Міжнародна Конвенція про видобуток міжнародних ресурсів – convention of the International resources production.

Зміст документа приблизно такий:ми повинні не шкодувати зусиль задля позбавлення всього людства, і перш за все наших дітей та онуків від загрози проживання на планеті, яка буде безнадійно зіпсована діяльністю людини і ресурсів якої більше не буде вистачати для задоволення їхніх потреб.

- У комплексі правового регулювання діяльності членів міжнародного співтовариства у відношенні універсального ряду «Ґрунт – Повітря – Вода:

- Протокол до Конвенції про захист навколишнього середовища про заборону виготовлення продукції, яка не підлягає вторинній переробці – PROTOCOL to the convention on the environment protection about MANUFACTURING BAN OF THE NON-REPROCESSING PRODUCTS;

- У комплексі правового регулювання діяльності членів міжнародного співтовариства по відношенню до Повітря Землі:

Загальна конвенція про регулювання та обмеження викидів парникових газів – CONVENTION ON THE REGULATION AND LIMITATION OF GREENHOUSE GAS EMISSIONS:

Згідно з цим документом кожна країна бере на себе обов’язок викидати не більше встановленої норми парникових газів у рік. Кожний учасник зобов’язується сплатити штраф у випадку невиконання взятих на себе обов’язків. У 30-х рр. XXI ст. повинні бути розроблені і введені в дію поправки до цієї Конвенції, в якій жорстке квотування буде замінено лімітуванням викидів та їх повною забороною. Перевищення ліміту буде супроводжуватися грошовою компенсацією в розмірі, достатньому для відновлення екологічного балансу.

- Комплекс правового регулювання діяльності членів міжнародного співтовариства по використанню надр континентів та островів:

Міжнародна конвенція про попередження, обмеження та ліквідацію негативних наслідків катаклізмів при розробці Надр літосфери Землі- CONVENTION ON THE PRESERVATION, LIMITATION AND LIQUIDATION OF EARTH RESOURCES DEVELOPMENT DEMAGES.

- Комплекс правового регулювання діяльності членів міжнародного співтовариства у Світовому Океані та його надрах:

Доповнення до UNCLOS: Правила досліджень, видобутку та раціонального використання надр Світового Океану – UNCLOS Annex: PROVISIONS IN THE RESEARCH, PRODUCTION AND EXPLOITATION OF the AREA RESOURCES.

- Комплекс правового регулювання діяльності членів міжнародного співтовариства по дослідженню та добутку ресурсів із Мантії Землі: Конвенцію про контроль над проникненням у Мантію Землі та Космічних тіл, які знаходяться під суверенітетом Людства – CONVENTION ON THE CONTROL OF EARTH AND CELESTIAL BODIES MANTLES PENETRATION.

- Кожна держава зобов’язується не проникати у Мантію для попередження можливих катаклізмів, доки ця держава не отримує відповідний дозвіл. Проте сьогодні не стоїть питання діяльності у відповідній сфері через те, що поки-що не існує відповідної техніки. Це є найдовшим процесом для вивчення. Для досягнення успіхів у цьому питанні, нам потрібно буде розвинути промисловість, адже найбільш глибока свердловина сьогодні становить лише 12 км, а глибоководне буріння лише розвивається. Можливо, через 20 років, коли закінчаться всі можливі ресурси у Землі, виникне потреба, і ми почнемо буріння глибше Літосфери в Астеносферу, а потім – лише у Мантію.

- Комплекс правового регулювання діяльності членів міжнародного співтовариства по відношенню до космічних тіл, які знаходяться під суверенітетом Людства:

Міжнародна конвенція з видобутку та використання надр космічних тіл – CONVENTION ON THE PRODUCTION AND EXPLOITATION OF CELESTIAL BODIES RESOURCES.

- Людство зобов’язується досліджувати надра космічних тіл, раціонально їх видобувати та розподіляти між собою у відповідності до принципу: космічні тіла – це загальна спадщина Людства. Ще цей блок передбачає Конвенцію про заборону видалення радіоактивних відходів у Космос – CONVENTION ON SPACE DISPOSAL BAN OF RADIOACTIVE WASTES - задля попередження можливих катаклізмів.

