Характеристика методів аналізу травматизму

1. Статистичний метод,

базується на аналізі статистичного матеріалу, нагромадженого за декілька років на підприємстві або у галузі, дає можливість кількісно оцінити рівень травматизму за допомогою показників:

а) коефіцієнта частоти (Kч.т)

,

де N – кількість врахованих нещасних випадків на виробництві за звітний період з утратою працездатності на один і більше днів;

Ч – середньооблікова чисельність працівників за звітний період часу.

Даний показник визначається на 1000 осіб облікової чисельності працівників.

б) коефіцієнта тяжкості (Kт.т)

де Д – сума днів непрацездатності по всіх нещасних випадках;

N – загальна кількість нещасних випадків.

Ці показники використовуються для характеристики рівня виробничого травматизму на підприємстві й у цілому по галузі та для порівняння різних підприємств за рівнем травматизму.

в) коефіцієнта виробничих витрат (Kв.в)

.

Приклад. На підприємстві з чисельністю персоналу 4 тис. осіб за рік виникло 50 нещасних випадків, унаслідок яких сума днів непрацездатності склала 650 робочих днів. Необхідно визначити коефіцієнти частоти і тяжкості травматизму, а також загальний коефіцієнт травматизму.

Для більш глибокого аналізу травматизму використовуються також показники непрацездатності, матеріальних наслідків витрат на попередження нещасних випадків.

г) показник непрацездатності (П_н) визначається за формулою:

,

де Д – число людино-днів непрацездатності постраждалих;

д)показник матеріальних наслідків (П_м)

,

де М – матеріальні наслідки нещасних випадків за звітний період часу, грн;

є) показник витрат (П_в) на попередження нещасних випадків за звітний період

,

де З – витрати на попередження нещасних випадків за звітний період.

При статистичному методі аналізу загальної захворюваності на виробництві використовуються наступні відносні показники:

а) показник частоти випадків захворюваності(І_ч.в) та днів непрацездатності (І_г.д) визначається на 100 працівників:

,

де Б – кількість випадків захворювань;

Д – число днів захворювань за звітний період;

Ч – середньооблікова чисельність працівників у звітному періоді.

б) показник тяжкості захворюваності (абопоказник середньої тривалості одного випадку захворювання (Пд.з)

,

де Д – кількість днів тимчасової непрацездатності;

Б – кількість випадків захворювань.

Різновидом статистичного методу є груповий і топографічний методи.

Груповий метод

При груповому методі дослідження нещасні випадки групуються:

1. за професією та видами робіт потерпілих;

2. за характером і локалізацією пошкоджень;

3. за низкою зовнішніх ознак: днями, тижнями, змінами, віком, стажем, статтю, кваліфікацією потерпілого тощо.

Таке групування дозволяє виявити найнесприятливіші моменти в організації робіт, стані умов праці або устаткування.

Топографічний метод

При топографічному методі дослідження всі нещасні випадки систематично позначають умовними позначками на плані розміщення устаткування в цеху, на ділянці стосовно того, де стався нещасний випадок. Скупчення цих знаків свідчить про підвищений рівень травматизму в тому чи іншому підрозділі або робочому місті, завдяки чому створюється наочне уявлення про потенційно небезпечні зони на виробництві.

Монографічний метод

При монографічному методі дослідження виявляють вплив на безпеку праці багатьох елементів досліджуваного об’єкта (технічного стану об’єкта, характеру та організації трудового процесу, планування виробничого процесу, підготовки працівників, стану обліку та аналізу травматизму тощо), тобто проводять глибокий аналіз небезпечних і шкідливих виробничих чинників, притаманних тій чи іншій виробничій ділянці, устаткуванню, технологічному процесу.

Одночасно застосовуються санітарні й технічні методи дослідження. Це не тільки дозволяє виявити причини нещасних випадків, а й, що особливо важливо, сприяє визначенню потенційної небезпеки і шкідливості, які можуть впливати на людей. Даний метод можна застосовувати і для розробки заходів з охорони праці для виробництва, яке лише запроектовано.

Економічний метод

Економічний метод полягає у визначенні економічних наслідків травматизму і спрямований на з’ясування економічної ефективності витрат на розробку і впровадження заходів з охорони праці.

Матеріальні (М_тр) витрати визначаються за формулою:

де П_тр – витрати виробництва внаслідок нещасних випадків;

Е_тр – економічні витрати;

С_тр – соціальні витрати.

Ергономічний метод

Ергономічний метод ґрунтується на комплексному вивченні системи «людина — машина (техніка) — виробниче середовище». Відомо, що кожному виду трудової діяльності повинні відповідати певні фізіологічні, психофізіологічні і психологічні якості людини, а також її антропометричні дані. Лише при комплексній відповідності зазначених властивостей людини особливостям конкретної трудової діяльності можлива ефективна та безпечна робота. Порушення цієї відповідності може призвести до нещасного випадку.

При такому аналізі травматизму враховується й той факт, що здоров’я і працездатність людини також залежать від біологічних ритмів функціонування його організму і геофізичних явищ. Під впливом гравітаційних сил, викликаних зміною взаємоположення небесних тіл, земним магнетизмом або іонізацією атмосфери, відбуваються певні зрушення в організмі людини, що позначається на стані її поведінки.