Консультація для вихователів

„Формування креативної особистості”

Сучасний світ ― це світ креативних особистостей, адже вершин у ньому досягають лише ті, хто мислить неординарно, творчо, хто нестандартно підходить до розв’язання будь-яких проблем.

Не випадково у Державній базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку „Я у світі” креативність вперше визначено як одну із семи форм активності (серед фізичної, соціально-моральної, емоційно-цінносної, пізнавальної, мовленнєвої, художньо-естетичної, творчої) і є затребувана у всіх сферах життєдіяльності дошкільника: „Природа”, „Культура”, „Люди”, „Я сам”. І хоча на формування креативності особистості впливає чимало чинників, відчутних успіхів у цій справі можна досягти, використовуючи засоби музичного виховання:

1. через український фольклор, зокрема, традиції і обряди українського народу;

2. через творчі завдання типу відтворити побачене, почуте у творчості дитини ― реалізувати, головним чином, на заняттях:

а) з музики (танцювальна, пісенна творчість, імпровізації різних видів ― вокальна, інструментальна, ритмічна);

б) з образотворчого мистецтва (малюнок, живопис, ліплення та інші зразки народно-прикладного мистецтва);

в) хореографії (розвиток рухової активності дошкільників в образах персонажів казок, ролей у сценаріях свят, розваг).

Креативність (від лат. creatio ― створення) ― характерна риса творчої особистості, що дає змогу генерувати оригінальні ідеї та обирати нешаблонні шляхи розв’язання проблем.

Сьогодні, коли питання відродження духовності і моральності суспільства стоять надзвичайно гостро, особливе місце у системі національної освіти посідає художньо-естетична освіта ― потужний засіб впливу на процес самореалізації особистості.

Художньо-естетична освіта не лише залучає дитину до світових культурних надбань, а й формує її ціннісне ставлення до навколишнього світу, дає змогу гармонійно розвиватися.

Ми, музичні керівники, творимо художньо-естетичну освіту дітей, які нам ввірені, на заняттях і в повсякденних режимних моментах. Від нас залежить гармонійний розвиток дітей, формування їх творчого потенціалу. Ми покликані створити оптимальні умови для творчої самореалізації дітей кожен на своїй ділянці роботи. З огляду на це, кожен з нас працює в тому плані, щоб спрямувати пізнавальну активність дітей на сприймання прекрасного, емоційного відгуку на красу навколишнього світу, на вміння помічати, бачити, чути й шанувати цю красу, на формування бажання та вміння відтворювати її різними мистецькими засобами.

14 грудня відбувся захід оздоблення території нашого навчального закладу до Нового року.

Ми, педагоги проявили творчий підхід. І таких прикладів можна навести безліч, бо приємно відзначити, що знаходимось поміж творчих людей, тобто вас, у яких є приоритетні напрямки освітньої діяльності творчо-розвивального, естетичного спрямування. Група „Метелик” ― роботи дітей. Група „Бджілка”― витинанки та інше.

Базова програма розвитку дошкільника „Я у світі” вперше заявила в освітньому просторі України про феномен дитячої креативності. Проте, хочу детальніше спинитися на диференціації близьких, проте відмінних понять „творчість” та „креативність”. 7

Розвиток креативності у дітей ― це здатність їх до творчості, бо творчість дітей є базовою якістю дитини, її ядром, центральною характеристикою.

Творчість ― особливий вид активності перетворювального характеру. Вихователі, педагоги мають завдання у тому, щоб підштовхувати дошкільників до проявів ініціативи, винахідливості, вигадки, фантазії по схемі: „Бачу” – „чую” – „творю”.

Найкращим періодом для розвитку творчої уяви є дошкільне дитинство. Від того, наскільки повно були використані його можливості, багато у чому залежатиме потенціал дорослої людини. Тому педагогам необхідно правильно сприймати прояви дитячої креативності: не переривати та не гальмувати їх критичними зауваженнями, негативними оцінками; натомість якомога частіше створювати ситуації для вільного спілкування, обміну думками, терпляче очікувати, коли прийде необхідний етап прагнення, накопичення вражень, дитина обов’язково здобуде відповідні навики, перейде до етапу творчості, самостійного пошуку рішення.

Креативність ― загальна здібність дитини, її здатність до творчості, одна з базових якостей особистості, комплекс інтелектуальних та особистісних якостей, що сприяє становленню і прояву творчості. Таким чином, характеризуючи активність дошкільнят в усіх видах діяльності (ігровій, предметно-практичній, навчальній, спілкуванні) та формах активності (фізичній, соціальній, моральній, емоційній, пізнавальній, мовленнєвій, художній) слід кваліфікувати їх як більш чи менш творчі.