1.9. У процесі становлення перебуває принцип міжнародного права навколишнього середовища, який сформульовано у Стокгольмській декларації як основне право людини на свободу, рівність і належні умови життя, на навколишнє середовище такої якості, що дає можливість жити гідно і благополучно. Щодо сфери нашого дослідження, то ми хочемо гарантувати на міжнародному рівні такі свободи:

- Свобода вільно проводити дослідження у всіх спектрах літосфери;

- Свобода користування добутих ресурсів у всіх спектрах літосфери;

- Свобода розпоряджання ґрунтом без шкоди для нього;

- Свобода доступу до водних ресурсів;

- Свобода використання водних ресурсів у кількості, які є необхідними для життя людини, соціуму та Людства в цілому.

1.9. Визначаючи права та обов'язки, що виникають із вищесказаного, потрібно розпочати з того, що кожна держава має право ратифікувати вищезгадані нормативні акти та вносити необхідні поправки.

Крім того, суб’єкти наділені такими правами та виконують такі обов’язки:

- право добувати ресурси певної території згідно із технічними можливостями, але не далі ніж 30 км;

- право використовувати добуті ресурси для промислових потреб;

- право на доступ до інформації;

- обов'язок забезпечити всіх необхідними умовами життя;

- обов'язок підтримувати ресурси у стані, які є придатними для їх використання;

- обов'язок відновлювати ресурси, які є обмеженими

- обов'язок забезпечити раціональне, екологічно обґрунтоване природокористування

- обов’язок сприяти вільному потоку сучасної наукової інформації та передавати досвід від розвинених країн до менш розвинених.

1.11. Для визначення дозволів і заборон звернемося до Статуту ООН, в якому йдеться про те, що держави мають суверенне право розробляти свої власні ресурси згідно із своєю політикою в галузі навколишнього середовища і розвитку і несуть відповідальність за забезпечення того, щоб діяльність у рамках їх юрисдикції або контролю не наносила шкоди навколишньому середовищу інших держав або районів за межами дії національної юрисдикції[7]. Також слід назвати заборону порушення принципу не шкодити навколишньому середовищу та не заподіювати шкоду всьому Людству. До цього потрібно додати заборону викидів радіоактивних речовин у Космос.

1.12. За порушення Міжнародного Права, його принципів, свобод та обов'язків у семивимірному спектрі літосфери буття Людства потрібно передбачити санкції, так як ці порушення впливають на життя людини, міжнародного співтовариства та Людства в цілому. Санкційне забезпечення повинно бути підтримане відповідними судовими установами, згідно із розподілом влади. Пропонуємо такі заходи: призупинення прав і привілеїв, що випливають із членства в міжнародній організації; заборона добувати ресурси, через які було порушено міжнародне право; економічні санкції у розмірі, достатньому для виходу із можливої кризи; а також – заборона утримувати та готувати необхідні кадри для розвитку відповідної галузі промисловості, обов’язкове їх перепрофілювання.

1.13. Пропонуємо створити як дієву частину Світового уряду нову спеціалізовану міжнародну інституцію, яка буде в цілому визначати політику Людства щодо літосфери буття Людства і в рамках цієї політики здійснуватиме регламентацію діяльності міжнародного співтовариства та його суб'єктів господарювання:

Міжнародна організація з питань розробки, видобутку та контролю збереження надр Землі та Космічних тіл - WORLD ORGANISATION ON ISSUES OF DEVELOPMENT, PRODUCTION, CONTROL AND PRESERVATION OF THE EARTH AND CELESTIAL BODIES RESOURCES (WOR).

На базі даної інституції повинні бути, на наш погляд, створені міжнародні інституції, котрі взаємодіятимуть із WOR у форматі зваженої ієрархії та матимуть статус міжнародних агентств. Їх місія буде полягати у регламентації діяльності членів міжнародного співтовариства та їх суб'єктів господарювання у вузько-предметному спектрі літосфери буття Людства.

