Принципи, категорії і закони економічної науки.

1. Принцип пізнаваності світу ( проголошує пізнаваність будь-яких економічних явищ і процесів). 2 .Принцип розвитку (д аний принцип вимагає діалектичного підходу до економічних явищ, тобто розгляд їх як таких, що розвиваються у просторі і часі). 3. Принцип практичної здійснимості («Усе, що теоретично можливо і не заборонено законами природи і суспільства, то практично здійснимо»). 4.Принцип детермінізму (за кожним наслідком приховується своя причина і що усі процеси у світі так чи інакше пов’язані між собою). 5. Принцип простот и (принцип «економії мислення») (пропонує шукати у відношенні усякого господарського факту найбільш просте пояснення із усіх існуючих варіантів). Категорії, як правило, оформлюються в поняття – наукові терміни, наприклад, товар, гроші, ціна, власність, інфляція тощо. Економічні категорії відображають економічну діяльність людей та виробничі (економічні) відносини. Ек закони відбивають найсуттєвіші, стійкі, такі що постійно повторюються, причинно-наслідкові взаємозалежності і взаємозвязки ек. процесів і явищ. 1) всезагальні – діють протягом історії людства. 2)особливі – діють протягом декількох ек систем. 3) специфічні – діють в межах однієї-ї ек системи 4) стадійні – в межах перехідної економіки.

 

Методи економічного аналізу та їх класифікація

Наукові методи економічного дослідження можна розділити на усезагальні, загальні й особливі.

Усезагальні методи економічної науки — це її філософські методи, тобто принципи й закони філософії, які можуть бути опосередковано застосовані економічною наукою в приватних економічних дослідженнях. Загальні методи економічної науки — це ті економічні методи, які застосовувані на всіх рівнях економічного дослідження, але при цьому не є філософськими методами. Інакше кажучи, це методи, які використовуються крім економіки й в інших науках, Третю групу наукових методів становлять особливі методи економічної науки — методи, використовувані винятково в рамках економічної науки й ніде більше непридатні.

 

Критерії і показники розвитку економіки та їх інтернаціональний характер.

Показники розвитку варто розглянути у співвідношенні з такими категоріями, як прогрес та модернізація. Найбільш розповсюджене тлумачення прогресу полягає у визначенні його як типу чи напряму розвитку, для якого характерним є перехід до більш досконалого стану об’єкта. Це знаходить свій прояв у більш високому рівні організації об'єктів, розширенні їх адаптаційних можливостей до навколишнього середовища, зростанні еволюційних потенцій тощо. Необхідно виділити об’єктивні критерії економічного і соціального прогресу: в одному випадку за критерій прогресу визнається становлення соціально-економічних форм, що забезпечують функціонування суспільства як цілісної системи.. Близькою за значенням до економічного розвитку є модернізація, як сукупність взаємопов’язаних процесів нагромадження капіталу (мобілізації ресурсів), розвитку виробництва та підвищення продуктивності праці тощо. Часто модернізація асоціюється із змінами, що відбуваються в економічній, техніко-технологічній, політичній, суспільно-культурній сферах суспільства.

 

Економічні потреби.

Потреба - це природний потяг людини до визначених умов життя, відсутність яких викликає хибне відчуття і викликає прагнення змінити такий стан речей. Це – внутрішній імпульс до активності ек субєкта. Класифікація за обєктами: біологічні(Їжа одяг житло), соціальні (спілкування, визнання), духовні(творчість). Класифікація за субєктами: 1)індивідуальні, колективні, суспільні;2)домогосподарств, підприємств, держави. 3) Соц.-ек. класів та соц.-ек. груп.За характером виникнення: первинні і вторинні. За нагальністю задоволення: першочергові і другорядні.Потреби - умова і продукт розвитку суспільства. Характер, структура і способи задоволення потреб залежать від рівня розвитку продуктивних сил, змісту виробничих відносин, надбудови, природних умов, національних традицій і т.д. Проте вирішальний вплив на динаміку потреб має виробництво.

 

Ієрархія потреб.

Ієрархія потреб, за американським соціологом А.Маслоу:

Різні потреби перебувають у певному взаємозв'язку одні з одними і ґрунтуються одні на одних. Та з незадоволених потреб, що стоїть найнижче, є найважливішою. Коли її задовольняють, найважливішою стає та, що перебуває сходинкою вище. Таким чином, Маслоу розділив потреби на нижчі і вищі. До першої групи належать потреби фізіологічні, без задоволення яких неможливе саме життя людини. Як у всіх живих істот, так і в людини, вони обумовлені обміном речовин - необхідною передумовою існування кожного організму. Потім індивід потребує безпеки для себе, своєї сім'ї. До вищих потреб відноситься прагнення належати до певного кола людей, відчувати їхню підтримку. Задоволення цієї потреби викликає прагнення завоювати визнання, повагу, підняти свій престиж в очах навколишніх. Найвища потреба - прагнення самореалізуватися.

