Формування креативної особистості

Формування креативної особистості

Засобами музичного виховання за Базовою

програмою „Я у світі”

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН

На період атестації у 2010-2011 н.р.

Матеріал підготувала музичний керівник

М. Києва

Л.Д. Слободянюк ― ДНЗ № 50.

1. Консультація для вихователів „Формування креативної особистості”.

2. Практичні розробки:

а) імпровізації;

б) форми імпровізації на музичних заняттях;

в) розробки ігор та вправ за Базовою програмою „Я у світі”.

3. Педагогічні поради вихователям „Організація дитячих свят в родині”.

4. Педагогічні поради батькам „Організація дитячих свят в родині”.

5. Проведення домінантних музичних занять з розвитку креативності з елементами імпровізації для дітей старшого дошкільного віку.

6. Розробка, проведення музичних заходів по розвитку креативності у дошкільника.

Психоформули

Я — дитина хороша, ласкава.

Я — привітна, гарна, славна.

Я здорова, не хворію,

Зимі білосніжній радію.

 

Доброго ранку, життєдайна земле!

Доброго ранку, джерельна водице!

Доброго ранку, чисте повітря!

Доброго ранку, сонечко!

Доброго ранку, звірі!

Доброго ранку, люди!

 

Усміхнуся сонечку:

«Здрастуй, золоте!»

Усміхнуся квіточці —

Хай вона цвіте.

Усміхнуся дощику:

«Лийся, мов з відра!»

Друзям усміхнуся:

«Бажаю вам добра!»

 

 

Я — здорова гарна дитина.

Всім дітям групи я бажаю здоров’я.

Нехай вони будуть веселі,

Здорові, красиві, щасливі.

 

Вихователь. А тепер лягайте зручно, заплющте оченята, руки покладіть долонями догори. Привітаймо природу і людей, повторюйте за мною:

Доброго ранку, життєдайна земле!

Доброго ранку, джерельна водице!

Доброго ранку, чисте повітря!

Доброго ранку, звірі!

Доброго ранку, люди!

Повітря, земля і вода — це

Природа.

Тварина, рослина і птах — це

Природа.

Природа — це я. І ти —

Це Природа.

Повинні ми жити у злагоді.

Наприкінці діти утворюють коло, беруться за руки, стискають їх легенько і усміхаються одне одному, а потім дарують свою усмішку Всесвіту.

 

 

 

Педагогічні поради

батькам

 

 

Педагогічні поради

Вихователям

 

 

 

Організація дитячих свят у родині

Матеріал підготувала музичний керівник

м. Києва

Л.Д. Слободянюк ― ДНЗ № 50

 

Модернізація дошкільної освіти не може не торкнутися сучасної сім’ї, лишити родину стороннім спостерігачем змін, що відбуваються у першій ланці, не враховуючи сімейних особливостей вихованців. Педагогам важливо долучати батьків до процесу оновлення змісту, форм та методів освіти синів та доньок, оптимізувати бажання батьків перенести доцільне з Базової програми „Я у світі” в практику сімейного виховання.

Ефективне впровадження Базової програми „Я у світі” потребує оновлення стратегії й тактики взаємодії педагогів з батьками, зміни її векторів та акцентів, осучаснення предмета розмов, розширення спектру життєво важливих проблем, надання довірливих стосунків у вирішенні спільних питань з повноцінного виховання їх дітей, педагогам рекомендується звільнитись від надмірної формальності, надавати поради батькам щирі, відверті, конструктивні.

Такий підхід потребує від педагога знання кожного вихованця, розуміння меж його розвитку на даному етапі, вивчення умов сімейного середовища, в якому перебуває дитина у вільний від дошкільного закладу час. При цьому надзвичайно важливо виявити почуття такту, глибокої поваги й доброзичливості до сім’ї.

Слід пам’ятати, що рушійними силами сімейного виховання є матеріальні й побутові умови, структура, емоційно-психологічна і трудова атмосфера сім’ї, характер внутрішньо-сімейних стосунків, сімейні традиції. Педагог повинен врахувати і психологічні фактори сучасної сім’ї, а саме вони визначають мікроклімат сім’ї (атмосферу чуйності, довір’я, взаємної поваги і взаємодопомоги чи, навпаки, холодність, відчуження, зневаження інтересів одне одного); а також педагог визначає ставлення батьків до дитини (єдність і узгодженість вимог до неї, об’єктивність в оцінці її здібностей і можливостей) і чи збігає батьківська думка з цього приводу з думкою педагога, який впроваджує в свою роботу сучасні методичні аспекти, реалізуючи Базову програму розвитку дитини дошкільного віку „Я у світі”.