- Міжнародне Агентство по збереженню та реабілітації Повітря, Вод та Ґрунтів Землі – AGENCY ON PRESERVATION AND REHABILITATION OF AIR, WATER AND SOIL,

- пропонуємо світовому співтовариству вже сьогодні розглянути питання про створення відповідної організації, адже на нашу думку, компетенції ФАО не достатньо для нагального вирішення цих питань;

- Міжнародне Агентство по дослідженню, розробці та добутку ресурсів надр Землі та її Мантії – AGENCY OF RESEARCH, DEVELOPMENT AND PRODUCTION OF EARTH AND MANTLE RESOUCES,

- на сьогодні нема нагальної потреби створювати відповідний орган, адже буріння глибокого проникнення лише розвивається, отже, необхідність органу для дослідження у даній сфері виникне не раніше 2025-35 рр., а для розробки ресурсів – лише після 2030-40 рр.;

- Міжнародне Агентство з питань дослідження, розробки та видобутку ресурсів надр Морського Дна – AGENCY OF RESEACH, DEVELOPMENT AND PRODUCTION OF THE AREA RESOURCES,

- сьогодні існує Орган по Морському Дну, і він працює з 1997 року, але підвищення його активності й актуалізації його ролі в міжнародних відносинах ми прогнозуємо на 2015- 2020 рр.;

- Міжнародне агентство по дослідженню, розробці та видобутку ресурсів із надр космічних тіл - AGENCY OF RESEACH, DEVELOPMENT AND PRODUCTION OF CELESTIAL BODIES RESOURCES,

- поки-що мова йде лише про дослідження тих космічних тіл, які знаходяться близько до Землі, але, закінчивши дослідження, Людство перейде у фазу активної розробки їх ресурсів; ми прогнозуємо, що це відбудеться у 2020-25 рр., тоді і буде необхідно створити Агентство по Космосу із функціями регуляції, розподілу, координації, охорони, дослідження та видобутку ресурсів.

Крім того, потрібно реформувати наявні на сьогодні організації (МАГАТЕ, Орган по Морському Дну, ФАО та ін.), здійснити функціональну координацію – розширити або обмежити їхні повноваження та функції так, щоб вони могли вільно увійти на принципі зваженої ієрархії до структури нашої спеціалізованої міжнародної інституції.

1.14. WOR як міжнародна організація, котра визначатиме політику міжнародного співтовариства у літосфері буття Людства, повинна займатися розробкою нормативної бази на міжнародному рівні; здійснювати контроль через свої служби – міжнародні інституції. Їхні функції полягатимуть у контролі за діяльністю у літосфері, формування та застосування системи гарантій того, щоб усі суб’єкти діяли в рамках дозволеного, видавати ліцензії на діяльність у сфері; квотувати будь-яке проникнення у літосферу чи видобуток її ресурсів як на Землі, так і на космічних тілах., а також у захисті інтересів Людства у цілому.

Для забезпечення належного виконання положень та функційWOR необхідно створити Міжнародній Фонд літосфери Землі - International Foundation for the Earth's Lithosphere (IFEL), як багатосторонню фінансову установу, що буде виконувати фінансові функції, акумулювати фінансові ресурси, складати бюджет, кредитувати, видавати субсидії задля забезпечення швидкого реагування на розв’язання проблем літосфери, саме розподіляти їх за вказівками WOR на програми, які можуть виникнути внаслідок неналежної діяльності у літосфері.

1.15. Сьогодні дуже гостро стоїть проблема вичерпності ресурсів та забруднення навколишнього середовища, перенаселення Землі. За прогнозами вчених Людству залишилось приблизно 20-30 років для нормального існування, тож потрібно вже сьогодні думати про наших нащадків. Тому питання етапності у створенні механізмів заданої сфери потребує нагального вирішення, оскільки поставлені виклики є вкрай важливими для міжнародного співтовариства.

Загальна тенденція сучасності і головне завдання перед Людством полягає в тому, щоби глобалізація стала позитивним фактором для всіх народів світу. Вона повинна стати вже до 2020 року всеосяжною та справедливою, а це можливо лише за умови, якщо будуть покладені всі зусилля Людства для формування спільного майбутнього. Ці зусилля повинні включати політику та засоби на глобальному рівні, які б могли відповідати потребам країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою та розроблялися і виконувалися б при ефективній участі цих країн. Світове співтовариство повинно усвідомити, що в основі виживання Людства лежить охорона та раціональне використання природних ресурсів як на Землі, так і на Космічних тілах, які безперечно є загальною спадщиною Людства. Тільки так можна зберегти нашу Землю.

Ми повинні не шкодувати зусиль для врятування та попередження можливих глобальних катастроф, які відобразяться на майбутньому нашої планети. Інакше вона буде безнадійно зіпсована діяльністю людини.

