Емоційне життя людини та управління емоціями

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

І. Природа людських емоцій.

1. Виникнення емоцій у філо- та онтогенезі.

2. Значення емоцій в житті людини.

 

ІІ. Структура емоційної сфери людини.

1. Емоційні процеси (прості або фундаментальні емоції):

а) позитивні: радість, задоволення, сміх;

б) негативні: страждання, гнів, страх, сором, відраза, презирство;

в) нейтральні: цікавість, здивування.

2. Психічні емоційні стани (складні емоції):

а) афект (визначення, умови виникнення, особливості поведінки людини в афективному стані, педагогічний афект);

б) настрій (як загальний емоційний фон – оптимістичний чи песимістичний; як стійкий емоційний стан – ностальгія, депресія);

в) стрес (фізіологічні механізми стресу; різновиди: емоційний, інформаційний);

г) фрустрація (умови виникнення; різновиди: агресивна, регресивна);

д) почуття (специфіка почуттів як вищих психічних емоційних станів; класифікація почуттів: морально-етичні, естетичні, пізнавальні, практичні).

3. Емоційні властивості особистості:

а) емпатійність;

б) тривожність;

в) агресивність;

г) стійкість до стресу.

 

ІІІ. Способи зняття психоемоційного напруження:

1. Система способів „переключення”:

а) логічне переключення (мрії, спогади, фантазії);

б)фізіологічне переключення (задоволення фізіологічних потреб: смачна їжа, статева близькість, сон);

в) активне переключення (спортивні заняття, фізична праця);

г) емоційна розрядка:

д) розрядка через сльози або сміх;

е) конфліктування;

є) катарсис (сповідь, спілкування з психологом, близькою чи незнайомою людиною).

2. Асоціальні способи:

а) аморальні: куріння, алкоголь, наркотики;

б) злочинні: агресія, спрямована на завдання моральної чи фізичної шкоди іншим.

3. Аутотренінг і дихальні вправи.

 

IV. Поняття про волю:

1. Воля та її функції:

а) регулятивна;

б) спонукальна

в) гальмівна;

г) організаційна;

д) мобілізаційна.

2. Розлади волі:

а) слабка воля;

б) абулія.

 

Підготувати реферат:

1.Виховання волі.

 

 

Рекомендована література:

1. Бех І.Д. Від волі до особистості. – К.: Україна – Віта, 1995. –480 с.

2. Куприянчик Л. Психология любви. – Д.: Стакер, 1998. – 416 с.

3. Лозниця В.С. Психологія і педагогіка. Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К., 2001. – С. 102–114; 149–152.

4. Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія: Навч. посібник. – К.: МАУП, 2000. – С. 197–207 (емоції та почуття); 208–216 (воля).

5. М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч. посібн.– К.: Вища школа, 2001. – С. 357–394.

6. Рувинский Л.И., Хохлов С.И. Как воспитывать волю и характер. – М.: Просвещение, 1986. – 142 с.

7. Селиванов В.И. Воля и её воспитание. – М.: Знание, 1976. – 64 с.

8. Столяренко Л.Д. Основы психологии. – Ростов-на-Дону. 1997. – С. 67–73; 485–490.

9. Цигульська Т.Ф. Загальна та прикладна психологія. Курс лекцій. – К.: Наукова думка, 2000. – С. 142–158 (воля); 158–182 (стрес).

10. Основи психології: Підручник / За заг. ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. – К.: Либідь, 1997. – С. 231–234 (воля).

11. Психологія / За ред. Трофімова Ю.Л. – К.: Либідь, 2000. – С. 339–373.

12. Скрипченко О., Долинська Л. Огороднійчук З. та ін. Загальна психологія. – К.: „А.П.Н.”, 2001. – С. 256–284 (емоції, почуття); С. 285–312 (воля).

13. Телешевская М.Э. Учитесь властвовать собой. – К.: „Здоровье”, 1990. – 96 с.

 

 

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Завдання 1.

Самооцінка стійкості до стресу [10].

Мета:. самостійно оцінити власну стійкість до стресу.

 

Методика проведення дослідження.

1. Уважно прочитайте твердження (табл. 1) і виберіть до кожного з них свій варіант поведінки з трьох запропонованих («дуже рідко», «інколи», «часто»).

Таблиця 1.

№ п/п	Твердження	Дуже рідко	Інколи	Часто
1.	Я думаю, що мене недооцінюють в колективі
2.	Я намагаюсь працювати, навіть якщо буваю не зовсім здоровим
3.	Я постійно переживаю за якість своєї роботи
4.	Я буваю налаштованим агресивно
5.	Я не терплю критики на свою адресу
6.	Я буваю роздратованим
7.	Я стараюсь стати лідером там, де це можливо
8.	Мене вважають людиною наполегливою і напористою
9.	Я страждаю безсонням
10.	Своїм недругам я можу дати відсіч
11.	Я емоційно і хворобливо переживаю неприємності
12.	У мене не вистачає часу на відпочинок
13.	У мене виникають конфліктні ситуації
14.	Мені не вистачає влади, щоб реалізувати себе
15.	Мені не вистачає часу, щоб зайнятися улюбленою справою
16.	Я все роблю швидко
17.	Я відчуваю страх, що не справлюсь з навчанням (роботою)
18.	Я дію гарячково, а потім переживаю за свої справи і вчинки

 

2. Підрахуйте сумарну кількість набраних Вами балів.

 

3. Визначте притаманний Вам рівень стійкості до стресу за таблицею 2. Чим меншим є сумарне число набраних балів, тим вищою є Ваша стійкість до стресу і навпаки. Якщо у Вас 1-й чи 2-й рівень стійкості до стресу, то Вам необхідно кардинально змінювати свій спосіб життя, щоб надто часті нервозні стани не стали причиною негативних змін у сфері емоційного життя, мотиваційній структурі діяльності, руховій і мовній поведінці.

 

4. Самостійно проаналізуйте отриманий результат. Висновки запишіть у зошит для практичних робіт.

Таблиця 2.

Сумарне число балів	Рівень стійкості до стресу
51 – 54 47 – 50 39 – 46 35 – 38 27 – 34 23 – 26 18 – 22	1 – дуже низький 2 – низький 3 – нижчий від середнього 4 – середній 5 – вищий від середнього 6 – високий 7 – дуже високий

Завдання 2.

Дослідження тривожності [11].

Мета:. оцінити рівень реактивної (РТ) та особистісної (ОТ) тривожності.

Матеріали та обладнання: бланки із надрукованими шкалами самооцінки та інструкціями, розробленими Ч.Д. Спілбергом та Ю.Л. Ханіним, ручка або олівець.