Способи виникнення і припинення права власності.

Всі способи набуття права власності, зазначені в законо­давстві, поділяються на первісні і похідні.

Первісними визначаються такі способи, коли пра во власності виникає на річ вперше або незалеж- но від попере­дніх власників. До них належать, зокрема, створення нової речі внаслідок виробни чої діяльності, націоналізація, рекві­зиція, конфіс- кація, вилучення безгосподарно утримуваного майна, безхазяйне майно, знахідка, скарб, бездо- глядна ху­доба. Похідними визнаються такі спосо би набуття права вла­сності, за яких право нового власника грунтується на праві попереднього влас ника і виникає внаслідок волевиявлення остан -нього. В усіх випадках похідного набуття права влас­ності має місце правонаступництво, тобто пе рехід прав від однієї особи до іншої. Найбільш поширений похідний спо­сіб набуття права влас- ності - передача майна за договором (поставки, купівлі-продажу, міни тощо). Підстави припинен ня права власності поділяються на такі, що зале- жать від волі власника (угоди щодо відчужен­ня майна, повне споживання майна внаслідок корис- тування ним), і такі, що від неї не залежать (при -мусовий продаж чи примусове вилучення майна згідно із законом, загибель майна внаслідок стихійного лиха тощо).

Право приватної власності.

Суб'єктами права приватної власності в Україні є громадяни України, громадяни інших радянських республік, іноземні громадянита особи без громадянства. Громадяни інших радянських республік, іноземні громадяни та особи без громадянства користуються правами і несуть обов'язки щодо належного їм на території України майна нарівні з громадянами України, якщо інше не передбачено законодавчими актами України. Іноземним громадянам та особам без громадянства земельні Праця громадян є основою створення i примноження їх власності. Громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, АТ, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом. Об'єктами ПП власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення. Об'єктами права власності громадян є твори науки, літератури та мистецтва, відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, знаки для товарів і послуг та інші результати інтелектуальної праці. Склад, кількість і вартість майна, що може бути у власності громадян, не обмежується, крім випадків, передбачених законом. Зак-ми актами У може бути встановлено спеціальний порядок набуття права власності громадянами на окремі види майна, а також види майна, що не може перебувати у власності громадян. Громадяни мають право використовувати належне їм майно для ведення господарської та іншої не забороненої законом діяльності. Громадяни мають право передавати належне їм майно у тимчасове користування іншим громадянам, ЮО та державі. Громадяни мають право відчужувати належне їм майно. Умови і порядок відчуження національних, культурних та історичних цінностей встановлюються спеціальним законодавством України. Право ПП може бути передано у спадщину громадянам, ЮО, державі.

Право колективної власності.

Суб'єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об'єднання, професійні спілки,політичні партії та інші громадські об'єднання, релігійні та інші організації, що є юридичними особами. Суб'єктами права колективної власності на землю є колективні с\г і підприємства, с\г кооперативи, садівницькі товариства, с\г АТ, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Право колективної власності виникає на підставі: добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод. У колективну власність можуть бути передані землі колективних с\г підприємств, с\г кооперативів, с\г АТ, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних с\г підприємств, землі садівницьких товариств - за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств Об'єктами права власності колективу орендарів є вироблена продукція, одержані доходи та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом. У власності колективного підприємства є вироблена продукція, одержані доходи, а також інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом. Об'єктами права власності господарського товариства, що є ЮО, є грошові та майнові внески його членів, а також майно, набуте внаслідок господарської діяльності, та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом. Об'єктом права власності господарського об'єднання підприємств і організацій (концерну, асоціації, галузевого,міжгалузевого регіонального об'єднання) є майно, добровільно передане йому підприємствами й організаціями, а також набуте в результаті господарської діяльності та на інших підставах, не заборонених законом. Об'єктами права власності громадських об'єднань, у т.ч. профспілок, благодійних та інших громадських фондів тощо. Об'єктами права власності релігійної організації є культові споруди, предмети релігійної обрядовості, благодійного, культурно-просвітницького і виробничого призначення, жилі будинки тощо. Колективний власник самостійно володіє, користується і розпоряджається об'єктами власності, які йому належать. Право колективної власності здійснюють вищі органи управління власника (загальні збори, конференції, з'їзди тощо). Окремі функції по господарському управлінню колективним майном може бути покладено вищими органами управління власника на створювані ними органи.

Право державної власності.

До державної власності в Україні належать загальнодержавна (республіканська) власність і власність адмін-територ одиниць (комунальна власність). Суб'єктом права загальнодержавної (республіканської) власності є держава в особі Верховної Ради України. Суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів. Суб'єктами права державної власності на землю виступають: ВРУ- на землі загальнодержавної власності України; ВР АРК - на землі в межах тер-ії республіки, за винятком земель загальнодержавної власності; обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності. Управління державним майном від імені народу (населення адміністративно-територіальної одиниці) здійснює відповідно Верховна Рада України і місцеві Ради народних депутатів України, а також уповноважені ними державні органи. Державні органи, уповноважені управляти державним майном, вирішують питання створення підприємств і визначення цілей їх діяльності, реорганізації і ліквідації, здійснюють контроль за ефективністю використання і схоронністю довіреного їм державного майна та інші правомочності відповідно до зак-х актів України.Загальнодержавну (республіканську) власність складають: земля, майно, що забезпечує діяльність ВРУ та утворюваних нею державних органів; майно Збройних Сил, органів державної безпеки, прикордонних і внутрішніх військ; оборонні об'єкти; єдина енергетична система; системи транспорту загального користування, зв'язку та інформації, що мають загальнодержавне (республіканське) значення; кошти республіканського бюджету; республіканський національний банк, інші державні республіканські банки та їх установи і створювані ними кредитні ресурси; республіканські резервні, страхові та інші фонди; майно вищих і середніх спеціальних навчальних закладів; майно державних підприємств; об'єкти соціально-культурної сфери або інше майно, що становить матеріальну основу суверенітету України і забезпечує її економічний та соціальний розвиток. У загальнодержавній (республіканській) власності може перебувати також інше майно, передане у власність України іншими державами, а також юридичними особами і громадянами. Держава та її адміністративно-територіальні одиниці не відповідають за зобов'язаннями один одного.