Теми лабораторного практикуму

Загальні положення

Лабораторний практикум з ботаніки за розділом "нижчі рослини" передбачає 21 тему. По кожній темі студент зобов'язаний виконати певне навчальне завдання. До лабораторних занять студент готується завчасно, вивчаючи рекомендовану літературу і відповідаючи на питання для самоконтролю, наведені після кожної теми. За результатами перевірки теоретичних знань студента і практичних навичок, а також якості самостійної роботи виставляється підсумкова оцінка за розділ за модульно-рейтинговою системою.

Основним звітним документом, що відображує роботу студента на лабораторних заняттях, є робочий зошит з протоколами обробки об'єктів відповідних занять. На листі протоколу студент наводить: а) систематичне положення даного об'єкта (відділ, клас, порядок, родову (при необхідності також видову) наукову назву[1]); б) зображення об'єкта (при необхідності), виконане у техніці штрихового рисунку з оригінального матеріалу. (Рисунки слід виконувати простим олівцем твердості "М" чи "ТМ"). Розбірливі й охайні підписи необхідних елементів і структур об'єкта, який виноситься на розгляд; в) короткий звіт по виконанню додаткового завдання по об'єкту (наприклад, відомості щодо поширення, токсичності, практичного значення і т.п.) та висновок, що містить результати виконання завдання самостійної роботи з об'єктами (наприклад, оригінальний ключ для визначення оброблених студентом синьо-зелених водоростей).

Робочий зошит перевіряється викладачем і є необхідною умовою для допуску до підсумкового тестування.

Техніка безпеки

При виконанні практикуму студент зобов'язаний дотримуватись правил техніки безпеки згідно з інструктажем, проведеним викладачем на першому занятті практикуму. Слід звернути особливу увагу на додаткові заходи безпеки при роботі з мікроскопом:

- при роботі з монокуляром для запобігання погіршення зору обидва ока мають бути відкритими;

- при роботі з природним освітленням категорично забороняється настроювати мікроскоп на прямі сонячні промені.

Теми лабораторного практикуму

1. Оптичний мікроскоп. Техніка виготовлення штрихового рисунку.

2. Слизовики: відділи Міксомікотові (Myxomycota) та Плазмодіофоромікотові (Plasmodiophoromycota).

3. Відділ Оомікотові гриби (Oomycota).

4. Відділ Хітридіомікотові гриби (Chytridiomycota).

5. Відділ Зигомікотові гриби (Zygomycota): порядок Мукоральні (Mucorales).

6. Відділ Аскомікотові гриби (Ascomycota). Класи: Сахароміцети (Saccharomycetes) та Тафриноміцети (Taphrinomycetes).

7. Відділ Аскомікотові гриби (Ascomycota). Порядки: Еризифальні (Erysiphales) та Гіпокреальні (Hypocreales).

8. Відділ Аскомікотові гриби (Ascomycota): порядок Пецицальні (Pezizales).

9. Відділ Базидіомікотові гриби(Basidiomycota): афілофороїдні та агарикоїдні гіменоміцети.

10. Відділ Базидіомікотові гриби (Basidiomycota): гастероміцети – дощовикові та веселкові.

11. Відділ Базидіомікотові гриби (Basidiomycota). Класи: Устоміцети (Ustomycetes) та Теліоміцети (Teliomycetes).

12. Відділ Синьо-зелені водорості (Cyanophyta).

13. Відділ Жовто-зелені водорості (Xanthophyta).

14. Відділ Бурі водорості (Phaeophyta).

15. Відділ Діатомові водорості (Bacillariophyta).

16. Відділ Червоні водорості (Rhodophyta).

17. Відділ Зелені водорості (Chlorophyta). Клас Хлорофіцієві (Вольвокальні та Сценедесмальні).

18. Відділ Зелені водорості (Chlorophyta). Класи Хлорофіцієві (Хетофоральні та Едогоніальні).

19. Відділ Зелені водорості (Chlorophyta). Клас Ульвофіцієві (Ульвальні, Кладофоральні).

20. Відділ Зелені водорості(Chlorophyta). Класи Сифонофіцієві (Дазикладальні) та Харофіцієві (Зигнематальні, Десмідіальні, Харальні).

