Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Форми і способи подання інформаціїСодержание книги Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
Символьна форма подання інформації є найбільш простою, в ній кожний символ має якесь значення. Наприклад: червоне світло світлофора, показники повороту на транспортних засобах, різні жести, скорочення і позначення у формулах. Текстова форма подання інформації є більш складною. Ця форма передбачає, що зміст повідомлення передається не через окремі символи (цифри, букви, знаки), а їх сполученням, порядком розміщення. Послідовно розташовані символи утворюють слова, які у свою чергу можуть утворювати речення. Текстова інформація використовується у книжках, брошурах, газетах, журналах тощо. Графічна форма подання інформації, як правило, має найбільший об'єм. До цієї форми належать фотографії, картини, креслення, графіки тощо. Графічна форма більш інформативна.. Мабуть, тому, коли беремо в руки нову книжку, шукаємо в ній малюнки, щоб створити про неї найбільш повне враження. Інформацію можна подавати одним із способів: літерами і знаками, жестами, нотами музики, малюнками, картинами, скульптурами, звукозаписом, відеозаписом, кінофільмами тощо. Види інформації Інформація може бути у вигляді неперервних (аналогових) і дискретних (цифрових) сигналів. ü Інформація в аналоговому вигляді міняє своє значення поступово (показники термометра, годинника зі стрілками, спідометра тощо). ü Інформація в дискретному вигляді міняє своє значення з певним кроком (показники електронного годинника, ваги з гирями, підрахунок кількості предметів тощо). Дайте відповіді на запитання: ü Як записується інформація на магнітні стрічки і диски? ü Як записується інформація на оптичний диск? ü Які характеристики має інформація у символьній формі? ü Які характеристики має інформація у текстовій формі? ü Які характеристики має інформація у графічній формі? ü Яка характеристика інформації в аналоговому вигляді? ü Яка характеристика інформації в дискретному вигляді? Урок № 4 Тема: Кодування інформації. Щоб передати інформацію, її необхідно закодувати відповідно до природи каналу передачі. У комп’ютері носіями інформації є електричні або магнітні сигнали, які можуть мати лише два значення: 0 – вимкнуто (нема струму, розмагнічено) або – 1 ввімкнуто (є струм, намагнічено). За допомогою таких 0 і 1 кодують будь-яку інформацію, яку обробляє комп’ютер. Кодування – це перетворення інформації без зміни її змісту в інший вигляд за допомогою певного коду. Код – це набір правил перетворення для кодування. Як правило, подання повідомлення добирається так, щоб його передавання було якомога швидшим і надійнішим, а його опрацювання було якомога зручнішим для адресата Одне і те саме повідомлення можна кодувати по-різному. Однією із систем кодування є азбука. Можна кодувати і звуки. Однією з таких систем кодування є ноти. Зберігати можна не тільки текстову та звукову інформацію. У вигляді кодів зберігаються і зображення. Якщо розглянути малюнок через збільшувальне скло, то видно, що він складається із точок. Координати кожної точки можна запам'ятати у вигляді чисел. Колір кожної точки також можна запам'ятати у вигляді чисел. Такі числа можуть зберігатися у пам'яті комп'ютера і передаватися на відстані. Таким чином, коли на комп'ютері опрацьовується зображення, то насправді комп'ютерні програми змінюють числа, якими окремі точки зображення подані в пам'яті комп'ютера. Для подання та опрацювання інформації в комп'ютері використовують двійкові коди, що вміщують лише два символи — 0 і 1. Біт — найменша одиниця двійкового коду. Байт — це послідовність з 8 бітів. Загальна кількість різних комбінацій двійкових значень у байті дорівнює 28=256. для кодування різних символів та для їх зберігання в запам'ятовуючих пристроях комп'ютера найчастіше використовують американський стандартний код для обміну інформацією — АSCII, який являє собою стандартну таблицю кодування знаків. Вимірювання об’єму інформації Інформація відображається символами (байтами), і її об’єм вимірюється кількістю байт у повідомленні. Наприклад текст «Данило грає у футбол» має 20 байт, і це можна порахувати. Об’єм інформації вимірюється кількістю байт у повідомленні. В тексті розділові знаки і пропуски теж символи. Для вимірювання великих об’ємів інформації використовуються кіло-, мега-гігабайти. 1 КБ = 1024 байтам 1 МБ = 1024 КБ 1 ГБ = 1024 МБ Дайте відповіді на запитання: ü Як можна найпростіше закодувати інформацію? ü Яким чином кодується інформація в комп'ютері? ü Чому в комп'ютері використовується саме двійковий код? ü У чому відмінність запису тексту в книзі і комп 'ютері? ü Яким чином зберігаються літери тексту в комп'ютері? ü Якими одиницями вимірюється об'єм інформації? ü Скільки байт має кілобайт? ü Скільки кілобайт має мегабайт? ü Скільки байт має мегабайт?
