Алгоритм невідкладної допомоги

· Оцінити стан хворого

· Негайно промити шлунок хворого великим об’ємом холодної води (у перші 10 годин).

· Дати випити ентеросорбент та солеве проносне.

· Зняти спазм кардіального жома стравоходу (р-н атропіну сульфату, баралгіну).

· При попаданні отрути на шкіру - промити її содовими розчинами.

· При отруєні інгаляційним шляхом - вивести хворого із зараженої атмосфери.

· При виникненні обструктивних порушень дихання - конікотомію чи трахеостомію.

· Повторне промивання шлунка та кишечника

· Антидотна терапія при отруєнні ФОС:

· а) атропіну сульфат (у перші години - від 2-3 до 30-35 мл -період інтенсивної атропінізації; наступні 3-5 діб - від 10-15 до 100-150 мг за добу - період підтримуючої атропінізації) під контролем клінічних проявів

· б) реактиватори холінестерази: дипіроксим (1-2 мл 15% розчину в/м, максимальна доза до 600 мг), ізонітразин (по 3 мл 40% розчину в/м, максимальна доза до 3-4 г).

· Ввести наркотичні та ненаркотичні анальгетики

· Налагодити інфузійну терапію. При проникненні кислот у кров (оцтова есенція, щавелева кислота) - довенно 4 % р-н натрію гідрокарбонату (1500-2000 мл) із стимуляцією діурезу.

· Дезінтоксикаційна терапія: гемосорбція, плазмаферез, гемодіаліз

· Застосування антибіотиків широкого спектру дії.

· Корекція розладів метаболізму, порушень тканинного дихання

У першу чергу потерпілим обов’язково проводять термінове промивання шлунку через зонд незалежно від стану хворого і терміну від початку інтоксикації.

· Для профілактики різних ускладнень промивання шлунку проводять при положенні хворого на боку.

· Промивання шлунка здійснюють за допомогою товстого шлункового зонду і лійки.

· Зонд вводять через рот або нижній носовий хід.

· Для промивання шлунку використовують 20 л води, що має температуру 18-20 ºС.

· Промивання проводиться до появи чистих промивних вод, зникнення запаху і кольору отруйної речовини.

· Першу порцію промивних вод обов’язково залишають для хімічного дослідження і встановлення можливої причини отруєння.

 

Промивання у хворого, що знаходиться в непритомному стані

проводять після попередньої інтубації трахеї трубкою з роздувною манжеткою, що повністю попереджує можливість попадання блювотних мас в нижній відділ дихальних шляхів.

Необхідно пам’ятати про можливе введення зонду в дихальні шляхи, в цьому випадку будуть прослуховуватись дихальні шуми із зовнішнього отвору зонда.

 

Перша медична допомога при хімічних опіках. Алгоритм огляду та надання першої медичної допомоги постраждалим.

 

ОПІК (combustio) — це ушкодження тканин організму, що виникає в результаті місцевої дії високої температури, а також хімічних речовин, електричного струму або іонізуючого випромінювання.

Визначення прогнозу - правило сотні:

Складають вік хворого і відносну величину опікової поверхні (у % до загальної поверхні тіла). Якщо отримана сума

– <60 - прогноз сприятливий,

– 61-80 - прогноз відносно сприятливий,

– 81-100 - прогноз сумнівний,

– >100 - прогноз несприятливий.

Правило застосовують тільки для дорослих.

Перша медична допомога:

· Припинити дію хімічного агента на шкіру, створення спокою.

· При наданні першої допомоги в найшвидшому видаленні з поверхні шкіри і слизових оболонок всіх слідів агента. Найбільш ефективне промивання проточною водою з милом або 2 % розчином бікарбонату натрію протягом 10-15 хвилин.

· Подальше лікування згідно загальних принципів лікування сухих (при опіках кислотами) або вологих (при опіках лугами) некрозів.

 

· При опіках обережно розрізають обуглену одежу ножицями, обробленими спиртом. На опікову рану накладають стерильну пов`язку, кусок простирадла.

· Забороняється торкатися опікової рани пальцями або яким-небуть предметом, видаляти обуглені ділянки шкіри, розрізати міхурі.

· Накласти асептичну пов'язку.

· Знеболити і почати протишокові заходи.

 

Місцеве консервативне лікування проводиться закритим або відкритим способом.

 

Компоненти загального лікування при опіках:

- боротьба з болем,

- лікування опікового шоку,

- лікування гострої токсемії,

- попередження і лікування інфекційних ускладнень.

 

І. Боротьба з болем

таблетовані ненаркотичні анальгетики,

парентеральне введення ненаркотичних анальгетиків, седативних препаратів, нейролептиків,

наркотичні анальгетики.

ІІ. Лікування опікового шоку

– Порядок первинних маніпуляцій повинен бути наступним:

– забезпечення прохідності дихальних шляхів,

– катетеризація центральної вени і початок инфузії

– накладення пов'язок на обпалені поверхні,

– катетеризація сечового міхура,

– введення зонда в шлунок.

 

Підтримка системної гемодинаміки:

– Усунення гіповолемії,

– Застосування вазопрессорів,

– Поліпшення серцевої діяльності.

– Поліпшення тканинної й органної перфузії

– Корекція реологічних властивостей крові

– Компенсація плазмовтрати.

– Введення білкових розчинів

– Корекція функції ушкоджених органів

 

При глибоких та розповсюджених опіках, обвугленні тканин з переломом кісток постраждалі терміново евакуюються в лікувальний заклад.. Необхіднодотримуватися правил транспортної імобілізації, забезпечити щадящий режим доставки та постійний контроль.