Формування і розвиток особистості

ОСНОВИ

ПЕДАГОГІКИ ТА ПСИХОЛОГІЇ:

ПРАКТИКУМ

для організації самостійної роботи

студентів негуманітарних закладів освіти

Житомир

74.00 я 73

371 (075)

О–75

 

 

Автори-упорядники Л.М. Єршова, О.М. Пелехатий

Рецензенти: доктор педагогічних наук Н.А.Сейко

кандидат психологічних наук С.М. Дмитрієва

кандидат мистецтвознавства І.Є. Копоть

 

Рекомендовано до друку рішенням вченої ради

Житомирського національного агроекологічного університету

від 09.07.2009 (Протокол № 11)

Основи педагогіки та психології: практикум для організації самостійної роботи студентів негуманітарних вищих закладів освіти / автори-упорядн. Л.М. Єршова, О.М. Пелехатий. – Житомир, 2009. – 110 с.

 

 

ISBN

 

Посібник пропонує перелік питань, серію практичних завдань і тестів з найважливіших розділів психології та педагогіки і має сприяти організації самостійної практичної роботи студентами негуманітарних вищих закладів освіти. За змістом посібник відповідає програмі курсу „Основи педагогіки і психології” для вищих аграрних закладів освіти ІІІ–ІV рівнів акредитації. Практикум устаткований також списком рекомендованої літератури, яку можуть використовувати студенти, зацікавлені в отриманні додаткової інформації.

 

 

ISBN Житомир – 2009.

 

 

 

ЗМІСТ

Вступ.............................................................................................. 5

І. Формування і розвиток особистості....................................8

Завдання 1. Визначення творчого потенціалу особистості........ 10

Завдання 2. Визначення життєвих цілей особистості.............. 14

 

ІІ. Свідомість і поведінка особистості.................................... 17

Завдання 1. Домінуючий інстинкт.............................................. 19

 

ІІІ. Пізнавальні психічні процеси........................................... 25

Завдання 1. Складання аналітичної таблиці психічних пізнавальних процесів................................................................. 27

Завдання 2. Дослідження ролі відчуттів в пізнавальній діяльності людини …………………………………………….... 28

Завдання 3. Дослідження спостережливості ………..………… 29

Завдання 4. Дослідження об'єму короткочасної пам'яті ……………... 32

Завдання 5. Дослідження вибірковості уваги …………………. 35

Завдання 6. Дослідження аналітичності мислення …………… 38

Завдання 7.Діагностика рівня невербальної

креативності …………………………….……………………….. 41

ІV. Емоційне життя людини та управління емоціями........ 46

Завдання 1. Самооцінка стійкості до стресу.............................. 49

Завдання 2. Дослідження тривожності...................................... 51

Завдання 3. Вияв індивідуальної здатності до емпатії............... 56

Завдання 4. Оцінювання індивідуальної агресивності ……….. 61

V. Темперамент як біологічний фундамент особистості...... 66

Завдання 1. Визначення типу темпераменту.............................. 68

 

VІ. Формування і виявлення характеру................................ 73

Завдання 1. Дослідження особливостей характеру.................... 75

VІІ. Психологія спілкування.................................................... 84

Завдання 1. Виявлення індивідуальної схильності до конфліктності................................................................................ 86

Завдання 2. Шкала макіавелізму Р. Крісті та Ф. Гейз (Мак V)…………………………………………………………………. 90

Завдання 3. Діагностика міжособистісних

стосунків (Методика Т. Лірі) …………………..…………….. 97

VІІІ. Виховання дитини у сім’ї............................................... 105

Завдання 1. Значення сімейного виховання............................. 107

Завдання 2. Організація і проведення родинного свята.. …… 108

 

 

 

ВСТУП

 

 

Інтенсивні економічні зміни і пов’язані з ними проблеми адаптації людини до нових соціальних і виробничих умов зумовили стрімке зростання в суспільстві інтересу до суспільних і гуманітарних дисциплін. Цілком очевидно, що першим кроком до оволодіння ними є ознайомлення з основами наук про людину, серед яких одне з найважливіших місць посідають психологія і педагогіка. Сьогодні фундаментальні психолого-педагогічні поняття вже увійшли до змісту деяких навчальних курсів загальноосвітньої школи. Навіть учні початкових шкіл мають можливість отримувати інформацію, наприклад, про темперамент особистості, умови формування її характеру, загартування волі тощо. Безперечно, ці знання дозволяють учням самостійно і цілеспрямовано організовувати робочий день, планувати навантаження, формувати інтереси і вподобання, нарешті – свідомо вибирати життєвий шлях.

