Молодший дошкільний вік (четвертий і п’ятий роки життя)

Художньо-естетичний розвиток у молодшому дошкільному віці формує естетичне ставлення дитини до:

— світу природи;

— культурних надбань людства;

— дорослих та однолітків;

— самої себе.

Дошкільник відрізняється прискіпливим ставленням до власної зовнішності, тонше диференціює гарне і негарне, розуміється на тому, що відносять до категорії некрасивого, потворного у взаєминах людей, поєднує поняття „естетичне” та „моральне”, самостійно знаходить в довкіллі яскраве, виразне, незвичне, концентрує на ньому увагу. Цілісно та емоційно сприймає, зокрема музичні та театральні образи, усвідомлює зміст доступних творів. Удосконалюється здатність до наслідування простих мелодій, гри на дитячих інструментах, виконання під музику танцювальних рухів, відтворення елементарних театральних дійств. Дитяча музична творчість викликає позитивний настрій, емоційний відгук. Дитина вловлює мелодію, ритм, зміст подій, загальний настрій, основні рухи дійових осіб, зв’язок вчинків з моральними нормами та правилами. Поряд з емоційною чутливістю та сенсорними здібностями формується її художнє мислення. Дитина не просто сприймає художні образи, порівнює їх між собою, а й співвідносить з реальним життям, робить перші узагальнення.

 

Музична діяльність молодших дошкільників

 

Вікові можливості. Дитина охоче слухає музичні твори, орієнтується в загальному характері мелодії, настрої, що нею передається, вловлює тембр різних інструментів,

диференціює звучання голосів (соло, хор), відчуває красу людського голосу, емоційно відгукується на музичні твори, легко набуває співочих навиків. Здатність інтонувати голосом ще не сформована, зароджується тип співочого голосу.

Музичний рух ― один з найулюбленіших видів музичної діяльності молодшого дошкільника, він підстрибує, „пританцьовує” під веселу музику, уважно слухає спокійну мелодію, відтворює образні рухи та нескладний сюжет під музику, фантазує вільними й виразними танцювальними рухами, пластикою, що відтворює характер мелодії.

Дитина використовує в танцювальних рухах міміку й пантоміміку; водить хоровод; виконує образні та парні танці; використовує виразні рухи, жести, міміку для відтворення образів тварин, птахів, людей.

Малюк проявляє інтерес до різних дитячих інструментів, охоче їх досліджує, вивчає, прагне здобути різні звуки, запитує про назву та будову кожного.

Основний вид його музичної творчості ― імпровізація. Молодший дошкільник спільно з дорослим музикує на різних інструментах, підбирає по слуху мелодії. Діти четвертого - п’ятого років життя охоче виконують ігрові та рольові дії, беруть участь у музичних іграх ― драматизаціях, легко розв’язують прості ігрові задачі, стежать за розвитком сюжету, вчасно включаються в дію, вносять елементи творчості у рольову поведінку, музичний рух, мовне інтонування. Вони досить виразно рухаються, співають, танцюють у відповідності з образом та характером музичної гри-драматизації.

Завдання розвитку у формуванні креативності у дітей молодшого дошкільного віку:

ü підтримувати бажання дітей слухати музичні твори від початку до кінця; відчувати і визначати загальний характер, настрій, образність п’єси; стимулювати емоційний відгук на музику; збагачувати музичні враження; спонукати висловлювати думки щодо прослуханих творів; диференціювати звучання різних голосів та інструментів;

ü радіти співу, прислуховуватись до співу однолітків, звучання інструментів, протягувати довгі звуки, чітко їх артикулювати; інтонувати мелодію голосом;

ü вправляти дитину у природній пластиці, розвивати вміння відображати характер музики різними танцювальними рухами; формувати почуття музичного ритму, вміння супроводжувати музично-рухові етюди ігрового характеру виразною мімікою і пантомімікою; вчити водити хороводи, танцювати парні та образні танці;

ü вправляти в розрізненні на слух різних дитячих музичних інструментів, відтворювати найпростіші ритмічні малюнки, імпровізувати;

ü формулювати вміння виконувати рольові дії в грі-драматизації, приймати уявну ситуацію, дотримуватися певних правил розміщення й руху в просторі сценічного майданчика, разом із дорослими виготовляти декорації та елементи костюмів.