21. Лишайники.

Зміст занять і навчальні завдання по темах

ТЕМА 1. Оптичний мікроскоп. Техніка виготовлення штрихового рисунку

Мета: опанувати вміння настроювати оптичний мікроскоп і працювати з ним, виготовляти технічні штрихові рисунки мікрооб'єктів.

 

Лабораторне обладнання: мікроскоп, покривні та предметні скельця, препарувальні голки, серветки, піпетка з розширеним носиком, колба з водою, чашка Петрі з водою.

Об'єкти: постійні препарати спорангіїв Stemonitis, загербаризовані спорангії Stemonitis.

Хід заняття: Провести інструктаж з техніки безпеки, пояснити будову оптичного мікроскопа (оптичної та механічної систем), принципи настройки мікроскопа – вибір освітлення, робота з діафрагмою та конденсором, порядок зміни об'єктивів, методику приготування тимчасових водних препаратів, використовуючи для цього спорангії слизовика Stemonitis. Виконати завдання для індивідуальної роботи.

Завдання для самостійної роботи.

1. Використовуючи постійні препарати спорангіїв Stemonitis, настроїти мікроскоп, відпрацювати техніку пошуку об'єкту на малому та великому збільшенні.

2. Замалювати у техніці штрихового рисунка спорангій Stemonitis на малому збільшенні та спори і капіліцій на великому збільшенні.

Питання для самоконтролю

1. Як відрізнити об'єктиви малого і великого збільшення, імерсійний об'єктив?

2. Що відбудеться при надмірно відкритій апертурній діафрагмі?

3. Якими способами можна підвищити контрастність зображення?

4. Як вираховується загальне збільшення мікроскопа?

 

 

Myxomycota

Myxomycetes

Stemonitales

Stemonitis

S. fusca

 

 

Рис.1. Загальний вигляд групи спорангіїв

 

Рисунок 2. Будова спорангію Stemonitis. 1 – підошва, 2 – ніжка, 3 – колонка, 4 – капіліцій, 5 – спори.

Питання для самоконтролю

1. За якими ознаками можна розпізнати слизовіків з відділів Myxomycota та Plasmodiophoromycota у природі?

2. Які заходи боротьби з кілою капусти?

Питання на самостійну підготовку. Слизовики – модельні об'єкти біологічних досліджень. Поширення та значення слизовиків у природі.

Завдання для самостійної роботи. Вивчити основні типи життєвих циклів міксомікотових та плазмодіофоромікотових слизовиків, замалювати схему життєвого циклу Plasmodiophora brassicae.

Література:

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 254 – 264, 283 - 288.

 

____ Plasmodiophoromycota __

_________________________

_________________________

____ Plasmodiophora ________

_________________________

 

 

 

 

Рис.1. Корінь капусти, уражений кілою.

1 – пухлини на коренях капусти.

 

 

Рис.2. Розріз через корінь капусти, уражений кілою.

1 – спори P.brassicae в середині клітин кореня капусти,

2 – оболонка клітини кореня капусти,

3 – плазмодій P.brassicae в середині клітин кореня капусти

 

Рис.3. Цикл розвитку P.brassicae

Питання для самоконтролю.

1. За якими ознаками оомікотові відрізняються від інших відділів грибів?

2. Які заходи боротьби із мільдью винограду?

3. Як візуально відрізнити несправжню борошнисту росу від справжньої?

Питання на самостійну підготовку. Основні типи життєвих циклів оомікотових грибів. Біологія та поширення збудників фітофторозу рослин.

Завдання для самостійної роботи. Замалювати схему життєвого циклу Sаprolegnia.

Література:

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 266 – 274.

 

____ Oomycota ____________

_________________________

_________________________

________________________

________ P.nivea _______

 

 

Рис.1. Будова спорангієносця Plasmopara nivea.

1 – спорангій

2 – стеригми

3 – моноподіальне галуження

Рис.3. Проростання спорангієносців через продих листка. 1 – гуппа спорангієносців. 2 – продих лиска.

Рис.3. Листок яглиці, уражений ______________________

 

Питання для самоконтролю.

1. За якими ознаками хітридіомікотові гриби споріднені з аскомікотовими та базидіомікотовими, а за якими відмінні?