Творчість ― активність дитини, спрямована на створення нового продукту у непередбаченій, нерегламентованій ситуації.

Слід перерахувати базові якості особистості дошкільника:

· самостійність;

· працелюбність;

· людяність;

· розсудливість;

· справедливість;

· самовладання;

· самолюбство;

· спостережливість;

· відповідальність;

· креативність.

В кінці старшого дошкільного віку при створених оптимальних умовах (оптимально організованим розвивальним середовищем) відбувається становлення креативності як базової якості особистості, що засвідчує потребу та вміння дошкільника творчо ставитеся до різних сторін життя.

Аналізуючи та оцінюючи особистісні якості, здібності дошкільника, педагог вживає поняття „креативність”. Показниками її сформованості в дошкільника є 19 чинників, вміщених на ст. 75 в «Методичних аспектах реалізації Базової програми розвитку дитини дошкільного віку „Я у світі”».

Назву лише окремі з них:

ü пошуково-перетворювальне ставлення до дійсності; висока пізнавальна активність; допитливість;

ü комбінаторні властивості (уміння швидко переходити від одного способу розв’язання до іншого, перемикатися);

ü самокритичність, здатність посміятися з себе;

ü дотепність; почуття гумору; інтерес до парадоксів;

ü уміння дивуватись;

ü здатність сприймати об’єкти комплексно, цілісно, виділити в них головне,

істотне, відкривати потенційне;

ü розвинена уява, метафоричність (створення фантастичних ідей) та інші.

Педагог має усвідомити: розвиток у вихованців креативних здібностей— важлива мета навчально-виховного процесу. Креативними мають бути як процес діяльності, так і її результат, як процес виховання, так і процес навчання.

Якщо педагог прагне виховати креативність (здатність дитини до творчості), в цьому йому допоможуть:

· нерегламентоване середовище;

· демократичні відносини:

· можливість наслідувати творчу особистість.

Для створення таких оптимальних умов в оптимальному середовищі музичний керівник надає вихователям наступні поради для виховання в дошкільнят здатності до креативності за Державною програмою розвитку дитини дошкільного віку „Я у світі”:

ü уважно аналізуйте і беріть до уваги найбільш оригінальні дитячі ідеї;

ü заохочуйте дітей щоразу аналізувати предмет уваги з несподіваної точки зору;

ü пропонуйте дітям проговорювати у процесі розв’язання творчого завдання ідеї, які виникли спонтанно;

ü використовуйте різноманітні запитання, які сприяють концентрації уваги дітей (Хто? Що? Для чого ти це робиш? Що ти хочеш зробити зараз? Як ти збираєшся діяти? Чому? Навіщо?) Комбінування запитань дає велику кількість інформації;

ü рекомендуйте дошкільнятам висловлювати якомога більше думок з приводу однієї ситуації (події, людини); виділяти в них типове та особливе, переваги чи недоліки, позитивне —негативне, цікаве— нецікаве, звичне ― незвичне;

ü час від часу пропонуйте дітям уявити (зобразити) щось у вигляді елементарної схеми.

Саме ці завдання творчого характеру музичний керівник використовує у своїй роботі з дітьми при розвитку в них креативності.

 

Практичні розробки

Плануючи роботу з дітьми по розвитку в них здатності до творчості, вихователь може використати в роботі вправи для розвитку уяви, що допоможе гнучко підходити до реальних потреб дітей у самовираженні, розвитку уяви, фантазії, як от:

o «уяви і почуєш»,

o «уяви і побачиш»,

o «уяви і посмакуй»,

o «уяви і відчуєш запах»,

o «уяви та доторкнись»,

o «уяви та відчуєш».

Пригодяться вправи на розвиток мовленнєвого дихання та голосу: «Луна», «Хуртовина», «Дме вітер«», «У лісі».

Музично-дидактичні ігри теж збагачують дітей новими уявленнями і розвивають у них ініціативу, самостійність і здатність до сприйняття. Прикладом є такі ігри: «Що роблять діти?»,«Що звучить?», «Відгадай дзвоник», «Відгадай за голосом», «Відгадай», «Хто розбудив ведмедика»; народні ігри в музично-руховій діяльності.

Вихователь також може застосувати імпровізації.

Імпровізації — це вид художньої творчості, при якій витвір створюється безпосередньо у процесі виконання.

Такий вид творчості був достатньо популярним у різні часи. Проте за Базовою програмою „Я у світі” він є незамінним для розвитку в дітей креативності.

