Тема 2. Земельні ресурси та ефективність їх використання в аграрному виробництві

 

Земля є головним засобом виробництва в сільському господарстві. Земельний фонд сільськогосподарських підприємств складають усі види угідь – орні землі, перелоги, багаторічні насадження (сади, ягідники, виноградники, хмільники), пасовища, сіножаті, ліси, чагарники, лісомеліоративні та полезахисні насадження, ставки та інші водойми, болота, присадибні ділянки та сільськогосподарські угіддя в господарському обороті.

Структура земельних угідь змінюються залежно від потреб господарства. Використання сільськогосподарських угідь аналізують за такими показниками:

1.виконання запланованих заходів поліпшення сільськогосподарських угідь (зрошення, вапнування, кислих, гіпсування солонцюватих ґрунтів, поверхневе і докорінне поліпшення лук і пасовищ та ін..);

2.структура сільськогосподарських угідь;

3.структура посівних площ;

4.рівень урожайності основних сільськогосподарських культур;

5.щільність поголів’я тварин та їхня продуктивність;

6.узагальнені економічні показники з розрахунку на 100га відповідних угідь (виробництво і продаж сільськогосподарської продукції, валовий доход, грошові надходження від реалізації продукції і прибуток).

Аналізуючи структуру сільськогосподарських угідь, виявляють можливості перетворення екстенсивних угідь в інтенсивні. Якщо в складі с.-г. угідь є схили, придатні для садів, виноградників та ягідників, їх треба використати під ці насадження. Всі яри, балки, розмиті землі та піски треба обов’язково залісити.

Мета: освоїти основні категорії з теми та основи методики економічного аналізу використання земельних ресурсів в сільському господарстві, ознайомитись з рівнем показників забезпеченості та ефективності використання с-г угідь в аграрних підприємствах та набути навиків обґрунтування заходів, щодо підвищення економічної ефективності використання сільськогосподарських угідь на підприємствах.

Основні категорії

Економічна родючість - наслідок економічної єдності природної і штучної родючості.

Абсолютна родючість – кількісний вимірник економічної родючості, який виражається урожайністю культур з 1 га.

Відносна родючість – кількісний вимірник економічної родючості, який виражається кількісними співвідношенням врожаю з виробничими витратами на нього з 1 га посіву.

Сільськогосподарські угіддя – це земельні ділянки в складі ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей і пасовищ, на яких виробляється сільськогосподарська продукція.

Структура сільськогосподарських угідь – процентне відношення окремих складових цих угідь до їх загальної площі.

Трансформація земельного фонду – перехід одних видів земельних угідь в категорію інших земельних угідь.

Землезабезпеченість – показник, що визначається діленням площі с.-г. угідь і окремо ріллі на кількість населення країни (області, району).

Земельні відносини – це суспільні відносини з приводу володіння, користування, розпорядження і управління землею на державному, господарському і внутрішньогосподарському рівнях як об’єктом господарювання та засобом виробництва в сільському господарстві.

Оренда землі – це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Орендна плата за землю – платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Державний земельний кадастр – це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визначення факту виникнення або припинення права власності права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Бонітування землі – це порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, які мають сталий характер та суттєво впливають на врожайність с.-г. культур, вирощених в конкретних природнокліматичних умовах

Економічна оцінка землі – це оцінка земель як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та доходність з одиниці площі.

Грошова оцінка с.–г. угідь – це капіталізований рентний доход, який одержують при вирощування с. – г. культур на земельній ділянці.

Диференційний рентний доход – це доход, який створюється на кращих і середніх за якістю та місцезнаходженням землях і являє собою надлишок доходу над «нормальним» доходом, що формується за нормативної рентабельності поточних витрат.

Абсолютний рентний доход – це доход, що формується на гірших за родючістю землях і прийнятий у розмірі 1.6 ц зерна з 1 га.(згідно з офіційною методикою грошової оцінки земель с.-г. призначення).

Іпотека землі – це застава земельної ділянки, що залишається в заставодавця (власника землі) або третьої особи (майнового поручителя), а застоводержатель набуває право на задоволення забезпеченого іпотекою зобов’язання, яке не виконане, за рахунок предмета іпотеки (заставної земельної ділянки).

Ринок землі – це сфера товарного обміну, в якій земля виступає товаром.

Завдання 2.1. Визначити в динаміці структуру с.-г. угідь та показник землезабезпеченості, простежити їх трансформацію та зробити відповідні висновки.