Хімічний склад зрілого зерна зернових бобових культур

(за даними Держкомісії із сортовипробування), %

Культура	Вода	Білок	Крохмаль	Жир	БЕР	Сира клітковина	Зола
Горох	10–15	16–35	20–46	1,3–1,5	48–55	3,0–6,0	2,0–3,1
Сочевиця	12–14	26–34	47–60	1,3–1,4	48–55	3,5–4,0	2,0–2,5
Квасоля	12–15	22–30	50–66	2,3	45–52	5,0–5,5	2.5–3,0
Чина	12–14	25–34	24–25	1,0–1,2	45–52	4,0–5,4	2,5–3,0
Нут	12–14	25–34	47–60	4,0–7,2	45–52	4,0–5,4	2,5–3,0
Кормові боби	10–14	25–35	50–85	1,0–1,3	46–54	3,4–6,0	2,6–4,3
Соя	14–16	30–60	22–34	13–26	19–30	2,9–11	4,6–6,8
Люпин кормовий	14 –18	30–48	18–39	3,6–14	18–21	11–18	2,5–4,0

Загальна морфологічна характеристика зернобобових культур за особливостями будови окремих органів

 

Користуючись посібниками, натуральними зразками, ознайомитися із загальною характеристикою зернобобових культур, звернути увагу на особливості будови окремих органів і зазначити табл. 32 і рис. 31–37.

Зернобобові культури мають багато спільних біологічних особливостей, але помітно різняться морфологічними ознаками: формою листків, будовою стебла, розміром, формою та забарвленням плодів і насіння.

Коренева система

 

Таблиця 32

Родові назви зернових бобових культур [2, с. 187; 3, с. 79]

Українська	Латинська
Горох посівний
Горох польовий
Соя
Сочевиця
Вика посівна
Боби кормові
Нут
Чина посівна
Квасоля звичайна
Люпин вузьколистий
Люпин жовтий
Люпин білий
Люпин багаторічний

Зазначити рис. 31.

А Б В Г Д	А, Б, В, Г, – Д. –   1. – 2. – 3. – 4. – 5. – 6. – 7. – 8. – 9. – 10. –
Рис. 31. Схема утворення коренів при проростанні насіння [2, с. 188; 3, с. 80]

Стебло

. Листки −. Зазначити рис. 32. а. – б.– в. – г. – д. – є. – ж. –

Суцвіття −

Зазначити рис. 33.

Квітка −

(з азначити рис. 34).

.

Рис. 33 Суцвіття зернобобових а. – б. –

Рис. 34 Будова квітки зернобобових [8, с. 136] 1. – 2. – 3. – 4. – 5. – 6. – 7. –

 

 

Рис. 35. Боби різних зернобобових рослин [2. c.199]

 

1. – 2. – 3. –

4. – 5. – 6. –

7. – 8. – 9. –

 

Плід –

Зазначити рис. 35

Насіння −

Зазначити рис.3 6

Рис. 36. Насіння зернобобових [2, с. 190; 3, с. 91]

 

а. – б. – в. –

г. – д. – є. –

ж. – з. – и. –

 

ФАЗИ РОЗВИТКУ БОБОВИХ

У зернобобових культур виділяють такі фази розвитку: сходи, бутонізація, цвітіння та дозрівання.

У зернобобових, які при проростанні виносять сім'ядолі на поверхню грунту (соя, квасоля, люпин), фаза сходів починається при появі на поверхні грунту сім'ядолей. Сім'ядолі (їх звичайно називають несправжніми листками) зеленіють і беруть участь в асиміляції. У тих культур, які не виносять сім'ядолей на поверхню грунту (горох, вика, сочевиця, нут та ін.), фаза сходів настає при появі на поверхні грунту перших справжніх листків.

Більшість зернобобових рослин характеризується тим, що квітки у них утворюються по одній або по дві-три на квітконіжках у пазухах листків, і тільки у люпину вони зібрані в суцвіття у вигляді верхівкового грона. Бутони, а потім квітки закладаються, як правило, в пазухах листків на головному стеблі та його бічних пагонах послідовно знизу вгору.

Фаза бутонізації в зернобобових починається при появі перших бутонів на головному стеблі та його бічних пагонах. Цвітіння у зернобобових також відбувається послідовно знизу вгору по головному стеблу та його бічних пагонах.

Фаза цвітіння у зернобобових починається при появі перших квіток на головному стеблі та бічних пагонах. У зв'язку з цим цвітуть зернобобові неодночасно і протягом тривалого періоду. У фазу цвітіння – інтенсивно ростуть рослини.