Імпровізація використовується у вокальній народній музиці ― фольклорі, як от „Водіння кози у циклі зимових свят”.

Це може бути музична творчість дітей, їх власні музичні твори та їх виконання самими дітьми або оформлення жестикуляції у заданому музикою ритмі, темпі та характері.

Отже, музична імпровізація може передаватись у різних видах — вокальному, інструментальному і ритмічному.

Музичний керівник пропонує вихователям усіх вікових груп у групових музичних куточках застосовувати аксесуари та атрибути для використання імпровізації дітьми в години, відведені для ігор, самостійної ігрової творчості, адже імпровізація ― це перспективний прийом музичної творчості в повсякденному житті для виховання інтересу до музики, набуття музично-творчого досвіду. В ігровій творчості дитина імпровізує за допомогою музики. Адже імпровізація не потребує додаткових зусиль: кожний має власний голос, долоньки, щоб замінити музичний інструмент, і руховий апарат для створення ритмічних рухів під музику. Цей вид діяльності зацікавлює дітей можливістю втілити власний замисел і фантазію, сприяє появі нових інтонацій, підвищує емоційний рівень сприйняття музики, а також розвиває співучий апарат, вокально-слухові навики, музично-слухові уявлення.

Бажаю успіхів у співпраці:

Плекаймо цвіт дитячої душі,

Її красу і велич пізнаваймо,

Цей Божий дар, цю таїну таїн

Лише любов’ю доторкаймо.

 

Розробки ігор та вправ

за Базовою програмою

„Я у світі”

Молодший вік (молодша група)

Обери свій настрій

Мета: вчити дітей визначати свій настрій за допомогою „Квітки настрою”; виховувати бажання завжди мати гарний настрій.

Матеріал: „Квітка настрою”.

Хід гри

Вихователь. Пропоную вам показати свій настрій, а допоможе нам у цьому „Квітка настрою”. У квітки різнокольорові пелюстки, тому кожна дитина нехай по черзі обирає собі одну пелюстку.

Хто обрав червону пелюстку — у того щасливий настрій, жовту ― радісний настрій, оранжеву — ви чимось здивовані, синю ― ви на щось образились тощо.

 

Розсміши товариша

Мета: учити дітей поліпшувати кепський настрій товариша за допомогою ігор, смішних жестів, міміки; виховувати дружелюбність і бажання дружити з усіма.

Матеріал: сумна лялька.

Хід гри

Вихователь. Лялька Наталка плаче, в неї сумний настрій. Як її розвеселити? (Діти пропонують різні ігри та іграшки).

Вихователь пропонує дітям розсмішити ляльку за допомогою смішних жестів, міміки.

 

КВІТКА ДОБРОТИ

Мета: продовжувати вчити дітей говорити компліменти, увічливі слова; розвивати мовлення дітей, пам’ять, фантазію; виховувати доброзичливість.

Матеріал: іграшкова Баба-Яга, ваза, квіти.

ХІД ГРИ

Вихователь пропонує дітям подарувати Бабі-Язі квітку, промовляючи добрі слова.

Діти беруть по одній квітці, підходять до ляльки Баби-Яги, дарують їй квітку і говорять їй компліменти або ввічливі слова, ставлять квітку в вазу. Наприклад: „Бабусю, стань, будь ласка, доброю!” або: „Бабусю, я тебе люблю!” тощо.

 

ЯКИЙ НАСТРІЙ У РОСЛИН

Мета: продовжувати вчити дітей доглядати рослини « куточка природи »; розвивати фантазію, мислення, виховувати любов до природи.

Матеріал: « квіти куточка природи », квіти з жовтим листям та квіти з прив’ялим листям.

 

ХІД ГРИ

На столі виставлені різні рослини «куточка природи». Діти визначають, у якої квітки який настрій, і пояснюють свою думку.

Молодший вік (середня група)

Разом з мамою на кухні

Мета: вправлятидітей у добиранні антонімів; закріплювати назви предметів вжитку, посуду, продуктів харчування; розвивати позитивні емоції.

ХІД ГРИ

Вихователь пропонує дітям уявити, що вони зараз знаходяться з мамою на кухні та збираються їй допомагати.

Вихователь. Мама розрізала кислий лимон, а я… (Дитина повинна сказати навпаки: „А я — солодку грушу, або солодке яблуко…”)

Мама поставила чашку на високий стіл, а я ― …

Мама насипала борщ у глибоку тарілку, а я — …

Мама налила гарячий чай, а я —…

 

Назви інакше

Мета: вправляти у добиранні синонімів; розвивати мислення, уяву.