Саме такого підходу — комплексного і розвивального оптимально потребує від педагога змістовий матеріал Програми для дошкільника, а також цінувати кожну хвилину перебування дитини у цьому середовищі, щоб наповнити її змістом, який працюватиме на розвиток і формування екологічної та мовленнєвої компетентності, бо саме вони є вирішальними показниками, як змістовного сьогодення, так і готовності до школи та і взагалі до співжиття у соціумі. Організовуючи життєдіяльність дитини вдома чи в садочку, слід враховувати, що кожна особистість неповторна, має свій темп розвитку, тому й потребує індивідуального добору таких форм та способів педагогічного впливу, які були б просувальними, а не гальмівними.

Досліджуючи Базовий компонент дошкільної освіти в Україні, я як педагог, як мама, як людина, яка намагається впроваджувати у власне життя норми та принципи здорового способу; реально оцінюючи довкілля; кожний день спостерігаючи норми поведінки молоді на вулиці, в громадських місцях, мушу погодитись із тим, що у дітей, оточуючих нас були значні прогалини у спілкуванні з батьками та спільній продуктивній діяльності. А саме ці дві форми організації життєдіяльності дошкільника та гра, як найпродуктивніша для цього вікового періоду життя, є базовими складовими, які слід враховувати при організації дитячих свят у родині. Це три ознаки сьогодення і майбутнього дошкільної освіти, на яких побудовано Базовий компонент, а відтак і Базова програма розвитку дитини дошкільного віку „Я у світі”. І, враховуючи, що особистісно орієнтована модель дошкільної освіти бере початок не від педагога, не від матері, чи батька, не від дорослого родича, а від дитини як ініціатора спільної діяльності, пропоную:

1) батькам і педагогам істотно змінити тактику і стратегію педагогічного процесу організації дозвілля, співпраці, співбуття в одному середовищі з дитиною;

2) визначити дитину центром для її ж позитивно-виховної користі;

3) віддати перевагу спілкуванню матері, батька з дитиною через гру, бо статистика свідчить, що саме спілкування з батьками не вистачає більшості дітей, щоб само реалізувати себе в усіх видах діяльності та формах активності.

Таким чином: чим краще збалансує родина основні види діяльності під час організації свята (щоб перебування дитини в розвивальному середовищі родини було вже свято для неї)― ігрову, предметно-практичну, комунікативну, пізнавальну, художню, тим повноціннішим буде для дитини цей досвід, змістовнішим її буття і відчуття самовартісності.

При організації свята у родині слід враховувати, щоб воно збагачувало емоційну сферу дитини; не пригнічувало душевний стан дитини; формувало оптимістичну життєву позицію, елементарну картину реального світу, дитяче світобачення, первинну систему ціннісних орієнтацій; формувало елементарну форму самосвідомості (адекватну самооцінку, самоповагу, саморегуляцію поведінки, рефлексію, усвідомлення своїх прав і обов’язків, уявлення себе у минулому ― теперішньому — майбутньому часі); щоб свято сприяло розвитку зачатків совісті як внутрішнього етичного регулятора дій та поведінки; виховувало креативність, творчі здібності, повноцінне статеве виховання. Плануючи свято дитини, родина враховує індивідуальні особливості дитини: нахили до тої чи іншої діяльності, щоб сформувати і зберегти дитячу субкультуру у специфічних дитячих формах діяльності — образотворчу, практичну, ігрову, спілкування.

Для організації свят у родині батькам рекомендується:

— Крім спілкування в колі сім’ї водночас не обмежуватись рамками житлової території, бо це негативно позначається на соціальній компетентності старшого дошкільника; кожен вихід у широкий соціальний світ з батьками і буде те свято, про яке мріє кожна дитина.

— Надавайте дітям можливість більше перебувати на природі. Це буде сприяти всебічному і гармонійному розвитку малюка, примноженню у нього приємних спогадів про ваші спільні ігри, розваги на березі водойми чи в лісі. Дуже корисними є слухання звуків природи: шелест листочків, дзвінке дзюрчання струмка, тому плануючи свято в природі, не забувайте на миттєвість усамітнитись з дитиною і послухати про що розповідає нам природа. Це розвиток фантазії, уяви вашої дитини. По приході додому надайте можливість дитині обов’язково відтворити побачене, почуте через вибрані нею засоби народно-прикладного мистецтва, свято продовжиться ще і в оселі, де враження перейдуть в малюнки, дитячі роботи із природного покидькового матеріалу, в імпровізації вокального, інструментального, ритмічного характеру.