 

Рис.37 Сходи зернобобових рослин [2, с. 196; 3, с. 92]

 

1. – 2. – 3. –

4. – 5. – 6. –

7. – 8. – 9. –

 

Фаза достигання характеризується побурінням або почорнінням перших нижніх плодів (кормові боби, вика). Початком фази дозрівання вважається період, коли на рослинах достигли 1–2 нижніх плоди, а при повному дозріванні достигла більшість (75%) бобів (у гороху не менше половини).

 

Ознайомитися з основними фазами росту, етапами органогенезу та елементами продуктивності рослин та користуючись практикумом заповнити таблицю 33.

 

 

Таблиця 33

Етапи органогенезу, фенологічні фази та елементи продуктивності бобових культур з необмеженим ростом стебла (на прикладі гороху) [5, с. 244]

Фенологічна фаза	Етап органогенезу	Характерний процес
	І
	ІІ
	ІІІ
ІV
V
VІ
VІІ
VІІІ
	ІX
	X
	XІ
XІІ

 

Таблиця 34

Ознаки сходів зернових бобових культур [2, с. 194–195]

Культура	Перші справжні листки	Опушеність першого справжнього листка	Форма листків	Форма і розмір прилистків	Форма стебельця
Сім’ядолі при проростанні залишаються у ґрунті
Горох посівний
Сочевиця
Вика посівна
Боби кормові
Нут
Чина посівна
Квасоля багатоквіткова
Вика волохата
Сім’ядолі при проростанні виносяться на поверхню ґрунту
Соя
Квасоля звичайна
Люпин вузьколистий
Люпин жовтий
Люпин білий
Люпин багаторічний

 

Таблиця 35

Ознаки листків зернових бобових культур [2, с. 197–198; 3, с. 89–90]

Культура	Кінець черешка листка	Форма листків	Опушеність листків	Форма і розмір прилистків
Листки парнопірчасті
Горох посівний
Горох польовий
Сочевиця
Вика посівна
Вика волохата
Боби кормові
Чина посівна
Листки непарнопірчасті
Нут
Листки трійчасті
Соя
Квасоля звичайна
Листки пальчасті
Люпин вузьколистий
Люпин жовтий
Люпин білий
Люпин багаторічний

 

 

Таблиця 36

Ознаки плодів зернових бобових культур [2, с. 199–200; 3, с. 92–93]

 

Культура	Розмір та кількість насінин	Опушеність	Форма та забарвлення
Горох посівний
Соя
Сочевиця
Вика посівна
Вика волохата
Боби кормові
Нут
Чина посівна
Квасоля звичайна
Люпин

 

Таблиця 37

Ознаки насіння зернових бобових культур [2, с. 192–193; 3, с. 81–83]

Культура	Розмір,мм	Насіння	Насіннєвий рубчик
форма	забарвлення	форма	забарвлення	розміщення
Горох посівний
Горох польовий
Сочевиця крупно- насінна
Сочевиця дрібнонасінна
Вика посівна
Вика волохата
Боби кормові
Нут
Чина посівна
Квасоля звичайна
Соя
Люпин вузьколистий
Люпин жовтий
Люпин білий
Люпин багато-річний

ЗМ 14

Горох

МЕТА: Ознайомитися з морфологічними, біологічними та господарськими особливостями і видами гороху. Навчитися складати технологічну схему вирощування гороху.

 

ЗАВДАННЯ: 1. Зробити опис ботанічної характеристики.

2. Навчитися визначати види гороху.

3. Зробити опис районованих сортів.

4. Розрахувати норму висіву згідно індивідуального завдання

5. Скласти технологічну схему вирощування гороху за індивідуальним завданням

 

МАТЕРІАЛИ ТА ОБЛАДНАННЯ: натуральні або гербарні зразки рослин, заготовлених в основних фазах росту; насіння в коробочках, сходи в ростильні; розбірні дошки, пінцети, лупи; довідники, практикум, плакати, таблиці.

ЛІТЕРАТУРА: 2, с. 200–204; 3, с. 93–98.

 

БОТАНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Користуючись посібниками, натуральними зразками гороху, а також набутими знаннями з попередніх тем, зробити опис ботанічної характеристики і зазначити рис. 38, 39.