Матеріал: фанти.

Хід гри

Вихователь пропонує дітям уявити, що вони знаходяться з мамою на кухні або з татом на прогулянці у парку, чи з бабусею на подвір’ї…

Вихователь називає дію, а дитина повинна назвати її інакше. За кожну правильну дію вона отримує фант. Перемагає той, у кого виявиться більше фантів.

 

Добери колір до слова

Мета: розвивати уміння розрізняти добрі, ніжні, лагідні, пестливі, сердиті, злі слова; вправляти в умінні позначати кожне сказане слово відповідним кольором; розвивати позитивні емоції, бажання спілкуватися тільки добрими словами.

Матеріал: лялька Розумничка, «чарівна скринька», набір кольорових олівців або кружечків для кожної дитини, аркуші паперу.

Словник: назви кольорів та відтінків.

Хід гри

До дітей заходить лялька Розумничка з чарівною скринькою, у якій знаходяться різні слова, які вона зібрала, спілкуючись із різними людьми ― і добрими, і злими.

Розумничка називає слово, а діти повинні намалювати це слово (дібрати до нього колір: жовтий — добрий, чорний — зле) та обґрунтувати свій вибір.

Добрий — Злий

Мета: розвивати уміння розрізняти у казкових сюжетах добрих та злих персонажів; учити обґрунтовувати свої відповіді; виховувати позитивні емоції, бажання творити добро.

Матеріал: іграшки або картинки із зображенням персонажів знайомих казок; предметні картинки (сонечко, хмаринка).

 

Хід гри

Чарівниця Казка запросила всіх казкових героїв на бал, але для того, щоб вони всі не посварилися, слід розподілити їх на добрих і злих. Діти по черзі обирають казкового героя, пригадують з якої він казки, дають йому оцінку (добрий чи злий). Діти обґрунтовують свою відповідь, ставлять доброго героя на стіл до сонечка, злого ― до хмаринки. 13

Відгадай: хто я

Мета: вправляти в умінні за допомогою пантоміми показувати якусь професію; розвивати уяву, фантазію, творчість.

Матеріал: клубочок, паперові призи.

Хід гри

Вихователь пропонує дітям по черзі обрати якусь професію та показати її без слів. За допомогою клубочка обирається послідовність гравців. Виграє та отримає приз той, хто краще покаже професію.

 

Ланцюжок

Мета: вправляти в умінні встановлювати між свійськими і дикими тваринами та птахами, а також навколишнім середовищем; розвивати логічне мислення, уяву.

Матеріал: предметні картинки на бейджиках.

Хід гри

Вихователь пропонує дітям пройтися кімнатою, поглянути на кожен малюнок та найти те, з чим пов’язаний малюнок, який тримає у руках кожна дитина.

· Зерно ― курка ― яйце.

· Сіно — корова ― молоко.

· Собака — будка та ін.

 

Я веселий чарівник, перетворюватися звик

(пантоміма)

Мета: закріплювати знання про казкових героїв із відомих казок, уміння імітувати їх за допомогою рухів, міміки; розвивати творчість, фантазію, уяву.

Матеріал: чарівний капелюшок.

Хід гри

Вихователь пропонує дітям приміряти „чарівний капелюшок”, що допоможе перетворитися на казкового героя. (Дитина одягає капелюшок, обертається навколо себе, знімає його і за допомогою пантоміми показує казкового героя). Діти відгадують.

 

 

Старший вік

Добери риму

Мета: вправляти в римуванні слів, у тому числі імен; розвивати фантазію, уяву, творчість.

Матеріал: «чарівний горщик», різнокольорові фішки.

Хід гри

Виховательпропонує наповнити цей «горщик» не стравою, а словами-римами до поданих слів. Хто придумає риму ― кидає до «горщика» кольорову фішку. Наприкінці гри діти перелічують, скільки в горщику «чарівних» фішок.

 

Придумай ім’я та по батькові тваринам

Мета: розвивати фантазію, уяву під час добирання імені та по батькові тваринам із різних казок; закріплювати знайомі казки; виховувати інтерес до гри.

Матеріал: казкові персонажі (іграшки або тваринки).

Хід гри

Вихователь звертається до дітей від імені Пана Коцького з проханням придумати ім’я та по батькові для його друзів — казкових героїв.

 

Добре ― погано

Мета: вправляти в умінні оцінювати вчинки; учити відрізняти добре від поганого; виховувати почуття доброти та гідності.

