Тема 13: Якість та конкурентоспроможність аграрної продукції

Мета: навчитись визначати якість та конкурентоспроможність продукції в господарстві, дати оцінку результатів діяльності та пропозиції щодо напрямів підвищення конкурентоспроможності.

Основні категорії:

1. Якість продукції – це ступінь, до якого сукупність відмітних властивостей продукції задовольняє загальнозрозумілі або обов’язкові сформульовані потреби чи очікування споживачів.

2. Властивість продукції – це об’єктивна особливість продукції, яка може проявлятися при створенні продукції, її експлуатації або споживання.

3. Показником якості продукції – є кількісна характеристика одної або кількох властивостей продукції, які складають її якість, що розглядається стосовно до певних умов її створення або споживання.

4. Рівень якості продукції – відносна характеристика якості продукції, що ґрунтується на порівнянні значень оцінюваних показників якості продукції з базовими значеннями відповідних показників.

5. Для визначення кількісного значення показників якості продукції використовують такі методи: вимірювальний; реєстраційний; органолептичний; розрахунковий; статистичний; експертний; соціологічний.

6. Конкурентоспроможність продукції (КСП) – це спроможність продукції бути проданою на даному ринку в даний часовий період; це відносна характеристика продукції, що базується на порівнянні значень показників конкурентоспроможності оцінюваної продукції з базовим значенням.

7. Оцінювання рівня КСП включає такі етапи:

- комплексне досліджування ринків збуту

- встановлення індивідуальної системи показників КСП

- обґрунтування методу, точності та засобів визначення значень показників КСП

- встановлення базових значень показників КСП

- визначення методів оцінки рівня КСП, способу та форми представлення результатів оцінки КСП.

8. Під показником якості розуміють кількісний вираз однієї або кількох однорідних властивостей продукції, що задовольняють певні потреби споживачів стосовно до її цільового призначення й умов використання.

9. Відношенням фактично досягнутого показника якості до його нормативного (базового) значення визначають рівень якості продукції.

10. Органолептичний метод ґрунтується на використанні й оцін­ці інформації, яку отримує людина завдяки своїм органам чуттів (зору, запаху, смаку, слуху, дотику). За його допомогою оцінюється кінцева продукція, що споживається у свіжому вигляді. При цьому увага зосереджується на розмірі товару (наприклад, продукції плодово-ягідних, баштанних культур тощо), кольорі, запаху, твердості (м’якості) при дотику, на смаку.

11. Лабораторний (вимірювальний) метод є найбільш точним і об’єктивним, оскільки показники якості вимірюються технічними вимірювальними засобами, що постійно вдосконалюються. За його допомогою досліджують фізичні, хімічні, механічні і технологічні властивості продукції, наприклад, процент жиру, білка, цукру в продукції, вміст у ній сухих речовин, нітратів і нітритів, залишків пестицидів, вологість, кислотність, бактеріальна забрудненість тощо.

12. За соціологічним методом якість продукції визначається споживачами шляхом їх усного опитування або спеціальним анкетуванням, організацією різних виставок, конференцій, аукціонів то­що. Одержана інформація узагальнюється, оцінюється з метою внесення необхідних змін у технологічний процес у напрямі поліпшення тих показників якості, за якими були висловлені претензії або побажання споживачів.

13. Економіко-статистичний метод ґрунтується на визначенні та аналізі відхилень окремих показників якості продукції від вста­новлених стандартів (базисних кондицій). Розрахований рівень якості використовується керівниками підприємства для пошуку резервів його підвищення, оцінки діяльності внутрішньогосподарських підрозділів, матеріального стимулювання працівників, встановлення санкцій або стимулів для підприємства за зниження або підвищення якісних показників продукції.