Урок № 5 Тема: Засоби зберігання та опрацювання інформації. Інформаційний процес складається з операцій пошуку, збирання, збереження, передавання, опрацювання, використання і захисту інформації. Для того щоб інформація стала надбанням багатьох людей, необхідно мати змогу зберігати її. Однак мало навчитися зберігати інформацію, ще необхідно її опрацьовувати, одержувати нову інформацію та передавати її. Традиційні засоби зберігання інформації Накопичена віками інформація у вигляді книжок, газет, журналів, документів, креслень, картин, скульптур, кінофільмів, нот зберігається в бібліотеках, архівах, музеях, колекціях. Отже, носіями інформації у традиційних сховищах є папір, картон, кіно-, і фотоплівки, магнітні стрічки. Книги, журнали, газети, документи, фотоальбоми, кіноплівки тощо лежать на поличках, у шафах і сейфах. Ознайомитися з інформацією або зробити з неї копії можна лише у сховищі. Доступ до цієї інформації складний і потребує певного часу. Потрібно зробити заявку на потрібну інформацію і чекати її виконання. Сучасні засоби зберігання інформації: Комп’ютери дали змогу перетворити інформацію із звичного вигляду – в електричні сигнали, які можна записати на магнітні та оптичні носії. Застосування комп’ютерів, магнітних та оптичних носіїв дало можливість змінити традиційні форми зберігання і використання інформації на сучасні. Завдяки оснащенню комп’ютерами зменшилась кількість людей для обслуговування сховищ. В різних країнах світу на потужних комп’ютерах створюються такі сховища у вигляді баз даних і банків знань з різноманітною інформацією. Організація сучасних сховищ у вигляді баз даних і банків даних дозволяє звертатись до них по лініях зв’язку. Для збирання, обробки, зберігання і використання інформації в сучасних сховищах необхідна комп'ютерна техніка і спеціальні програмні системи управління масивами інформації. Потрібна служба підтримки таких сховищ, яка заносить нову інформацію, редагує і зберігає існуючу. Маючи у своєму розпорядженні комп'ютер, під'єднаний до мережі Інтернет, можна отримувати різноманітну інформацію з комп'ютерних сховищ всього світу. Інформаційні технології Зі стародавніх часів людське суспільство вдосконалювало способи «виробництва» інформації і методи доставки її до користувача. Значення своєчасного одержання інформації було настільки великим, що створювались найрізноманітніші споруди для передачі різних відомостей. Стародавні греки передавали важливі відомості за допомогою дзеркал. Про напад ворога козаки попереджали, запалюючи діжки зі смолою на вежах. У часи Наполеона в Європі і Росії існувала система передачі повідомлень за допомогою ланцюгів семафорів, які з'єднували столиці великих держав. Пізніше виникли телеграф і телефон, супутниковий зв'язок і телебачення. Збирання, обробка і передача інформації з розвитком науки і техніки стали вимагати спеціальних методів (технологій). Інформаційні технології - це сукупність засобів і методів збирання, обробки, зберігання, передачі і використання інформації. Дайте відповіді на запитання: ü У якому вигляді традиційно зберігається інформація? ü Яким чином у сховищах зберігалися книги, журнали, папки? ü Яким чином можна одержати інформацію із традиційного архіву? ü Чим незручна традиційна форма зберігання інформації? ü На які носії комп 'ютер записує інформацію? ü Які переваги сучасної форми зберігання інформації? ü Яким чином створюються бази даних і банки знань? ü Що дає зберігання інформації у вигляді баз даних і банків знань? ü Що таке «Інформаційні технології»? Урок № 6 Тема: Контрольне комп’ютерне тестування.
