Короткий граматичний довідник

Nomen substantivum

(Іменник)

 

Словникова форма іменника

В словнику спочатку стоїть іменник у називному відмінку однини (Nominativus singularis); потім стоїть форма родового відмінку однини (Genetivus singularis), представлена найчастіше закінченням.

(e.g. Victoria, ae f перемога)

Відміна іменника визначається за закінченням іменника в родовому відмінку однини (Gen. pl):

І відміна - ae

ІІ відміна - i

ІІІ відміна - is

ІV відміна - us

V відміна - ei

Граматичні категорії іменника

1. Declinatio (відміна)

2. Casus (відмінок)

3. Genus (masculinum, femininum, neutrum) (рід)

4. Numerus (singularis, pluralis) (число)

 

Casus (відмінок)

Nominativus Nom. хто, що?

Genativus Gen. кого, чого, чий, чия, чиє?

Dativus Dat. кому, чому, для кого, для чого, за кого,

за що?

Accusativus Acc. кого, що, куди?

Ablativus Abl. ким, чим, де, від кого, від чого, звідки,

коли, як чому?

Vocativus Voc.

 

Declinatio I (prima)

(перша відміна іменника)

ü До 1^ої відміни іменника належать іменники жіночого і чоловічого родів,

які мають закінчення:

Nom. Sg. – “ a ” & Gen. Sg. – “ ae ”.

Наприклад: terra, ae f – земля; agricola, ae m – землероб.

Закінчення

SgPl

Nom. a ae

Gen. ae arum

Dat. ae is

Acc. am as

Abl. a is

Voc. a ae

 

Declinatio II (secunda)

(друга відміна іменника)

ü До 2^ої відміни іменника належать іменники чоловічого та середнього родів, які мають закінчення:

m: Nom. Sg. – “ us ”, “ er ” & Gen. Sg. – “ i ”

n: Nom. Sg. – “ um ” & Gen. Sg. – “ i ”.

Наприклад: lupus, i m – вовк; puer, eri m – хлопець; liber, bri m – книга; verbum, i n – слово.

Закінчення

SgPl

m n m n

Nom. us, er um i a

Gen. i orum

Dat. o is

Acc. um os a

Abl. o is

Voc. e, er um i a

NB: практична основа іменника визначається за формою Gen. Sg. (а не за Nom. Sg.). Наприклад, іменник «liber, bri m» має практичну основу «libr-».

Золоте правило середнього роду:

Всі іменники, займенники, прикметники середнього роду завжди мають однакові форми в Nom., Acc., Voc.; Nom., Acc., Voc. Pl середнього роду завжди закінчується на “а”

Declinatio III (tertia)

(третя відміна іменника)

Іменники ІІІ відміни в словнику можна знайти так:

1. спробувати знайти таку ж або подібну основу

Пр. canem – canis, is, m

furem – fur, furis, m

NB. Основа іменника визначається за G. Sg. (hominem – homo, inis, m) ® кінцевий “n” основи в N. Sg. часто випадає (в ч. р. та в ж. р.)

2. кінцевий “r” основи в N. Sg. часто змінюється на “s”

Пр. morem – mos, moris, m

3. кінцевий “t” основи в N. Sg. часто змінюється на “s”

Пр. veritatem – veritas, atis, f

4. кінцевий “d” основи в N. Sg. часто змінюється на “s”

Пр. pedem – pes, pedis, m

5. кінцеві “p” і “b” основи не змінюються; N. Sg. утворюється за допомогою закінчення “s”

Пр. plebem – plebs, plebis, f

NB передостанній “і” основи в N. Sg. може змінитися на “о” (в кінці слова) або “е” (в середині слова)

6. кінцеві “c” і “g” основи утворюють N. Sg. за допомогою закінчення “х”

 

Закінчення

SgPl

m,f n m,f n

N is, es, s,¡ e,¡ es a (ia)*

G is um (ium)**

D i ibus

Acc em e,¡ es a (ia)

Abl e,(i)* ibus

V is, es, s,¡ e,¡ es a (ia)

* e – для пр. та міш. гр. * а – для пр. та міш. гр.

і – для гол. гр. іа – для гол. гр.

** um - для пр. гр.

ium - для гол. та міш. гр.

 

Приголосна група

переважна більшість ім. а саме не рівноскладові, основа яких закінчується на один приголосний (Пр. fur – furis, m; lex – legis,f; veritas – atis,f)

Мішана група

ü рівноскладові ім., що в N. Sg. мають закінчення is або es (Пр. piscis, vulpes)

Винятки: canis, is, m; juvenis, is, m ® пр. гр.

ü Не рівноскладові ім., основа яких закінчується на 2-3 приголосних (Пр. art, artis, f)

Винятки: pater, tris, m; mater, tris, f; frater, tris, m; parens, ntis, m, f ® пр. гр.

Голосна група

ü переважна більшість прикметників 3^ої відміни

ü ім. середнього роду, що в N. Sg. мають закінчення e, al, ar (Пр. mare, maris, n; animal, alis, n; exemplar, aris, n)

Declinatio IV (quarta)

(четверта відміна іменника)

Закінчення

SgPl

m,f n m,f n

N us u us ua

G us uum

D ui u ibus

Acc um u us ua

Abl u ibus

V us u us ua

 

Declinatio V (quinta)

(п’ята відміна іменника)

Закінчення

SgPl

N es es

G ei erum

D ei ebus

Acc em es

Abl e ebus

V es es

 

 

Nomen adjectivum

(Прикметник)

Прикметники бувають:

ü I-II відміни

ü III відміни

 

 

Словникова форма прикметника I-II відміни

Прикметник в словнику пишеться в N. Sg. – ч. р., ж. р., с. р. і має закінчення:

ч. р. – us, er (II відмінa)

ж. р. – a (I відмінa)

с. р. – um (II відмінa)

 

Прикметники ІІІ^ої відміни

® прикметники 3 відміни відмінюються за голосною групою

Винятки:

Vetus, eris

Pauper, eris

Dives, itis відмінюються за приголосною групою

Princeps, ipis

Particeps, ipis

1. перший тип – прикметники трьох закінчень:

m f n

acer, acris, acre

celer, eris, ere

закінчення:

m – er

f – is

n - e

2. другий тип – прикметники двох закінчень:

m,f n

hilaris, e

gravis, e

закінчення:

m, f – is

n - e

3. третій тип – прикметники одного закінчення:

m,f,n G.Sg.

sapiens, ntis

felix, icis

par, paris

 

 

 

Прикметники:

І-ІІ відміна	ІІІ відміна
ІІ: m – us,er І: f - a ІІ: n – um	3^ох закінчень	Acer, acris, acre; m – er, f – is, n - e
2^ох закінчень	Fortis, e; m,f – is, n -e
1^ох закінчень	Par, paris (G. Sg.)