Вимоги до організації свят в родині:

1. Свято має бути спланованим дорослими заздалегідь, якщо ж так трапилось, що воно спонтанне, то будьте уважні і врахуйте всі питання безпеки життєдіяльності дитини і ваші, щоб даний захід із свята не перетворивсь на розчарування для дитини і, не залишивши ніякого позитиву, не принесло душевного збідніння чи суму, спустошення.

2. Свято має бути фіксованим у часі або ж його тривалість може визначатись інтересом і бажанням дітей. Свято має бути динамічним, яскравим.

3. Свято може бути індивідуальним (спілкування, споглядання вас із вашою дитиною чи декількох сімей з дітьми); масовим діянням, феєрією, де ваша дитина прийматиме участь або простим безтурботним спостереженням цікавого дитиною.

4. Атрибути свята відрізняють повсякденний день від святкового своєю доречністю, яскравістю, тематикою, красою.

1. Свято може бути ініційоване дитиною, родиною, третіми особами. Будьте обачні ― врахуйте всі дрібниці! Робіть все завчасно, щоб не затьмарити свято дитини.
2. Різноманітність свята за видами може бути багатогранна, проте враження від нього у дитини повинні бути сталі і позитивні.
3. Сталість дитячого інтересу до споглядання свята чи участі у святі продовжить варіантність і зміна видів діяльності дитини (а саме: ігрової, пізнавальної, музичної, театральної чи спілкування).

Завдання свята у створенні доброзичливої, радісної атмосфери і збагачення позитивними враженнями розливального для дитини середовища.

Родина може надати дитині під час проведення свята:

1. Емоційне задоволення, що досягається створенням комфортних умов життєдіяльності та розвивальне мовленнєве середовище з використанням жартів, гумору, прислів’їв, приказок. Настрій дорослих, їх доброзичливість, щирість, яку дитина спостерігає дуже позитивно на неї впливає.

2. Ретельно готувати свято, добираючи ефективний, доречний, цікавий саме для даного віку дитини матеріал до свята. Продумати роботу післясвяткову: сюрпризний момент, надання подарунків, пам’ятних аксесуарів, предметів — винагороди дитини.

3. Провести з дитиною бесіду про її враження від свята, запитати про її думки, побажання і врахувати їх надалі під час підготовки і проведення іншого заходу. Провести з дитиною ігрові завдання по схемі „Дитина побачила; дитина почула " дитина творить” (танцює, співає, імпровізує, вигадує).

4. Дитина не повинна відвідувати заходи, які не несуть для неї виховного характеру, свята, що можуть нанести шкоду здоров’ю та життю дитини.

Значення свята. Свято сприяє у індивідуальному засвоєнні дитиною рідної мови, її мелодійності, збагачує дитину музичними та іншими враженнями (живопис, спорт, народно-прикладне мистецтво, театр), виховує інтерес, повагу і любов до рідних та близьких людей, до представників професій, з якими познайомилась дитина внаслідок свята, до свого краю, своєї культури.

Організація і підбір тематики свята у родині.

Тематику свят у родині для дитини, звичайно ж, виберуть батьки, врахують свій статус, фінансові статки, обізнаність у інтересах дитини та інші чинники, проте у контексті Базової програми „Я у світі” існує принцип оптимізації взаємодії педагога з батьками. Об’єднання зусиль педагогів і батьків допоможе створити широкий розвивальний простір у родині від спів буття до співтворчості, сприятливий для повноцінної реалізації дитячої особистості через святкові споглядання, враження від свят, годин дозвілля, проведених у доброзичливому спілкуванні з батьками, сприятиме розкриттю сутнісних сил дитини, становленню її як активного суб’єкта індивідуальної та колективної діяльності.