Матеріал: жовтий, червоний сигнали.

Хід гри

Вихователь пропонує дітям різні ситуації з добрими та поганими вчинками, а діти піднімають відповідні сигнали, пояснюють чому вони так вирішили. Добрі вчинки — жовтий сигнал, погані ― червоний.

 

що відбувається, якщо..?

Мета: вправляти в умінні оцінювати та передбачувати наслідки якоїсь дії; розвивати уважність, уяву, обачність.

хід гри

Вихователь пропонує подумати та доповнити речення: „Що відбувається, якщо”…

· „граєшся із сірниками?”

· „гуляєш біля проїжджої частини дороги?”

· „гуляєш разом із мамою?”

· „сам ідеш до водойми?”

· „без дозволу вирушаєш до лісу?”

· „відчиняєш двері незнайомцеві?”

 

Знайди схоже та відмінне

Мета: вправляти в умінні порівнювати два об’єкти живої природи (дві тварини, дві квітки, два дерева та ін.); розвивати логічне мислення, уважність, уяву.

Матеріал: парні предметні картинки.

 

хід гри

Гра проводиться парами. Кожна пара обирає собі дві картинки та описує їх, знаходячи схоже та відмінне.

 

заверши казку по-доброму

Мета: учити дітей придумувати кінцівку до казок; розвивати зв’язне мовлення, фантазію, творчість; виховувати добрі почуття.

Матеріал: початок для казок, капелюшок Казкаря.

хід гри

Вихователь пропонує перетворитися на Казкарів, зачитує дітям початки до казок, діти повинні продовжити казку тільки так, щоб вона завершувалась по-доброму.

 

Ігри на розвиток емоційно-вольової сфери

мудра сова

Мета: розвивати творчу активність, взаємодопомогу, симпатії.

хід гри

Вихователь роздає дітям картинки з малюнками різних лісових мешканців. Діти утворюють коло. Один із них ― Мудра Сова. Кожен придумує будь-яку ситуацію, у яку потрапив лісовий мешканець, і запитує поради у Сови.

Наприклад, двоє зайчиків на галявині побилися між собою через одну велику ягоду полуниці.

Порада Сови. Оскільки ягідка одна, зайченята повинні подарувати її своїй мамі.

Якщо Мудра Сова впродовж декількох секунд не може дати мудрої поради, то Совою стає той, кому нічим зарадити.

Наймудрішою є та Сова, яка дасть лісовим мешканцям найбільше мудрих порад. Потім лісові мешканці малюють те, що їм порадила Мудра Сова.

 

веселі клоуни

Мета: розвивати уяву, емоційно-вольові процеси.

хід гри

Дітям необхідно обрати «веселого клоуна» (ведучого), який намагається розсмішити «несміянок». Вихователь пояснює дітям, що використовуються міміка і жести, інтонація, розповіді тощо. Найсерйозніший із «несміянок» стає ведучим.

 

добрий ліс

Мета: формувати поняття доброти, розвивати увагу.

хід гри

Вихователь об’єднує дітей у групи, роздає їм картки зі словами або малюнками, наприклад: море, ліс, місто, дім тощо. Діти повинні описати «чарівні закони», за якими живуть у доброму морі, місті, лісі, домі тощо.

Наприклад, у доброму лісі хижі звірі навчаються в спеціальних лісових школах, де їх вчать доброти. У доброму лісі існують безкоштовні їдальні для звірів, які не можуть знайти собі їжу тощо.

Вихователь пропонує дітям намалювати добрий ліс, місто, море і розповісти за своїми малюнками про добрі закони того чи іншого місця.

Ігри та вправи на розвиток

навичок спілкування,

групової взаємодії

малюємо настрій музики

Мета: формувати вміння висловлювати свої почуття, враження через колір, малюнок.

хід гри

Після прослуховування й обговорювання характеру і настрою музики вихователь пропонує дітям намалювати її. Перед малюванням обумовлюється, яка фарба (колір) відповідає якому настрою.

тренуємо емоції

Вихователь просить дитину…

1 Насупитися, як:

· осіння хмара;

· розсерджена людина;

· зла чарівниця.

2 Усміхнутися, як:

· кіт на сонці;

· саме сонце;

· Буратіно;

· хитра лисиця;

· радісна дитина;

· ніби побачили чудо.

3 Сердитися, як:

· дитина, у якої забрали морозиво;

· двоє баранів на мосту;

· людина, яку вдарили.

4 Злякатися, як:

· дитина, яка загубилася в лісі;

· заєць, який побачив вовка;

· кошеня, на якого гавкає собака.