А Б А Б В Г Д

Рис. 38. Стебла гороху [2, c. 202; 3, с. 95] Рис. 39. Форма бобів [2, c. 203; 3, с. 97]

А. – А. – Б. –

Б. – В. – Г. –

Д. –

Види гороху

Користуючись посібником і натуральними зразками, ознайомитися з особливостями видів гороху і заповнити табл. 38.

Таблиця 38

Морфологічні особливості видів гороху [3, с. 94]

Ознака	Горох посівний	Горох польовий
Латинська назва
Забарвлення основи прилистків
Забарвлення квіток
Забарвлення насіннєвої шкірки
Забарвлення насіння
Забарвлення рубчиків
Форма, поверхня насіння

 

ОПИС СОРТІВ

Використовуючи каталог сортів рослин, придатних для поширення в Україні (поточного або попередніх 2–3 років видання) ознайомитись із сортами гороху. Описати декілька найбільш поширених сортів.

 

 

Таблиця 39

Господарсько - біологічна характеристика сортів гороху

Сорт	Рік реєстрації	Зона	Характеристика	Якість
продуктивність, т/га	напрям використання	група стиглості	перезимівля	Стійкість до (бал)
посухи	полягання	обсипання	хвороб

Згідно індивідуального завдання розрахувати норму висіву насіння гороху та внесення добрив. Розробити технологічну схему вирощування гороху.

Індивідуальне завдання № Площа − га, попередник −, норма висіву кількісна − млн. схожих насінин на один га, на 1 м.п., на 1 м², спосіб сівби −, лабораторна схожість %, чистота %, М₁₀₀₀ насінин – г, норма внесення добрив: органічних − т/га, мінеральних − N Р К д.р./га, спосіб збирання −, урожайність − т/га, коефіцієнт переводу основної продукції в побічну −.

ЗМ 15

Соя

МЕТА: Відмітити морфологічні, біологічні, екологічні і господарські особливості сої. Навчитися складати технологічну схему вирощування сої.

ЗАВДАННЯ: 1. Зробити опис ботанічної характеристики.

2. Розрахувати норму висіву згідно індивідуального завдання.

3. Скласти технологічну схему вирощування сої за індивідуальним завданням.

 

МАТЕРІАЛИ ТА ОБЛАДНАННЯ: натуральні або гербарні зразки рослин, заготовлених в основних фазах росту; насіння в коробочках, сходи в ростильні; розбірні дошки, пінцети, лупи; довідники, практикум, плакати, таблиці.

ЛІТЕРАТУРА: 2, с. 204–206; 3, с. 107–110.

 

БОТАНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Користуючись посібниками, а також набутими знаннями з попередніх тем, зробити опис ботанічної характеристики і зазначити рис. 40.

 

Рис. 40. Соя [3, с. 108]

а. – б. –

в. – г. –

 

СОРТИ

Використовуючи каталог сортів рослин, придатних для поширення в Україні (поточного або попередніх 2–3 років видання) ознайомитись із сортами сої. Описати декілька найбільш поширених сортів.

 

Таблиця 40

Господарсько - біологічна характеристика сортів сої

Сорт	Рік реєстрації	Зона	Характеристика	Якість
продуктивність, т/га	напрям використання	група стиглості	перезимівля	Стійкість до (бал)
посухи	полягання	обсипання	хвороб

Згідно індивідуального завдання розрахувати норму висіву насіння сої та внесення добрив. Розробити технологічну схему вирощування сої.

Індивідуальне завдання № Площа − га, попередник −, норма висіву кількісна − млн. схожих насінин на один га, на 1 м.п., на 1 м², спосіб сівби −, лабораторна схожість %, чистота %, М₁₀₀₀ насінин – г, норма внесення добрив: органічних − т/га, мінеральних − N Р К д.р./га, спосіб збирання −, урожайність − т/га, коефіцієнт переводу основної продукції в побічну −.

ЗМ 16

Бульбоплоди. картопля.

МЕТА: Ознайомитися з представниками бульбоплодів; на прикладі картоплі відмітити морфологічні, біологічні і господарські особливості бульбоплодів, вивчити фенологічні фази картоплі. Навчитися складати технологічну схему вирощування картоплі.

ЗАВДАННЯ: 1. Зробити опис ботанічної характеристики.

2. Ознайомитися з фенологічними фазами картоплі.

3. Відмітити особливості будови бульб.

4. Зробити опис районованих сортів.

