Поняття та зміст договору купівлі-продажу

Договір купівлі-продажу - це угода, за якою продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Сторонами в договору купівлі-продажу виступають продавець і покупець. Істотними умовами цього договору є умови про предмет і ціну. Доки сторони не дійдуть згоди щодо цих умов, договір не може вважатися укладеним. Інші умови також можуть набути значення істотних, якщо стосовно до них за заявою однієї із сторін належить досягти згоди. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути окремі речі або їх сукупність, а також певні зобов'язальні права, пов'язані з можливістю реалізації зафіксованих у них повноважень на можливе отримання майнових вигод. Предметом цього договору не можуть бути боргові зобов'язання, авторські права. Форма договору купівлі-продажу визначається характером і вартістю товару, а також часом виконання договору. Договори, що виконуються в момент укладення, можуть бути укладені в усній формі. Якщо договір виконується після його укладення, то його належить укласти в письмовій формі, а окремі договори потребують нотаріального посвідчення. Продавець зобов'язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на продавану річ.

Загальна характеристика договору найму(оренди)

За договором майнового найму(оренди) наймодавець зо-бов'язується надати наймачеві майно у тимчасове кори-стування за плату. Договір майнового найму між гро-мадянами на строк більше одного року, найму майна державних та інших громадських організацій повинен бути укладений у письмовій формі. Строк договору май-нового найму визначається за погодженням сторін, якщо інше не встановлено чинним законодавством. Коли до-говір майнового найму укладено без зазначення строку, він вважається укладеним на невизначений строк, і кож-на із сторін вправі відмовитися від договору в будь-який час, попередивши про це другу сторону в письмовій формі за три місяці. По договору майнового найму най-мач зобов'язаний: своєчасно вносити плату за корис-тування майном; користуватися майном відповідно до договору і призначення майна; підтримувати орендне майно у справному стані; провадити за свій рахунок по-точний ремонт, якщо інше не встановлено законом або договором; при припиненні договору найму повернути майно у тому стані, в якому він його одержав, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовле-ному договором. Наймодавець має право достроково розірвати договір найму в судових органах, якщо най-мач: користується майном не відповідно до договору або призначення майна; навмисно або з неостережності погіршує стан майна; не вніс плати протягом трьох міся-ців з дня закінчення строку платежу, а за договором по-бутового прокату - протягом одного місяця, якщо більш короткі строки не встановлені типовим договором; не робить капітального ремонту в тих випадках, коли за за-коном або договором капітальний ремонт лежить на обов'язку наймача. Наймач може достроково розірвати договір найму: якщо наймодавець не робить капіталь-ного ремонту, який зобов'язаний робити; якщо майно, в силу обставин, за які наймач не відповідає, виявиться в непридатному для користування стані.

Загальна характеристика договору позики

За договором позички одна сторона –позикодавець передає ін стороні-позичальнику у власність гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов”язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості. Договір позички вважається укладеним у момент передачі грошей або речей. Договір позички має бути укладений у письмовій формі.,якщо його сума не менше ніж у 10 разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходу громадян, а у випадках. Коли позикодавець є юр особа- незалежно від суми. На підтвердження договору позички та його умов може бути представлена розписка позичальника або ін документ, який посвідчує передачу йому позикодавце визначеної грошової суи або визначеної к-сті грошей. Якщо у договорі немає умови про розмір процентів, їх розмір визначається обліковою ставкою банківського процента, встановленого НБУ. Позичальник зобов”язаний повернути позикодавцеві одержаний предмет позички у строк та в порядку, встановленому договором. Якщо строк повернення договором не встановлений або визначений моментом вимоги, сума позички має бути повернена позичальником протягом 30 днів.Предмет позички вважається поверненим у момент її передачі позикодавцеві або зарахування суми грошей, що позичалися на його банківський рахунок.

Загальна характеристика договорів міни і дарування

Відповідно до цивільного законодавства за договором міни між сторонами проводиться обмін одного товару на ін. При цьому кожний з тих, хто бере участь у міні. Вважається продавцем того майна. Яке він дає в обмін і покупцем майна, яке він одержує взамін. Договір міни ще називають бартерним. Цей договір є консенсуальним., оплатним та двостороннім. Інколи обмінювані товари мають різну вартість. У такому разі договором може бути встановлена оплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості. Законодавством передбачено також, що договором міни може бути встановлений обмін майна на роботи(послуги). За договором дарування одна сторона передає або зобов”язується передати у майбутньому ін стороні безоплатно майно у власність. Цей договір направлений на безповоротне припинення право власності к дарувальника і виникнення права власності у обдарованої особи. Предметом договору дарування може бути б-яке майно, не вилдучене з товарообігу. Договір дарування є безоплатним та двостороннім. Він вважаєтьс яукладеним з момента прийняття майна обдарованим, тобто вчинення останнім дій, які свідчать про волевиявлення обдарованого отримати дарунок у власність. Сторонами у договорі дарування можуть бути як фіз так і юр особи, держава Укр,АРК, територ громади. Умови розірвання: в разі порушення обдарованим обов2язку на користь третьої особи, якщо обдарований умисно вчинив злочин проти життя по договору дарування, якщо обдарований створює загрозу безповоротної втрати дарунку внаслідок недбалого ставлення обдарованого до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена. У разі розірвання договору оюдарований зобов!”язаний повернути дарунок або відшкодувати його вартість.

Поняття, підстави та види цивільно-правової відповідальності

Цивільно-правова відповідальність – установлена зако-ном негативна реакція держави на цивільне правопо-рушення, що виявляється в позбавленні особи певних цивільних прав чи накладення на неї обов'язків майно-вого характеру. Підставами для цивільно-правової від-повідальності є: наявність майнової шкоди; протип-равність поведінки; вина; причинний зв'язок між збит-ком і протиправною поведінкою. Під майновою шкодою слід розуміти будь-яке зменшення наявного майна або неодержання доходів. Якщо дії чи бездіяльність, якими вчинено договірну чи позадоговірну шкоду, є протип-равними або забороненими законом, настає відпові-дальність. Принцип вини, тобто відповідальність настає лише за вини заподіювача шкоди. Умовою цивільно-правової відповідальності є також наявність причинного зв'язку між протиправною дією боржника і тим негатив-ним наслідком, що настав через цю протиправну дію. Різновидностями цивільно-правової відповідальності є: договірна та позадоговірна; часткова і солідарна; основна і субсидіарна(додаткова); повна та обмежена. За деякі дії цивільно-правова відповідальність може нак-ладатися без вини, якщо вона обумовлена законом чи угодою: за невиконання грошового зобов'язання; збері-гача за втрату, недостачу чи пошкодження майна; за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.