Завдання 3. Вивчення проявів рефлексу Гольца

Декапітовану жабу із збереженим довгастим та спинним мозком закріпити шпильками до препарувальної дощечки черевцем догори. Препарувати черевну та грудну порожнину, оголити серце. Підрахувати число сердцевих скорочень за одну хвилину. Постукуючи по черевцю жаби рукояткою пінцету, підрахувати число серцевих скорочень кожні 15 сек (перерахувати на 1 хв). Спостерігати зупинку серця на декілька секунд або зрідження роботи серця, потім відновлювання роботи серця.

Для доказу участі блукаючого нерву в рефлексі Гольца на серце жаби нанести 1-2 краплі атропіну. Підрахувати вихідну частоту серцевих скорочень, а потім через 2-3 хв після дії атропіну постукати по черевцю жаби або потягти за брижу. Підрахувати число серцевих скорочень.

Для доказу участі спинного мозку в рефлексі Гольца зруйнувати зондом спинний мозок. Підрахувати число серцевих скорочень за хвилину. Постукати по черевцю жаби - прояви рефлекса Гольца відсутні.

Завдання 4. Вивчення проявів рефлексу Даніні-Ашнера

Досліджувану людину посадити на стілець, підрахувати частоту пульсу променевої артерії за 1 хвилину. Прикласти руки до бокової поверхні голови досліджуваного та великими пальцями не сильно натиснути (5-8 сек) на його очні яблуки. Одразу ж після натиснення підрахувати число пульсових ударів за 15 сек, порівняти з вихіднимим даними. Спостерігають зрідження пульсу на 20-15 ударів за хвилину.

Контрольні питання:

1. Еферентна інервація серця.

2. Ефекти, які виявляють на серці при подразненні блукаючого та симпатичного нервів. Залежність їх від сили та частоти подразнень.

3. Механізм впливу блукаючого та симпатичних нервів на частоту та силу серцевих скорочень.

4. Рефлекторна регуляція діяльності серця.

5. Тонус центрів, регулюючих діяльність серця.

6. Чому при подразненні вагосимпатичного стовбуру вагусний ефект на серці жаби виявляється раніш, ніж симпатичний?

7. Які медіатори приймають участь у передачі збудження з нервів на серце?

 

Лабораторне заняття № 14

ГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ СЕРЦЯ

Гуморальна регуляція серцевої діяльності здійснюється біологічно активними речовинами, які звільнюються у кров та лімфу ендокринними залозами. Велике значення на діяльність серця справляє іонний склад міжклітинної рідини. Так, адреналін, глюкагон, тіроксин, кортикостероїди, ангіотензин, серотонін і Са²⁺ викликають позитивні хронотропні або інотропні, а також дромотропні та батмотропні ефекти. Надлишок К⁺, НСО₃^¯, Н⁺ і ацетилхоліну пригнічує діяльність серця.

Мета заняття: виявити вплив на серцевий м’яз іонів К⁺, Са²⁺ та гуморально активних речовин. Виявити зміни у роботі серця при дії на нього алкоголю та нікотину

Оснащення заняття: жаба, годинникове скло (2 шт), склянка, препарувальний набір, фізіологічний розчин для холоднокровних, нитки, секундомір, розчини Рінгера з різноманітним вмістом солей калію, кальцію, адреналіну (концентрація 1:10^–5), ацетилхоліну (концентрація 1:10^–6), настій нікотину, розчин спирту (40 %).

 

Х І Д Р О Б О Т И

Завдання 1. Вплив іонів Са²⁺ и К⁺ на роботу серця

Підрахувати вихідний ритм серця. Перекласти ізольоване серце у склянку з розчином Рингера з надлишком іонів Са²⁺ (у 2 рази більш норми). Спостерігати зміни ритму. Відмити серце у розчині Рінгера, підрахувати ритм і розташувати серце у розчині з надлишком іонів К⁺. Спостерігайте ефект та знов відмийте серце у розчині Рінгера.

Завдання 2. Вплив адреналіну та ацетилхоліну на серцеву діяльність

Підрахуйте частоту скорочень ізольованого серця. Додайте до розчину Рінгера 1 краплю адреналіну (розвести: 1:1000 або 0,1 % розчин), підрахуйте серцевий ритм. Серце відмийте декілька раз у свіжому розчині Рінгера, підрахуйте ритм серця. Додайте одну краплю розчину ацетілхоліну та підрахуйте частоту скорочень. Відмийте серце — до відновлення ритму.