2. Як запобігти поширенню раку картоплі?

3. Що таке ризоміцелій? Яким представникам відділу Chytridiomycota він властивий?

Питання на самостійну підготовку. Значення представників відділу Chytridiomycota у природі.

Завдання для самостійної роботи. Вивчити та замалювати цикл розвитку Synchytrium endobioticum.

Література:

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 289 – 299.

 

_________________________

____Chytridiomycetes______

_________________________

_________________________

__ S.endobioticum ___________

 

 

 

Рис.1. Рак картоплі. Уражена бульба.

 

Рис.2. Зимова циста. 1- оболонка клітини картоплі. 2 - оболонка цисти

 

Рис.3. Цикл розвитку Synchytrium endobioticum

Питання для самоконтролю.

1. За якими ознаками можна розрізнити чорну цвіль? Чому вона отримала таку назву?

2. Які найголовніші ознаки зигомікотових та мукоральних грибів?

3. Які функції виконують ризоїди, спорангієносці та столони?

Питання на самостійну підготовку. Ознайомитись із принципами поділу зигомікотових грибів на порядки. Біологія, екологія та значення в природі та житті людини мукоральних грибів. Біологія та особливості екології "хижих" зигомікотових грибів (пор. Zoopagales).

Завдання для самостійної роботи. Вивчити та замалювати цикл розвитку Pilobolus.

Література:

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 299 – 305.

 

 

_ _Zygomycota _____________

_________________________

_________________________

_________________________

 

 

Рис.1. Групи спорангіїв.

1 – спорангієносець

2 – спорангій

3 – столон

4 – ризоїд

 

Рис.2. Будова окремого спорангію.

1. – спорангієносець

2 – спорангій

3- колонка

4 – спори

5 – комірець

6 - неклітинний міцелій

 

Питання для самоконтролю.

1. Будова та розмноження дріжджів.

2. Які зовнішні ознаки хвороби, збудником якої є Taphrina pruni? Як називається ця хвороба?

Питання на самостійну підготовку. Статевий процес дріжджів. Значення дріжджів та використання їх в біотехнологічних процесах та різних галузях харчової промисловості. Дріжджі – модельні об'єкти сучасної біології.

Завдання для самостійної роботи. Ознайомитись із іншими видами роду Taphrina, хворобами, які вони викликають, симптомами цих хвороб. Результати занести у таблицю.

Література:

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 305 – 318.

________________________

Saccharomycetes ___________

_________________________

_________________________

_________________________

 

 

Рис.1. Клітини Saccharomyces.

1 – вегетативна клітина.

2 – клітина, що брунькується.

________________________

_________________________

Taphrinales _________________

_________________________

_________________________

 

Рис.2. Розріз через плід сливи, уражений Taphrina pruni.

1 – клітини сливи.

2 – аск з аскоспорами.

 

Види роду Taphrina – збудники небезпечних захворювань рослин

Назва виду	Назва хвороби	Назва рослини, яка уражується	Основні симптоми ураження
Taphrina pruni
Taphrina deformans
Taphrina carpini

Питання для самоконтролю.

2. За якими ознаками можна відрізнити справжню борошнисту росу від несправжньої?

3. Що таке ерготизм? Який гриб є причиною цього захворювання?

Питання на самостійну підготовку. Роль конідіальної стадії спороношення в життєвому циклі Microsphaera та Claviceps. Використання Claviceps purpurea в медицині. Заходи боротьби з борошнисторосяними грибами.

Завдання для самостійної роботи. Вивчити та замалювати життєвий цикл Claviceps purpurea.

Література:

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 319 – 330.

 

 

________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

 

Рис.1. Листок дуба, уражений борошнистою росою.

 

 

 

Рис. 2. Плодове тіло – клейстотецій. 1 – придатки, 2 – аски, 3 – аскоспори.

 

________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

 

 

Рис.1. Ріжки злаків. Уражений колос.

 

Рис.2. Склероцій, що проріс головчастими стромами.

 

Рис.3. Розріз через головчасту строму. 1 – строма, 2 – перитецій, 3 – аски.