Оскільки переважна більшість теперішніх студентів вищих навчальних закладів свого часу з об’єктивних причин не отримували у школі систематичних психолого-педагогічних знань, то практично у всіх негуманітарних закладах освіти пропонується вивчення інтегрованого курсу „Основи психології і педагогіки”. Студенти мають усвідомити, що психологія і педагогіка супроводжують людину у всіх сферах її життя – особистій, суспільній, професійній, і пропонують безліч варіантів активного практичного застосування. Отримані знання про психіку людини, процес навчання, виховання і розвиток особистості, виявляються безцінними для кращого розуміння власних особистісних проблем, аналізу мотивів поведінки людей, з якими доводиться жити і працювати, налагодження стосунків з дітьми, батьками, колегами і друзями, збереження національних і сімейних традицій, формування стилю життя, гідного людини з вищою освітою.

Вивчення психолого-педагогічних дисциплін у негуманітарних навчальних закладах, на жаль, часто зустрічається з проблемою „другорядності”, яка виявляється в особливостях планування, організації навчально-виховного процесу, а також особистісних і професійних установках студентів. Визначена кількість годин, що відводяться на вивчення психології й педагогіки в негуманітарних закладах освіти, часто змушує викладача інтегрувати на одному занятті одразу декілька досить складних і об’ємних тем, що також ускладнює механізми сприйняття матеріалу.

Найбільш проблемним є засвоєння психолого-педагогічних дисциплін студентами-заочниками, оскільки переважну частину матеріалу їм доводиться опановувати самостійно.

Головними завданнями запропонованого практикуму є: поглиблення знань студентів з психології і педагогіки шляхом залучення їх до психодіагностичних досліджень, максимальне наближення навчального матеріалу до реальних особистісних і професійних потреб молоді, а також методична допомога студентам заочної форми навчання в організації самостійної роботи.

Практикум включає теоретичні й практичні завдання з найважливіших тем курсу „Основи психології і педагогіки”: формування і розвиток особистості, свідомість і поведінка, психічні пізнавальні процеси, емоційне життя людини та управління емоціями, темперамент, характер, спілкування, виховання дитини у сім’ї. Усі, внесені до практикуму методики, пройшли належну апробацію, відповідають вимогам надійності та валідності і можуть виконуватись не тільки у групі, але й індивідуально.

Проведенню практичної роботи з проблеми дослідження має передувати вивчення теоретичного матеріалу. Для студентів заочної форми навчання даний практикум пропонує у кожному розділі теоретичну частину, яка містить перелік основних питань, понять і категорій, рекомендує наукову, навчальну й довідникову літературу з певної проблеми. Тому перш, ніж приступати до виконання практичної роботи, студент повинен коротко законспектувати в окремому зошиті відповіді на питання теоретичної частини кожної теми.

Практична робота має виконуватись в іншому зошиті, у відповідності до переліку практичних завдань до кожної окремої теми. У зошитах з практичної роботи студент повинен:

– записати тему, порядковий номер завдання, назву й мету дослідження;

– виконати обчислення або інші завдання методики;

– проаналізувати результати й записати висновки.

На установчих лекціях викладач ознайомлює студентів зі структурою курсу, підручниками, навчальними посібниками та іншою науковою літературою, необхідною для якісного засвоєння матеріалу; пояснює найважливіші поняття і категорії, розбирає методику налагодження і проведення самостійної роботи, ведення зошитів з теоретичної і практичної роботи. На установчій сесії також розподіляються між студентами теми для підготовки повідомлень і написання рефератів. Інформацію для повідомлення потрібно записувати у зошит з теоретичної підготовки і, як правило, за часом викладення вона не повинна перевищувати десять хвилин.

За умови якісної організації самостійної роботи, навіть на 6–8 годинах передбачених планом практичних занять викладач матиме змогу організувати повноцінне обговорення внесених до плану питань і якісний контроль знань через дидактичне тестування й усне опитування студентів. Практичні заняття можна буде використати для вивчення складних проблемних тем, виконання додаткових практичних робіт, обміну думками, а також для аналізу результатів практичної роботи з психологічної діагностики особистості.