5 Зобразити утому, як:

· батько після роботи;

· людина, яка підняла важкий вантаж;

· муха, яка притягла велику муху.

6 Зобразити відпочинок, як:

· турист, який зняв важкий рюкзак;

· дитина, яка багато попрацювала, але допомогла мамі;

· як утомлений воїн після перемоги.

 

класифікація почуттів

Діти розглядають ті самі картки й розкладають їх за ознаками:

· які подобаються;

· які не подобаються.

Потім їм необхідно назвати емоції, що зображені на картках, а вихователеві запитати, чому вона їх розклала таким чином. 17

передача почуттів

Діти стають у шеренгу, перший гравець повертається до другого і передає йому мімікою почуття (радість, гнів, сум, подив), другий має передати наступному це саме почуття. В останнього вихователь запитує, яке почуття він отримав, і порівнює із тим, яке почуття було передано спочатку, і як кожний розумів отримане ним почуття.

 

Оздоровчі ігри

Комплекси психогімнастик

усміхнись

Діти утворюють коло:

― Усміхнуся сонечку: «Здрастуй, золоте!» (Руки підняти вгору).

― Усміхнуся квіточці ― хай вона росте! (Показати на підлогу).

― Усміхнуся дощику: «Лийся, мов з відра!» (Руки піднімати по черзі над головою).

― Усміхнуся друзям: «Бажаю вам добра!» (Узятися за руки, усміхнутись).

у зимовому лісі

Вихователь. Діти, уявіть, що ми з вами перебуваємо у густому зимовому лісі. У ньому дуже темно. Раптом визирнуло сонечко. «Доброго ранку, сонечко!..» І відразу ж заблищали, заіскрились сніжинки на гілках, на соснах, засріблився гладкий стовбур старої берези. Ми ступаємо по снігу м’якенькими, нечутними кроками. Навколо тиша… Усі звірі сплять. І лише зрідка чутно, як зацвірінькає синичка, прошмигне якийсь птах-одинак. Тихо і спокійно навколо…

 

люба матуся

Вихователь. У кожного з вас є мама. Яке хороше, приємне слово, правда, дітки? Заплющте оченята, лягайте зручно й уявіть, що ваша матуся поруч із вами. Вам тепло і приємно біля неї. Мама ніжно гладить вас по голівці, пригортає до себе і тихенько шепоче вам на вушко, що вона вас любить. А тепер ви розкажіть, як її любите. Міцно-міцно пригорніться до неї, обійміть її, адже це ваша ненька… Але мама прощається з вами, адже їй потрібно поспішати,

бо вона має безліч справ. Не засмучуйтеся, вона повернеться до вас. Ви їй допомагайте в усьому і частіше будьте біля своєї неньки. Розплющте очі. Приємна у вас була зустріч?

А тепер і нам час зайнятися справами.

 

Краплинки дощику

Вихователь. Уявіть, що ви ― краплинки дощу. Краплинки живуть на білій хмаринці. Раптом хмаринці набридло плавати в небі. Вона вирішила розсипати краплинки дощу на землю.

Вони полетіли до землі: одні краплинки впали на травичку, інші — на квіточки, решта впала на землю… Краплинки напоїли землю, вмили квіти і травичку. Духмяний аромат квітів і трави наповнював повітря. Ми вдихаємо аромат, насолоджуємося красою.

 

я ― квітка

Вихователь. Давайте уявимо, що кожен із вас ― маленька насінина, яка потрапила в ямку. (Діти присідають).

Вас зігріває сонечко, поливає дощик і ви починаєте проростати. (Діти повільно підводяться).

З маленької насінинки виросла квітка і розквітла. (Діти піднімають руки вгору, показуючи як розпускається бутон).

Її зігріває сонечко, гойдає вітерець. (Діти похитують руками). До квітки прилітають метелики, бджілки. Яка корисна квітка! Відчуйте в серці радість від її користі. (Діти кладуть руки біля серця).

Аж раптом прибігли діти і хочуть зірвати квітку. Відчуйте страх!

Квітка не може втекти і сказати: «Я жити хочу!» Проте ви її не зірвали, відчули страх квітки.

Зраділа вона; «Я жива!» Посміхніться квітці.

 

я ― квітка

У дітей на долоньках лежать червоні квіточки. Діти промовляють: «Я червона чарівна квіточка. Я освітлена сонцем на лісовій галявині. Я дуже чудова запашна квіточка, навколо мене пурхають метелики, дзижчать лісові бджоли».