На часі складна і відповідальна просвітницька робота дошкільного закладу, спрямована на розширення і поглиблення уявлень членів родин про сучасні освітні завдання щодо формування базової компетентності у їхніх дітей за сучасними вимогами Програми „Я у світі”, однак зміст співпраці педагога і батьків у розділі „Оптимізація взаємодії педагога і батьків” дає можливість експериментувати щодо тематики свят у родині. 25

Зокрема: щоб вони несли інформацію про народження, сенс людського життя, смерть, Творця, красу, любов, довіру, правду, світ як цілісне творіння; виховували б самостійність дошкільника, віру в можливості дитини; розвивали б здібності та якості підтримувати себе у складних ситуаціях; культивували б інтереси дітей до дитячих видів діяльності, художніх творів, телепередач; щоб ці свята давали радісне відчуття дитинства.

Пам’ятка батькам

v Порівнюйте дитину тільки з нею самою, виявляючи динаміку її екологічної та мовленнєвої компетентності.

v Ні саме свято, ні створення комфортних умов не замінять дитині спілкування і перебування з вами. Любіть дитину, не забувайте про тісний контакт з дитиною. Знаходьте радість у спілкуванні з дитиною, якомога частіше розмовляючи з нею про те, що ви плануєте і будете проводити вільний час з нею. Цим створите свято для неї. Очікування свята ― вже є свято.

v Цікавтесь справами і проблемами дитини, вислухайте її з приводу побажань тематики свят.

v Пам’ятайте: ні телевізор, ні комп’ютерні ігри, ні відвідини „Madonna’s”, ні треті особи, не спроможні створити в дитячій душі святкову атмосферу, кращу ніж перебування з вами і співпереживання свята разом.

v Організуйте свій побут так, щоб дитина не відчувала себе „знехтуваною” чи „жертвою”, „помилкою” у вашому сірому побуті, урізноманітнюйте свій побут власним хорошим доброзичливим настроєм. Повідомте вашому обличчю, що ви — мама, батько і свою дитину, і власне життя приймайте як дарунок Небес ― суцільне свято із непередбаченими обставинами та неординарними ситуаціями.

v Слідкуйте за своєю зовнішністю, вона повинна бути святкова в присутності вашої дитини за будь-якої погоди, незалежно від вашого настрою.

v Дитина повинна гордитися вами і наслідувати вас.

 

1 лютого 2011 р.

Київ

 

 

 

Формування креативної особистості

дошкільнят засобами музичного виховання

за Базовою Програмою „Я у світі”

 

Доповідь

 

План

I. Вступна частина

1 Музична освіта дошкільників.

2 Основне завдання художньо-естетичної освіти в Україні:

2.1. реалізація основного завдання художньо-естетичної освіти у дошкільних навчальних закладах Деснянського р-ну м. Києва;

2.2. короткий звіт щодо реалізації Основного завдання художньо-естетичної освіти у практичній діяльності музичного керівника ДНЗ № 50 Деснянського р-ну м. Києва.

II. Основна частина

1. Креативність як базова якість особистості, що засвідчує потребу та вміння дошкільника творчо ставитися до різних сторін життя.

2. Характеристика Програмових вимог, порад та рекомендацій щодо формування креативної особистості дошкільника засобами музичного виховання за віковою періодизацією:

2.1. ранній вік (другий, третій роки життя);

2.2. молодший дошкільний вік (четвертий і п’ятий роки життя);

2.3. старший дошкільний вік (шостий і сьомий роки життя).

3. Формування креативної особистості засобами музичного виховання:

3.1. молодший дошкільний вік;

3.2. старший дошкільний вік;

3.3. від спів буття до співтворчості.

III. Заключна частина

Висновки

Додатки

Література до теми

 

 

 

Вступ

 

Музична освіта дошкільників

Сьогодні, коли питання відродження духовності і моральності суспільства стоять надзвичайно гостро, особливе місце у системі національної освіти посідає художньо-естетична освіта — потужний засіб впливу на процес саморозвитку особистості. Художньо-естетична освіта не лише залучає дитину до світових культурних надбань, а й формує її ціннісне ставлення до навколишнього світу, дає змогу гармонійно розвиватись.

Художньо-естетична освіта дитини розпочинається у дошкільному віці, що обумовлено у Базовому компоненті дошкільної освіти України та Державній базовій програмі розвитку дитини „Я у світі” і реалізується, головним чином, на заняттях з музики, образотворчого мистецтва, хореографії. Мистецька діяльність наскрізь пронизує усі сфери життєдіяльності дошкільників ― „Природа”, „Культура”, „Люди”, „Я сам” — і продовжується у загальноосвітньому навчальному закладі.

 

Дошкільне дитинство

Формування креативної особистості