 

 

 

Тема І

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

 

І. Поняття про особистість.

1. Особистість як об’єкт наукового дослідження (особистість у філософії, педагогіці, психології, соціології, культурології тощо).

2. Склад і структура особистості (індивід, людина, особистість, індивідуальність; З.Фройд: Воно (id), Я (ego), Понад–я (super-ego); К.Леонгард: задатки, здібності, темперамент, характер, спрямованість особистості; К.Платонов).

ІІ. Соціалізація особистості (соціальне середовище, соціальна роль, соціальний статус, система соціальних очікувань, система соціальних санкцій; стадії соціалізації особистості; поняття про егоідентичність, дифузію егоідентичності; рівень домагань і самооцінка особистості).

ІІІ. Розвиток особистості.

1. Соціальні та біологічні умови психічного розвитку індивіда (роль спадковості і середовища; акселерація і ретардація).

2. Періодизація розвитку особистості.

Підготувати повідомлення:

1. Традиційні теорії особистості (В.Дильтей, К.Левін, В.Штерн, З.Фройд, К.Юнг).

2. Нові теорії особистості (Г.Айзенк, Д.Кеттел, А.Маслоу, Г.Оллпорт, К.Роджерс, К.Хорні).

3. Найновіші теорії (Е.Берн, К.Леонгард, Д.Мід, Г.Саллівен, Е.Фромм).

Підготувати реферати:

 

1. Структура особистості за К.К. Платоновим.

2. Вплив середовища на формування і розвиток особистості.

3. Протиріччя підліткового віку.

 

 

Рекомендована література:

 

1. В лабиринтах психологии личности. – Харьков: „Прапор”, 1997. – С. 42–68.

2. Лозниця В.С. Психологія і педагогіка. Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К., 2001.

3. Масляев О. Психология личности. – Донецк: Сталкер, 1997. – 416 с.

4. М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч. посібн.– К.: Вища школа, 2001. – С. 136–182.

5. Столяренко Л.Д. Основы психологии. – Ростов-на-Дону, 1997. – С. 86–246.

6. Психологія / За ред. Ю.Л. Трофімова. – К.: Либідь, 2000. – С. 75–180.

7. Психология и педагогика. Учебное пособие / Под ред. К.А. Абульхановой, Н.В. Васиной, Л.Г. Лаптевой, В.А. Сластенина. – М.: Изд-во «Совершенство», 1998. – С. 43–74.

8. Скрипченко О., Долинська Л. Огороднійчук З. та ін. Загальна психологія. – К.: „А.П.Н.”, 2001. – С. 340–349 (теорії особистості); – С. 350–364 (структура, спрямованість особистості).

9. Цигульська Т.Ф. Загальна та прикладна психологія. Курс лекцій. – К.: Наукова думка, 2000. – С.116–141.

10. Макаренко А.С. Книга для батьків. — К., 1980.

11. Сухомлинский В.О. Сердце отдаю детям. – К.: Радянська школа, 1981. – 382 с. („Батьківська педагогіка”).

12. Фіцула М.М. Педагогіка. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2000. – С. 45–62; 373–397.

 

 

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Завдання 1.

Визначення творчого потенціалу особистості [1] ^.

Мета: самостійно оцінити власний творчий потенціал.

 

Перелік запитань.

1.Чи вважаєте Ви, що навколишній світ можна покращити?

а) так, вважаю;

б) ні, він і так досить добрий;

в) так, але тільки в дечому.

2.Чи думаєте Ви, що самі можете брати участь у значних змінах навколишнього світу?

а) так, здебільшого;

б) ні;

в) так, у деяких випадках.

3.Чи вважаєте Ви, що деякі з Ваших ідей сприяли значному прогресу в тій сфері діяльності, в якій Ви працюєте?

а) так;

б) так, за сприятливих обставин;

в) тільки до певної міри.

4.Чи вважаєте Ви, що в майбутньому досягнете такого рівня, що зможете щось принципово змінювати?

а) так, напевно;

б) це малоймовірно;

в) можливо.

5. Коли Ви вирішуєте щось вдіяти, чи думаєте Ви, що свої наміри здійсните?

