Основне завдання художньо-естетичної освіти в Україні

Сьогодні основним завданням дошкільних закладів є гармонійний розвиток дітей, формування їх творчого потенціалу, створення умов для їхньої самореалізації. З огляду на це оптимально організованим розвивальним середовищем у дошкільному закладі можна вважати таке, що спрямовує пізнавальну активність дітей на сприймання прекрасного, емоційний відгук на красу навколишнього світу, на вміння помічати, бачити, чути й шанувати цю красу, на формування бажання та вміння відтворювати її різними мистецькими засобами, зокрема засобами музичного мистецтва.

Такий принцип організації розвивального середовища ефективно реалізують педагогічні колективи багатьох дошкільних і навчальних закладів України, що ми можемо спостерігати через фахові періодичні видання, а також через взаємо відвідування методичних об’єднань. Запозичуємо передовий досвід наших колег.

Зокрема, мені пригадується проведене для музичних керівників м. Києва метод-об’єднання у Будинку вчителя 1 грудня 2008 р., де я побачила комплексний і творчий підхід педагогів Гарнієтти Сімченко, Тетяни Іванівни Науменко, інших творчих особистостей і те, як вони органічно поєднують у своїй роботі такі доступні дітям види музичної діяльності, як слухання музики, співи, рухи під музику і гру на дитячих музичних інструментах, розвиваючи у дітей творчі здібності і самореалізацію в цих видах музичної діяльності.

24 лютого 2010 р. на базі ШДС „Едельвейс” переглядали концерт дітей „Весна крокує по землі” і дуже приємно відзначити, що, нараз, серед дошкільних навчальних закладів Деснянського району м. Києва з пріоритетними напрямами досвітньої діяльності є заклади творчо-розвивального, естетичного спрямування, в яких поглиблено здійснюється музичне виховання дітей, прикладом є ШДС „Едельвейс”, „Київські каштани”, дитячі колективи „Пізнайко”, „Подолянчик”. 29

Є у кого навчитись педагогічної майстерності у розвитку творчих здібностей дітей засобами музики.

14.04.2010 р. методоб’єднання музичних керівників відбулося на базі ДНЗ № 781 „Свято Великодня”, де музичний керівник Наталія Григорівна надала уроки великого професіоналізму, поваги до традицій і обрядів наших предків — українців; під музичний супровід баяна спостерігався високий рівень підготовки дітей і розвиток у них творчих здібностей, талантів засобами музичного фольклору.

19.05.2010 р. проводився кущовий огляд „Сузір’я дошкільнят”. 9.12.2010 р. проводився кущовий огляд на базі ДНЗ № 544 „Україна — це я!” Усі ці заходи сприяли тому, щоб музичні керівники дитячих садків, переглянувши музичну творчість дітей, плідно поповнювали скарбницю власного досвіду, рівень фахових знань; підвищували методичний рівень і педагогічну майстерність корисними порадами та цікавими творчими зразками музичної діяльності колег, їх вихованців, підготовлених на місцях костюмів; надавали повсякденному життю дошкільнят яскравого та неповторного змісту, залучаючи до прекрасного мистецтва музики.

Проте недостатньо бачити, як інші люди працюють творчо з дітьми, недостатньо тільки бажати творити, треба діяти, виконувати святу місію — дбайливо відкривати дітям завісу потаємного світу мистецтва; прищеплювати любов до вічного і прагнути виховати у собі і у кожній дитині гармонійну, креативну особистість. Тому своїм педагогічним кредо як музичного керівника обрала цитату німецького поета і мислителя Й.В.Гете (1749-1832): „Сприймати і любити дитину потрібно такою, якою створив її Господь, а не прагнути формувати її на свій лад”.

Планую свою роботу з розвитку творчих здібностей дітей в такій послідовності:

1. Назначаю завдання, які слід реалізувати через музичні види діяльності;

2. У перспективному плануванні музичних занять враховую ймовірність практичного виконання назначених завдань;

3. У календарному плануванні музичних занять вказую зміст і термін виконання завдання. Після чого системно, безперервно, а не час від часу працюю, використовуючи розробки вправ, ігор за Базовою програмою „Я у світі”. Розвиваю творчі здібності дітей поступово, в ігровій, образній, цікавій для дитячого музичного сприйняття формі

Адже при збалансуванні цих трьох складових планування роботи з розвитку креативності дітей, музичний керівник може досягти за певний період певних результатів в формуванні творчих здібностей своїх вихованців шляхом розвивання в них креативності як базової якості особистості дошкільника.