Отже, на міжнародному, регіональному, та національному рівнях пропонуємо створити нову модель міжнародно-правового регулювання ЛІТОСФЕРИ БУТТЯ ЛЮДСТВА. Необхідно визначити галузеві комплекси нашого дослідження, а саме користування Повітрям, Ґрунтом, Водою, Надрами континентів та островів до рівня 12-30 км, Світового океану та його надр, Мантії землі та Космічних тіл, які на нашу думку, ПОВИННІ знаходитися під суверенітетом Людства.

Сьогодні не вистачає нормативної бази, і ми пропонуємо створити систему права, в якій за допомогою конвенційних норм існуватиме системи дозволів. При цьому будуть виникати заборони та свободи стосовно регулювання діяльності світового співтовариства у літосфері буття Людства.

Є такі сфери, які потрібно регулювати вже сьогодні, адже проблема стоїть досить гостро – вважаємо за доцільне до 2035 року розробити та прийняти ряд Конвенцій, предметний формат та назва яких може бути, приблизно такою, як була запропонована вище. Також пропонуємо створити як дієву частину Світового уряду нову спеціалізовану міжнародну інституцію, що буде визначати політику Людства у відношенні до літосфери буття і регламентацію діяльності міжнародного співтовариства та його суб’єктів господарювання

Ми маємо можливість втілити зазначені моделі у життя, проте світовому співтовариству необхідно скооперуватися для організації всесвітнього уряду, початок якому вже було закладено. Головною метою моделі є запровадження нових норм міжнародного права, реформування та оновлення міжнародних інституцій задля попередження виникнення можливих катаклізмів, а це можливо лише за єдиного підходу до регулювання цими питаннями – «Не егоїзм націй, а виживання Людства».

Безпосередню участь в підготовці доповіді брали студентки 3 курсу

А. Турчик. та Л. Чорній.

2. Міжнародне-правове регулювання міжнародних просторів буття Людства: Порядок денний 2035 року//О. Бровко, студентка 4 курсу та

О. Марущак, студентка 3 курсу відділення міжнародного права ІМВ КНУ імені Тараса Шевченка.

2.1. Предметну сферу права міжнародних просторів можна визначити як єдиний простір вод Світового океану, його дна і надр, повітряний простір та космічний простір як загальну спадщину Людства. Це означає, що виділена галузь покликана врегульовувати питання користування цим благом, перш за все оцінюючи його як вільну від усіляких посягань та привласнюючих інтересів сферу.

Підхід до виокремлення галузей міжнародного морського, повітряного та космічного права є притаманним як радянській, так і сучасній доктрині міжнародного права. Проте західна доктрина має інакший підхід. Наприклад, Антоніо Касезе (Antonio Cassese) у своїй фундаментальній праці International Law, Secondedition пише про spatial dimension of state activities – просторовий вимір діяльності держави[8].

У світі, де міжнародна співпраця розвивається нечуваними темпами, а ефективність використання усіх наявних ресурсів для забезпечення існування Людства стає першочерговим завданням, нагального вирішення та прискіпливої уваги потребує врегулювання питання права просторів, а саме проголошення Єдиного Міжнародного Простору Людства з метою встановлення рівної можливості доступу всіх мешканців планети до Світової Спадщини Людства незалежно від національності та поза усілякими поділами за рівнем добробуту, показниками ВВП країни громадянства та ступеня впливовості держави на міжнародній арені, право Єдиного Міжнародного Простору має на меті максимальне усунення різноманітних умовних поділів чи то вод Світового океану, чи то атмосфери, чи то космічного простору між суб’єктами міжнародного права.

Сфера врегулювання міжнародних відносин у межах Єдиного Міжнародного Простору повинна не лише об’єднувати у собі ті принципи міжнародного морського, повітряного та космічного права, що існують на сьогоднішній день, разом із запровадженими механізмами вирішення спірних питань, але й зібрати воєдино існуючі у даному комплексі правила і шляхом симбіозу та одночасного вдосконалення створити своєрідну єдину нормативну базу, яка б могла взяти на себе виклик у забезпеченні чіткості, структурованості та логічності у вирішенні непростих питань зіткнення інтересів держав у межах Єдиного Міжнародного Простору.