а) так;

б) часто думаю, що не зумію;

в) часто думаю, що зумію.

6.Чи відчуваєте Ви бажання взятися за справу, якої абсолютно не знаєте?

а) так, невідоме мене приваблює;

б) невідоме мене не цікавить;

в) все залежить від характеру цієї справи.

7.Вам доводиться займатися незнайомою справою. Чи відчуваєте Ви бажання домогтися в ній досконалості?

а) так;

б) задовольняюся тим, чого зміг досягти;

в) так, але тільки тоді, коли мені це подобається.

8.Якщо справа, яку Ви не знаєте, Вам подобається, чи бажаєте Ви знати про неї все?

а) так;

б) ні, я хочу навчитися тільки основному;

в) я хочу задовольнити свою цікавість.

9.Коли Ви зазнаєте невдачі, то:

а) роблю далі свою справу, навіть коли очевидно, що перешкоди нездоланні;

б) відмовляюсь від своїх намірів, бо розумію, що вони нереальні;

в) якийсь час стою на своєму, всупереч здоровому глузду.

10.По-вашому, професію треба вибирати, виходячи з:

а) своїх можливостей, подальших перспектив для себе;

б) стабільності, значимості потрібної професії, потреби в ній;

в) переваг, які вона забезпечить.

11. Подорожуючи, змогли б Ви зорієнтуватися на маршруті, яким уже пройшли?

а) так;

б) ні, боюся збитися зі шляху;

в) так, але тільки там, де місцевість мені сподобалася і запам’яталася.

12.Чи зможете Ви одразу після якоїсь розмови згадати, про що говорилося?

а) так, без зусиль;

б) всього згадати не можу;

в) запам’ятаю тільки те, що мене цікавить.

13.Коли Ви чуєте слово незнайомої Вам мови, чи зможете повторити його по складах, без помилок, навіть не розуміючи його значення?

а) так, без зусиль;

б) так, якщо це слово легко запам’ятовується;

в) повторю, але не зовсім правильно.

14.У вільний час Ви здебільшого:

а) залишаюсь на самоті;

б) перебуваю в колі друзів;

в) мені байдуже, буду я сам, чи в компанії.

15.Ви займаєтесь якоюсь справою. Вирішуєте припинити це заняття тільки тоді, коли:

а) справа завершена, і мені здається, що на „відмінно”;

б) мені ще не все вдалося зробити;

в) я більш-менш задоволений результатом.

16.Коли Ви одні:

а) люблю мріяти про якісь навіть абстрактні речі;

б) за всяку ціну намагаюся знайти собі конкретне заняття;

в) інколи люблю помріяти, але про речі, пов’язані з моєю роботою.

17.Коли якась ідея захоплює Вас, то Ви будете думати про неї:

а) незалежно від того, де і з ким я знаходжусь;

б) я можу робити це тільки наодинці;

в) тільки там, де буде не надто гамірно.

18.Коли Ви відстоюєте якусь ідею:

а) можу відмовитися від неї, якщо вислухаю переконливі аргументи опонентів;

б) залишусь при своїй думці, які б аргументи не вислухав;

в) зміню свою думку, якщо опір виявиться надто сильним.

 

2. Проставте за кожну відповідь певну суму балів:

за відповідь «а» – 3 бали;

за відповідь «б» – 1 бал;

за відповідь «в» – 2 бали.

 

3. Підрахуйте загальну кількість набраних Вами балів.

4. Проаналізуйте Ваші відповіді:

§ межа Вашої допитливості визначається питаннями 1, 6, 7, 8;

§ віра в себе – 2, 3, 4, 5;

§ твердість – 9, 15;

§ амбіційність – 10;

§ слухова пам’ять – 12, 13;

§ зорова пам’ять – 11;

§ прагнення бути незалежним – 14;

§ здатність абстрагуватися – 16, 17;

§ міра зосередженості – 18.

Ці здатності становлять основні якості творчого потенціалу. Загальна сума набраних балів покаже рівень Вашого творчого потенціалу.

5. За наведеною нижче таблицею інтерпретації результатів складіть висновки і запишіть їх у зошит.

 

Інтерпретація результатів.

