Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 КК). Відмінність від злочинів, передбачених ст. 262, 263-1 і 264 КК

Об’єктом злочину є громадська безпека.

Предмет злочину – це зброя: предмети призначені для ураження живої цілі, знищення чи пошкодження навколишнього середовища:

· вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської) – це всі види бойової, спортивної, нарізної мисливської зброї, як серійно виготовленої, так і саморобної чи переробленої, для проведення пострілу з якої використовується сила тиску газів, що утворюється при згоранні вибухової речовини (пороху або інших спеціальних горючих сумішей);

· бойові припаси – це вироби в зібраному вигляді, споряджені вибуховою речовиною і призначені для стрільби з вогнепальної зброї чи для вчинення вибуху (патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, артилерійські снаряди, бомби, міни, гранати, бойові частини ракет і торпед тощо);

· вибухові речовини – це порох, динаміт, тротил, нітрогліцерин та інші хімічні речовини, їх сполуки або суміші, здатні вибухнути без доступу кисню;

· вибухові пристрої – це самороб­ні чи виготовлені промисловим способом вироби одноразового застосування, спроможні за допомоги використання хімічної, теплової, електричної енергії або фізичного впливу (вибуху, удару) створити вражаючі фактори, – спричинити смерть, тілесні ушкодження чи істотну матеріальну шкоду, – способом вивільнення, розсіювання або впливу токсичних хімічних речовин, біологічних агентів, токсинів, радіації, радіоактивного матеріалу, інших подібних речовин (ч. 1 ст. 263 КК);

· холодна зброя (ч. 2 ст. 263 КК) – предмети, що справляють колючий, колючо-ріжучий, рубаючий, роздроблюючий або ударний ефект (багнет, стилет, ніж, кинджал, арбалет, нунчаки, кастет, тощо), конструктивно призначені для ураження живої цілі за допомоги м’язової сили людини або дії механічного пристрою.

Об’єктивна сторона злочину – діяння:

· носіння (ч. 1, 2 ст. 263 КК) –переміщення, транспортування особою безпосередньо при собі (наприклад, в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі, тощо);

· зберігання (ч. 1 ст. 263 КК) – володіння особою предметами злочину, які знаходяться у обраному нею місці (в помешканні особи, в багажнику транспортного засобу; у приміщеннях за місцем роботи, тощо);

· придбання (ч. 1 ст. 263 КК) – набуття права власності (наприклад, купівля, обмін, привласнення знайденого, одержання як подарунок, на відшкодування боргу, тощо);

· передача (ч. 1 ст. 263 КК) – надання цих предметів іншій особі у володіння, для тимчасового зберігання чи використання за цільовим призначенням;

· збут (ч. 1, 2 ст. 263 КК) – відчуження та остаточна передача іншій особі (зокрема, продаж, обмін, дарування, сплата боргу, тощо)

· виготовлення (ч. 1, 2 ст. 263 КК) – створення чи перероблення предметів, внаслідок чого вони набувають відповідних характерних властивостей;

· ремонт (ч. 1, 2ст. 263 КК) – відновлення властивостей зазначених предметів (наприклад, заміна або реставрація зношених чи непридатних частин, механізмів; усунення поломок чи пошкоджень, тощо).

Не тягнуть кримінальної відповідальності зберігання, придбання і передача холодної зброї.

Злочин є закінченим з моменту вчинення злочинного діяння у будь-якій формі.

Суб’єкт злочину – фізична, осудна особа, яка досягла 16-річного віку.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка вчинила злочин, передбачений ч. 1 або 2 ст. 263 КК, якщо вона добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої.

Покарання за злочин: ч. 1 – позбавлення волі від 3 до 7 років; ч. 2 – штраф до 50 н.м.д.г., громадські роботи від 120 до 240 годин, арешт від 3 до 6 місяців, обмеження волі від 2 до 5 років або позбавлення волі до 3 років.

Відмінність незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами від злочинів, передбачених ст. 262, 263-1 і 264 КК

Склад злочину	Зміст, характер злочинного діяння
Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 КК)	Носіння, зберігання, придбання, передача чи збут
Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів (ст. 262 КК)	Викрадення, привласнення, вимагання, заволодіння шляхом шахрайства, шляхом зловживання службовим становищем, розбій, вимагання
Незаконне виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї або фальсифікація, незаконне видалення чи зміна її маркування, або незаконне виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв (ст. 263-1 КК)	Виготовлення, переробка чи ремонт; фальсифікація, видалення чи зміна маркування; виготовлення
Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів (ст. 264 КК)	Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки

 

3. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 КК)

 

Об’єкт злочину – це безпека руху і експлуатації автомобільного транспорту, а також життя та здоров’я особи.

Предмет злочину – це механічні транспортні засоби, що приводиться в рух за допомогою двигуна (зокрема, всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли, моторолери, мотоколяски; транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт; всюдиходи, аеросани, амфібії, тощо).

Не є транспортними засобами рухомий склад метрополітену, фунікулера та інших видів залізниць (пасажирські й вантажні потяги, локомотиви, дрезини, тощо).

Об’єктивна сторона злочину:

1) діяння:

· порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту;

· порушення правил безпеки дорожнього руху – порушення однієї або кількох вимог Правил дорожнього руху або інших нормативно-правових актів, що регламентують безпеку дорожнього руху (наприклад, перевищення швидкості, порушення правил обгону, тощо);

· порушення правил експлуатації транспорту – невиконання нормативно-правових актів, які регламентують безпечне використання транспортного засобу під час його руху (наприклад, перевезення людей або ван­тажу в непридатних або необладнаних транспортних засобах, експлуатація транспортного засобу з несправною гальмовою системою або рульовим керуванням, тощо).

2) наслідки – заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень середньої тяжкості;

3) причинний зв’язок між порушеннями правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту і настанням наслідків, зазначених у диспозиції статті.

Злочин є закінченим з моменту спричинення потерпілому тілесного ушкодження.

Суб’єкт злочину – спеціальний (фізична осудна особа, що досягла 16-річного віку, яка керує транспортним засобом, незалежно від того, чи має вона на це право). За певних умов до відповідальності може бути притягнута особа, яка навчає водінню іншу особу і перебуває під час навчальної їзди поруч із учнем (майстер виробничого навчання, інструктор тощо).

Суб’єктивна стороназлочину передбачає необережну форму вини.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 286 КК) є спричинення: 1) смерті потерпілому; 2) тяжких тілесних ушкоджень. Особливо кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 3 ст. 286 КК) є спричинення загибелі кількох осіб (2-х або більше).

Покарання за злочин: ч. 1 – штраф від 200 до 500 н.м.д.г., виправні роботи до 2 років, арешт до 6 місяців, обмеження волі до 3 років з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк до 3 років або без такого; ч. 2 – позбавлення волі від 3 до 8 років з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк до 3 років або без такого; ч. 3 – позбавлення волі від 5 до 10 років з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк до 3 років.

Важливо: Якщо суб’єкт свідомо спричинив наїзд на потерпілого, прямо бажаючи настання негативних наслідків, то діяння слід кваліфікувати за відповідними статтями Розділу про злочини проти життя та здоров`я особи, адже в такому випадку транспортний засіб є лише знаряддям вчинення злочину.