 

ТЕМА 8. Відділ Аскомікотові гриби. Порядок Пецицальні гриби

Мета: На прикладі представників порядку Pezizales навчитись розрізняти відкриті плодові тіла аскомікотових грибів. Сформувати вміння за характерними ознаками розрізняти їстівні та отруйні гриби з порядку Pezizales.

Лабораторне обладнання: мікроскоп, покривні і предметні скельця, лезо або скальпель, препарувальні голки, серветки, піпетка з розширеним носиком, колба з водою, чашка Петрі з водою.

Об'єкти: плодові тіла Peziza, Morchella, Gyromitra, Helvella.

Хід заняття: На прикладі плодових тіл Peziza, Morchella, Gyromitra та Helvella ознайомитись з родовими ознаками цих об'єктів. Пояснити будову відкритих плодових тіл аскомікотових грибів. Пояснити функцію парафіз. Виконати завдання для індивідуальної роботи.

Завдання для індивідуальної роботи.

1. Розглянути та замалювати плодове тіло Peziza. Приготувати зріз через плодове тіло. На малому збільшенні мікроскопа розглянути та замалювати розріз через плодове тіло. Підписати гіменіальний шар, аски, аскоспори, парафізи.

2. Розглянути плодові тіла Morchella, Gyromitra, Helvella.

3. Записати систематичне положення Peziza (відділ, клас, порядок, рід).

Питання для самоконтролю

1. Які плодові тіла характерні для представників порядку Pezizales?

2. Які типи сумок характерні для представників порядку Pezizales?

3. Які Ви знаєте їстівні та отруйні гриби порядку Pezizales?

Питання на самостійну підготовку. Практичне значення представників порядку Pezizales. Екологічні групи пецицальних грибів.

Завдання для самостійної роботи.

Вивчити та замалювати життєвий цикл представника порядку Pezizales.

Література:

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 331 – 333.

 

 

________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

 

Рис.1. Плодове тіло – апотецій

 

Рис.2. Розріз через плодове тіло. 1 – гіменіальний шар, 2 – аски, 3 – аскоспори, 4 – парафізи.

 

ТЕМА 9. Відділ Базидіомікотові: афілофороїдні та агарикоїдні гіменоміцети

Мета: Сформувати вміння за характерними ознаками розрізняти представників афілофороїдних та агарикоїдних гіменоміцетів. На прикладі плодових тіл Boletus та Agaricus (або Amanita) навчитись розпізнавати типи гіменофорів та плодових тіл агарикоїдних грибів. Навчитись розпізнавати їстівні та отруйні агарикоїдні гриби. Ознайомитись із найбільш поширеними та практично важливими афілофороїдними та агарикоїдними гіменоміцетами.

Лабораторне обладнання: плакати та таблиці з зображенням плодових тіл агарикоїдних грибів, плодові тіла та/або муляжі плодових тіл шапинкових грибів.

Об'єкти: гербарні зразки плодових тіл Fomes та Ganoderma, плодові тіла шапинкових грибів.

Хід заняття: Пояснити характерні ознаки афілофороїдних та агарикоїдних гіменоміцетів. На прикладі Boletus та Agaricus пояснити типи будови плодових тіл агарикоїдних грибів. Відзначити характерні ознаки їстівних, отруйних та смертельно отруйних шапинкових грибів. Виконати завдання для індивідуальної роботи.

Завдання для індивідуальної роботи.

1. Розглянути та замалювати плодове тіло трутовика справжнього. Відмітити гіменофор, траму, річні шари. Записати систематичне положення об'єкта (відділ, клас, порядок, рід, вид).

2. Розглянути і замалювати плодове тіло Boletus. Відмітити шапинку, ніжку, трубчастий гіменофор.

3. Розглянути і замалювати плодове тіло Agaricus або Amanita. Відмітити шапинку, ніжку, пластинчастий гіменофор, часткове та загальне (у Amanita) покривала.

4. Записати систематичне положення розглянутих шапинкових грибів (відділ, клас, порядок, рід, вид).

Питання для самоконтролю

1. Основні ознаки відділу Basidiomycota?

2. Основні ознаки афілофороїдних гіменоміцетів?

3.Основні ознаки агарикоїдних гіменоміцетів?