 

Загальна сума балів	Характеристика творчого потенціалу
49 і більше	У Вас значний творчий потенціал, який надає Вам багатий вибір творчих можливостей. Якщо Ви на ділі зможете застосувати Ваші здібності, то Вам по силі найрізноманітніші форми творчості.
Від 24 до 48	У Вас цілком нормальний творчий потенціал. Ви наділені тими якостями, які дозволяють Вам творити, але і у Вас є проблеми, які стримують процес творчості. У всякому разі, Ваш потенціал дозволяє Вам творчо виявити себе, якщо Ви, звичайно, цього побажаєте.
23 і менше	Ваш творчий потенціал, на жаль, невеликий. Але, можливо, ви просто недооцінили себе, свої здібності. Відсутність віри в свої сили може привести Вас до думки, що Ви взагалі не здатні до творчості. Позбудьтеся цього комплексу і таким чином зможете вирішити проблему.

Завдання 2.

 

Визначення життєвих цілей особистості [2]^.

Мета: виявити свої найважливіші життєві цілі й проаналізувати рівень вдоволеності життям.

Анкета.

1. Вам пропонується перелік життєвих цінностей (факторів щастя) людини. Уважно прочитайте його і випишіть цінності у такому порядку, який би відповідав мірі їх важливості у Вашому теперішньому житті:

 

§ активне діяльне життя;

§ цікава робота;

§ матеріально забезпечене життя;

§ наявність вірних друзів;

§ щасливе сімейне життя;

§ задоволення, розваги;

§ свобода, незалежність;

§ освіта;

§ мир, відсутність загрози війни;

§ чиста совість;

§ комфорт, спокій;

§ здоров’я;

§ кохання;

§ наявність дітей;

§ влада;

§ повага оточуючих;

§ творчість;

§ рівність для всіх;

§ мистецтво;

§ гроші;

§ кар’єра;

§ спілкування з людьми;

§ віра;

§ щось інше.

 

2. У другий стовпчик випишіть п’ять цінностей, що, на Вашу думку, були найбільш важливими для Вас 10 років тому.

 

3. У третій стовпчик випишіть п’ять цінностей, що були важливими для Вас 5 років тому.

 

4. У четвертий стовпчик випишіть п’ять цінностей, які можуть стати важливими для Вас у майбутньому (наприклад, через п’ять років).

 

5. Проаналізуйте свій рівень реалізації (досягнення) визначених Вами життєвих цінностей і зобразіть його у вигляді графіка, де вісь Х відображає кількість реалізованих Вами цілей з п’яти основних, а вісь Y – проміжок життєвого часу. Це дозволить візуально представити Ваш рівень вдоволеності життям упродовж аналізованого періоду.

 

6. Висновки запишіть у зошиті.

Приклад графіку:

10 років тому – реалізовано 4 з п’яти основних цілей, 5 років тому – досягнено лише 2, тепер – 4, а в перспективі через 5 років планується реалізувати усі 5 найважливіших цінностей.

 

 

 

 

Тема 2

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

І. Природа свідомості. Самосвідомість особистості (свідомість у філософії, психології, педагогіці, соціології; розвиток свідомості).

ІІ. Властивості, функції і рівні свідомості (властивості: пізнання, ставлення до світу і людей, регулювання поведінки і діяльності, переживання; функції: відображальна, креативна, регулятивно-оцінювальна, рефлексивна, егозахисна; рівні: звичайна свідомість, осяяння, інсайт, інтуїтивне прозріння, просоночні стани).

ІІІ. Стани свідомості.

1.Сон і неспання (неспання як активний стан свідомості, стадії сну, значення сну в житті людини).

2.Патологічні стани свідомості (характеристика основних наркотичних речовин, принцип дії наркотиків на психіку людини).

ІV. Поняття про несвідоме (несвідоме у пізнавальній та емоційній сферах людської діяльності; поняття про інстинкти).

V. Девіантна поведінка особистості (протиправна (злочинна) і непротиправна (аморальна) девіантна поведінка; проблема визначення девіації в історії).

 

Підготувати повідомлення:

1. Причини й наслідки зловживання молоді алкоголем.

2. Куріння як психофізіологічна і соціальна проблема.

3. Ставлення студентської молоді до проблеми проституції.

4. Наркоманія у молодіжному середовищі: соціально-психологічний аспект.

5. Суїцид як крайня форма прояву девіантної поведінки.

