. в межах підприємства (установи, організації) його (її) власником або уповноваж. ним органом і відпов. службами та пос. особами цього підприємства (установи, організації). Громадський контроль виконується виборними органами й представниками професійних спілок, інших громадс. організацій, комісіями підприємств та уповноваженими трудових колективів.

2. Компенсація витрат особам, що втратили здоров'я на виробництві. Нещасний випадок на в-ві законодавець розглядає як обмежену в часі подію або раптову дію на працівника виробничого чинника, або обставин, які трапилися в процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяна шкода його здоров’ю або настала смерть. Відповідальність щодо відшкодування шкоди, в тому числі й моральної, заподіяної каліцтвом, іншим пошкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, передбачено розділом 82 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК), Кодексом законів про працю України, а також З-нами Укр. «Про ОП» та «Про загальнообов’язкове державне соц.. страх-ня від нещ. випадку на в-ві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Моральна шкода, заподіяна каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних виплат. Моральна шкода, заподіяна смертю ФО, відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам, дітям, а також особам, що проживали з нею однією сім’єю. Відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження його здоров’я або у разі смерті працівника, здійснюється за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Працедавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим і членам їх сімей додаткові виплати, відповідно до колективного або трудового договору. За працівниками, що втратили працездатність у зв’язку з нещасним випадком на виробництві, або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) і середня заробітна платня на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності. У разі неможливості виконання потерпілим колишньої роботи проводяться його навчання і перекваліфікація, а також працевлаштування відповідно до медичних рекомендацій. Час знаходження на інвалідності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується в стаж роботи для призначення пенсії по віку, а також в стаж роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах. Отже, основна сутність компенсації втрат особам, що втратили здоров’я на виробництві полягає в тому, що вона покликана до відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань; а також відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обов'язків, надання їм соціальних послуг у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у разі їх смерті здійснення виплат непрацездатним членам їх сімей.

3. Забезпечення пожежної безпеки підприємств з наявністю піротехнічних виробів. Піротехнічний виріб — пристрій, який призначено для створення не-обхідного ефекту (світлового, іскрового, димового, звукового, змішуваного) за допомогою горіння (вибуху) піротехнічного складу.Піротехнічні вироби, як правило, призначаються для проведення розважальних заходів (феєрверків). Небезпечним чинником піротехнічного виробу є специфічний ефект, що його утворює піротехнічний виріб або піротехнічний елемент, і який за певних умов здатний загрожувати здоров’ю людей та завдавати шкоди майну і навколишньому середовищу. Окрім піротехнічних виробів побутового призначення є піротехнічні вироби технічного та спеціального призначення. Ці вироби, користуванняякими потребує спеціальних знань та навичок, відповідної атестації вико-навців і забезпечення відповідних умов технічного оснащення, також на-лежать до першого класу небезпечних вантажів згідно з ГОСТ 19433-88. Піротехнічні вироби поділяються на дві групи сумісності: “G” та “S”. Група сумісності “G ” — це піротехнічні вироби, які містять як ви-бухові, так й освітлювальні, запалювальні, сльозоточиві або димоутворю-вальні речовини, за винятком виробів, що активуються водою, та виробів, що містять білий фосфор, фосфіди, легкозаймисті рідини та гелі, і класи-фікуються за класами небезпечності як 1.1 G, 1.2 G, 1.3 G та 1.4 G Група сумісності “S" — це речовини або вироби, упаковані або скон-струйовані таким чином, щоб у разі випадкового спрацювання будь-який небезпечний прояв обмежувався самим їх пакуванням. Якщо ж тара по-рушена полум’ям, то ефект вибуху має бути обмежений, щоб не заважити проведенню аварійних заходів або гасінню пожежі в безпосередній близь-кості до пакування. Такі вироби класифікуються за класами небезпечнос-ті як 1.4 S (вироби, що являють собою незначну небезпеку вибуху під час транспортування тільки у випадку запалення або ініціювання). Дія вибу-ху обмежується пакуванням. До піротехнічних виробів спеціального призначення, які викорис-товуються працівниками ОВС, належать світлозвукова граната “Зоря” та світлозвуковий пристрій “Полум’я”. Ці вироби здатні викликати ослі-плення та оглушення злочинця. У складах постійного та тимчасового зберігання незалежно від площі, а також у видаткових складах площею понад 50 м2 слід влаштовувати ав-томатичні установки пожежегасіння.Використання відкритого вогню та паління на території складів збе-рігання піротехнічних виробів забороняється. Використання побутових піротехнічних виробів для демонстрації феєрверків професійними піротехніками має проводитись відповідно до вимог нормативних актів України, які регулюють професійне викорис-тання цих виробів. Для уникнення небезпеки травмування людей забо-роняється застосування споживачем побутових піротехнічних виробів у заборонений рішеннями місцевого самоврядування час, за винятком святкування Нового року в ніч з 31 грудня на 1 січня, а також проведення масових заходів. Державний контроль за діяльністю, пов’язаною з обігом піротехнічних виробів, проводять відповідні служби МВС України, МНС України та ін-ших центральних органів виконавчої влади у межах своєї компетенції.

БІЛЕТ №____