2.2. Галузеві комплекси правового регулювання міжнародних просторів. На сьогодні у межах зазначеної теми виділяють три галузевих комплекси, кожен з яких регулюється на основі власної нормативної бази та окреслений окремим предметом регулювання.

Базову нормативну основу першого складає міжнародне морське право. Основним об'єктом міжнародного морського права є Світовий океан і складові його простори й ресурси, в ефективному зв'язку з діяльністю суб'єктів міжнародного права – держав і їхніх об'єднань (міжнародних організацій і органів, наділених певними правами й обов'язками в сфері дії морського права).

Базову нормативну основу другого складає міжнародне повітряне право. Виходячи з правового статусу повітряного простору, можна стверджувати, що його статус у міжнародному праві є двояким: з одного боку, – це частина простору, що є інтегральною частиною конкретної держави, з іншого боку, — це простори, що знаходяться за межами державної території. Юридичний статус міжнародного повітряного простору полягає в його непідпорядкованості суверенітету певної держави, тобто у відсутності в його просторових межах виняткової юрисдикції будь-якої держави. Цей простір вільний для досліджень і використовується в мирних цілях усіма громадянами, будь-якими фізичними і юридичними особами, але з урахуванням міжнародних зобов'язань держав.

Нарешті, базову нормативну основу третього галузевого комплексу складає міжнародне космічне право. Об’єктом є космічний простір, що визначається як недержавна (міжнародна) територія, юридичний статус і правовий режим якої регулюється міжнародним правом. Саме останній галузевий комплекс потребує найбільшої уваги, оскільки виник зовсім недавно і перебуває у стані активного розвитку.

2.3. Основна конвенційна база: спектр достатньо широкий, тому наводимо суттєві, на наш погляд, нормативно-правові документи.

· Міжнародне морське право:

Конвенція ООН з морського права 1982 року є основним джерелом сучасного міжнародного морського права. Вона регулює питання, пов'язані із шириною територіального моря, виключної економічної зони, континентального шельфу, а також питання пов’язані з економічними й іншими правами прибережних держав у їхній взаємодії з інтересами міжнародного співтовариства в цілому; безпеку мореплавання й охорони людського життя на морі; захист і збереження морського середовища, включаючи забруднення моря із суден і боротьбу з забрудненням; режим рибальства й охорони живих морських ресурсів; режим морських портів і іноземних судів у них; режим транзитної торгівлі внутрішньоконтинентальних держав; часткову демілітаризацію морських просторів[9].

· Міжнародне повітряне право:

(І) Договори чиказької системи [10];

(2) Договори варшавської системи [11];

(3) Договори римської системи [12];

(4) Договори про незаконне втручання в діяльність цивільної авіації [13];

Конвенція про міжнародну цивільну авіацію (Чикаго, 1944 p.)– основний нормативний акт, що регулює діяльність міжнародної цивільної авіації, але фактично її положення істотно ширші і стосуються здійснення будь-яких міжнародних польотів, а також будь-якої діяльності держав за межами їхньої національної юрисдикції; міжнародні повітряні сполучення (міжнародні польоти), що не можуть здійснюватися над територією або на територію держави-учасниці інакше, ніж зі спеціального дозволу або з іншої санкції цієї держави. Частіше усього такий дозвіл дається шляхом укладання відповідних міжнародних угод. Чиказька конвенція також регламентує діяльність Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО), докладно визначивши у статті 44 її цілі і задачі, серед яких, зокрема: забезпечувати безпечний і упорядкований розвиток міжнародної цивільної авіації в усьому світі та сприяти безпеці польотів у міжнародній аеронавігації.

· Міжнародне космічне право:

Договір про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла 1967 року – основне джерело, яке оголошує небесні тіла та їхні природні ресурси «спільною спадщиною людства» і передбачає необхідність установити спеціальний режим експлуатації природних ресурсів Місяця й інших небесних тіл, коли «буде очевидним, що така експлуатація стане можливою найближчим часом», а також передбачає, що держави мають право при проведенні наукових досліджень збирати на Місяці й інших небесних тілах зразки мінеральних та інших речовин і вивозити їх відтіля. Такі зразки залишаються в розпорядженні тих держав, що забезпечили їхній збір, і можуть використовуватися ними для наукових цілей. (Але бажаним є надання таких зразків у розпорядження інших заінтересованих держав і міжнародного наукового співтовариства для проведення наукових досліджень)[14].