Завдання 2. Вивчення руху крові по судинах плавальної перетинки жаби та вплив подразнення сідничного нерву на капіляри плавальної перетинки

Занаркаотизовану жабу закріпити на препарувальній дощечці спинкою догори так, щоб над одним із отвірів у дощечці витягнути язика за допомогою шпильок. На задній поверхні стегна розрізати шкіру, розсунути м'язи, оголити сідничний нерв, підвести під нього лігатуру та перев’язати його; нерв вище лігатури перетнути так, щоб його периферійний кінець залишився на лігатурі, Рис. 14. Капіляри плавательної та сховати у тканині стегна

перетинки жаби

Розправити плавальну перетинку (не натягувати) над отвором дощечку тієї лапки, у котрої перерізано нерв. Судини роздивитися спочатку під малим збільшенням мікроскопу та відмітити різну швидкість та напрямок руху крові у артеріолах і венулах. Далі під великим збільшенням роздивитися капіляри плавальної перетинки, відмітити сповільнений рух формених елементів у них (Рис. 14). Під периферійний кінець сідничного нерву підвести електроди від електростимулятора і подразнювати його рітмічними імпульсами достатньої сили. За 20-30 сек відмітити прискорення току крові по капілярах внаслідок звуження капілярів, еритроцити у судинах приймають витягнуту форму. Через 30-40 сек після припинення подразнення швидкість руху крові відновлюється: переміщення еритроцитів уповільнюється і вони приймають кулеподібну форму.

Завдання 3. Вивчення впливу адреналіну та ацетилхоліну на периферійний кровообіг

Нанесіть на плавальну перетинку жаби краплю розчину адреналіну. Відмітити зміни просвіту судин та швидкості току крові. Відмийте перетинку та збиріть надлишок рідини фільтрувальним папіром або марлею. Проведіть спостереження, додавши краплю ацетилхоліну або гістаміну, зробіть висновок.

Завдання 4. Вивчення капілярної сітки нігтьового ложа людини

За допомогою вати старанно втерти гліцерин у шкіру пальця, яка оточує ніготь. Помістити палець під об’єктив капіляроскопу, освітити його та вивчити капілярну сітку у відбитому світлі (Рис. 15).

Рис. 15 Капіляри нігтьового ложа: а – петля нормальної довжини, б – скорочена, в – подовжень, г - помірно звивиста, д – значно звивиста, е – різко звивиста

Контрольні питання:

1. Причини руху крові по судинах.

2. Лінійна швидкість кровотоку. Методи визначення

3. Об’ємна швидкість кровотоку. Методи визначення

4. Швидкість кругообігу крові. Методи визначення

5. Будова капілярів. Особливості руху крові по капілярах

Лабораторне заняття № 18

ВИЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ЗА ЗМІНАМИ У СИСТЕМІ КРОВООБІГУ (СТЕПТЕСТ)

Мета заняття: дати комплексну оцінку стану серцевосудинної системи під впливом дозованного навантаження.

Оснащення заняття: тонометр, фонендоскоп, електрокардіограф, марльові серветки, секундомір, метроном, ваги, лавка, фізіологічний розчин.

Х І Д Р О Б О Т И

1. Перед початком дослідження зважити досліджуваного в одязі та взутті, у якій він буде виконувати фізичну роботу. На плече накласти та закріпити манжету тонометру. З внутрішнього боку нижньої частини передпліччя та гомілки закріпити електроди електрокардіографа поверх змочених фізіологічним розчином прокладок та з’еднати їх з приладом.

2. Через 5 хвилин відпочинку (сідячи) виміряти артеріальний тиск (АТ) та записати електрокардіограму (ЕКГ) у другому відведенні на протязі 10 сек. Шляхом підрахунка на отриманій ЕКГ кількості R зубців визначити частоту серцевих скорочень (ЧСС). Показання ЧСС за 10 сек помножити на 6 та розрахувати ритм серця за хвилину. (Виміри АТ і ЧСС проводять одночасно два дослідника). Після виміру цих параметрів від’єднати манжету від тонометру та електроди від електрокардіографа.