Відповідно до вимог цього методу обчислюють такі економіко-статистичні показники:

14. Коефіцієнт заліковості є часткою від ділення залікової маси продукції на її фізичну масу. Залікова маса продукції визначається приведенням фактично одержаних кондицій продукції до стандартних (базисних). (Наприклад, залікова маса зерна настільки буде меншою за фізичну масу, на скільки процентних пунктів його фактична вологість і засміченість відхиляється від кондиційних. Якщо, скажімо, фактична вологість зерна становить 16 %, а засміченість бур’янами — 2 % при базисних кондиціях цих показників якості відповідно 14,5 і 1 %, то при реалізації цього продукту, наприклад 120 т, залікова маса його становитиме 117 т, а коефіцієнт заліковості — 0,975. Залікова маса цукрових буряків зменшується відносно до його фізичної маси на величину (в процентах) фізичної засміченості землею, гичкою тощо).

Залікова маса молока (Зм) визначається за формулою:

(12.1)

де Фм — фізична маса реалізованого молока, ц; Жф — фактична жирність молока, %; Жб — базисна жирність молока.

Оскільки споживач продукції платить виробнику не за фізичну, а за залікову масу продукції, грошовий дохід останнього буде тим більший, за інших однакових умов, чим вищий коефіцієнт заліковості, і навпаки.

15. Коефіцієнт сортності (Ксорт) в інтегральному вигляді харак­теризує рівень сортності продукції з урахуванням фактичного спів­відношення фізичних обсягів реалізованої продукції відповідного сорту, приведених до обсягу продукції першого (вищого) сорту:

(12.2)

де Qi — обсяг реалізації продукції i-го сорту; Крозі — коефіцієнт розмірності і-го сорту (розраховується відношенням обсягу реалізації продукції і-го сорту до обсягу реалізації продукції першого (вищого) сорту). (Якщо, наприклад, підприємство реалізувало молокозаводу 23 тис. ц молока, в тому числі вищим сортом 10 тис., першим — 8 тис. і другим — 5 тис. ц, коефіцієнти розмірності дорівнюватимуть відповідно 1; 0,8 і 0,5. Звідси коефіцієнт сортності становитиме (10 ∙ 1 + 8 · 0,8 + 5 · 0,5): 23 = 0,82).

16. Загальний коефіцієнт якості визначається як частка від ділення фактично одержаної грошової виручки від реалізації пев­ного виду продукції на умовний грошовий дохід (методику визначення див. у підрозділі 18.3). Цей показник має конкретний економічний зміст і вказує на відносну величину втрат підприємства від реалізації продукції нижче першого (вищого) сорту. (Якщо, наприклад, загальний коефіцієнт якості становить 0,96, це означає, що підприємство втратило 4 % грошової виручки порівняно з її фактично одержаною сумою).

17. Інтегральний показник якості (Ія) розраховується з виразу:

(12.3)

де К₃ — коефіцієнт заліковості; К_я — загальний коефіцієнт якості.

18. Стандартизація – діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкуван­ня в певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів чи послуг їх функціональному призначенню, усунення бар’єрів у торгівлі і сприяння науково-тех­нічному співробітництву.

19. С тандарт – це документ, що встановлює для загального і багаторазового застосування правила, загальні принципи або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості у певній галузі, та розроблений у встановленому порядку на основі консенсусу (загальної згоди).

20. Залежно від рівня суб’єкта стандартизації, який приймає чи схвалює нормативні документи у сфері стандартизації, розрізняють такі види станда ртів:

національні стандарти, кодекси усталеної практики та класифікатори, прийняті чи схвалені центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації;

стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови, прийняті чи схвалені іншими суб’єктами стандартизації. Ними можуть бути центральні органи виконавчої влади республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади й органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання та їх об’єднання.;

міжнародні (регіональні) стандарти – стандарти. що прий­няті відповідно міжнародним та регіональним органом стандартизації (органом певного географічного або економічного простору);

стандарти підприємств. Окремими підприємствами можуть розроблятися стандарти на продукцію (роботи, послуги), що використовуються та є обов’язковими в тому господарстві, яке його розробило і впровадило.

Завдання 13.1. Визначити рівень конкурентоспроможності виробництва зерна на аграрному підприємстві та проаналізувати результати розрахунку.

