Види лілій, що поширені у культурі

За географічними показниками лілії поділяються на європейські, кавказькі, азіатські, північноамериканські. Ці рослини розповсюджені в зоні помірного клімату північної півкулі.

У культурі найпоширеніші такі види:

 

Суцвіття лілії сніжно-білої

Лілія сніжно-біла (Lilium candidum L.). Стебло до 100 см завдовжки, циліндричне, голе, зелене або буре, без стеблових коренів, густо облистлявлене. Листки 2-х типів: стеблові і приґрунтові. Квітки в короткій пірамідальній китиці (дуже ароматні) по 15 – 20 шт. оцвітина лійкоподібна, біла, її долі злегка відігнуті. Пиляки і пилок – жовті. Діаметр квіток – 6 – 8 см. Плід – яйцеподібна коробочка до 4-х см завдовжки. Цвіте в травні. Цибулина ледь скошена, 7 – 9 см у діаметрі, луски численні, білі або жовті, широко ланцетні з відтягнутою і загостреною верхівкою. Цибулина складається не тільки низовими лусками, але й піхвами приґрунтових листків. Цвіте у червні.

Лілія Гарсона (Lilium hansonii Leichte ex Mooge). Рослина 100 – 150 см заввишки. Стебло зелене, голе, зі стебловими коренями у основи. Листки оборотньояйцеподібні або ланцетні, зібрані у кільце по 8 – 14 листків у кожному. Квітки пониклі (4 – 12 шт.), зібрані у китицеподібне суцвіття, 6 см у діаметрі, оранжево-жовті, дрібноплямисті, листочки – оцвітини серповидно відігнуті назад, аромат слабкий. Плід кулеподібна коробочка з вираженими крилами. Цибулина широкояйцеподібна, слабкосиметрична, щільна, 5 – 6 см у діаметрі, луски з широкою основою, білі або бузкові, зовнішні коротші за внутрішні. Морозостійка. Цвіте……..

Лілія Генрі (Lilium henryi Bak). Рослина 100 – 150 см заввишки, стебло зелене, з бурими плямами, злегка дуговидно зігнуте з численними стебловими коренями. Листки шкірясті, блищать, дуговидно відігнуті від стебла, нижні – ланцетні, верхні – округлі, загострені на верхівці. Квітки пониклі, на довгих (8 – 20 см) горизонтальних квітконіжках формуються квітконіжки 2-го порядку. Оцвітина чалмоподібна, 4 – 6 см у діаметрі, рожево-жовта, її листки ланцетні, 6 – 9 см довжиною, по краю злегка хвилясті, найбільш широкі у основи. Нектарники відкриті, утворюють зелену зірку в центрі квітки. Цвіте у серпні. Плід – кулеподібне коробочка. Цибулина яйцеподібна, слабкоасиметрична, щільна 5 – 12 см у діаметрі, зовнішні луски темно-фіолетові, ланцетні, з широкою основою, численні.

Лілія Давида (Lilium dawidii Dueharte). Рослина 70 – 100 см заввишки. Стебло зелене, по всій довжині густо-короткошероховате, у підземній частині з придатковими коренями. Листки у місцях прикріплення до стебла білі, опушені, суцвіття – китиця. Квіток 10 – 15, чалмоподібні похилі до 10 см у діаметрі, червонувато-оранжеві, плямисті або без плям. Пилок і маточка буровато-оранжеві. Цвіте у липні. Цибулина щільна, широкояйцеподібна, 2 – 4 см у діаметрі, луски нечисленні, білі, з широкою основою на 1/2 або 2/3 охоплюють цибулину, на зломі луски рожевіють.

Лілія Даурська (Lilium pensylvanicum Ker.-qawl ) рослина 20 – 120 см заввишки. Стебло зелене, ребристе, голе або білувато-опушене, сильніше у верхній частині і в місцях прикріплення листків. Листки вузьколанцетні. Квітки в короткому щитоподібному суцвітті, оцвітина кубовидна від жовтого, жовто-оранжевого до цегляно-червоного, фіолетового 8 – 41 см у діаметрі. Пилок і маточка буро-коричневі. Листочки внутрішнього кола округло-ланцетні або яйцеподібні, з відтягнутою основою, що різко звужується у нагіток. Цвіте в червні, плід – округлоциліндрична коробочка. Цибулина – яйцеподібна, пухка, 3 – 4 см у діаметрі, луски білі, ланцетні. Цвіте…..

Лілія довгоквіткова (L.longifolium). Висота 75 – 90 см. Стеблокоренева. Квітки трубчасті, білі, діаметром 12 – 15 см. Цвіте у липні – серпні.

Лілія золотиста

Квітка лілії довгоквіткової

Лілія золотиста (L. auratum). Висота 1,5 – 2,4 м. Стеблокоренева. Квітки кубоподібні, білі з жовтими смугами і коричневими плямами, діаметром 20-25 см. Цвіте у серпні-вересні.

Лілія канадська (L. canadense). Висота 1,2 – 1,8 м. Відстань між рослинами 30 см. З коренями на денці. Квітки трубчасті, жовті з коричневими плямами, до 5 см у діаметрі. Цвіте у вересні.

Суцвіття лілії кучерявистої

Лілія карликова (L.pumilum). Висота 30 – 45 см. Стеблокоренева. Квітки чашоподібні, яскраво-червоні, до 4 см у діаметрі. Цвіте у червні.