 

Підготувати реферат:

Неблагополучна сім’я: дитяча бездоглядність, безпритульність, участь молоді у злочинних угрупуваннях.

 

 

Рекомендована література:

 

1. Девіантна поведінка у молодіжному середовищі та її профілактика // Психолого-педагогічні та культурологічні засади формування ціннісно-мотиваційної спрямованості студентської молоді. Матеріали науково-практичної конференції молодих учених, магістрів, студентів. 14–15 грудня 2005 року. – Житомир: Вид-во „Державний агроекологічний університет”, 2005.– С. 147–200.

2. Девіантна поведінка у молодіжному середовищі та її профілактика // Психолого-педагогічні та культурологічні засади формування ціннісно-мотиваційної спрямованості студентської молоді. Матеріали другої науково-практичної конференції молодих учених, магістрів, студентів. 14–15 грудня 2006 року. / За ред. Л.М. Єршової, О.М. Пелехатого, І.Є. Копоть. – Житомир: Вид-во ДАУ, 2006. – С.138 – 159.

3. Лозниця В.С. Психологія і педагогіка. Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К., 2001.

4. М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч. посібн. – К.: Вища школа, 2001. – С. 95–100; 125–132.

5. Психологія / За ред. Ю.Л. Трофімова. – К.: Либідь, 2000. – С. 122–133.

6. Столяренко Л.Д. Основы психологии. – Ростов-на-Дону, 1997. – С. 57–85; 236–242; 456–458.

7. Юридична психологія: Навчальний посібник. – Львів: „Новий Світ-2000”, – К.: „Каравела”, 2002. – С. 122–127 (неблагополучна сім’я).

 

 

 

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Завдання 1.

Домінуючий інстинкт [3] ^.

Мета: виявлення домінуючого інстинкту особистості.

 

Обробка результатів.

Типи інстинктів	І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VІ	VІІ
Номери тверджень			10 17 24 31		12 19 26 33	13 20 27 34	14 21 28 35

3. Використовуючи таблицю „Інтерпретація результатів”, охарактеризуйте виявлений Вами домінуючий тип інстинкту. Висновки запишіть до зошита.

Інтерпретація результатів.

№ п/п	Типи інстинктів	Характеристика
І	Егофільний (самозбереження)	У дитинстві: мають схильність до підвищеної обережності; страх залишитись без батьків; страх темноти, висоти, води, болю, лікарів. В дорослому віці: виявляють егоцентричність, недовірливість, консерватизм, заперечення ризику, за несприятливих обставин – схильність до нав’язливих страхів, фобій та істеричних реакцій; загострена тривога за власне здоров’я, готовність поступитися соціальними привілеями заради власної безпеки. Життєве кредо „ Безпека і здоров’я – понад усе! ”
ІІ	Генофільний (продовження роду)	У дитинстві інтереси фіксуються на сім’ї: почуття спокою і вдоволеності життям наступає тільки у присутності батьків, коли вся родина у зборі, коли усі здорові і в доброму гуморі. Розлади у сім’ї, непорозуміння між членами родини, інші сімейні проблеми викликають депресивні невротичні реакції, часто з енурезом. У дорослому віці: велика увага до інтересів сім’ї, гіперболізована любов до своїх дітей, особлива турбота про їх здоров’я, сильна тривога за їх майбутнє, схильність заперечувати власне «Я» на користь «Ми» (сім’ї). Життєве кредо: „Мій дім – моя фортеця”.
ІІІ	Альтруїстичний	У будь-якому віці наділені добротою, миролюбністю, здатністю співчувати і розуміти людей (емпатія), безкорисливістю, прагненням піклуватися про слабких і хворих. Не можуть почуватися зручно, спокійно і затишно, якщо поруч хоч комусь погано. Вважаються хранителями доброти, миру, життя. Життєве кредо: „Добро врятує світ”.
ІV	Дослідницький	У дитинстві: допитливі, наполегливі, схильні до творчості. У дорослому віці: схильні до новаторства в науці і мистецтві, ризику, самопожертви й самовідданості у творчій роботі; здатні відмовитися від комфорту і зручностей заради нової справи; люблять подорожувати; винахідливі. Життєве кредо: „Творчість і прогрес – понад усе!”
V	Домінантний	У дитинстві: виявляють прагнення до лідерства, вміння організувати гру, поставити мету, проявити наполегливість і витривалість. У дорослому віці: виявляють схильність до лідерства, влади й розумного ризику; здатні організовувати людей і вести їх за собою; цілеспрямовані, рішучі й вольові; заради справи й колективу можуть пожертвувати інтересами однієї людини. Життєве кредо: „Порядок і справа – понад усе!”
VІ	Лібертофільний (інстинкт свободи)	У дитинстві: протестують проти сповивання, обмеження рухів і вияву самостійності. У дорослому віці: виявляють схильність до бунтарства, незалежності, реформаторства, революційних перетворень, заперечення буденності й цензури; захисту власного «Я» від будь-якого тиску. Вважаються хранителями інтересів і свободи кожного, захисниками індивідуальності, особами, здатними протистояти впливам „домінантного типу”. Життєве кредо: „Свобода – понад усе!”
VІІ	Дигнитофільний (збереження гідності)	У дитинстві: здатні тонко відчувати іронію й глузування. В дорослому віці: нетерпимі до будь-яких форм приниження й обмеження прав людини; готові поступитися благополуччям, соціальним статусом і безпекою в ім’я збереження власної гідності; безкомпромісні і прямолінійні у стосунках з лідерами. Любов до сім’ї виявляється у формі захисту фамільної честі. Життєве кредо: „Честь понад усе!”.

