Впливу виробничих шкідливостей на ефективність праці»



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Впливу виробничих шкідливостей на ефективність праці»



 

Для економічної оцінки впливу виробничих шкідливостей на ефективність праці необхідно проаналізувати низку показників по цеху, дільниці, робочому місцю до і після вжиття заходів, спрямованих проти їх негативного впливу.

Такими показниками є:

1. випуск продукції за зміну;

2. середня тривалість виконання основної виробничої операції;

3. питома вага оперативного часу в змінному фонді робочого часу;

4. питома вага допоміжного часу в оперативному часі;

5. частка втрат робочого часу в змінному фонді робочого часу;

5. питома вага бракованої продукції в загальному випуску.

На основі перелічених показників можна розрахувати вплив виробничих шкідливостей на ефективність праці.

Так, коефіцієнт впливу зниження шуму на ефективність праціза показниками (випуск продукції, питома вага оперативного часу в змінному фонді робочого часу), величини яких зростають після вжиття заходів, визначається за допомогою формули:

а за показниками (витрати часу на операцію, процент браку), числові значення яких повинні зменшитися при зниженні, наприклад, шуму, — за формулою:

де а1 – величина показника після вжиття заходів;

а0 – величини показника до вжиття заходів.

Загальний коефіцієнт впливу шуму на ефективність праці

де - відповідні показники.

Можливе зростання продуктивності праці за рахунок зниження шуму визначається за формулою:

Тема: «Визначення економічних наслідків виробничого травматизму

Та професійних захворювань»

Виробничий травматизм та профзахворювання спричиняють не тільки моральні, соціальні, а й значні економічні збитки. Тому визначення економічних наслідків непрацездатності є важливим і актуальним на рівні як держави, так і виробництва.

Ступінь втрати працездатності визначається медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) у відсотках до професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров’я.

Розмір відшкодування встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності і середньомісячного заробітку, який мала особа до ушкодження здоров’я.

Власник має повністю відшкодувати втрачений потерпілим заробіток у розмірі, що відповідає встановленому МСЕК відсотку втрати професійної працездатності потерпілого.

Розмір одноразової допомоги потерпілому визначається колективним договором (угодою, трудовим договором).

У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги його сім’ї повинен бути не менше п’ятирічного заробітку потерпілого і, крім того, не менше однорічного заробітку потерпілого на кожного утриманця.

Усі економічні наслідки непрацездатності поділяються на дві групи:

1. загальнодержавні витрати і збори K;

2. втрати і збитки виробничих підприємств Св.

Загальнодержавні витрати K у випадку втрати працездатності визначаються за формулою:

де – розміри витрати і збитків, які несе суспільство в цілому для відновлення здоров’я в кожному випадку втрати працездатності;

В – величина еквівалента заробітної плати, невиплаченої за час хвороби робітника в розрахунковому періоді.

Втрати, які несе суспільство, включають:

1. втрати профспілкових організацій на надання допомоги та оплату путівок у розмірі затрат по соціальному страхуванню;

2. суму виплат державного страхового товариства особам у порядку індивідуального страхування;

3. суму додаткових асигнувань вищих організацій на вжиття заходів щодо усунення наслідків масових нещасних випадків;

4. суму збитків суспільства у вигляді податків з неоподаткованої частини доходів потерпілих, з виплат за лікарняними листами (лише в державних підприємствах);

5. суму потенційних збитків, заподіяних суспільству у зв’язку з виходом робітника на пенсію по інвалідності за розрахунковий період.

У кожному випадку втрати працездатності сума еквівалента неодержаної робітником заробітної плати В розраховується за формулою:

,

де В¢ – сума заробітної плати за три місяці, які передували захворюванню;

n – кількість відпрацьованих днів за ці місяці;

Т – тривалість хвороби в робочих днях.

Економічні втрати виробничих підприємств та організацій при тимчасовій чи довготривалій непрацездатності працівників колек­тиву Сп встановлюються за формулою:

,

де Р – втрати кількості виробленої продукції за період непрацездатності. Їх у кожному випадку непрацездатності визначають за формулою:

де а – коефіцієнт, який враховує поправку до кількості виробленої продукції внаслідок різниці в кваліфікації потерпілого усередненого розряду і середньооблікового працівника та розраховується відношенням тарифного коефіцієнта розряду потерпілого Kф до тарифного коефіцієнта розряду середньооблікового працівника Kс;

Р0 – середньоденний виробіток продукції, що припадає на один відпрацьований людино-день у розрахунковому періоді;

Ті – тривалість хвороби;

Сі – втрати і збитки, котрі несе безпосередньо організація при втраті працівником працездатності;

ПВ – допомога по тимчасовій непрацездатності з Фонду соціального страхування.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; просмотров: 163; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.207.230.188 (0.014 с.)