Таблиця 13.1

Конкурентоспроможність виробництва зерна в ______________________________

Показники	Роки	Відхилення 200_ + / - 200_ р.
200_р.	200_р.	200_р.
Ринкова частка підприємства в районі, %
· за виробленою продукцією
Виробнича собівартість 1 ц зерна, грн.
· підприємство
Середня ціна реалізації 1 ц зерна, грн.
· підприємство
Прибуток в розрахунку на 1 ц зерна, грн.:
· підприємство
Рівень рентабельності, %
· підприємство
Ступінь цінової конкурентоспроможності:
· підприємство
Конкурентоспроможність зерна підприємство
Індекс собівартості
Індекс ціни
Індекс прибутковості
Індекс цінової конкурентоспроможності

Висновки ________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Задачі для самоконтролю:

1.Визначити рівень цінової конкурентоспроможності зерна, якщо ціна реалізації 1 ц продукції – 82 грн, собівартість 1 ц реалізованої продукції – 76 грн.

2.Визначити та проаналізувати рівень цінової конкурентоспроможності молока у звітному році, визначити індекс прибутковості та собівартості, якщо у базисному році ціна реалізації 1 ц продукції – 188 грн, собівартість 1 ц реалізованої продукції – 179 грн, а у звітному ціна одиниці продукції – 196 грн, собівартість 1 ц – 188 грн.

Теми рефератів

1. Науково-технологічні перспективи міжнародної конкурентоспроможності України.

2. Зарубіжний досвід формування паритету цін на сільськогосподарську продукцію.

3. Формування організаційно-економічного механізму виробництва конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції.

4. Розвиток маркетингової діяльності як запорука підвищення конкурентоздатності аграрних підприємств.

5. Формування реального конкурентного середовища як чинник економічної безпеки України.

Тести

1. Якість продукції — це:

а) кількісна характеристика ступеня придатності продукції для задоволення конкретного попиту у ній;

б) сукупність властивостей виробу, які визначають його здатність задовольняти певні потреби споживачів за призначенням;

в) сукупність властивостей виробу;

г) властивість товару довгий час зберігати свою робото придатність за різних умов експлуатації.

2. Яка із цін включає отриманий ефект від підвищення якості продукції:

а) максимальна;

б) мінімальна;

в) роздрібна;

г) оптова.

3. Реінжиринг – це:

а) перебудова ділових процесів для поліпшення діяльності фірми;

б) образ господарських процесів фірми;

в) перебудова ділових процесів для погіршення діяльності фірми;

г) рівень сервісу, фінансовий стан та маркетинг фірми

4. Показники якості виробництва продукції характери­зують:

а) технічний рівень продукції, відповідність готового виробу вимогам нормативно-тех­нічної документації;

б) рівень дефектності продукції;

в) рівень відповідності сучасним міжнародним вимогам;

г) властивості товару.

5. Максимальна ціна товару визначається:

а) цінами конкурентів на аналогічний товар;

б) монопольним статусом фірми;

в) обліком та аналізом витрат;

г) повною собівартістю, прибутком та величиною економіч­ного ефекту.

6. Мінімальна ціна товару визначається:

а) рівнем витрат підприємства та його прибутком;

б) обліком та аналізом витрат;

в) монопольним статусом фірми;

г) повною собівартістю і прибутком підприємства та величиною економічного ефекту.

7. До показників якості продукції, що відображають рівень використання винаходів при проектуванні виробів відносяться:

а) антропометричні показники;

б) показники призначення;

в) патентно-правові показники;

г) економічні показники.

8. Сертифікат продукції — це документ, який:

а) засвідчує рівень якості продукції;

б) засвідчує право власності на продукцію;

в) є необхідним для реалізації продукції на міжнародних ринках;

г) підтверджує рівень конкурентоспроможності продукції

9. Технічний досвід або секрети виробництва, що мають промислова та комерційну цінність та незахищені патентом називають:

а) винаходом;

б) промисловим зразком;

в) ноу – хау;

г) корисною моделлю.

10. Ціна — це:

а) норма обміну товару на гроші;

б) грошове вираження витрат підприємства на виробництво і збут продукції;

в) грошове вираження суми витрат виробництва, прибутку і непрямих податків.

11. Властивість виробу тривалий час зберігати свою при­датність характеризує його:

а) надійність;

б) довговічність;

в) продуктивність;

г) ремонтопридатність.