Оскільки в дошкільному віці провідним видом діяльності є, була і залишається ігрова діяльність, а одним із дуже важливих способів передачі інформації є спілкування дорослого з дитиною, то через гру і спілкування я у своїй роботі намагаюсь:

§ передавати дітям музичний матеріал, орієнтований за Базовою Програмою „Я у світі”;

§ врахувати вікові та індивідуальні особливості своїх вихованців;

§ застосувати диференційований підхід у роботі:

ü з музично обдарованими дітьми;

ü дітьми, немаючими сталого музичного досвіду (прибули в дитячий садок з іншого середовища);

ü дітьми, не чисто інтонуючими (тобто в яких не розвинений музичний слух);

ü дітьми, небажаючими приймати активну участь у музичній діяльності;

ü дітьми, в силу певних обставин, байдужими.

 

 

Таким чином:

1) використовуючи творчі завдання, розробки вправ та ігор за Базовою Програмою „Я у світі” для формування креативності у дошкільнят намагаюсь творчо підійти до вирішення питань і забезпечити якість музичних, педагогічних методів;

2) реалізовую завдання творчого розвитку дітей, урізноманітнивши зміст традиційного музичного заняття, тобто використовую тематичні, індивідуальні, групові види, навчання епізодичного характеру, домінантні заняття з розвитку креативності з елементами імпровізації, пісенної і танцювальної творчості, музичну розповідь українських народних казок (як наприклад, „Рукавичка”) з використанням музичних інструментів чи гру на дитячих музичних інструментах.

Отже, для успішної роботи по даній темі в ДНЗ № 50 Деснянського району м. Києва я чітко планую свою роботу і створюю відповідні умови на музичних заняттях для реалізації накреслених завдань з розвитку творчих здібностей засобами музики.

Вважаю завданнями українських музичних керівників з розвитку творчих здібностей засобами музики:

по-перше: підібрати яскравий, не важкий для виконання дітьми, мелодійний матеріал, найчастіше ― твори українського музичного мистецтва;

по-друге: ввести творчі завдання для дітей у процес роботи, використовуючи методичний посібник „Усі розробки ігор та вправ за Базовою Програмою „Я у світі”.

Саме методичний посібник „Усі розробки ігор та вправ за Базовою Програмою „Я у світі” допоміг мені як музичному керівнику зорієнтуватись на пошук різноманітних форм і методів роботи з дітьми, враховуючи потреби кожної дитини індивідуально.

У посібнику доступно розписані творчі завдання різного типу, творчі ігри, вправи за сучасними вимогами Базової Програми „Я у світі”. Це і

ü дидактичні ігри з врахуванням вікових особливостей дошкільнят за всіма сферами життєдіяльності дитини;

ü ігри на розвиток емоційно-вольової сфери, що дуже корисно використовувати як і роботі з музичної діяльності та розвитку креативності, так і в повсякденному житті дітей для досягнення мети, яку вони передбачають;

ü ігри та вправи на розвиток навиків спілкування, групової взаємодії;

ü оздоровчі ігри, вправи на розвиток дихання, комплекси дихальної гімнастики, комплекси гімнастики після сну, самомасаж, вправи на позбавлення напруження та розслаблення — релаксації різного типу м’язів;

ü арт-терапевтична техніка, що допомагає позбутися нервового напруження, комплекси психогімнастики, психоформули, пальчикова гімнастика;

ü комплекси фізкультхвилинок;

ü циклограми рухливих ігор тощо.

Ось, наприклад, у розділі „Музичні рухи” „Базової Програми „Я у світі” з’явилась інновація „Рухові етюди”. Таке нововведення є корисним у розвитку креативної особистості, я використовую їх у музичних заняттях для зняття надмірної емоційної напруги (при потребі); для психологічного розвантаження; при переведенні уваги дітей з одного виду музичної діяльності на інший; для розвитку творчої активності; щоб посприяти позбавленню фізичної гіперактивності; для співвідношення вчинків дітей із проявом добра. У „Базовій Програмі” доступно розписані ігри, вправи (це і є етюди), що допомагають дітям тренувати емоції, самовиразити свій внутрішній стан під час перебування на занятті; переживання; враження від побаченого. 31

Так я вводжу в свою роботу по розвитку креативності у дітей творчі завдання „Базової Програми” і рекомендую використовувати ці вправи та ігри іншим музичним керівникам, бо переконана, що кожний педагогічний працівник сучасного дошкільного закладу, в якого з’являються можливості вільно визначати форму і зміст своєї роботи, повинен врахувати при перспективному і календарному плануванні змістове наповнення даного посібника, який є незамінним працюючим з дітьми у всіх сферах життєдіяльності.

Усі рухові етюди, мовні психоформули, вправи-релаксації із вдало підібраним музичним оформленням подані із врахуванням послідовності і перспективності, наступності та систематичності, доступності подання програмового змісту та музичного репертуару дітей даної вікової гами, з якими маємо можливість працювати, розвиваючи в них креативність.