 

я —листочок

Діти тримають у руках зелені листочки і промовляють: «Я — маленький зелений листочок. Мене весело хитає вітерець і наче кличе за собою, я відриваюсь від гілочки, злітаю. Як хороше над землею. А коли втомлюся, опущуся на неї відпочити».

 

я — сонечко

Діти мають покласти хустинки на долоньки, простягнути руки вперед і промовляти: «Я —маленьке сонце. Я прокидаюсь, умиваюсь, розчісую свої промінчики і піднімаюсь над обрієм. Я — велика куля. У мене багато тепла і світла. Я дарую своє тепло всій землі: лісам, річкам, лукам. Я дихаю теплом. Я лечу над землею й освітлюю зелене листя, жовту квітку».

Вони утворюють коло, узявшись за руки, передають одне одному тепло, світло, колір.

Психоформули

Я — дитина хороша, ласкава.

Я — привітна, гарна, славна.

Я здорова, не хворію,

Зимі білосніжній радію.

 

Доброго ранку, життєдайна земле!

Доброго ранку, джерельна водице!

Доброго ранку, чисте повітря!

Доброго ранку, сонечко!

Доброго ранку, звірі!

Доброго ранку, люди!

 

Усміхнуся сонечку:

«Здрастуй, золоте!»

Усміхнуся квіточці —

Хай вона цвіте.

Усміхнуся дощику:

«Лийся, мов з відра!»

Друзям усміхнуся:

«Бажаю вам добра!»

 

 

Я — здорова гарна дитина.

Всім дітям групи я бажаю здоров’я.

Нехай вони будуть веселі,

Здорові, красиві, щасливі.

 

Вихователь. А тепер лягайте зручно, заплющте оченята, руки покладіть долонями догори. Привітаймо природу і людей, повторюйте за мною:

Доброго ранку, життєдайна земле!

Доброго ранку, джерельна водице!

Доброго ранку, чисте повітря!

Доброго ранку, звірі!

Доброго ранку, люди!

Повітря, земля і вода — це

Природа.

Тварина, рослина і птах — це

Природа.

Природа — це я. І ти —

Це Природа.

Повинні ми жити у злагоді.

Наприкінці діти утворюють коло, беруться за руки, стискають їх легенько і усміхаються одне одному, а потім дарують свою усмішку Всесвіту.

 

 

 

Педагогічні поради

батькам

 

 

Педагогічні поради

Вихователям

 

 

 

Організація дитячих свят у родині

Матеріал підготувала музичний керівник

м. Києва

Л.Д. Слободянюк ― ДНЗ № 50

 

Модернізація дошкільної освіти не може не торкнутися сучасної сім’ї, лишити родину стороннім спостерігачем змін, що відбуваються у першій ланці, не враховуючи сімейних особливостей вихованців. Педагогам важливо долучати батьків до процесу оновлення змісту, форм та методів освіти синів та доньок, оптимізувати бажання батьків перенести доцільне з Базової програми „Я у світі” в практику сімейного виховання.

Ефективне впровадження Базової програми „Я у світі” потребує оновлення стратегії й тактики взаємодії педагогів з батьками, зміни її векторів та акцентів, осучаснення предмета розмов, розширення спектру життєво важливих проблем, надання довірливих стосунків у вирішенні спільних питань з повноцінного виховання їх дітей, педагогам рекомендується звільнитись від надмірної формальності, надавати поради батькам щирі, відверті, конструктивні.

Такий підхід потребує від педагога знання кожного вихованця, розуміння меж його розвитку на даному етапі, вивчення умов сімейного середовища, в якому перебуває дитина у вільний від дошкільного закладу час. При цьому надзвичайно важливо виявити почуття такту, глибокої поваги й доброзичливості до сім’ї.

Слід пам’ятати, що рушійними силами сімейного виховання є матеріальні й побутові умови, структура, емоційно-психологічна і трудова атмосфера сім’ї, характер внутрішньо-сімейних стосунків, сімейні традиції. Педагог повинен врахувати і психологічні фактори сучасної сім’ї, а саме вони визначають мікроклімат сім’ї (атмосферу чуйності, довір’я, взаємної поваги і взаємодопомоги чи, навпаки, холодність, відчуження, зневаження інтересів одне одного); а також педагог визначає ставлення батьків до дитини (єдність і узгодженість вимог до неї, об’єктивність в оцінці її здібностей і можливостей) і чи збігає батьківська думка з цього приводу з думкою педагога, який впроваджує в свою роботу сучасні методичні аспекти, реалізуючи Базову програму розвитку дитини дошкільного віку „Я у світі”.

