ТЕМА 18. Відділ Зелені водорості: клас Хлорофіцієві (Хетофоральні та Едогоніальні).

Мета: сформувати вміння розпізнавати представників порядків Chaetophorales та Oedogoniales, ознайомитись з найбільш поширеними родами цих порядків, закріпити знання щодо екологічних особливостей хлорофіцієвих водоростей.

Лабораторне обладнання: мікроскоп, покривні і предметні скельця, препарувальні голки, серветки, піпетка з розширеним носиком, колба з водою, чашка Петрі з водою, розчин Люголя, фільтрувальний папір, пінцет, піпетка для барвника.

Об'єкти: Draparnaldia, Oedogonium (живий чи фіксований матеріал).

Хід заняття: повторити ознаки нитчатого і різнонитчатого типів структур, систематичні ознаки порядків Chaetophorales та Oedogoniales, життєві цикли і зміну ядерних фаз у Oedogonium. Ознайомитись із родовими ознаками Draparnaldia та Oedogonium. Виконати завдання для індивідуальної роботи.

Завдання для індивідуальної роботи:

1. Приготувати препарати, знайти, розглянути, розпізнати і замалювати представників родів Draparnaldia та Oedogonium, підписати необхідні структури:

- Draparnaldia: замалювати фрагмент талома з нитками різних функціональних типів, підписати опорні, асиміляторні, сланкі, висхідні нитки, хлоропласти в клітинах ниток різних типів, піреноїди, хети;

- Oedogonium: замалювати фрагмент талома, підписати ковпачки, валик, хлоропласт, піреноїди, по можливості - оогоній і зооспорангій.

 

2. Записати систематичне положення кожного об'єкта.

Питання для самоконтролю

1. Систематичні ознаки Зелених водоростей.

2. Типи морфологічних структур тіла водоростей.

3. Ознаки порядків Oedogoniales та Chaetophorales.

Питання на самостійну підготовку. Життєві цикли та зміна ядерних фаз у нанандрієвих та макрандрієвих видів роду Oedogonium.

Завдання для самостійної роботи. Скласти схему життєвого цикла у нанандрієвих та макрандрієвих видів роду Oedogonium. Дати їм повну назву.

Література:

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 180 – 195.

 

 

________________________

_________________________

_________________________

Oedogonium

 

Рис.1. Будова талома. 1 – ковпачки, 2 – нанадрій, 3 – оогоній, 4 – пора.

 

ТЕМА 19. Відділ Зелені водорості: клас Ульвофіцієві (Ульвальні, Кладофоральні)

Мета: сформувати вміння розпізнавати представників порядків Ulvales та Cladophorales, ознайомитись із найбільш поширеними родами з цих порядків. Навчитись розпізнавати водорості гетеротрихального та сифонокладального типів морфологічної структури. Навчитись виявляти крохмаль цитохімічним методом.

Лабораторне обладнання: мікроскоп, покривні і предметні скельця, препарувальні голки, серветки, піпетка з розширеним носиком, колба з водою, чашка Петрі з водою, розчин Люголя, фільтрувальний папір, пінцет, піпетка для барвника.

Об'єкти: таломи Ulva, Enteromorpha, Cladophora, Rhizoclonium (живий чи фіксований матеріал).

Хід заняття: повторити ознаки різнонитчастого та сифонокладального типів структур, систематичні ознаки порядків Ulvales та Cladophorales, життєві цикли і зміну ядерних фаз у родів Ulva та Cladophora. Ознайомитись із родовими ознаками досліджуваних об'єктів. Виконати завдання для індивідуальної роботи.

Завдання для індивідуальної роботи:

1. Приготувати препарати, знайти, розглянути, розпізнати і замалювати представників порядків Ulvales та Cladophorales (обов'язкові об'єкти – Ulva та Cladophora), підписати необхідні структури:

-рід Ulva та Enteromorpha: замалювати зовнішній вигляд талома, фрагмент талома під мікроскопом, підписати вегетативні клітини, хлоропласт, піреноїд;

-рід Cladophora і Rhizoclonium: замалювати фрагмент талома, підписати клітинну оболонку, хлоропласти, ядра (попередньо виконавши фарбування ядер).

2. Записати систематичне положення кожного об'єкта.

4. У висновку дати визначення та гетеротрихального та сифонокладального типів морфологічної структури, описати морфологічні особливості ниток різних типів, що відображують їхні функції.