Організація життєдіяльності. Музичний керівник організовує буття молодшого дошкільника, сприяюче розширенню його музичного досвіду; збагаченню вражень про різноманітність мелодій, способи їх виконання голосом та на різноманітних інструментах; використанню в танцювальних рухах міміки і пантоміміки, імпровізації; відтворенню найпростішого ритмічного малюнку з допомогою плескання, притопувань та гри на дитячих музичних інструментах, в іграх-інсценівках.

Доречне:

ü спільне з дорослими слухання музичних творів у сім’ї, дошкільному закладі, сприяюче розвитку музичного смаку, індивідуальних уподобань, умінню розпізнавати прослухане за жанром, темпом і тембром звучання; 39

ü пропонування малюкові „намалювати” мелодію, придумати оповідання чи танок з відповідними рухами, імпровізувати.

Не варто нав’язувати дитині музичний супровід життєдіяльності, якщо вона цього не хоче.

Важливо:

ü інтегрувати музику з іншими видами мистецтва ― образотворчою діяльністю, художньою літературою;

ü привчати розмовляти та співати спокійним тоном, не кричати, не надривати голосові зв’язки.

Варто приділяти увагу:

ü артикуляції;

ü вмінню „розспівуватися”.

Музичний керівник, підбираючи репертуар враховує, що у молодшого дошкільника вдосконалюється процес мислення у його діях та операціях. Дитина аналізує та узагальнює здобуту в різних сферах життєдіяльності інформацію. Дитина експериментує, намагається розширити простір свого „Я”, ступені своєї свободи. Імпровізує з сценічними образами та музичними рухами, охоче займається словотворчістю. Проявляється дослідництво, елементи раціоналізаторства, самодіяльність, творче ставлення до різних видів діяльності та життєвих ситуацій, намагається не лише відтворити заданий дорослим зразок, а й зробити щось по-своєму. Тому музичний керівник сприяє тому, щоб надати дитині можливість поєднати те, що вона побачила, почула, пережила у розвиток уяви, стати продуктивною в цьому віці.

Музичний керівник у роботі по розвитку креативності поєднує відтворювальну діяльність дитини з комбінаторною, що ґрунтується на переробці нею відомого, на створенні елементів нового.

Музичний керівник покликаний пов’язувати комбінаторну діяльність з потребами, інтересами, почуттями, враженнями малюка (радістю, подивом, сумнівом, хвилюванням), розвивати елементи асоціативного мислення. Якщо дитина перебільшила чи применшила факти, що є ознакою вікової особливості та обов’язковою умовою розвитку творчої діяльності, музкерівник не дорікає дитині.

Музичний керівник ставить перед дітьми нові, непрості, проте доступні для самостійного розв’язання життєві задачі; надає можливість втілювати творчу уяву в реальну дійсність, слідкує, щоб уява була основою творчої поведінки і водночас не заводила в уявний світ, не продукувала занурення в себе, відлюдкуватість, замкненість, надмірну мрійливість, щоб дитина не приймала свої фантазії за істину, оскільки це може спровокувати появу відмовлятися від роздумів і спостережень за реальним життям.

Музичний керівник організовує розвивальне середовище так, щоб творчість стала нормою та постійним супутником музичної діяльності, тоді готовність розв’язувати проблеми власними силами у молодших дошкільників буде показником елементарних форм креативності як базової якості особистості.

Музичний керівник організовує ігрове дійство дітей, опосередковане роллю та музикою, створює сприятливі умови для прояву власної індивідуальної неповторності. Слід пам’ятати, що музичну гру-драматизацію не варто доводити до стану ідеально відшліфованої вистави, оскільки при цьому втрачається елемент імпровізаційності і вона може швидко набриднути дітям.

Про ефективність підбору музкерівником методів та роботи по формуванню креативності у молодших дошкільників свідчитиме перенесення дітьми елементів заняття по розвитку креативності у самостійну ігрову діяльність.