Інформаційна система Урок № 7 Тема: Історія розвитку комп’ютерів. У історії розвитку обчислювальної техніки зазначають передісторію і п'ять періодів (поколінь). Передісторія починається в глибокій давнині з різних рахівниць, а першу механічну обчислювальну машину розробив французький математик і учений Блез Паскаль у 1642 році. Майже одночасно з Паскалем сконструював лічильну машину (1673 р.) великий німецький математик Готфрід Лейбніц. У 1830 р. англійський учений Чарльз Беббідж розробив проект «аналітичної машини», якою мала управляти програма. Здійснити свій проект Беббіджу не вдалося через недостатній розвиток техніки. Лише 100 років потому машина Бебіджа привернула увагу інженерів. Наприкінці тридцятих років XX ст. німецький інженер Конрад Цузе розробив першу двійкову цифрову машину на електромеханічних реле (механічних перемикачах, що приводяться вдію електричним струмом). Подальший стрімкий розвиток обчислювальної техніки пов'язаний зі створенням ЕОМ (електронно-обчислювальних машин). Перше покоління ЕОМ. У машинах цього покоління (сорокові роки XX ст.) використовувалися електронно-вакуумні лампи як основні елементи електронних схем. Лампи, в основному, замінили електромеханічні реле, тому швидкодія обчислювальних машин значно зросла. Першою потужною ЕОМ такого роду була ЕНІАК (США). Однак у ній, як і в інших перших ЕОМ, був серйозний недолік — програма, що виконувалась, не зберігалася в пам'яті машини, а набиралася у складний спосіб за допомогою зовнішніх перемичок. У 1945 р. з'явилася відома робота математика фон Неймана, у якій він сформулював загальні принципи роботи обчислювальних пристроїв. Усі наступні ЕОМ створювалися з використанням цих принципів, згідно з якими програма мала зберігатися в пам'яті машини. Характерними рисами ЕОМ 1-го покоління є застосування електронних ламп у цифрових схемах, великі габарити, а також трудомісткий процес програмування. Друге покоління ЕОМ. Коли в середині 50-х років на зміну електронним лампам прийшли напівпровідникові прилади, то ЕОМ почали переводити на напівпровідники. Напівпровідникові (транзистори, діоди) були значно компактніші від електрона них ламп, мали більший термін служби і споживали набагато менше енергії. Найпоширенішими машинами 2-го покоління були «Еліот» (Англія), «Сіменс» (ФРН), «Стретч» (США). Найдосконалішою машиною цього покоління була БЭСМ-6, що виконувала понад 1 млн операцій за секунду створена в СРСР. ЕОМ 2-го покоління вирізняються застосуванням напівпровідникових елементів і використанням алгоритмічних мов програмування. Третє покоління ЕОМ. Чергова зміна поколінь ЕОМ відбулася наприкінці 60-х років під час заміни напівпровідникових приладів у пристроях ЕОМ на інтегральні схеми. Інтегральна схема (мікросхема) — це невелика пластинка кристалу кремнію, на якій уміщаються сотні і тисячі транзисторів, діодів, конденсаторів тощо. Застосування інтегральних схем дало змогу збільшити кількість електронних елементів в ЕОМ без збільшення реальних розмірів машин. Швидкодія ЕОМ зросла до 10 млн. операцій за секунду. Характерними рисами ЕОМ третього покоління є застосування інтегральних схем і можливість використання розвинутих мов програмування (мов високого рівня). Четверте покоління ЕОМ (80-ті роки). З удосконаленням мікросхем збільшувалася їхня надійність і щільність розміщених у них елементів. В основі ЕОМ четвертого покоління лежать великі інтегральні схеми (ВІС). У цих схемах на 1см2 приходиться кілька десятків тисяч елементів. Завдяки ВІС стало можливим на одному малесенькому кристалі кремнію розмістити таку велику електронну схему, як процесор ЕОМ. Однокристальні процесори згодом стали називати мікропроцесорами. Перший мікропроцесор був створений компанією Іпtel (США) у 1971 р. Мікропроцесори спричинили появу міні-ЕОМ, а потім і персональних комп'ютерів. ЕОМ 4-го покоління характеризуються застосуванням мікропроцесорів, побудованих на великих інтегральних схемах. П'яте покоління ЕОМ. Починаючи із середини 90-х років, у потужних комп'ютерах починають застосовуватися ВІС супер-масштабу. Багато фахівців почали говорити про комп'ютери 5-го покоління. Гадають, що обчислювальними машинами 5-го покоління можна буде легко керувати — користувач зможе просто голосом подавати машині команди. Характерною рисою комп'ютерів п'ятого покоління має бути використання штучного інтелекту і природних мов спілкування. Урок № 8 Тема: Структура інформаційної системи. Інформаційна система — це взаємопов'язана сукупність пристроїв, методів і персоналу для обробки інформації. Інформаційна система забезпечує приймання інформації, її перетворення (кодування), обробку, збереження і передачу результатів обробки споживачу: людині, тварині, рослині, машині, іншій інформаційній системі. В інформаційній системі відбуваються такі процеси: · Введення інформації від джерел інформації; · Обробка (перетворення) інформації; · Зберігання вхідної і обробленої інформації; · Виведення інформації для підправлення користувачу; · Можливе введення інформації від користувача через зворотний зв'язок. У сучасній інформаційній системі комп'ютер відіграє роль апаратно-програмної частини.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-29; просмотров: 1435; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.191.14.50 (0.009 с.) |