Перша медична допомога при утопленні. Алгоритм огляду та надання першої медичної допомоги постраждалим :етапи здійснення першої невідкладної допомоги.

Утопленням називається зупинка дихання і серцевої діяльності в результаті попадання в дихальні шляхи рідини.

Види:

• Істинне («синє», або первинне)

• Асфіктичне («сухе»)

• Синкопальне

• Вторинне утоплення («смерть на воді»)

Істинне (синє) утоплення. Існує три клінічних періода:

1. Початковий період. Потерпілий у свідомості і ще здатний затримувати дихання при повторних зануреннях під воду. Врятовані неадекватно реагують на обстановку (одні можуть перебувати в депресії, інші - надмірно активні і збуджені). Шкірні покриви і видимі слизові синюшні. Дихання часте, шумне, може перериватися нападами кашлю. Первинна тахікардія і артеріальна гіпертензія незабаром змінюються брадикардією та подальшим зниженням артеріального тиску. Верхній відділ живота, як правило, роздутий у зв'язку з надходженням великої кількості води в шлунок. Може спостерігатися блювання заглоченого водою і шлунковим вмістом. Гострі клінічні прояви утоплення швидко проходять, відновлюється орієнтація, але слабкість, головний біль і кашель зберігаються кілька днів.

2. Агональний період. Потерпілий знаходиться без свідомості. Пульс і дихальні рухи збережені. Серцеві скорочення слабкі, глухі. Пульс може визначатися виключно на сонних і стегнових артеріях. Шкірні покриви синюшні, холодні на дотик. З рота і носа виділяється піниста рідина рожевого кольору.

3. Період клінічної смерті. Зовнішній вигляд потерпілого при даному періоді істинного утоплення такий же, як в агональну. Єдиною відмінністю є відсутність пульсу і дихальних рухів. При огляді зіниці розширені, на світло не реагують. У цьому періоді реанімаційні заходи рідко є успішними.

• Шкірні покриви бліді або синюшні, тіло на дотик холодне.

• З рота і носа виділяється вода, іноді з піною.

• Потерпілий перебуває без свідомості. У нього може бути відсутнім дихання і рефлекси.

 

Синкопальне (бліде)утоплення

Характеризується первинною рефлекторною зупинкою серця та дихання, спричиненої попаданням навіть незначної кількості води у верхні дихальні шляхи. При даному виді утоплення першочерговим є розвиток клінічної смерті. Пульс і дихання відсутні, зіниці розширені (на світло не реагують). Шкірні покриви бліді. Схожий механізм розвитку має, так званий «крижаний шок», або синдром занурення, що розвивається внаслідок рефлекторної зупинки серця при різкому зануренні в холодну воду.

 

Етапи надання першої допомоги

• Якщо людина перебуває у свідомості, йому кидають кінець мотузки, рятувальні круги і підручні засоби.

• Якщо потопаючий знепритомнів або не в змозі скористатися плавзасобами, його необхідно витягнути з води.

• Підпливати до потопаючого слід обов'язково ззаду, щоб він рефлекторно не вхопився за рятувальника.

• Потім потрібно покласти голову потерпілого собі на груди і, підтримуючи потопаючого на плаву, на спині плисти до берега.

 

Синє утоплення

Невідкладна допомога.

Після вилучення постраждалого з води:

- Перш за все необхідно звільнити порожнину рота від води і тини, піску, слизу. Для цього глибоко в порожнину рота потрібно ввести палець, обмотаний чистою тканиною. засунути йому два пальці в рот якомога глибше і натиснути на корінь язика.

- Якщо рот потонулого міцно стиснутий, потрібно розтиснути зуби за допомогою твердого предмета.

- Потім потерпілого перевертають животом вниз і кладуть на коліно рятівника або товсту гілку дерева таким чином, щоб голова звисали вниз. Це робиться для того, щоб видалити воду. При цьому рятувальник повинен натискати на спину і ребра постраждалого.

Якщо після цього з'явилися блювотні рухи і кашель:

- Видалити воду з легенів і шлунка, для чого протягом наступних 5-10 хвилин періодично тиснути на корінь язика, поки вода не перестане виділятися, при цьому можна поплескувати долонями по спині, а також кілька разів стиснути з боків грудну клітку під час видиху;

- Після видалення води покласти постраждалого на бік або живіт;

- Викликати «Швидку допомогу»;

- Зігріти потерпілого;

- Спостерігати за потерпілим, тому в будь-яку хвилину може відбутися зупинка серця і потрібно реанімація.

Якщо блювотні руху після натискання на корінь язика не з'явилися, немає кашлю і дихальних рухів:

- Негайно покласти потерпілого на спину і перевірити пульс і реакцію зіниць на світло;

- При їх відсутності приступити до реанімації;

- Через кожні 3-4 хвилини реанімування перевертати потерпілого на живіт для видалення з рота води, піни і слизу (краще це робити гумовим балончиком);

- Після появи серцебиття - видалити воду, що залишилася вищеописаним способом (перегнути потерпілого через власне стегно, кілька разів вдарити долонею на рівні лопаток)

 

Бліде утоплення.

