Загальна характеристика хлібних злаків

МОРФОЛОГІЧНі І БІОЛОГІЧНі ОСОБЛИВОСТі ХЛІБІВ ПЕРШОЇ і другої ГРУПИ

Мета: Вивчити родові морфологічні та біологічні відмітні ознаки хлібних рослин за вегетативними органами, суцвіттями, плодами (зернівками). Ознайомитися з особливостями росту і розвитку тонконогових хлібів та визначенням фенологічних фаз.

ЗАВДАННЯ: 1. Ознайомитися з систематикою зернових хлібів.

2. Ознайомитися із загальними морфологічними ознаками хлібних культур за особливостями будови окремих органів.

3. Ознайомитись і вивчити морфологічні ознаки і біологічні особливості хлібів І і ІІ груп.

4. Вивчити фази росту і розвитку зернових хлібів.

МАТЕРІАЛИ ТА ОБЛАДНАННЯ: натуральні або гербарні зразки рослин, заготовлених в основних фазах росту; насіння в коробочках, сходи в ростильні; розбірні дошки, пінцети, лупи; довідники, практикум, плакати, таблиці.

ЛІТЕРАТУРА: 2, 3, 8, 13, 14

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Серед сільськогосподарських культур, які вирощують у нашій країні, зернові за площами посіву займають перше місце. Велике поширення їх пояснюється винятковим значенням і різнобічним використанням. Основна цінність зернових у тому, що з них виробляють такі незамінні продукти харчування, як хліб, крупи, макарони тощо, які відзначаються високими поживними та смаковими якостями.

Зернові культури вирощують також на корм. У тваринництві використовують зерно вівса, ячменю, кукурудзи і відходи переробки зерна інших культур (висівки), солому, полову та ін., зелену масу, силос, трав'яне борошно, кормові гранули тощо.

Зерно і солому багатьох зернових культур використовують як сировину для технічної переробки. Наприклад із зерна виробляють крохмаль, мелясу, спирт, пиво, декстрин та іншу продукцію, з соломи – папір, целюлозу, різні побутові речі, саман, мати тощо. Солому використовують також як підстилку худобі, для приготування компостів.

ПОНЯТТЯ ПРО СИСТЕМАТИКУ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

 

Хлібні злаки належать до родини злакових (інша назва тонконогові) – Poaceae, яка об’єднує дев’ять родів. Кожен рід за певними морфологічними ознаками (щільність колоса або волоті, особливості розвитку колосків у колосі, ламкість стержня колоса, будова колосових лусок та ін.) поділяється на види (тверда, м'яка пшениця; посівний, піщаний овес та ін.), а види на підвиди (дворядний та багаторядний ячмінь, кремениста і зубовидна кукурудза) або географічні групи (північноросійське, західносибірське жито та ін.).

За гербарними і сноповими зразками ознайомитися із зерновими злаковими культурами, заповнити табл. 1, вивчити родові назви.

Таблиця 1

Рід і вид злакових хлібів [3, с. 5]

Група хлібів	Назва
українська	латинська
Перша (справжні)
Друга (просовидні)

 

Основним завданням рослинництва є його подальша інтенсифікація, перехід на прогресивні, екологічно чисті технології вирощування культур, впровадження ринкового механізму господарювання. Це забезпечить різке підвищення ефективності кожного гектара сільськогосподарських угідь, помітне зростання врожайності с.-г культур та значне поліпшення якості продукції.

За забарвленням лусок суцвіття, наявністю чи відсутністю на них опушення, забарвленням зерна, формою зерна та іншими морфологічними ознаками види, підвиди та групи культур поділяються на різновидності, а різновидності, у свою чергу, на сорти.

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЕРНОВИХ ХЛІБІВ

Коренева система.

Вказати тип кореневої системи, які корені входять до її складу, глибину проникнення в грунт та розміри радіального поширення кореневої системи у різних культур. Звернути увагу на різну схильність окремих культур до утворення повітряних (опірних) коренів. Підписати рис. 1.

Рис. 1. Схема будови кореневої системи хлібних злакових культур [8, с. 9]

А, Б – коренева система пшениці: 1. – 2. – 3. – 4. – В, Г – коренева система кукурудзи: 1. – 2. – 3. – 4. – 5. –

 

Стебло.

Дати загальну характеристику стебла зернових хлібів. На прикладі однієї з культур розглянути будову соломини, знайти стеблові вузли, міжвузля, зазначити їх на рис. 2.

А Б В Г Д Рис. 2. Частини стебла і листків хлібних злаків [8, с. 12]

А – відрізок стебла пшениці: 1. – 2. – 3. – 4. – 5. – 6. – 7. – Б – В – Г – Д –

Листок.

На прикладі однієї з культур розглянути будову листка, знайти листковий вузол, піхву, пластинку, вушка, язичок, вії.

Суцвіття.

Визначити тип суцвіття зернових культур, описати їх, вказавши відмінності, зазначити їх на рис. 3. Розглянути загальну будову колоска пшениці, зазначити її на рис. 4.

А Б В

Рис. 3. Типи суцвіть хлібних злаків: [13, с. 7]

А. – Б. – В. –

	А. – Колос з лицьової сторони. Б. – Колос з бокової сторони: 1. – 2. – 3. –
А Б
	В. – Колоскова лусочка: 1. – 2. – 3. –
В
	Г. – Квітка 1. – 2. – 3. – 4. – 5. – 6. – 7. –
Г
	Д. – Колосок 1. – 2. – 3. – 4. – 5. – 6. – 7. – 8. –
Д

Рис. 4. Будова колоса, колоска і квітки пшениці [8, с. 12]

Плід.

На прикладі пшениці або іншої хлібної культури хлібів першої групи ознайомитись із загальною морфологією зернівки: визначити спинний і черевний бік, верхівку і основу зернівки, зародок, борозенку і чубок. Знайти різницю в морфології зернівок хлібів І і ІІ груп. Усвідомити, які зернівки називаються голими, які – плівчастими, назвати у яких культур вони зустрічаються, зазначити рис. 5. На прикладі зернівки пшениці ознайомитись із її анатомічною будовою (посібник), зазначити рис. 6.

а) –   б) –   в) –   г) –   д) –   е) –   є) –   ж) –

Рис. 5. Плоди хлібних злаків [13, с. 8]

	1. – 2. – 3. – 4. – 5. – 6. – 7. – 8. – 9. – 10. – 11. – [8, с. 13]
Рис. 6. Поздовжній розріз зернівки пшениці