Питання для самоконтролю

1. Систематичні ознаки зелених водоростей.

2. Типи морфологічних структур тіла водоростей.

4. Ознаки порядків Ulothrichales, Ulvales, Cladophorales.

Питання на самостійну підготовку Життєві цикли і зміна ядерних фаз у родів Ulothrix, Ulva, Cladophora.

Завдання для самостійної роботи. Скласти оригінальний ключ для визначення представників порядків Ulothrichales, Ulvales та Cladophorales, які були розглянути на занятті.

Література:

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 194 – 202.

 

 

________________________

_________________________

_________________________

Ulva _________

 

Рис.1. Зовнішній вигляд талома.

 

________________________

_________________________

_________________________

Cladophora

Рис.1. Будова талома.

 

 

 

Рис.2. Будова окремої клітини. 1 – ядра, 2 – піреноїди, 3 – сітчастий хлоропласт.

 

ТЕМА 20. Відділ Зелені водорості: класи Сифонофіцієві (Дазикладальні) та Харофіцієві (Зигнематальні, Десмідіальні, Харальні).

Мета: сформувати вміння розпізнавати представників класів Siphonophyceae і Charophyceae, навчитись розпізнавати статевий процес – кон'югацію, ознайомитись із найбільш поширеними родами з цих класів, опанувати методику просвітлення препаратів водоростей.

Лабораторне обладнання: мікроскоп, покривні і предметні скельця, препарувальні голки, серветки, піпетки з розширеним носиком, колба з водою, чашка Петрі з водою, пінцет, 10% розчин соляної кислоти, скляна паличка чи піпетка для додавання кислоти.

Об'єкти: Acetabularia (загербаризовані зразки), Cosmarium (живий чи фіксований матеріал), Spirogyra (у вегетативному стані і на стадії кон'югації – фіксований матеріал), Chara (фіксованй матеріал).

Хід заняття: перевірка контрольного завдання по темі. Ознайомитись з родовими ознаками досліджуваних об'єктів, методикою відмивання таломів Chara від вапна, виконати завдання для індивідуальної роботи.

Завдання для індивідуальної роботи:

1. Розглянути та замалювати талом Acetabularia, підписати необхідні структури: ризоїдальна частина, парасолька, сегменти.

2. Записати систематичне положення об'єкта (відділ, клас, порядок, рід).

3. Приготувати препарати, знайти, розглянути і замалювати Cosmarium та Spirogyra, підписати необхідні структури:

-рід Cosmarium: замалювати клітину на великому збільшенні, підписати хлоропласт, піреноїди, клітинну оболонку, ядро;

-рід Spirogyra: замалювати фрагменти талома у вегетативному стані та під час драбинчастої кон'югації, підписати хлоропласти, піреноїди, ядро, цитоплазматичні тяжі, копуляційні відростки, кон'югаційний канал, зиготу;

-рід Chara: замалювати зовнішній вигляд талома, фрагмент талома з оогоніями й антеридіями на малому збільшенні (попередньо за допомогою соляної кислоти відмити препарат від вапна), підписати вузли, міжвузля, стебло, лист, стеблову кору, клітини вузла, прилистники, оогоній, яйцеклітину, кору оогонія, клітини коронки, антеридій, щитки.

2. Записати систематичне положення кожного об'єкта (відділ, клас, порядок, рід).

Питання для самоконтролю

1. Будова та розмноження Acetabularia.

2. Морфологія та розмноження Spirogyra, Cosmarium, Chara.

Питання на самостійну підготовку. Порівняльна характеристика класів Chlorophyceae, Trebouxiophyceae, Ulvophyceae, Siphonophyceae, Charophyceae. Родинні зв'язки зелених водоростей з вищими рослинами, дискусія про таксономічний статус харових водоростей.

Завдання для самостійної роботи. Скласти схеми життєвих циклів Acetabularia, Spirogyra, Cosmarium, Chara. Дати повну назву циклів.

 

Література:

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с.204 – 224.

 

________________________

_________________________

_________________________

Acetabularia _________

Рис.1. Будова талома.

1 –

2 –

3 –

________________________

_________________________

_________________________

Cosmarium _________

 

 

Рис.1. Будова клітини. 1 – хлоропласт, 2 – піреноїди, 3 – клітинна оболонка, 4 – ядро.

