Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Конфлікт та управління конфліктомСодержание книги Поиск на нашем сайте
Підходи до проблеми детермінації конфлікту Проблема конфлікту почала досліджуватися в психології у 30-х роках цього сторіччя (К. Левін). В наш час загальноприйнятими підходами до проблем детермінації конфлікту є: 1. Особистісно-орієнтований підхід - причини конфлікту вбача 2. Мотиваційно-орієнтований підхід - підкреслюються «об'єк 3. Інтегральний підхід - спроба подолання «монокаузального» Існують різні визначення конфлікту, але усі вони підкреслюють наявність протиріччя, що приймає форму розбіжності, якщо мова йде про взаємодію людей. Але не завжди ця розбіжність приводить до конфлікту. Конфлікт виникає тільки тоді, коли ці існуючі протиріччя порушують нормальну взаємодію людей, перешкоджають досягненню поставлених цілей. Термін «конфлікт» походить від латинського терміна «сопШс-Шз» (зіткнення сторін, думок, сил). Конфлікт - це процес різкого загострення протиріччя й боротьби двох чи більш сторін-учасників у вирішенні проблеми, що має особисту значимість для кожного з його учасників. Конфлікт - це прояв непогодженості інтересів; неузгодженість між двома чи більш сторонами (особистостями чи групами), коли кожна сторона прагне зробити так, щоб була прийнята саме її позиція або цілі, спроба перешкодити іншій стороні робити те саме. Джерела конфлікту - протиріччя, що виникають з розбіжностей: - у знаннях, уміннях, здібностях, особистих якостях; - у функціях управління; - в емоційних, психічних, фізичних та інших станах; - у цілях, засобах, методах діяльності; - у мотивах, потребах, ціннісних орієнтаціях; - у поглядах, переконаннях; - у розумінні, інтерпретації інформації;» - у чеканнях, позиціях; - в оцінках, самооцінках. Формула конфлікту така: Конфлікт = конфліктна ситуація + проблема + + сторони конфлікту + інцидент Конфліктна ситуація - це ситуація прихованого або відкритого протиборства двох чи декількох сторін-учасників, кожний з яких має свої цілі, мотиви, засоби чи способи вирішення проблеми, що має особисту значимість для кожного з її учасників. Учасник конфліктної ситуації, суперечки - це суб'єкт (особа, група, організація, держава), безпосередньо втягнений в усі фази суперечки, переговорів, конфліктної ситуації. Проблема (предмет конфлікту) - основне протиріччя, через яке й заради вирішення якого сторони вступають у боротьбу. Інцидент - це дія чи сукупність дій учасників конфліктної ситуації, що провокують різке загострення протиріччя і початок боротьби між учасниками. Типи й види конфліктів Важливо розумітися не тільки на протиріччях, що породжують конфлікти, а й розрізняти їхні типи й види. За мірою гостроти виникаючих протиріч (у залежності від емоційного стану) конфлікти можуть бути підрозділені на такі типи: невдоволення, розбіжність, протидія, розбрат, ворожнеча, тобто беземоційні, помірні, з високим розжаренням. За проблемно-діяльнісною ознакою можна виділити такі типи конфліктів: управлінські, педагогічні, виробничі, економічні, політичні і т.і/ За мірою втягненим людей у конфлікт розрізняють діадичні (парні), порціональні (невелика кількість людей), тобто міжособис-тісні, міжгрупові, а також міжкорпоративні, міждержавні, міжпар-тійні конфлікти і т.і. За службово-комунікативною спрямованістю взаємодій конфлікти можуть бути підрозділені на «вертикальні» й «горизонтальні». З функціональної точки зору конфлікти розділяють на конструктивні (позитивні) й деструктивні (негативні), які у свою чергу поділяються на закономірні (неминучі), необхідні, вимушені, функціонально-невиправдані. Для конструктивних конфліктів характерні розбіжності, що торкаються принципових сторін, проблем життєдіяльності колективу та його членів, вирішення яких виводить колектив на новий, більш високий і ефективний рівень функціонування, тобто стимулює подальший розвиток колективу. Конструктивні конфлікти знаходять вираження в принципових суперечках, дискусіях. Деструктивні конфлікти приводять до негативних, часто руйнівних дій, які можуть перерости у наклеп, склоку й інші негативні явища, що у свою чергу веде до зниження ефективності спілкування або діяльності, тобто гальмують розвиток колективу. Деструктивні конфлікти знаходять вираження в склоках, дрібних дрязках. Рівень соціально-психологічно'ї