Завдання 3. Вплив нікотину та спирту на серцеву діяльність.

Підрахуйте ритм ізольованного серця. Додайте до раствору Рінгера 1-2 краплі настою нікотину. Настій нікотину приготувати наступним чином: табак сигарети залити 20 -25 мл теплої води і дати настоятись у теплому місці декілька годин. Спостерігайте ефект, звертаючи увагу на ритм та силу серцевих скорочень. Відмийте серце, повторіть спостереження, додавши 1 краплю розчину спирту. Відмийте серце розчином Рінгера.

Результати досліда занести до протоколу та зробити висновки про впливі цих речовин на роботу серця.

Контрольні питання:

1. Роль внутрішнього середовища організму в регуляції діяльності серця.

2. Вплив на діяльність серця вмісту у розчині іонів калію та кальцію.

3. Механізм впливу іонів калію та кальцію на силу і частоту серцевих скорочень.

4. Механізм впливу на серце адреналіну та ацетилхоліну.

5. Механізм впливу на серце спирту та нікотину.

 

Лабораторне заняття № 15

ВИМІРЮВАННЯ КРОВЯНОГО ТИСКУ У ЛЮДИНИ

Величина кровяного тиску є однією з найважливіших констант, які характеризують стан внутрішньої середовища організму. Вона визначається роботою серця та тонусом судин. У нормі тиск коливається в залежності від фаз серцевого циклу. Відрізняють систолічний (максимальний) тиск, якій створюється серцем під час систоли та діастолічний (мінімальний) тиск, який створюється за рахунок тонуса судин. Різниця між систолічним та діастолічним тиском складає середній або пульсовий тиск. У здорової людини рівень артеріального тиску коливається в межах 110/70-120-80 мм рт. ст у спокої. Патологічне підвищення артеріального тиску – гіпертонія, зниження –гіпотонія.

Мета заняття: оволодіти методикою вимірювання артеріального кровяного тиску у людини за методами Короткова та Ріва-Роччі.

Оснащення заняття: сфігмоманометр Ріва-Роччі, тонометр, фонендоскоп, секундомір.

Х І Д Р О Б О Т И

Завдання 1. Визначення систолічного тиску за методом Ріва-Роччі

На оголене плече досліджуваного закріпити манжету приладу Ріва-Роччі. За допомогою балону в манжетку накачати повітря до повного зникнення пульсу в плечевій артерії. Потім відкрити кран та повільно випустити повітря з манжети до того моменту, коли у променевій артерії з’явиться перша пульсова хвиля. Відмітити висоту ртутного стовпчика (або значення) на шкалі ртутного (або механічного) манометра, - вона відповідає систолічному тиску крові в плечевій артерії. В манжету нагнітати повітря до зникнення пульсу у променевій артерії. Клапан перекрити. Викликати у досліджуваного окосерцевий рефлекс Ашнера-Даніні та віддразу ж вимірити величину систолічного тиску. Відмітити зміни його величини.

Завдання 2. Визначення систолічного, діастолічного та пульсового артеріального кровяного тиску за методом Короткова у нормі та після фізичного навантаження.

На оголене плече досліджуваного закріпити манжету приладу Ріва-Роччі. Повітря нагнітати в манжету до повного зникнення пульсу. В області розгалуження плечевої артерії (локтевой вигин) розташувати фонендоскоп. Повітря поступово випускати з манжети, вислуховувати тони Короткова, відмітити: а – показник на манометрі в момент виявлення першого тону, що відповідає систолічному тиску; б - показник манометру в момент зникнення тону, що відповідає діастолічному тиску. Порівняти величини систоличного тиску, отримані за методом Ріва-Роччі та Короткова. Визначити величину пульсового тиску, використовуючи дані величини систолічного та діастолічного тиску. У манжету нагнітати повітря до зникнення пульсу променевої артерії, перекрити клапан. Досліджуваний виконує фізичні навантаження на протязі 2 хвилин (присідання 15-20 раз або біг на місці). Після цього усадити досліджуваного на стілець, виміряти величину систолічного, діастолічного та пульсового тиску за Коротковим. Порівняти результати.

Контрольні питання:

1. Що зветься кров´яним тиском?

2. Що таке максимальний, мінімальний, пульсовий тиск?

3. Величина кров´яного тиску в різних ділянках кровоносної системи.

4. Фактори, що визначають кров´яний тиск.

5. Методи визначення кров´яного тиску у людини.

6. Методи визначення кровяного тиску у тварин.

 

Лабораторне заняття № 16