Основні поняття і терміни управління з оцінкою ризиків

Останні 2-3 десятиліття поняття екологічного ризику широко використовують у описі взаємодії між небезпечними екологічними впливами і об'єктами довкілля.

Можливість кількісного аналізу програм, тож заходів щодо забезпечення екологічну безпеку серйозним аргументом, які сприяють дедалі ширшому застосуванню концепції екологічного ризику у діяльності різних організацій, зокрема страхових компаній. Розглянемо ряд основних понять і визначень, які стосуються оцінки якості та управлінню екологічними ризиками:

Оцінка екологічного ризику - цей науковий дослідження, у якому факти і що науковий прогноз йдуть на оцінки потенційно шкідливого на довкілля різних забруднюючих речовин та інших агентів. [3]

довкілля - сукупність компонентів природного довкілля, природних іприродно-антропогенних об'єктів і антропогенних об'єктів, і навіть їх взаємодій; зовнішня середовище, у якій функціонуєприродопользователь;

природне середовище, природа - сукупність компонентів природного довкілля, природних іприродно-антропогенних об'єктів;

компоненти природного довкілля - земля, надра, грунту, поверхневі і підземні води, атмосферне повітря, рослинний, тваринний світ образу і інші організми, і навіть озоновий шар атмосфери й навколоземний космічний простір, щоб забезпечити разом сприятливі умови в існуванні життя Землі;

природна екологічна система - об'єктивно існуюча частина природного довкілля, маєпространственно-территориальние межі і у якій живі (рослини, тварини інші організми) і неживі її елементи взаємодіють як єдине функціональне ціле і пов'язані між собою обміном речовиною і енергією;

сприятлива довкілля - довкілля, якість якої забезпечує стійке функціонування природних екологічних систем, природних іприродно-антропогенних об'єктів;

несприятливий вплив на довкілля - вплив господарської та іншої, наслідки якої призводять до негативним змін якості довкілля;

природні ресурси - компоненти природного довкілля, природні об'єкти і природно-антропогенні об'єкти, які або можна використовувати під час здійснення господарської та іншої як джерело енергії, продуктів виробництва та предметів споживання і мають споживчу цінність;

забрудненню довкілля - вступ у довкілля речовини і (чи) енергії, властивості, місце розташування чи кількість яких негативно впливають на довкілля;

нормативи у сфері охорони навколишнього середовища (далі також - природоохоронні нормативи) - встановлені нормативи якості довкілля та нормативи припустимого на неї, за дотримання яких забезпечується стійке функціонування природних екологічних систем й тепло зберігається біологічне розмаїтість;

нормативи якості довкілля - нормативи, що у відповідність до фізичними, хімічними, біологічними й іншими показниками з оцінки стану довкілля за дотримання яких забезпечується сприятлива довкілля;

нормативи припустимого на довкілля - нормативи, що у відповідність до показниками впливу господарської та іншої на навколишнє середовище і у яких дотримуються нормативи якості довкілля;

нормативи припустимою антропогенного навантаження на довкілля - нормативи, що у відповідність до величиною припустимого сукупного впливу всіх джерел на навколишнє середовище і (чи) окремі компоненти природного довкілля не більше конкретних територій і (чи) акваторій за дотримання яких забезпечується стійке функціонування природних екологічних систем й тепло зберігається біологічне розмаїтість;

нормативи допустимих викидів і скидів хімічних речовин, зокрема радіоактивних, інших речовин і мікроорганізмів (далі також - нормативи допустимих викидів і скидів речовин і мікроорганізмів) - нормативи, встановлені для від суб'єктів господарської й інший діяльність у відповідність до показниками маси хімічних речовин, зокрема радіоактивних, інших речовин і мікроорганізмів, допустимих до вступу в довкілля від стаціонарних, пересувних та інших джерел у встановленому режимі з урахуванням технологічних нормативів, за дотримання яких забезпечуються нормативи якості довкілля;

нормативи гранично допустимі концентрації хімічних речовин, зокрема радіоактивних, інших речовин і мікроорганізмів (далі також - нормативи гранично допустимі концентрації) - нормативи, що у відповідність до показниками гранично припустимого змісту хімічних речовин, зокрема радіоактивних, інших речовин і мікроорганізмів у довкіллі і недотримання яких можуть призвести до забруднення довкілля, деградації природних екологічних систем;

Екологічний вплив на довкілля - будь-яке негативне чи позитивне зміна у довкіллі, в цілому або частково що є результатом діяльності організації -природопользователя, її продукції або послуг.