 

Економічні інтереси

Економічні інтереси являють собою об'єктивні, обумовлені відносинами власності спонукальні мотиви, стимули трудової діяльності, спрямовані на задоволення потреб кожного члена і суспільства в цілому. Економічні інтереси виступають формою прояву і реалізації економічних потреб

В ринковій економіці важливо відрізняти економічні інтереси трьох основних суб'єктів:

- економічні інтереси домашніх господарств спрямовані на максимізацію корисності благ з урахуванням існуючих цін та доходів;

- економічні інтереси підприємців спрямовані на максимізацію прибутку, зниження витрат і підвищення конкурентоспроможності продукції;

- економічні інтереси держави спрямовані на реалізацію потреб суспільства в цілому.

У системі інтересів відокремлюють ключові (головні) і другорядні. Носіями інтересів є індивіди, групи, класи, соціальні прошарки, суб'єкти господарювання і т.д.

 

Взаємозвязок потреб та інтересів

Свої економічні потреби людина реалізує у виробництві, вступаючи у певні економічні відносини. Конкретна потреба людини в чомусь у її свідомості перетворюється в інтерес, бажання, прагнення діяти. Інтерес здебільшого має вибірковий характер і виявляється у стійкому зосередженні уваги на певному об'єкті. Як і потреби, інтереси людей численні й різноманітні. Утворюється логічний ланцюжок: потреба--інтерес--мотив--дія--результат (задоволення потреби). Для економіки є дуже важливим зв'язок між економічними потребами, економічними інтересами і трудовою або підприємницькою поведінкою людини, між мотивацією і ставленням людей до економічної діяльності.Економічні інтереси - це усвідомлені потреби (умови) Соціальним суб'єктом вираження економічного інтересу є індивід, сім'я, колектив (група), люди, які проживають у певному регіоні, верства, суспільство, а кінцевим об'єктом - результат (продукт, послуга, інформація)

 

Мотиви та стимули

". Тісний взаємозв'язок мотивів і потреб пояснюється передовсім схожістю сутностей. Потреби людини - це нестача чогось, мотиви - це спонукання людини до чогось. Мотиви з'являються майже одночасно з виникненням потреб і проходять певні стадії, аналогічні стадіям формування потреб. Отже, правомірним є твердження, що мотив - це те, що породжує певні дії людини. Мотив не тільки спонукає людину до дії, а й визначає, що треба зробити і як саме здійснюватиметься ця дія. Термін "стимул") означає спонукання до дії, спонукальну причину. Виходячи з етимології терміна, маємо всі підстави припускати, що в основі цих спонукальних дій лежать зовнішні чинники (матеріальні, моральні тощо). Отже, під стимулом розуміємо зовнішні спонукання, які мають цільову спрямованість. Мотив - це також спонукання до дії, але в основі його може бути як стимул, так і особисті причини.Підкреслимо, що стимул перетворюється на мотив лише тоді, коли він усвідомлений людиною, сприйнятий нею.

Таким чином, економічний інтерес лежить в основі спонукальних мотивів до господарської діяльності людини. Тому через економічні інтереси можна впливати на ефективність виробництва.

 

Економічна поведінка

Три основні категорії - корисність, ціна й дохід - складають зміст теорії поведінки споживача. Корисність правомірно розглядати як характеристику задоволеності споживача (чи досягнутого ним добробуту) при споживанні певних товарів та послугКатегорія корисності служить для того, щоб зрозуміти поведінку споживача, яка і за мотивами, і за цілями переважно і неминуче є суб'єктивною.Максимізація корисності - це отримання найбільш високої можливості корисності в ситуації економічного вибору. Споживча поведінка - це формування попиту споживачів на різні товари та послуги з урахуванням доходів і особистих смаків та уподобань. Проблема ускладнюється тим, що сума коштів, призначених для придбання товарів і послуг, завжди обмежена.

Економічна теорія розрізняє загальну і граничну корисність. Загальна корисність визначається задоволенням від споживання певного набору життєвих благ. Гранична корисність дорівнює приросту, збільшенню загальної корисності внаслідок придбання додаткової одиниці даного блага.