4. Які смертельно отруйні шапинкові гриби Ви знаєте?

5. Назвіть стерильні елементи гіменію.

6. Об'єкти промислового грибівництва в Україні.

Питання на самостійну підготовку. Лікарські властивості базидіомікотових грибів. Токсини агарикоїдних гіменоміцетів.

Завдання для самостійної роботи. Користуючись літературою (основною та додатковою) заповнити таблицю їстівних та отруйних шапинкових грибів на стор. ** (20-30 представників). Назви отруйних грибів розташувати в порядку зменшення отруйності.

 

 

Література:

Вассер С.П. Съедобные и ядовитые грибы Карпат. – Ужгород: Карпаты, 1990. – с. 34 – 42.

Жизнь растений. Т.2. Грибы / под ред. М.В.Горленко. – М.: Просвещение, 1976. – с. 260 – 316.

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 339 – 397.

 

________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

 

 

 

 

 

Рис.1. Плодове тіло трутовика справжнього. 1 – Гіменофор, 2 – трама, 3 – річні кільця.

________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

 

Рис.2. Плодове тіло білого гриба. 1 – шапинка, 2 – ніжка, 3 – трубчастий гіменофр

 

________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

 

 

Рис.3. Плодове тіло мухомора. 1 – шапинка 2- ніжка, 3 – пластинчастий гіменофр, 4 – залишки загального покривала, 5 – залишки часткового покривала

Питання для самоконтролю

1. Особливості будови плодового тіла гастероміцетів?

2. Практичне значення гастероміцетів.

Питання на самостійну підготовку. Веселкові гриби, занесені до Червоної книги України.

Завдання для самостійної роботи. Вивчити та замалювати основні типи базидій.

Література:

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 397 – 406.

 

 

________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

 

 

Рис.1. Плодове тіло.

 

Рис.2. Розріз через плодове тіло.

 

Рис.3. Капіліцій. 1 – спори.

 

________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

 

 

 

Рис.1. Розріз через стадію яйця. 1 – екзоперидій, 2 – ендоперидій, 3 – глеба, 4 – рецептакул.

 

 

 

Рис.2. Зріле плодове тіло. 1 – екзоперидій, 2 – рецептакул, 3 – глеба.

 

ТЕМА 11. Відділ Базидіомікотові гриби: Класи: Устоміцети та Теліоміцети

Мета: На прикладі Ustilago, Tilletia, Puccinia та Phragmidium сформувати вміння розпізнавати сажкові та іржасті гриби та хвороби, які вони викликають. Навчитись розрізняти сажкові та іржасті гриби за типами телейтоспор.

Лабораторне обладнання: мікроскоп, покривні і предметні скельця, препарувальні голки, серветки, піпетка з розширеним носиком, колба з водою, чашка Петрі з водою, розчин КОН.

Об'єкти: гербарні зразки пшениці та кукурудзи з симптомами ураження сажковими та іржастими грибами, листки барбарису, уражені Puccinia graminis, листки шипшини, уражені Phragmidium. Постійні препарати Puccinia graminis (ецидії з ецидіоспорами, уредоспори, телейтоспори) та Phragmidium (телейтоспори).

Хід заняття: Пояснити характерні ознаки сажкових та іржастих грибів. Назвати хвороби, які викликають сажкові та іржасті гриби, назвати збудників цих хвороб. Виконати завдання для індивідуальної роботи.

Завдання для індивідуальної роботи.

1. Розглянути і замалювати кукурудзяний початок, уражений пухирчастою сажкою кукурудзи. Приготувати препарат, розглянути під мікроскопом і замалювати телейтоспори збудника пухирчастої сажки кукурудзи. Записати систематичне положення збудника (відділ, клас, порядок, рід, вид).

2. Розглянути і замалювати колосся пшениці, уражене твердою і летючою сажкою. Приготувати препарат, розглянути під мікроскопом і замалювати телейтоспори збудників твердої та летючої сажки пшениці (препарат спор твердої сажки готувати в розчині КОН). Порівняти морфологію телейтоспор цих збудників. Записати систематичне положення об'єктів (відділ, клас, порядок, рід, вид).

3. Розглянути симптоми іржі злаків на листках пшениці та барбарису. Замалювати лиски барбарису з ецидіями. Замалювати з постійного препарату розріз через листок барбарису з ецидіями, відмітити ецидії та ецидіоспори. Розглянути і замалювати з постійного препарату телейтоспори Puccinia graminis. Записати систематичне положення об'єкта (відділ, клас, порядок, рід, вид).

4. Розглянути листки шипшини, уражені іржою. Розглянути і замалювати з постійного препарату телейтоспори Phragmidium. Порівняти будову телейтоспор Phragmidium та Puccinia graminis. Записати систематичне положення об'єкта (відділ, клас, порядок, рід).

Питання для самоконтролю

1. Характерні ознаки іржастих грибів.

2. Характерні ознаки сажкових грибів.

3. Будова базидій сажкових грибів.

4. Будова базидій іржастих грибів.

4. Симптоми твердої сажки пшениці.

5. Симптоми летючої сажки пшениці.

6. Чим пояснюються відміни у морфології телейтоспор Ustilago tritici та Tilletia caries?

Питання на самостійну підготовку. Заходи боротьби із сажковими та іржастими грибами – збудниками небезпечних хвороб сільськогосподарських рослин.

Завдання для самостійної роботи. Вивчити та замалювати життєві цикли Puccinia graminis, Ustilago tritici, Tiletia caries, Ustilago maydis.

Література:

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 409 – 416.

________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

 

 

Рис.1. Летюча сажка кукурудзи. Уражений початок

 

Рис.2. Телейтоспори

 

Рис.3. Цикл розвитку U.maydis

________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

 

 

Рис.1. Тверда сажка пшениці. Уражений колос

 

 

Рис.2. Телейтоспори

 

 

Рис.3. Цикл розвитку T.caries

________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

 

 

Рис.1. Розріз через листок барбарису з ецидіями. 1 – Пікніди з пікноспорами. 2 – Ецидії з ецидіоспорами

 

 

Рис.2. Телейтоспори

 

 

Рис.3. Цикл розвитку P.graminis

 

ТЕМА 12. Відділ Синьо-зелені водорості

Мета: на прикладі конкретних представників сформувати вміння розпізнавати синьо-зелені водорості в природі та в лабораторних умовах, та визначати їх на рівні порядків. Ознайомитись із найбільш поширеними та важливими у практичному відношенні родами синьо-зелених водоростей.

Лабораторне обладнання: мікроскоп, покривні і предметні скельця, препарувальні голки, серветки, піпетка з розширеним носиком, колба з водою, чашка Петрі з водою, 1% розчин метиленового синього, 1% розчин туші, фільтрувальний папір, піпетки для барвників.

Об'єкти: живі чи фіксовані водорості родів Microcystis, Oscillatoria, Arthrospira, Nostoc, Anabaena, Gloeotrichia.

Хід заняття: пояснити ознаки відділу Cyanophyta, принципи розподілу на порядки. Ознайомитись з родовими ознаками об'єктів, які розглядаються на занятті. Виконати завдання для індивідуальної роботи.

Завдання для індивідуальної роботи.

1. Приготувати препарати синьо-зелених водоростей порядків Chroococcales, Oscillatoriales та Nostocales (обов'язковими об'єктами є роди Microcystis, Oscillatoria, Nostoc, Anabaena), роздивитись об'єкти, провести фарбування колоніального слизу.

2. Замалювати та підписати наступні структури:

- рід Microcystis: замалювати колонію на малому збільшенні, окрему клітину на великому збільшенні, підписати газові вакуолі, колоніальний слиз;

- рід Oscillatoria: замалювати фрагмент трихома і гормогоній, підписати ціанофіцинові гранули, вегетативні клітини;

- рід Arthrospira: роздивитись трихом, записати систематичне положення водорості, її практичне використання;

- рід Gloeotrichia: замалювати будову колонії (підписати колоніальний слиз та трихоми) та окремий трихом (підписати вегетативні клітини, гетероцисту, пробку, акінету, слизову піхву).