5. Розрахувати норму садіння згідно індивідуального завдання

6. Скласти технологічну схему вирощування картоплі за індивідуальним завданням

 

МАТЕРІАЛИ ТА ОБЛАДНАННЯ: натуральні або гербарні зразки рослин, заготовлених по основних фазах росту; бульби; насіння в коробочках, сходи в ростильні; розбірні дошки, пінцети, лупи; довідники, практикум, плакати, таблиці.

ЛІТЕРАТУРА: 2, с. 274–279; 3, с. 119–124; 10, с. 51–58.

Батат Маніок Ямс Таро

БОТАНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Користуючись посібниками, натуральними зразками картоплі, а також набутими знаннями з попередніх тем, зробити опис ботанічної характеристики і зазначити рис. 43.

Рис. 41. Розвиток рослини картоплі з насінини

Рис.42 Розвиток рослини картоплі з бульби

 

Рис. 43. Морфологія і анатомія картоплі [6, с. 193,190,188,195]

А, Б – квітка: Г, Д, – бульба Е. – плід в розрізі

1. – 1. – 1. –

2. – 2. – 2. –

3. – 3. – 3. –

4. – 4. –

5. – 5. –

6. – 6. –

7. –

8. –

9 –

10. –

Таблиця 41

Етапи органогенезу та фенологічні фази картоплі [6, с. 197–199]

Фенологічна фаза	Етап органогенезу	Характерний процес
Сходи	І
ІІ
Стеблування, ріст стебла, листків, утворення столонів	ІІІ
ІV
V
VІ
Бутонізація, ріст бульб	VІІ
VІІІ
Цвітіння	ІX
Відмирання бадилля, достигання насіння, бульб	X
XІ
XІІ

ФЕНОЛОГІЧНІ ФАЗИ КАРТОПЛІ

Для культури картоплі визначаються такі фази росту і розвитку: сходи, бутонізація, цвітіння, бульбоутворення, природне відмирання картоплиння. Початком кожної фази вважають момент, коли 5–10% рослин вступили в неї, а настанням повної фази 50–75%. Сходи картоплі появляються через 24–28 днів після садіння, початок бутонізації – через 20–26 днів (залежно від стиглості сортів), фаза цвітіння – через 24–28 днів, початок бульбоутворення через 20–28 днів, максимальна фотосинтетична продуктивність надземної вегетативної маси наступає – через 45–65 днів, максимальне нагромадження врожаю – 45–70 днів і початок природного відмирання картоплиння – через 70–106 днів після появи сходів. Фізіологічно стиглою вважається бульба, шкірка якої зміцніла і не обдирається, що вказує на закінчення процесу росту картоплі.

Висаджені в грунт бульби картоплі починають проростати вже при температурі 3–5°С. Бульби картоплі в польових умовах активно проростають при температурі грунту 6–8° С, а прискорено при 18–25°С. Температура грунту більше 25°С або нижче 7°С сповільнює проростання бульб. Найбільш сприятливою температурою повітря для росту і розвитку надземної вегетативної маси є 17–21°С. Оптимальна температура грунту для бульбоутворення – 16–19°С, а при 27–29°С і вище процес росту бульб взагалі припиняється.

ОПИС СОРТІВ

Використовуючи каталог сортів рослин, придатних для поширення в Україні (поточного або попередніх 2–3 років видання) ознайомитись із сортами картоплі. Описати декілька найбільш поширених сортів табл. 42.

 

 

Таблиця 42

 

Господарсько - біологічна характеристика сортів картоплі

Сорт	Рік реєстрації	Зона	Характеристика	Якість
продуктивність, т/га	напрям використання	група стиглості	перезимівля	Стійкість до (бал)
посухи	полягання	обсипання	хвороб

 

Згідно індивідуального завдання розрахувати норму посадки бульб картоплі та внесення добрив. Розробити технологічну схему вирощування картоплі.

Індивідуальне завдання № Площа − га, попередник −, норма посадки кількісна − млн. бульб/га, на 1 м.п., на 1 м², спосіб посадки −, маса однієї бульби – г, норма внесення добрив: органічних − т/га, мінеральних кг д. р./га − N Р К спосіб збирання −, урожайність − т/га.