Лілія Кессельринга (L.Kessellringanum Misczenko). Описана проф.П.І.Міщенко у 1914 р. У природних умовах це – одна з найкрупніших кавказьких лілій, стебла висотою до 2 м, діаметр цибулини до 30 см, маса 2 кг. Квітки трубчасто-колокольчасті, 6–8 см діаметром, блідо-соломено-жовті, долі оцвітини загостренні, відігнуті, пиляки темно-вишневі, пилок світло жовтий або охряний, матичка зелена з фіолетовою смугою по краю. Цвіте……

Лілія королівська (Lilium regale Wils). Рослина до 120 см заввишки, стебло сірувато-зелене з бурими штрихами, в місцях прикріплення листків з винно-червоними жилками, в основі зі стебловими коренями. Листки численні, лінійні. Квіток 3 – 7, які дуже ароматні, зібрані в зонтикоподібну китицю. Оцвітина трубчасто-дзвоникувата, до 15 см довжиною, біла, в ротику жовтувата, назовні рожево-пурпурна, пиляки і пилок жовті. Цвіте у липні. Плід циліндрична коробочка. Цибулина – яйцеподібна, слабко симетрична, щільна, до 10 – 12 см у діаметрі, луски ланцетні, з широкою основою, зовнішні луски жовтувато-темно-пурпурні. Вузький ендемік Китаю (долина річки Мінь Зян на заході провінції Сичуань). Росте в горах на сухих гранітних схилах.

Лілія леопардова (L.pardalium). Висота 0,9 – 1,8 м. Квітки чалмоподібні, темно-оранжеві з пурпурними плямами, до 6 см у діаметрі. Цвіте у червні.

Лілія Мартагон, курчависта, лісова (Lilium martagon L.). рослина 80 – 150 см заввишки, стебло зелене або бурувато-плямисте, короткошероховате або у верхній частині білоопушене, у основі зі слабкими стебловими коренями. Листки зібрані у 2 – 4 кільця по 6 – 12 листків, які мають форму від ланцетних до яйцеподібних. Інколи кільця виражені нечітко.

Квітки пониклі зі слабким ароматом, зібрані у довгі китицеподібні суцвіття. Оцвітина чалмоподібна, 3,5 – 4 см у діаметрі, зазвичай бузкова (у природі відомі форми з білою та темно-червоною оцвітиною), дрібноплямиста або без плям. Пилок і маточка бурі. Цвіте у липні. Плід – зворотнояйцеподібна усічена коробочка. Цибулина – яйцеподібна, 4 – 7см у діаметрі, луски численні (25 – 30), ланцетні, сіро-жовті.

Лілія медеолоідес, вівсянка (Lilium medeoloides A. Grey). Рослина 40 – 50 см заввишки. Стебло голе, зелене, з невеликою кількістю стеблових коренів. Листки широколанцетні, зближені в 1 – 3 кільця, до 10 листків в кожній. Суцвіття – китиця, квітки похилі (до 10) у суцвітті. Оцвітина чалмоподібна, до 3 – 4,5 см у діаметрі, її листочки оранжево-червоні, вузьколанцетні, відігнуті назовні. Пиляки і пилок яскраво-оранжеві. Цвіте в серпні. Цибулина коротко-кореневищеподібна, пухка, луски білі, численні, вузьколанцетні, членисті.

Лілія приємна (L.amabile). Висота 1,2 м. Стеблокоренева. Квітки чалмо подібні, червоні з чорними плямами, діаметром до 8 см. Цвіте в червні-липні.

Лілія тигрова, ланцетолиста (Lilium lancifolium Thunb.). рослина до 120 см заввишки, стебло циліндричне, буре, густобілоповстяноопушене, в основі зі стебловими коренями, не «блукає», листки ланцетні з відтягнутими кінцями, голі або по краях опушені. В пазухах листків формуються округлі бурі цибулини-дітки. Суцвіття – китиця 9до 15 квіток), квітки пониклі, 8 – 10 см у діаметрі, на повстяно опушених до 12 см довжини квітконіжках. У суцвітті часто формуються квітки 2-го порядку. Оцвітина оранжево-червона, плямиста, чалмоподібна, її листочки ланцетні, верхівки відтягнуті і загострені, в їх основі численні ребра і сосочки. Тичинки розходяться в боки від маточки, ніжки довгі. Пиляки і пилок коричневі. Цвіте в серпні. Цибулина кулеподібна, щільна, до 3 см у діаметрі, луски нечисленні, білі, з широкою основою і загострені зверху.

Лілія цибулинконосна (Lilium bulbiferum L.). рослина 40 – 70 см заввишки, стебло зелене, ребристе, у верхній частині павутино-опушене, при основі зі стебловими коренями. Листки нечисленні, ланцетні 8 – 10 см довжиною і 1 – 1,2 см заввишки. В їх пазухах формуються цибулини-дітки. Квітки направлені догори 10 – 12 см у діаметрі без аромату. Оцвітина кубоподібна, червона з оранжевим центром, плямиста. Листки оцвітини ланцетні 5 – 6 см довжиною і 2 – 2,5 см завширшки. В основі внутрішніх листків розташована нектарна щілина. Пиляки і пилок жовті. Цвіте на початку липня. Цибулина широкояйцеподібна 5 – 6 см у діаметрі, луски білі, овальноланцетні. Батьківщина – південь Європи (схід Італії, Австрія, Словенія, Хорватія). В культурі відома з 1546 року.