- Не витрачати час на перенесення потонулого у тепле приміщення;

- Перевірити пульс і реакцію зіниць на світло;

- Якщо їх немає - нанести прекардіальний удар, при відсутності ефекту - приступити до реанімації (грудну клітку звільняти при цьому обов'язково навіть в сильний

мороз);

- При появі пульсу і дихання перенести потерпілого в тепле приміщення або до багаття, переодягти в сухий одяг, дати тепле пиття;

- Викликати «Швидку допомогу».

 

Після відновлення дихання і серцевої діяльності та дихання надати потерпілому стійке бічне положення. Укрити і зігріти його. Однак слід пам'ятати, що існує небезпека повторної зупинки серця. Тому необхідно викликати «швидку допомогу», а до її прибуття потрібно уважно стежити за станом потерпілого.

 

 

Перша медична допомога при черепно-̶- мозковій травмі, ушкодженні лиця и шиї. Алгоритм надання першої медичної допомоги постраждалим.

 

Травми голови и мозку зустрічаються в 40% випадків пошкоджень. Кожний п'ятий постраждалий отримує важке пошкодження мозку. Черепно - мозкові травми призводять до великої смертності та інвалідності Серед найактивніших и працездатних груп населення - людей молодшого і середнього віку, від 17 до 50 років, переважно у чоловіків.

Закрите пошкодження черепа і головного мозку - безпосередня дія удару, що веде до струсів чи забою мозку, до стиснення мозкової речовини та нервових стволів.

Симптоми.. Втрата свідомості (тривалість її залежить від ступеню травми); розлад пам'яті на події, що передували травмі. Запаморочення. Нудота и блювота. Рідкий або частий пульс. При забоях мозку нерівномірна величина зіниць. Розлад рухів та чутливості в ногах, руках, тулубі. При переломах основи черепа до перелічених приєднується кровотеча з носа, вух, крововилив в очах.

Допомога.

1. Надати потерпілому горизонтального положення. Холод на голову.

2. Дати заспокійливі -люмінал чи барбаміл (1 табл. - 0,1 г) пірамідон чи анальгін (1 табл. - 0,3).

3. Напоїти солодким чаєм.

4. Транспортувати негайно в лежачому положенні.

 

Відкрите пошкодження черепа і головного мозку - безпосередній вплив удару, що веде до порушення цілісності кісток черепу и мозкової речовини.

Симптоми Втрата свідомості (довготривала втрата – тривожний симптом). Збудження або, навпаки, психічне пригнічення. Блювота. Рідкий пульс. Порушення ритму дихання. Розширення зіниць; нерівномірна їх величина. Рухомий та чутливий параліч кінцівок. Рана м'яких тканин і кісток черепа. Пошкодження мозкової речовини..

Невідкладна допомога:

1. Змазати краї рани настоєм йоду, зеленки, припудрити рану порошком стрептоциду чи стрептоміцину.

2. Накласти асептичну пов'язку.

3. При масивній кровотечі з пораненням голови хворому накладають давлячу пов'язку, транспортують на ношах з піднесеним узголів'ям у лікарню.

Не відривати від рани кісткові відломки і сторонні тіла, тому що ці маніпуляції нерідко супроводжуються рясною кровотечею. При кровотечі з зовнішнього слухового проходу виробляється тампонада його. Вводити тампон глибоко у слуховий прохід категорично не рекомендується, так як можна інфікувати рану.

4. Провести всі дії, що застосовуються при закритих ушкодженнях (див попередній розділ).

5. Негайно транспортувати у лежачому положенні на ношах з піднесеним узголів'ям в лікарню.

.

 

Тяжка травма черепа і головного мозку призводить до порушення життєво важливих функцій організму, тому від правильної першої допомоги залежить не тільки подальший результат травматичної хвороби мозку, але й життя постраждалого. Щоб надати допомогу якісно, необхідно виявити і оцінити симптоми струсу і забою мозку, оскільки за цим симптомів та його сполученням визначаються локалізація і тяжкість ушкоджень його різноманітних відділів.

Струс мозку є значно легшою формою ушкодження. Порушення за нього носять функціональний характер. Основні симптоми: оглушування, рідше короткочасна непритомність; втрата хворим здатності згадати, що було ним до травми; головний біль, запаморочення, нудота, приливи крові до обличчя, пітливість, розлади дихання, зміна пульсу.

Забої мозку розрізняють за локалізацією, глибиною ушкоджень мозкової тканини і рівнем тяжкості..

Невідкладну допомогу у випадках черепно- мозкової травми бажано надати у найближчі хвилини після події, вжити заходів, необхідних для порятунку життя постраждалого, - нормалізувати серцеву та дихальну діяльність, зупинити кровотечу, зробити фіксацію голови і шиї, правильно покласти хворого на ноші, тобто підготувати його до транспортування в лікувальний заклад.