 

 

Тема 3

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

І. Відчуття.

1.Відчуття як початкова ланка пізнавального процесу. Утворення відчуттів.

2. Властивості відчуттів та їх класифікація.

3. Значення відчуттів у житті людини.

ІІ. Сприймання.

1. Специфіка сприймання.

2. Особливості сприймання та його види.

3. Розлади сприймання.

ІІІ. Пам’ять.

1. Основні процеси пам’яті та їх характеристика.

2. Класифікація видів пам’яті (за домінуючим аналізатором, за терміном збереження інформації, за характером участі волі).

3. Розлади пам’яті.

ІV. Мислення.

1. Мислення як вищий психічний пізнавальний процес.

2. Властивості й види мислення.

3. Розлади мислення.

V. Уява.

1. Специфіка уяви.

2. Значення уяви в пізнавальній діяльності людини.

3. Розлади уяви.

 

Підготувати повідомлення:

1. Поняття про чутливість (пороги чутливості, адаптація, сенсибілізація, синестезія).

2. Розвиток пам’яті у дітей.

3. Поняття про інтелект та резерви його розвитку.

4. Природа і функції уваги.

 

 

Рекомендована література:

 

1. Аткинсон Р. Человеческая память и процесс обучения. – М.: Прогресс, 1979.

2. В лабиринтах психологии личности: Мир психических явлений / Сост. О.В. Тимченко, В.Б. Шапарь. – Х.: Прапор, 1997. – С. 122–244 (відчуття, сприймання, пам’ять, мислення); 369–399 (інтелект).

3. Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія: Навч. посібн. – К.: МАУП, 2000. – С. 130–196.

4. М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч. посібн. – К.: Вища школа, 2001. – С. 243–355.

5. Истомина З.М. Развитие памяти: Учебн.-метод. пособие. – М., 1978.

6. Основи психології: Підручник / За заг. ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. – К.: Либідь, 1997. – С. 208–210 (увага); 226–227 (пам’ять).

7. Психологія / За ред. Ю.Л. Трофімова. – К.: „Либідь”, 2000. – С. 185–336.

8. Обозов Н.Н., Щёкин Г.В. Психология работы с людьми: Учебн. пособие. – К.: МАУП, 1999. – С. 29–30. (типи мислення).

9. Словарь практического психолога / Сост. С.Ю. Головин. – Минск: Харвест, 1998. – 800 с.

10. Столяренко Л.Д. Основы психологии. – Ростов-на-Дону: «Феникс», 1997. – С. 25–56.

 

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Завдання 1.

Методика виконання роботи

1. Користуючись зазначеною в розділі літературою, заповнити аналітичну таблицю психічних пізнавальних процесів.

2. Інформацію записувати стисло, зазначаючи найголовніше, але без скорочення термінів. Записане вивчити.

 

Назва процесу	Визначення	Утворення	Властивості	Види	Розлади
Відчуття
Сприймання
Пам’ять
Мислення
Уява

 

Завдання 2.