3. Провести інструктаж і досліджуваному дати команду до початку роботи. Одночасно включити секундомір і метроном (зі швидкістю 120 ударів за хв). Досліджуваний повинен зробити 30 сходжень за хвилину на лавку заввишки 35 см. Тривалість роботи 2 хв.

4. Відразу після роботи досліджуваного посадити на стілець. Швидко з’єднати манжету та електроди з відповідними приладами так само, як і у попередньому випадку, визначити АТ і ЧСС відразу після роботи та після 5-хвилинного відпочинку.

Фізична працездатність

РWС₁₇₀ - стандартна працездатність при пульсі (170 уд./хв) визначється за формулою:

де W — потужність роботи, ЧСС_вих — вихідний ритм перед навантаженням, ЧСС₁ — ритм наприкінці навантаження.

Розрахунок потужності роботи за 1 хв можна зробити за формулою

W=Р • h • п • 1,5 (для дорослих),

W = Р • h • n • 1,33 (для дітей 8 - 16 років),

де Р — маса досліджуваного, h— висота лавки (35 см), п — кількість сходжень (циклів) за хвилину.

Наприклад: W = 70 кг • 0,35 м • 30 циклів • 1,5 == 1102,5 кгм,ЧСС: 24 • 6= 144 уд./хв.

Метод визначення максимального споживання кисню (МСК) у стептесті

Розрахунок (за формулою фон Добельна) МСК для дорослих:

де А — поправочний коефіцієнт з урахуванням віку та полу; N — потужність навантаження (кгм/хв); f — пульс наприкінці навантаження (уд./хв); h — вікополова поправка до пульсу; К — віковий коефіцієнт.

Поправочні коефіцієнти А і h для розрахунку МСК у дітей та підлітків за формулою фон Добельна наведені у таблиці 3.

Вікові коефіцієнти К для розрахунка МСК за формулою фон Добельна наведені нижче у таблиці 4.

Систолічний, або ударний, об’єм крові (СО) та хвилинний об’єм крові (ХОК) розраховують, використовуючи дані, отримані при визначенні артеріального тиску:

СО = 40 + 0,5 • ПТ 0,6 • ДТ + 3,2 • Вік,

де ПТ — пульсовий тиск крові, ПТ = СТ - ДТ, СТ — систолічний тиск, ДТ — діастолічний тиск.

ХОК вирахувати за формулою:

ХОК = СО • ЧСС.

Розрахуйте відповідні показники до та після здійснення роботи

Про працездатність серцевосудинної системи та її надійність роблять висновок по швидкості віновлення ЧСС та АТ, котрі у нормі повинні наближатися до вихідних величин на 5-й хвилині після фізичного навантаження. Результати дослідження (показники PWC₁₇₀ (кгм/кг) у осіб різного віку, полу й тренованості) занесіть у таблицю - протокол, зіставьте із середніми величинами PWC₁₇₀, наведенними у наступній таблиці 5, зробіть висновки.

Таблиця 3

Поправочні коефіцієнти для розрахунка МСК

Вік, роки	Поправка А	Поправка h
Хлопці	Дівчата	Хлопці	Дівчата
	1,05	0,80
	1,11	0,85
	1,11	0,95
	1,15	0,95
	1,20	0,98		^0
	1,20	0,98
	1,25	1,05
	1,27	1,05		^0
	1,29	1,10

Таблиця 4

Вікові коефіцієнти К

Вік, роки
Коефіцієнт	0,931	0,922	0,914	0,861	0,853	0,844

 

Таблиця 5

Показники PWC₁₇₀ (кгм/кг) у осіб різного віку, полу й тренованості

Вік, роки	Нетреновані	Треновані
	чоловіки	жінки	чоловіки	жінки

Контрольні питання:

1. Яка величина фізичной працездатності?

2. Включенням яких механизмів працездатність досягається у більшій мірі — збільшенням ЧСС або СО?

3. Яка швидкість відновлення вихідного рівня стану серцевосудинної системи після навантаження?