12. До форм диверсифікації не відноситься:

а) фінансова диверсифікація;

б) виробнича диверсифікація;

в) геополітична диверсифікація;

г) маркетингова диверсифікація.

13. Стандарт — це:

а) нормативний документ, який встановлює вимоги до продукції (робіт, послуг), а також правила, норми, поняття, що забезпечу­ють її розробку, виробництво і застосування;

б) нормативний документ, який встановлює вимоги до продукції;

в) нормативний документ, який встановлює правила, норми, поняття, що забезпечу­ють розробку, виробництво та застосування продукції.

14. До якої форми державного регулювання належить контроль за якістю продукції:

а) прямої;

б) непрямої;

в) всі відповіді правильні.

15. Загальний коефіцієнт якості розраховується як:

а) частка від ділення фактичного одержаної грошової виручки від реалізації певного виду продукції на умовний грошовий дохід;

б) частка від ділення умовного грошового доходу на фактично одержану грошову виручку від реалізації певного виду продукції;

в) добуток фактичного одержаної грошової виручки від реалізації певного виду продукції на умовний грошовий дохід;

г) добуток умовного грошового доходу на фактично одержану грошову виручку від реалізації певного виду продукції.

 

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає зміст поняття “конкуренція”?

2. Чим обумовлена поява конкуренції на ринку?

3. Що виступає об'єктом і предметом конкуренції?

4. Які функції притаманні конкуренції на ринку?

5. Які ознаки має внутрішньогалузева конкуренція?

6. Які ознаки має міжгалузева конкуренція?

7. Які ознаки має вільна (досконала) конкуренція?

8. Які особливості притаманні ринку недосконалої конкуренції?

9. Чим характеризується монополістична конкуренція?

10. У чому полягають економічні недоліки конкуренції?

11. Які ознаки має цінова конкуренція?

12. Які ознаки має нецінова конкуренція?

13. Чим характеризується креативний тип конкуренції?

14. Чим характеризується пристосовницький тип конкуренції?

15. Чим характеризується забезпечувальний тип конкуренції?

16. Які чинники впливають на розвиток конкуренції?

17. Розкрийте поняття “несумлінна конкуренція ”.

18. У чому полягають особливості комерційної таємниці?

19. Які види конкуренції найбільшою мірою сприяють розвитку підприємництва?

20. Чому конкуренція не є ідеальною формою економічних відносин? У чому полягають її недоліки?

Рекомендована література:

1. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. – 2-ге вид., доп. і перероблене. / В.Г.Андрійчук. - К.: КНЕУ, 2002. – С.535 - 554.

2. Андрійчук В.Г. Економіка аграрного підприємства: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / В.Г.Андрійчук. - К.: КНЕУ, 2000. – С.313 - 328.

3. Бондар Н.М., Воротін В.Є., Гаєвський О.А. Економіка підприємства: Навч. посіб./ Н.М.Бондар, В.Є.Воротін, О.А.Гаєвський та ін.; За заг. ред. А.В.Калини. – К.: МАУП, 2006. – С.163 - 191.

4. Круша П.В., Подвігіна В.І., Сердюк Б.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. / П.В. Круша, В.І.Подвігіна, Б.М.Сердюк. – К.: Ельга-Н, КНТ, 2007. – С.389 - 415.

5. Курган В.П. Економіка аграрних підприємств: Навчально-методичний посібник / В.П.Курган.-Суми: ВДТ «Університетська книга», 2008. - С.197 - 207.

6. Манів З.О., Луцький І.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. / З.О.Манів, І.М.Луцький. – К.: Знання, 2004. – С.287 - 319.

7. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник / С.Ф.Покропивний. – Вид. 3-тє, без змін. – К.:КНЕУ, 2006. – С.246 - 276.

8. Швиданенко Г.О., Покропивний С.Ф., Клименко С.М. Економіка підприємства: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / Г.О.Швиданенко, С.Ф.Покропивний, С.М.Клименко та ін. – К.: КНЕУ, 2000. - С.110 - 121.

Для нотаток