Екологічні аспекти - елементи видів діяльності організації, її продукції або послуг, у яких може виникнути екологічне вплив;

Екологічні чинники - кількісні чи якісні оцінки екологічних впливів, які характеризуються просторовим і тимчасовим масштабом, шкідливістю, токсичністю речовин, жорсткістю фізичних впливів,

Екологічна небезпека - потенційна загроза будь-якого ефекту несприятливого екологічного впливу;

Надмірна екологічна небезпека - екологічна небезпека з такою рівнем екологічних чинників, у якому порушується відповідність довкілля об'єктів живої природи їх уродженим і придбаним властивостями;

Екологічна шкода - шкоди навколишньому середовищі від несприятливого впливу, виражений в натуральних показниках;

Економічні збитки - вартісне вираз екологічних збитків;

Ціна екологічного ризику - сукупний ефект екологічного та економічного збитків, довкілля, якого можуть призвести екологічний ризик;

Управління екологічним ризиком - процедура аналізу ризику, у яких з урахуванням обліку оцінки екологічного ризику приймають рішення про прийнятність ставки і мінімізації ціни екологічного ризику. [4]

Управління екологічним ризиком є процедурою прийняття рішень, у якій враховується оцінка екологічного ризику, і навіть технологічні й економічні можливостей його попередження. Обмін інформацією щодо ризик також входить у той процес. Схема управління ризиком

Для аналізу ризику, встановлення його розумних меж у зв'язку з вимогами безпеки прийняття управляючих рішень необхідні:

наявність інформаційної системи, що дозволяє оперативно контролювати існуючі джерела небезпеки, і стан об'єктів можливого поразки, частковості, статистичний матеріал щодо екологічної епідеміології

інформацію про гаданих напрямах господарську діяльність, проектах і технічних рішеннях, що потенційно можуть проводити рівень екологічну безпеку, і навіть програми для імовірною оцінки що з ними ризику

експертиза безпеки і зіставлення альтернативних проектів і технологій, що є джерелами ризику

розробка техніко-економічній стратегії збільшення безпеки й визначення оптимальної структури витрат управління величиною ризику і його зниження до рівня із соціальної, економічної й екологічної точок зору

складаннярискологических прогнозів і аналітичне визначення рівня ризику, у якому припиняється зростання кількості екологічних поразок

формування організаційних структур, експертних систем і тих нормативних документів, виділені на виконання зазначених функцій і складні процедури прийняття рішень.

вплив громадські думки і пропаганда наукових даних про рівнях екологічного ризику з єдиною метою орієнтації на об'єктивні, а чи не емоційні чи популістські оцінки ризику бракує.

Відповідно до принципом зменшуваних ризиків важливим засобом управління процедура заміщення ризиків. Відповідно до неї ризик, внесений нової технікою, соціально прийнятний, коли його використання дає менший внесок у сумарний ризик, якому піддаються люди, проти використанням інший, альтернативної техніки, вирішальної те саме господарську завдання. Ця концепція міцно пов'язана з проблемою екологічної адекватності якості виробництва.

Поняття ризику поєднує у собі, принаймні, дві ймовірності: ймовірність реалізації несприятливого впливу і можливість поразки, втрат, заподіяних цим впливом об'єктах довкілля та населенню. Ризик означає можливість появи конкретного ефекту протягом визначеного часу, чи за певних умов. У цьому ризик відрізняється як від можливості впливу, і від можливості заподіяного. Ризик то, можливо близький нанівець, як і раніше, що ймовірність реалізації несприятливого події (постійно діючі негативні чинники) чи можливість ураження (надзвичайно рідкісні явища руйнівною сили) близькі до одиниці. У випадку величина ризику змінюється не більше від нуля до одиниці.

Ризик - це кількісна чи якісна оцінка небезпеки; відповідно, екологічний ризик - це кількісна чи якісна оцінка екологічної небезпеки несприятливих впливів на довкілля.

 

Укладання

Під безпекою Російської Федерації розуміється якісне стан й держави, у якому забезпечується захист кожної людини, жителів території РФ, його правий і цивільних свобод, і навіть надійність існування й стійкість розвитку Росії, захист її основних цінностей, потребує матеріальних та духовних джерел життєдіяльності, конституційного ладу синапси і державного суверенітету, незалежності і територіальній цілісності від внутрішніх та зовнішніх ворогів.

Це типове нашій країні визначення безпеки точніше - державної безпеки. Вона може бути зведено до короткої формулі: "стан захищеності від небезпеки".

Безпека складної системи визначається як суб'єктами захисту чи чинниками зовнішньої захищеності, скільки внутрішніми властивостями - сталістю, надійністю, здатність доавторегуляции. У найбільшою мірою це стосується саме до екологічну безпеку. Людина, суспільство, держава може бути гарантами власної екологічну безпеку до того часу, поки продовжують порушувати стійкість ібиотическую регуляцію довкілля.

Забруднення природного довкілля газоподібними, рідкими і твердими речовинами і відходами виробництва, що викликає деградацію довкілля інаносящее збитки здоров'ю населення, залишається найгострішою екологічної проблемою, має пріоритетне соціальне і економічне значення.

Для об'єктивної кількісної оцінки, порівняння, аналізу, управління впливом забруднювачів різної та різноманітної природи за останні десятиліття і у Росії активно розвивається методологія ризиків. Ризик впливу забруднювача тієї чи іншої виду окреслюється можливість появи в людини або його потомства будь-якого шкідливого ефекту після цього впливу. Методологія аналізу ризиків дозволяє побудувати "шкалу", із якої, робити оцінки й порівняння на навколишнє середовище і здоров'я несприятливих чинників. Методологія оцінки й порівняння ризиків час непросто інструмент наукових досліджень, а й офіційно визнаний Міністерством охорони здоров'я метод аналізу. У сфері практичного аналізу ризиків пов'язаних з впливом хімічних шкідливі речовини роботи тільки починаються.