Саме такого підходу — комплексного і розвивального оптимально потребує від педагога змістовий матеріал Програми для дошкільника, а також цінувати кожну хвилину перебування дитини у цьому середовищі, щоб наповнити її змістом, який працюватиме на розвиток і формування екологічної та мовленнєвої компетентності, бо саме вони є вирішальними показниками, як змістовного сьогодення, так і готовності до школи та і взагалі до співжиття у соціумі. Організовуючи життєдіяльність дитини вдома чи в садочку, слід враховувати, що кожна особистість неповторна, має свій темп розвитку, тому й потребує індивідуального добору таких форм та способів педагогічного впливу, які були б просувальними, а не гальмівними.

Досліджуючи Базовий компонент дошкільної освіти в Україні, я як педагог, як мама, як людина, яка намагається впроваджувати у власне життя норми та принципи здорового способу; реально оцінюючи довкілля; кожний день спостерігаючи норми поведінки молоді на вулиці, в громадських місцях, мушу погодитись із тим, що у дітей, оточуючих нас були значні прогалини у спілкуванні з батьками та спільній продуктивній діяльності. А саме ці дві форми організації життєдіяльності дошкільника та гра, як найпродуктивніша для цього вікового періоду життя, є базовими складовими, які слід враховувати при організації дитячих свят у родині. Це три ознаки сьогодення і майбутнього дошкільної освіти, на яких побудовано Базовий компонент, а відтак і Базова програма розвитку дитини дошкільного віку „Я у світі”. І, враховуючи, що особистісно орієнтована модель дошкільної освіти бере початок не від педагога, не від матері, чи батька, не від дорослого родича, а від дитини як ініціатора спільної діяльності, пропоную:

1) батькам і педагогам істотно змінити тактику і стратегію педагогічного процесу організації дозвілля, співпраці, співбуття в одному середовищі з дитиною;

2) визначити дитину центром для її ж позитивно-виховної користі;

3) віддати перевагу спілкуванню матері, батька з дитиною через гру, бо статистика свідчить, що саме спілкування з батьками не вистачає більшості дітей, щоб само реалізувати себе в усіх видах діяльності та формах активності.

Таким чином: чим краще збалансує родина основні види діяльності під час організації свята (щоб перебування дитини в розвивальному середовищі родини було вже свято для неї)― ігрову, предметно-практичну, комунікативну, пізнавальну, художню, тим повноціннішим буде для дитини цей досвід, змістовнішим її буття і відчуття самовартісності.

При організації свята у родині слід враховувати, щоб воно збагачувало емоційну сферу дитини; не пригнічувало душевний стан дитини; формувало оптимістичну життєву позицію, елементарну картину реального світу, дитяче світобачення, первинну систему ціннісних орієнтацій; формувало елементарну форму самосвідомості (адекватну самооцінку, самоповагу, саморегуляцію поведінки, рефлексію, усвідомлення своїх прав і обов’язків, уявлення себе у минулому ― теперішньому — майбутньому часі); щоб свято сприяло розвитку зачатків совісті як внутрішнього етичного регулятора дій та поведінки; виховувало креативність, творчі здібності, повноцінне статеве виховання. Плануючи свято дитини, родина враховує індивідуальні особливості дитини: нахили до тої чи іншої діяльності, щоб сформувати і зберегти дитячу субкультуру у специфічних дитячих формах діяльності — образотворчу, практичну, ігрову, спілкування.

Для організації свят у родині батькам рекомендується:

— Крім спілкування в колі сім’ї водночас не обмежуватись рамками житлової території, бо це негативно позначається на соціальній компетентності старшого дошкільника; кожен вихід у широкий соціальний світ з батьками і буде те свято, про яке мріє кожна дитина.

— Надавайте дітям можливість більше перебувати на природі. Це буде сприяти всебічному і гармонійному розвитку малюка, примноженню у нього приємних спогадів про ваші спільні ігри, розваги на березі водойми чи в лісі. Дуже корисними є слухання звуків природи: шелест листочків, дзвінке дзюрчання струмка, тому плануючи свято в природі, не забувайте на миттєвість усамітнитись з дитиною і послухати про що розповідає нам природа. Це розвиток фантазії, уяви вашої дитини. По приході додому надайте можливість дитині обов’язково відтворити побачене, почуте через вибрані нею засоби народно-прикладного мистецтва, свято продовжиться ще і в оселі, де враження перейдуть в малюнки, дитячі роботи із природного покидькового матеріалу, в імпровізації вокального, інструментального, ритмічного характеру.

Вимоги до організації свят в родині: