Їстівні та отруйні шапинкові гриби

 

Їстівні	Отруйні
Латинська назва	Українська назва	Категорія харчової цінності	Латинська назва	Українська назва	Тип токсина	Основні симптоми отруєння

 

 

ТЕМА 10. Відділ Базидіомікотові гриби: гастероміцети - дощовикові та веселкові

 

Мета: На прикладі дощовикових та веселкових грибів сформувати вміння за характерними ознаками розрізняти ангіокарпні плодові тіла базидіомікотових грибів. Ознайомитись із найбільш поширеними в природі представниками дощовикових та веселкових грибів.

Лабораторне обладнання: мікроскоп, покривні і предметні скельця, препарувальні голки, серветки, піпетка з розширеним носиком, колба з водою, чашка Петрі з водою, розчин КОН.

Об'єкти: плодові тіла Lycoperdon, Bovista, Calvatia, Geastrum, Scleroderma. Плодові тіла Phallus impudicus, зафіксовані на різних стадіях розвитку.

Хід заняття: На прикладі плодових тіл Lycoperdon та Phallus ознайомитись з характерними ознаками ангіокарпних плодових тіл базидіомікотових грибів. Розглянути типи перидію дошовикових та веселкових грибів. Назвати функції глеби і трами. Виконати завдання для індивідуальної роботи.

Завдання для індивідуальної роботи.

1. Розглянути та замалювати загальний вигляд плодового тіла Lycoperdon та розріз через плодове тіло. Підписати перидій, глебу, траму. Використовуючи КОН приготувати препарат, розглянути під мікроскопом та замалювати будову капіліцію.

2 Розглянути плодові тіла Bovista та Calvatia, відмітити подібні та відмінні риси будови плодових тіл дощовика, порхавки, головача (Lycoperdon, Bovista, Calvatia).

3. Замалювати плодове тіло веселки звичайної в зрілому стані та на стадії яйця (в розрізі). Підписати перидій, рецептакул, глебу.

4. Записати систематичне положення розглянутих гастероміцетів – відділ, клас, порядок, родову, видову назви (останню – тільки для веселки звичайної).

Питання для самоконтролю

1. Особливості будови плодового тіла гастероміцетів?

2. Практичне значення гастероміцетів.

Питання на самостійну підготовку. Веселкові гриби, занесені до Червоної книги України.

Завдання для самостійної роботи. Вивчити та замалювати основні типи базидій.

Література:

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 397 – 406.

 

 

________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

 

 

Рис.1. Плодове тіло.

 

Рис.2. Розріз через плодове тіло.

 

Рис.3. Капіліцій. 1 – спори.

 

________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

 

 

 

Рис.1. Розріз через стадію яйця. 1 – екзоперидій, 2 – ендоперидій, 3 – глеба, 4 – рецептакул.

 

 

 

Рис.2. Зріле плодове тіло. 1 – екзоперидій, 2 – рецептакул, 3 – глеба.

 

ТЕМА 11. Відділ Базидіомікотові гриби: Класи: Устоміцети та Теліоміцети

Мета: На прикладі Ustilago, Tilletia, Puccinia та Phragmidium сформувати вміння розпізнавати сажкові та іржасті гриби та хвороби, які вони викликають. Навчитись розрізняти сажкові та іржасті гриби за типами телейтоспор.

Лабораторне обладнання: мікроскоп, покривні і предметні скельця, препарувальні голки, серветки, піпетка з розширеним носиком, колба з водою, чашка Петрі з водою, розчин КОН.

Об'єкти: гербарні зразки пшениці та кукурудзи з симптомами ураження сажковими та іржастими грибами, листки барбарису, уражені Puccinia graminis, листки шипшини, уражені Phragmidium. Постійні препарати Puccinia graminis (ецидії з ецидіоспорами, уредоспори, телейтоспори) та Phragmidium (телейтоспори).

Хід заняття: Пояснити характерні ознаки сажкових та іржастих грибів. Назвати хвороби, які викликають сажкові та іржасті гриби, назвати збудників цих хвороб. Виконати завдання для індивідуальної роботи.

Завдання для індивідуальної роботи.

1. Розглянути і замалювати кукурудзяний початок, уражений пухирчастою сажкою кукурудзи. Приготувати препарат, розглянути під мікроскопом і замалювати телейтоспори збудника пухирчастої сажки кукурудзи. Записати систематичне положення збудника (відділ, клас, порядок, рід, вид).

2. Розглянути і замалювати колосся пшениці, уражене твердою і летючою сажкою. Приготувати препарат, розглянути під мікроскопом і замалювати телейтоспори збудників твердої та летючої сажки пшениці (препарат спор твердої сажки готувати в розчині КОН). Порівняти морфологію телейтоспор цих збудників. Записати систематичне положення об'єктів (відділ, клас, порядок, рід, вид).

3. Розглянути симптоми іржі злаків на листках пшениці та барбарису. Замалювати лиски барбарису з ецидіями. Замалювати з постійного препарату розріз через листок барбарису з ецидіями, відмітити ецидії та ецидіоспори. Розглянути і замалювати з постійного препарату телейтоспори Puccinia graminis. Записати систематичне положення об'єкта (відділ, клас, порядок, рід, вид).

4. Розглянути листки шипшини, уражені іржою. Розглянути і замалювати з постійного препарату телейтоспори Phragmidium. Порівняти будову телейтоспор Phragmidium та Puccinia graminis. Записати систематичне положення об'єкта (відділ, клас, порядок, рід).

Питання для самоконтролю

1. Характерні ознаки іржастих грибів.

2. Характерні ознаки сажкових грибів.

3. Будова базидій сажкових грибів.

4. Будова базидій іржастих грибів.

4. Симптоми твердої сажки пшениці.

5. Симптоми летючої сажки пшениці.

6. Чим пояснюються відміни у морфології телейтоспор Ustilago tritici та Tilletia caries?

Питання на самостійну підготовку. Заходи боротьби із сажковими та іржастими грибами – збудниками небезпечних хвороб сільськогосподарських рослин.

Завдання для самостійної роботи. Вивчити та замалювати життєві цикли Puccinia graminis, Ustilago tritici, Tiletia caries, Ustilago maydis.

Література:

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 409 – 416.

________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

 

 

Рис.1. Летюча сажка кукурудзи. Уражений початок

 

Рис.2. Телейтоспори

 

Рис.3. Цикл розвитку U.maydis

________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

 

 

Рис.1. Тверда сажка пшениці. Уражений колос

 

 

Рис.2. Телейтоспори

 

 

Рис.3. Цикл розвитку T.caries

________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

 

 

Рис.1. Розріз через листок барбарису з ецидіями. 1 – Пікніди з пікноспорами. 2 – Ецидії з ецидіоспорами

 

 

Рис.2. Телейтоспори

 

 

Рис.3. Цикл розвитку P.graminis

 

ТЕМА 12. Відділ Синьо-зелені водорості

Мета: на прикладі конкретних представників сформувати вміння розпізнавати синьо-зелені водорості в природі та в лабораторних умовах, та визначати їх на рівні порядків. Ознайомитись із найбільш поширеними та важливими у практичному відношенні родами синьо-зелених водоростей.

Лабораторне обладнання: мікроскоп, покривні і предметні скельця, препарувальні голки, серветки, піпетка з розширеним носиком, колба з водою, чашка Петрі з водою, 1% розчин метиленового синього, 1% розчин туші, фільтрувальний папір, піпетки для барвників.

Об'єкти: живі чи фіксовані водорості родів Microcystis, Oscillatoria, Arthrospira, Nostoc, Anabaena, Gloeotrichia.

Хід заняття: пояснити ознаки відділу Cyanophyta, принципи розподілу на порядки. Ознайомитись з родовими ознаками об'єктів, які розглядаються на занятті. Виконати завдання для індивідуальної роботи.

Завдання для індивідуальної роботи.

1. Приготувати препарати синьо-зелених водоростей порядків Chroococcales, Oscillatoriales та Nostocales (обов'язковими об'єктами є роди Microcystis, Oscillatoria, Nostoc, Anabaena), роздивитись об'єкти, провести фарбування колоніального слизу.

2. Замалювати та підписати наступні структури:

- рід Microcystis: замалювати колонію на малому збільшенні, окрему клітину на великому збільшенні, підписати газові вакуолі, колоніальний слиз;

- рід Oscillatoria: замалювати фрагмент трихома і гормогоній, підписати ціанофіцинові гранули, вегетативні клітини;

- рід Arthrospira: роздивитись трихом, записати систематичне положення водорості, її практичне використання;

- рід Gloeotrichia: замалювати будову колонії (підписати колоніальний слиз та трихоми) та окремий трихом (підписати вегетативні клітини, гетероцисту, пробку, акінету, слизову піхву).