 

_________________________

_________________________

_________________________

Spirogyra

 

Рис.1. Фрагмент талома у вегетативному стані. 1 – хлоропласти,

2 – піреноїди, 3 – ядро, 4 – цитоплазматичні тяжі.

.

 

 

Рис.2. Драбинчаста кон’югація. 1 – копуляційні відростки, 2 – кон'югаційний канал, 3 – зигота;

 

_________________________

_________________________

_________________________

Chara

 

Рис.1. Зовнішній вигляд талома.

 

 

 

Рис.2. Фрагмент талома з оогоніями й антеридіями.

 

ТЕМА 21. Лишайники.

Мета: Сформувати вміння за характерними ознаками розпізнавати в природі лихенізовані гриби (лишайники) та основні морфологічні та анатомічні типи слані лишайників.

Лабораторне обладнання: препарувальні голки, серветки, піпетка з розширеним носиком, колба з водою, чашка Петрі з водою, розчин КОН.

Об'єкти: гербарні зразки лишайників Graphis scripta, Xanthoria parietina та Evernia prunastri (або Ramalina).

Хід заняття: Пояснити природу лишайників як двокомпонентних живих систем. Сформувати уявлення про анатомічну будову різних типів слані. На прикладі Graphis scripta, Xanthoria parietina та Evernia prunastri ознайомитись із основними типами слані у лишайників. Виконати завдання для індивідуальної роботи.

Завдання для індивідуальної роботи.

1. Розглянути та замалювати зовнішній вигляд Graphis scripta. Підписати накипну слань, апотеції.

2. Розглянути та замалювати зовнішній вигляд Xanthoria parietina. Підписати листувату слань, лопаті, апотеції.

3. Розглянути та замалювати зовнішній вигляд Evernia prunastri. Підписати „гілочки” кущистої слані.

4. Розглянути під мікроскопом та замалювати розріз через гомеомерну та гетеромерну слань. Підписати фікобіонт та мікобіонт.

Питання для самоконтролю

1. За якими морфологічними та анатомічними ознаками відрізняються накипні, листуваті та кущисті лишайники?

2. Які лишайники в першу чергу реагують на забруднення навколишнього середовища?

Питання на самостійну підготовку. Роль лишайників в природі та житті людини. Значення лишайників, як індикаторів забруднення навколишнього середовища.

Література:

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 424 – 443.

 

 

Рис. 1. Xanthoria parietina.

 

 

Рис. 2. Evernia prunastri.

 

 

Рис. 3. Graphis scripta

Анатомічна будова слані лишайників

 

Рис.1. Гомеомерна слань. 1 – фікобіон. 2 – мікобіонт. Рис 2. Гетеромерна слань. 1 – фікобіон. 2 – мікобіонт.

 

 

Рекомендована література:

 

Вассер С.П. Съедобные и ядовитые грибы Карпат. – Ужгород: Карпаты, 1990. – 204 с.

Вассер С.П., Кондратьева Н.В., Масюк Н.П., и др. Водоросли. Справочник.- К.: Наукова думка, 1989. – 606 с.

Дудка И.А., Вассер С.П.. Грибы: справочник миколога и грибника. – К.: Наукова думка, 1987. – 535 с.

Жизнь растений. Т.2. Грибы / под ред. М.В.Горленко. – М.: Просвещение. – 1976. – 479 с.

Жизнь растений. Т.3. Водоросли, лишайники / под ред. М.М.Голлербаха. – М.: Просвещение. – 1977. – 488 с.

Кондратьева Н.В. Прокариотические зеленые водоросли - Prochlorophyta Lewin (обзор литературных данных). - Альгология, 1991, т.1, N3, с.87-101.

Курс низших растений / под ред.М.В.Горленко. – М.:Высшая школа, 1981. – 520 с.

Микроорганизмы – возбудители болезней растений. Справочник / Билай В.И., Гвоздяк Р.И., Скрипаль И.Г. и др.; Под ред. Белай В.И. – Киев: Наук. думка, 1988. – 552 с.

Топачевский А.В.,Масюк Н.П. Пресноводные водоросли Украинской ССР. - К.: Вища школа, 1984. – 334 с.

 

[1] Згідно з Міжнародним кодексом ботанічної номенклатури (МКБН), правильною науковою назвою таксона є латинська назва.