- рід Nostoc: замалювати зовнішній вигляд колонії і фрагмент колонії на великому збільшенні, відмітити вегетативні клітини, гетероцисти, трихоми, слиз;

- рід Anabaena: замалювати трихом, підписати вегетативні клітини, газові вакуолі, гетероцисту, пробку, акінету;

3. Вказати систематичне положення опрацьованих представників (відділ, клас, порядок, рід).

Питання для самоконтролю

1. Відміни прокаріот від евкаріот.

2. Систематичні ознаки синьо-зелених водоростей.

3. Які пігменти обумовлюють забарвлення синьо-зелених водоростей?

4. Як відбувається розмноження у одноклітинних та багатоклітинних синьо-зелених водоростей?

Питання на самостійну підготовку. Час виникнення синьо-зелених водоростей. Геологічна роль відділу у створенні кисневої атмосфери та підтриманні азотного балансу. "Цвітіння" води – причини виникнення та збудники. Токсини синьо-зелених водоростей. Синьо-зелені водорості як об'єкти фікотехнології.

Завдання для самостійної роботи. Скласти оригінальний ключ для визначення родів синьо-зелених водоростей, які були розглянуті на занятті.

Література:

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 52 – 64.

 

________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

 

 

 

Рис.1. Загальний вигляд колоніїї. 1 – колоніальний слиз

 

 

Рис.2. Будова клітини. 1 – газові вакуолі

 

 

 

________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

 

 

 

Рис.1. Фрагмент трихома. 1 – вегетативні клітини. 2 – ціанофіцинові гранули. 3 – некрида. 4 – каліптра.

 

________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

 

 

 

 

Рис.1. Будова колоніїї. 1 – колоніальний слиз, 2 – трихоми.

 

Рис.2. Будова трихома. 1 – гетероциста, 2 – акінета, 3 - вегетативні клітини, 4 – слизова піхва

 

________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

 

Рис.1. Зовнішній вигляд колонії.

 

 

 

Рис.2. Фрагмент колонії. 1 – вегетативні клітини, 2 – гетероциста, 3 – трихоми, 4 – колоніальний слиз

 

 

________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

 

 

 

Рис.1. Будова трихома. 1 – вегетативні клітини, 2 – газові вакуолі, 3 – гетероциста, 4 – пробка, 5 – акінета;

 

ТЕМА 13. Відділ Жовто-зелені водорості

Мета: на прикладі конкретних представників сформувати вміння за характерними ознаками розпізнавати представників відділу Xanthophyta. Ознайомитись із найбільш поширеними родами відділу.

Лабораторне обладнання: мікроскоп, покривні і предметні скельця, препарувальні голки, серветки, піпетка з розширеним носиком, колба з водою, чашка Петрі з водою, розчин Люголя, піпетки, фільтрувальний папір.

Об'єкти: таломи Tribonema (альгологічно чисті культури), фіксовані таломи Vaucheria.

Хід заняття: перевірка контрольного завдання по темі, ознайомитись з родовими ознаками досліджуваних об'єктів, виконання завдання для індивідуальної роботи.

Завдання для індивідуальної роботи:

1. Розглянути і замалювати представників відділу Xanthophyta із нитчастим (Tribonema) та сифональним (Vaucheria) типами морфологічної стуктури тіла та підписати необхідні структури: хлоропласти, Н-подібні закінчення ниток (для Tribonema); сифональний талом, ризоїди, антеридій, оогоній (для Vaucheria).

2. Записати систематичне положення кожного об'єкта (відділ, клас, порядок, рід).

Питання для самоконтролю

1.Систематичні ознаки відділу Жовто-зелені водорості.

2.Розмноження та поширення жовто-зелених водоростей.

Питання на самостійну підготовку. Принципи поділу класу Xanthophyceae на порядки. Морфологія і систематичне положення родів Botrydiopsis, Botrydium, Heterococcus.

Завдання для самостійної роботи. Скласти таблицю типів морфологічної структури тіла евкаріотичних водоростей.

Література:

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 87 – 95.

________________________

_________________________

_________________________

Vaucheria ________________

 

 

Рис.1. Будова талому. 1 – оогоній, 2 – антеридій.

 

________________________

_________________________

_________________________

Tribonema ________________

 

 

 

 

Рис.1. Будова талому. 1 – Хлоропласти. 2 – Н- подібні закінчення.