 

 

ДодАТКИ

 

Розрахунок норм висіву зернових культур

 

Варіант А

Зернові культури в польових умовах висівають такими основними способами: звичайним або суцільним рядковим (пшениця, жито, трітікале, овес, ячмінь, просо, рис, гречка) і широкорядним (просо, гречка, кукурудза, сорго). Залежно від способу сівби змінюється і розрахунок норми висіву. Для різних ґрунтово-кліматичних районів дослідними установами, державними сортодільницями і передовою практикою рекомендовані оптимальні норми висіву, які встановлюються в одиницях маси або в кількості насінин, що необхідно висіяти на 1 гектар. Звичайно в рекомендаціях норми висіву визначають з розрахунку на стопроцентну посівну придатність. При визначенні конкретної норми висіву насіння треба робити поправку на його посівну придатність. Так, якщо рекомендована норма становить 160 кг/га, а посівна придатність насіння – 94%, то норма висіву для цього насіння буде

Якщо норму висіву зазначено у кількості схожих зернин на гектар, то при розрахунку конкретної масової норми висіву треба врахувати посівну придатність і масу 1000 зернин. Розрахункова масова норма визначається за такою формулою:

,

де Н_в – норма висіву, кг/га;

Н_к – кількість зернин на гектар, млн. шт.;

А – маса 1000 зернин, г;

ПП – посівна придатність насіння, %.

Посівна придатність вираховується за формулою:

,

де С – лабораторна схожість, %;

Ч – чистота, %.

Припустимо, що рекомендована норма висіву становить 4 млн. зернин на гектар, посівна придатнісіь – 94%, а маса 1000 зернин – 40 г. Розрахункова масова норма при цьому становитиме:

Розраховуючи норми висіву для гніздових посівів, крім посівної придатності насіння та маси 1000 зернин, треба враховувати кіль кість гнізд на гектарі. Якщо, наприклад, відстань між гніздами кукурудзи 70 см, то площа живлення рослин у кожному гнізді ста ловитиме 70 х 70 = 4900 см², або 0,49 м²; на гектарі розміститься 10000: 0,49 = 20400 гнізд. При висіванні в гніздо трьох зернин на гектар потрібно 20400 • 3 = 61200 зернин. Якщо посівна придатність дорівнює 90% і маса 1000 зернин 250 г, масова норма становитиме:

 

Варіант Б

 

Формула розрахунку норми висіву насіння, (в кг/га):

 

 

Нв– вагова норма висіву насіння, кг/га;

Нк – кількісна норма висіву насіння, млн. шт./га;

М₁₀₀₀ – маса 1000 насінин, г;

ПП – посівна придатність, %

С – схожість, %;

Ч – чистота, %.

 

 

Формула розрахунку погонних метрів на 1 га:

 

(п. м.)

 

ПМ – кількість погонних метрів (п. м.) на одному гектарі;

П – площа одного гектара у метрах квадратних, (10000 м²);

М – ширина міжрядь, м.

Наприклад:

Площа 1 га = 10000 м²;

Ширина міжрядь 15 см = 0,15 м

 

Формула розрахунку кількісної норми висіву насіння, млн. шт./га:

 

Нк = ПМ х КН, де

Нк – кількісна норма висіву насіння, млн. шт./га;

ПМ – кількість погонних метрів (п. м.) на одному гектарі;

КН – норма висіву насіння на одному погонному метрі.

 

Наприклад:

 

Нк = 66666 х 50 = 3333300 шт./га, або 3,3 млн. шт../га

Кількість погонних метрів на 1 га = 66666 м. п.;

Норма висіву насіння на одному погонному метрі = 50 шт

 

 

Формула розрахунку норми добрив у фізичній масі на 1 га, кг:

де

Нф – норма добрив на 1 га у фізичній масі, кг;

Нд – норма добрив на 1 га у діючій речовині, кг;

В – вміст основного елементу у діючій речовині в добриві,%.

 

Наприклад:

 

/га

Нд – 90 кг/га діючої речовини аміачної селітри;

В – 34% вміст азоту у діючій речовині в добриві.

 

/га

Нд – 160 кг/га діючої речовини суперфосфату простого;

В – 20% вміст фосфору в діючій речовині в добриві.

 

/га

Нд – 120 кг/га діючої речовини калію хлористого;

В – 60% вміст калію у діючій речовині в добриві.

 

Розрахунок норм садіння картоплі

Щоб визначити норму садіння картоплі, спочатку визначають кількісну норму, потім перераховують її в одиницю маси. Для визначення кількісної норми спочатку визначають площу живлення однієї рослини, а потім площу 1 га ділять на площу живлення однієї рослини. Наприклад, при площі живленні} однієї рослини 70 х 35 см = 2450 см² на 1 га розміститься 40800 кущів. При садінні по одній бульбі масою 60 г потрібно бульб 2488 кг.