культури людини чи спільності людей визначає багато в чому конструктивність чи деструктивність характеру конфлікту, У групах з високим рівнем соціально-психологічної культури сфера ділових конфліктів відділена від сфери осо-бистісних конфліктів. Ділова конфліктність носить конструктивний і мобільний характер (зникає зі зникненням предмета суперечки). Особистісна чи міжособистісна конфліктність носить стійкий, інерційний характер. Ділова конфліктність супроводжує демократичний, колегіальний стиль керівництва і є показником життєздатності й творчих можливостей колективу. При авторитарному стилі керівництва ділова конфліктність або відсутня, або трансформується в різні форми міжособистісних конфліктів. У залежності від особливостей мотиву конфлікти підрозділяються на особисті, групові, програмні (близькі, віддалені), відкриті (приховані). Внутрішньоособистісний конфлікт - це феномен неузгодженості психологічного фактора внутрішнього світу особистості. Міжособистісний конфлікт - це зіткнення взаємодіючих людей, чиї цілі, інтереси, думки, позиції взаємно виключають один одного. Чим вище рівень культури, чим більш розвинута здатність усвідомлювати конфліктну ситуацію, тим ефективніше вирішення такого конфлікту в інтересах спільної справи. У динамічному аспекті конфлікти бувають стихійні, заплановані, а останні - спровоковані й ініціативні. У залежності від етапу протікання конфлікти підрозділяються у такий спосіб: - на етапі існування й розвитку - на короткочасні, тривалі, затяжні; - на етапі усунення - на керовані, слабко керовані, некеровані; - на етапі загасання - на такі, що спонтанно припиняються, що Елементи конфлікту: - наявність двох або більш сторін конфлікту; — несумісність цінностей та інтересів; - поведінка, спрямована на знищення планів та інтересів про - застосування сили для впливу на іншу сторону;
—протиставляння дій, поведінки; —стратегія й тактика конфліктної взаємодії; —характер зовнішнього середовища.
- виникнення конфліктної ситуації; - усвідомлення конфліктної ситуації; - власне конфліктна поведінка; - розгортання або вирішення конфлікту. У конфлікті немає винних чи правих, кожен хоче досягти своїх цілей. 80% конфліктів виникає всупереч бажанням їхніх учасників. Головну роль у виникненні таких конфліктів грають конфліктогени (слова, дії, що ведуть до конфлікту). На рис. 8.4.1 представлена схема виникнення конфлікту. 1-й конфлікте-ген ситуацій- ни
Рис. 8.4.1. Схема виникнення конфлікту г* Типи конфліктогенів: прагнення до переваги, прояв агресивності, прояв егоїзму. Шляхи запобігання конфлікту: - не використовуйте конфліктоген у спілкуванні з іншими людьми; - не відповідайте конфліктогеном на конфліктоген; - проявляйте емпатію; - будьте доброзичливі. Вирішення конфліктів Чи можливо прогнозувати динаміку конфлікту? Виходячи з аналізу формули конфлікту, очевидно, що для того, щоб прогнозувати динаміку конфлікту, необхідно знати й уміти визначати таке: 1. Чи є проблема? 2. У якому напрямку розвивається конфліктна ситуація? 3. Хто є потенційними учасниками можливого конфлікту, і чи 4. Яка імовірність виникнення конфлікту? Самі елементарні дії щодо прогнозування конфлікту повинні містити в собі аналіз кожного виділеного компонента та їх системний розгляд, що дозволяє прогнозувати, у якому напрямку відбуватиметься розвиток подій у цілому. Розглянемо ці компоненти. 1. Чи маємо проблему? Проблема виникає там, де є протиріччя, 2. Чи назріває конфліктна ситуація? В якому напрямку вона роз 3. Хто учасники конфлікту? Чи здатні вони його спровокувати? 4. Інцидент. Який він? У чому його особливості? Чи буде він Допомогти розв'язати конфлікт можуть такі процедури: 1. Поділ структури конфлікту на окремі фрагменти й висування 2. Побудова стратегії врегулювання виниклого конфлікту, що а) формування конкретних цілей при врегулюванні конфлікту й б) визначення завдань і способів їх розв'язування на кожнім з в) план заходів, за допомогою яких передбачається досягти вре Засоби, методи й дії щодо врегулювання конфлікту мають бути підібрані спеціально до кожного з його етапів і повинні враховувати особливості його відповідних фаз і стадій еволюції (див. рис. 8.4.2).
|
|||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; просмотров: 382; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.129.195.45 (0.011 с.) |