 

Завдання для індивідуальної роботи

1. Розглянути і замалювати зовнішній вигляд талому Fucus. Підписати підошву, центральне ребро, повітряні міхури, рецептакули, скафідії.

2. Розглянути та замалювати зріз через жіночий скафідій. Підписати коровий шар, оогонії, яйцеклітини, парафізи.

 

 

3. Розглянути (використовуючи бінокулярну лупу) і замалювати з гербарних аркушів зовнішній вигляд таломів представників родів Laminaria, Padina, Sargassum, Cystoseira.

4. Записати систематичне положення кожного об'єкта (відділ, клас, порядок, рід).

Питання для самоконтролю

1.Систематичні ознаки відділу Бурі водорості.

2.Принципи розподілу на порядки.

Питання на самостійну підготовку. Життєві цикли бурих водоростей. Практичне значення представників Phaeophyta.

Завдання для самостійної роботи. Скласти схему життєвого циклу Fucus та Laminaria.

Література:

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 95 – 105.

 

 

________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

 

 

Рис.1. Будова талому. 1 – підошва, 2 – центральне ребро, 3 – повітряні міхури, 4 – рецептакули, 5 – скафідії.

 

 

 

Рис.2. Розріз через жіночий скафідій. 1 – коровий шар, 2 – оогонії, 3 – яйцеклітини, 4 – парафізи.

 

 

________________________

_________________________

_________________________

Laminaria ________________

 

 

 

 

Рис.1. Загальний вигляд спорофіту.

 

 

Питання для самоконтролю

1. Систематичні ознаки, розмноження і поширення діатомових водоростей.

2. Принципи поділу відділу на класи і порядки.

3. Структура панцира діатомових водоростей.

Питання на самостійну підготовку. Практичне значення діатомових водоростей.

Література:

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 105 – 121.

Топачевский А.В.,Масюк Н.П. Пресноводные водоросли Украинской ССР. - К.: Вища школа, 1984. – с. 276 – 305.

 

________________________

_________________________

_________________________

Melosira __________________

 

 

 

Рис.1. Будова колонії. Вигляд з пояска. 1 – гіпотека, 2 – епітека.

 

Рис.2. Вигляд панцира зі стулки.

________________________

_________________________

_________________________

Pinnularia __________________

 

 

Рис.1. Вигляд зі стулки. 1 – ребра, 2 – щілиноподібний шов, 3 – центральний вузлик, 4 – полярний вузлик.

 

 

 

 

Рис.2. Вигляд з пояска. 1 -епітека, 2 – гіпотека, 3 – поясок.

Завдання для індивідуальної роботи.

1. Розглянути і замалювати з гербарних аркушів зовнішній вигляд представників широко розповсюджених родів червоних водоростей (обов'язкові об'єкти – Corallina і Ahnfeltia, додатковий – Phyllophora).

2. Приготувати препарат, розглянути і замалювати будову талому Ceramium. Відмітити опорні нитки та корові клітини.

3. Записати систематичне положення кожного об'єкта.

Питання для самоконтролю

1.Систематичні ознаки відділу Червоні водорості.

2.Принципи поділу відділу на класи та порядки.

Питання на самостійну підготовку. Життєві цикли червоних водоростей. Способи утворення карпоспор. Практичне значення представників Rhodophyta.

Завдання для самостійної роботи. Практичне значення представників Rhodophyta.

 

Література:

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 149 – 167.

 

 

________________________

_________________________

_________________________

Corallina ______________

 

 

 

Рис. 1. Будова талому. 1 – Вапнякові сегменти-членики.

 

________________________

_________________________

_________________________

Ahnfeltia ______________

 

 

Рис.1. Будова талому.

 

 

________________________

_________________________

_________________________

Ceramium ______________

 

 

 

Рис.1. Будова талому. 1 – Опірні нитки, 2 – корові клітини.

 

ТЕМА 17. Відділ Зелені водорості: клас Хлорофіцієві (Вольвокальні та Сценедесмальні)

Мета: сформувати вміння розпізнавати представників порядків Volvocales, та Scenedesmales, ознайомитись з найбільш поширеними родами з цих порядків. Навчитись розпізнавати водорості мона