Завдання 2. Реєстрація тонів серця (фонокардіографія)

Накласти електроди для запису одного з відведень електрокардіограми (звичайно II відведення). Установити мікрофон фонокардіографу на грудну клітку в одному з місць аускультації тонів серця (наприклад, I тону в області проекції верхівки серця). Реєструють на одному каналі приладу електрокардіограму, на другому – фонокардіограму.

Рис. 12. Схема електрокардіограми (у нормі)

 

Фонокардіограма у нормі реєстрирується у виді двух тонів. Перший тон залежить від коливань стулок атріовентрикулярних клапанів та напруження м’язів шлуночків.

Він реєструється у виді декількох коливань спочатку високої, а потім більш низької амплітуди. Другій тон з´являється в момент зачинення стулок напівмісячних клапанів. Отриману фонокардіограму перенести в зошит і проаналізувати.

Контрольні питання:

1. Положення серця в груднійпорожнині.

2. Зовнішні прояви роботи серця:

а) звукові;

б) механічні;

в) електричні.

3. Звукові прояви діяльності серця: тони серця. Механізм утворення I та П тонів.

4. Методи вивчення звукових проявів роботи серця (аускультація, фонокардіографія).

5. Місця вислуховування тонів серця на грудній клітці. Місця проекції клапанів серця на поверхню грудної клітки.

6. Механічні прояви роботи серця:

а) серцевий поштовх, його походження, методи вивчення;

б) дінамокардіографія, значення й методи реєстрації;

в) балістокардіографія, значення та методи реєстрації.

7. Електричні прояви роботи серця. Методи вивчення. Електрокардіограма, методи реєстрації й аналізу. Значення зубців та інтервалів ЕКГ.

 

Лабораторне заняття № 13

НЕРВОВО-РЕФЛЕКТОРНА РЕГУЛЯЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ СЕРЦЯ

Діяльність серця постійно пристосовується до змін внутрішнього та зовнішнього середовища. Імпульси, що регулюють діяльність серця, надходять по симпатичних та парасимпатичних нервах. При збудженні парасимпатичних нервів спостерігається уповільнення серцевих скорочень, при збудженні симпатичних – протилежний ефект. Тонус нервних центрів підтримується імпульсами, які безперевно надходять по аферентних волокнах від рецепторів самої серцево-судинної системи, а також інших ділянок тіла.

Мета заняття: вивчити вплив подразнення вагосимпатичного стовбуру на діяльність серця. Вивчити рефлекторну регуляцію діяльності серця.

Оснащення заняття: жаба, кімограф, штатив, кардіограф Енгельмана, стимулятор, препарувальний набір, атропін, фізіологічний розчин для холоднокровних, нитки, секундомір.

Х І Д Р О Б О Т И

Завдання 1. Визначення порога подразнення для блукаючого нерва

Жабу знерухомити, закріпити на препарувальній дощечці. Оголити серце, зняти перикард та приступити до препарування блукаючого нерва. Праву кінцівку відтягнути вниз та вправо. Ножицями перерізати м’язи між кутом щелепи і серцем, проникаючи до гладкої поверхні пахової западини. Оголити судинно – нервовий пучок (Рис. 13); попереду розташовуються під’язичний (1) і язикоглотковий нерв (2), сонна артерія (3) і поруч з нею вагосимпатикус (4).

Рис. 13. Топографічне розташування вагосимпатичного нерва у жаби.

 

Вагосимпатичний стовбур звільнити від навколишніх тканин і підвести під нього лігатуру. Підрахувати кількість серцевих скорочень в одну хвилину і визначити поріг подразнення блукаючого нерва, тобто таку мінімальну силу, при якій вже спостерігається зменшення числа серцевих скорочень.

Завдання 2. Вивчення впливу подразнення вагосимпатичного стовбура на серце жаби

Налагодити реєстрацію серцевих скорочеь жаби на кімографі. Записати вихідну кардіограму. Визначити частоту скорочень серця за хвилину. Електроди підвести під вагосимпатичний стовбур і нанести тетанічні подразнення (сила > 30 А, частота > 30 Гц, тривалість подразнення ~ 10 сек, тривалість стимулу ~ 0,5-1 сек). Записати кардіограму. Порахувати число серцевих скорочень за 15 сек і перерахувати на 1 хв. Спостерігати зменшення амплітуди і частоти серцевих скорочень через декілька хвилин (3-5 хв). Збільшити силу струму та нанести на блукаючий нерв короткі потужні тетанічні подразнення. Спостерігати зупинку серця на декілька секунд, потім рідкий ритм і невелику амплітуду серцевих скорочень та відновлювання частоти, амплітуди серцевих скорчень. Продовжити рахувати частоту серцевих скорочень протягом 2-3 хвилин й записувати кардіограму для виявлення симпатичного ефекту подразнення вагосимпатикуса жаби. У випадку виявлення симпатичного ефекту студенти будуть спостерігати збільшення частоти та амлітуди серцевих скорочень.