- рід Nostoc: замалювати зовнішній вигляд колонії і фрагмент колонії на великому збільшенні, відмітити вегетативні клітини, гетероцисти, трихоми, слиз;

- рід Anabaena: замалювати трихом, підписати вегетативні клітини, газові вакуолі, гетероцисту, пробку, акінету;

3. Вказати систематичне положення опрацьованих представників (відділ, клас, порядок, рід).

Питання для самоконтролю

1. Відміни прокаріот від евкаріот.

2. Систематичні ознаки синьо-зелених водоростей.

3. Які пігменти обумовлюють забарвлення синьо-зелених водоростей?

4. Як відбувається розмноження у одноклітинних та багатоклітинних синьо-зелених водоростей?

Питання на самостійну підготовку. Час виникнення синьо-зелених водоростей. Геологічна роль відділу у створенні кисневої атмосфери та підтриманні азотного балансу. "Цвітіння" води – причини виникнення та збудники. Токсини синьо-зелених водоростей. Синьо-зелені водорості як об'єкти фікотехнології.

Завдання для самостійної роботи. Скласти оригінальний ключ для визначення родів синьо-зелених водоростей, які були розглянуті на занятті.

Література:

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 52 – 64.

 

________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

 

 

 

Рис.1. Загальний вигляд колоніїї. 1 – колоніальний слиз

 

 

Рис.2. Будова клітини. 1 – газові вакуолі

 

 

 

________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

 

 

 

Рис.1. Фрагмент трихома. 1 – вегетативні клітини. 2 – ціанофіцинові гранули. 3 – некрида. 4 – каліптра.

 

________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

 

 

 

 

Рис.1. Будова колоніїї. 1 – колоніальний слиз, 2 – трихоми.

 

Рис.2. Будова трихома. 1 – гетероциста, 2 – акінета, 3 - вегетативні клітини, 4 – слизова піхва

 

________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

 

Рис.1. Зовнішній вигляд колонії.

 

 

 

Рис.2. Фрагмент колонії. 1 – вегетативні клітини, 2 – гетероциста, 3 – трихоми, 4 – колоніальний слиз

 

 

________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

 

 

 

Рис.1. Будова трихома. 1 – вегетативні клітини, 2 – газові вакуолі, 3 – гетероциста, 4 – пробка, 5 – акінета;

 

ТЕМА 13. Відділ Жовто-зелені водорості

Мета: на прикладі конкретних представників сформувати вміння за характерними ознаками розпізнавати представників відділу Xanthophyta. Ознайомитись із найбільш поширеними родами відділу.

Лабораторне обладнання: мікроскоп, покривні і предметні скельця, препарувальні голки, серветки, піпетка з розширеним носиком, колба з водою, чашка Петрі з водою, розчин Люголя, піпетки, фільтрувальний папір.

Об'єкти: таломи Tribonema (альгологічно чисті культури), фіксовані таломи Vaucheria.

Хід заняття: перевірка контрольного завдання по темі, ознайомитись з родовими ознаками досліджуваних об'єктів, виконання завдання для індивідуальної роботи.

Завдання для індивідуальної роботи:

1. Розглянути і замалювати представників відділу Xanthophyta із нитчастим (Tribonema) та сифональним (Vaucheria) типами морфологічної стуктури тіла та підписати необхідні структури: хлоропласти, Н-подібні закінчення ниток (для Tribonema); сифональний талом, ризоїди, антеридій, оогоній (для Vaucheria).

2. Записати систематичне положення кожного об'єкта (відділ, клас, порядок, рід).

Питання для самоконтролю

1.Систематичні ознаки відділу Жовто-зелені водорості.

2.Розмноження та поширення жовто-зелених водоростей.

Питання на самостійну підготовку. Принципи поділу класу Xanthophyceae на порядки. Морфологія і систематичне положення родів Botrydiopsis, Botrydium, Heterococcus.

Завдання для самостійної роботи. Скласти таблицю типів морфологічної структури тіла евкаріотичних водоростей.

Література:

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 87 – 95.

________________________

_________________________

_________________________

Vaucheria ________________

 

 

Рис.1. Будова талому. 1 – оогоній, 2 – антеридій.

 

________________________

_________________________

_________________________

Tribonema ________________

 

 

 

 

Рис.1. Будова талому. 1 – Хлоропласти. 2 – Н- подібні закінчення.