Дослідження ролі відчуттів в пізнавальній діяльності людини [4]

Відчуття постачають первинні знання про оточуючий людину світ. Вони є психічним віддзеркаленням властивостей предметів і явищ об’єктивної дійсності і виникають при їх безпосередній дії на органи чуття. Відчуття є результат перетворення специфічної енергії подразника в енергію нервових процесів.

Мета дослідження: встановити відмінність відчуттів від сприйняття при тактильному розпізнаванні предметів.

Матеріал і устаткування: набір дрібних предметів для тактильного розпізнавання (шпилька, ключ, ватка і тому подібне), пов'язка для очей, секундомір.

Процедура дослідження

Дослідження тактильних відчуттів складається з двох серій дослідів і проводиться з одним випробовуваним.

Завдання першої серії: встановити особливості тактильних відчуттів за їх словесними описаннями випробовуваного, викликаних предметами з набору під час їх почергового пред'явлення на нерухому долоню.

В ході виконання першої серії дослідження випробовуваному зав'язують очі і дають наступну інструкцію.

Інструкція випробовуваному в першій серії: "Розверніть руку долонею вгору. На долоні під час нашого дослідження Ви відчуватимете деякі дії. Не здійснюючи обмацуючих рухів рукою, дайте словесний звіт тих відчуттів, які Ви відчуватимете. Все, що відчуватимете, гаворіть вголос".

Експериментатор послідовно пред'являє предмети для тактильного розпізнавання їх випробовуваним. Час пред'явлення кожного з них – 10 секунд. Після чого предмет забирається з руки, а в протоколі проводиться запис словесного звіту випробовуваного.

Завдання другої серії: встановити особливості тактильних відчуттів по словесних описах випробовуваного, коли предмети по черзі кладуться на його долоню і дозволяється їх обмацувати цією ж рукою

Друга серія досліджень проводиться через дві-чотири хвилини після першої. У другій серії так само, як і в першій, випробовуваному зав'язують очі і перед пред'явленням предметів набору дають інструкцію.

Інструкція випробовуваному в другій серії: "Розверніть руку долонею вгору. Під час нашого дослідження Ви відчуватимете деякі дії. Вам дозволяється здійснювати обмацуючі рухи рукою. Дайте словесний звіт тих відчуттів, які Ви відчуватимете при цих діях і рухах долоні руки".

У другій серії експериментатор послідовно пред'являє ті ж предмети з набору, зберігаючи тривалість тактильного розпізнавання 10 секунд і записуючи словесний звіт випробовуваного в протокол.

Протокол дослідження двох серій дослідів може бути представлений на одному спільному бланку.

Після закінчення двох серій дослідження випробовуваний дає звіт про те, яким чином він орієнтувався в діях, що здійснювалися на долоню руки, коли легко було розпізнавати предмети і коли складніше.

Випробовуваний: Експериментатор:	Дата Час
№ пп	Предмет	Словесний звіт
у першій серії	у другій серії	Примітка
1. 2.....	Шпилька Ватка

 

 

Завдання 3.

Дослідження спостережливості [5]

Сприйняття, як і відчуття, відноситься до пізнавальних процесів. Під сприйняттям розуміють психічне віддзеркалення предметів і явищ в цілісності, в сукупності їх властивостей. Сприйняття можливе завдяки відчуттям, але воно є якісно новим ступенем пізнання, що не зводиться до суми окремих відчуттів.

У образах сприйняття фіксуються багато властивостей об'єктів: їх місце розташування в просторі, віддаленість, напрям руху, тривалість дії зовнішнього подразника на суб'єкта сприйняття. Сприйняття характеризується модальністю і інтенсивністю, завдяки чому стає якісним розрізнення зовнішніх стимулів. Йому властиві властивості, що істотно відрізняють його від відчуттів: наочність, цілісність, константність, структурність і навіть узагальненість. Коли сприйняття включається в процес вирішення завдань і стає компонентом мислення або свідомості в цілому, тоді воно зазнає з їхнього боку регулюючу і організуючу дію. В результаті цих дій поряд за сприйняттям розвиваються такі властивості, як вибірковість, свідомість, цілеспрямованість, категоріальність, рефлексивність та ін.

Мета дослідження: встановити рівень розвитку спостережливості.