Тема 3. Трудові ресурси та продуктивність праці в сільському господарстві 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 3. Трудові ресурси та продуктивність праці в сільському господарстві



 

Ефективне функціонування підприємств, забезпечення їх сталого і конкурентоспроможного розвитку залежить перш за все від колективу працівників, їх здатності грамотно вирішувати поставлення перед ними завдання. Від формування персоналу підприємства, його кількісної і якісної збалансованості та рівня використання значною мірою залежать ефективність використання всіх інших складових виробничих ресурсів, забезпечення високих результатів діяльності підприємства, його динамічний науково-технічний і соціальний розвиток.

 

Мета: засвоїти основні терміни та категорії з теми, навчитись визначати показники ефективності використання та руху персоналу підприємства а також показники сезонного коливання та їх вплив на сільськогосподарське виробництво.

Основні категорії

Трудові ресурси – це працездатна частина населення, яка за своїми фізичними і інтелектуальними даними може і має намір провадити трудову діяльність.

Персонал підприємства – це сукупність постійних працівників, які отримали необхідну професійну підготовку та мають досвід практичної роботи.

Керівники – це працівники, які організовують виробництво і здійснюють управління діяльністю підприємства та його структурних підрозділів (директори, начальники цехів, головні спеціалісти, начальники управлінь, відділів), а також їх заступники.

Спеціалісти – працівники, зайняті спеціальними інженерно – технічними роботами: здійснюють економічну, організаційну підготовку виробництва, облік та аналіз його результатів (інженери, економісти, бухгалтери, юрисконсульти, технологи тощо).

Службовці – працівники, які здійснюють підготовку і оформлення документації, канцелярські, деякі адміністративно – господарські роботи (діловоди, секретарі – друкарки, касири тощо).

Робітники – це працівники, які безпосередньо зайняті створенням продукту або забезпечують умови для нормального ходу виробничого процесу. За характером виконуваних функцій робітники поділяються на основні та допоміжні.

Персонал підприємства поділяється за – професіями, - спеціальностям, та – кваліфікацією.

Професія – це вид трудової діяльності, для здійснення якої необхідний певний комплекс спеціальних теоретичних знань та практичних навиків (слюсар, токар).

Спеціальність – різновид трудової діяльності в межах професії; характеризує вужче коло виконуваних функцій і передбачає використання спеціалізованих засобів праці (слюсар – інструментальник, слюсар – ремонтник, токар - розточувальник).

Кваліфікація – це рівень знань та практичних навиків, необхідний для виконання роботи певної складності.

Під час аналізу ефективності використання трудових ресурсів у господарствах необхідно визначити такі показники:

1. Середня кількість відпрацьованих людино-днів за рік одним працівником – відношення відпрацьованих в громадському господарстві людино-днів до середньорічної чисельності робітників, які брали участь у виробництві.

2. Коефіцієнт використання трудових ресурсів – відношення відпрацьованих всіма робітниками господарства людино-днів до їхнього календарного фонду робочого часу в людино-днях;

3. Сезонність праці характеризується такими показниками: - щомісячним розподілом витрат праці; - розмах сезонності – відношення максимальної кількості відпрацьованих людино-днів за місяць до мінімальної; - річний коефіцієнт сезонності – відношення відпрацьованої кількості людино-днів за кожний місяць до середньомісячної кількості відпрацьованих днів.

4. Запас праці = 1885 * чисельність постійних працівників підприємства.

5. Коефіцієнт використання запасу прац і – частка від ділення фактичної кількості відпрацьованих постійними працівниками людино-годин в цілому по підприємству на запас праці.

6. Показник трудової активності працівників – частка від ділення відпрацьованих по підприємству постійними працівниками людино-годин на їх кількість.

7. Коефіцієнт використання робочої сили – частка від ділення кількості днів відпрацьованих одним працівником на номінальний фонд робочого часу.

8. Рівень ефективності живої праці – частка від ділення суми фонду оплати праці і прибутку на середньо облікову чисельність працівників.

Завдання 3.1. Використовуючи умовні дані, визначити та проаналізувати показники рівня використання трудових ресурсів.

Завдання 3.2. Визначити показники сезонності використання трудовихресурсів в сільському господарстві.

 

Таблиця 3.1



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; просмотров: 264; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.223.29.143 (0.007 с.)