Передовий педагогічний досвід. Впровадження в практику досягнень психолого-педагогічної науки.

Педагогічний досвід. Передовий педагогічний досвід. Його види, критерії, вивчення, узагальнення і поширення. Педагогічний експеримент як чинник реформування освіти в Україні. Нові педагогічні технології. Майстри педагогічної справи України, Дніпропетровщини, Кривбасу.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

 

1. Алексюк А. М. Загальні методи виховання. – К, 1981.

2. Амонашвили Ш. А. Здравствуйте, дети!. – М., 1988.

3. Амонашвили Ш. А. В школу – с шести лет. – М., 1988.

4. Амонашвили Ш. А. Воспитательная и образовательная функция оценки учения школьников. – М., 1984.

5. Алексєєнко Т.Ф. Основні концепції та філософія змісту виховання батьків // Початкова школа. – 1996. – № 8.

6. Бех І. Д. Особистісно орієнтоване виховання. – К., 1999.

7. Бех І. Д. Вивчення особистості молодшого школяра // Початкова школа. – Початкова школа. – 1993.-№3.

8. Бондар В.І. Управлінська діяльність директора школи. Дидактичний аспект. – К., 1987.

9. Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. – К., 1993.

10. Волкова І., Горенко М. Інтегровані уроки в початковій школі // Початкова школа – 2000. – № 1.

11. Воропай О. Звичаї нашого народу. У 2 т. – К., 1991.

12. Гуменюк Л. Культура вчителя у системі сімейно-шкільного виховання // Початкова школа. – 1997. – № 5.

13. Діалоги про виховання: Ваша дитина. Педагогіка сімейних стосунків. Коли настає зрілість. – К., 1985.

14. Загравний В. Національна освіта і педагогічна наука у XXI ст. // Рідна школа – 2001. – № 7.

15. Зайчик В. О. Завдання педагогічних колективів навчально-виховних закладів України у реформуванні позашкільної роботи // Початкова школа – 1995. – № 1.

16. Захарова Т. Розвивальне навчання: досвід впровадження в школах України // Початкова школа. – 2000. – № 1.

17. Історія української школи і педагогіки в матеріалах та документах / Упорядник О. О. Любар. – Кривий Ріг, 2000.

18. КаюковВ. І. Лицарське виховання. – Кіровоград, 1997.

19. Киричук О. І. Навчальні інтереси молодших школярів. – К, 1982.

20. Класоводи щодо безоціночного навчання у початковій школі // Початкова школа – 2000. – № 9.

21. Конституція України. – К, 1996.

22. Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи / Проект // Освіта. – 2000. – 30 серпня – 6 вересня.

23. Концепція національного виховання // Освіта. – 1994. – 26 жовтня.

24. Концепція трудової підготовки школярів // Освіта – 1993. – 30 серпня.

25. Концепція формування національної свідомості і самосвідомості особистості (проект) // Освіта – 1998. – 4-11 листопада.

26. Коробко С. Л. Шестирічний учень. – К., 1986.

27. Корсак К. Про роль Учителя в освіті XXI ст. // Початкова школа. – 2001. –. № 4.

28. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психологічний розвиток особистості. – К., 1989.

29. Красовицький М. Антон Макаренко під вогнем бездарності і невігластва // Освіта України. – 1999. – 29 вересня.

30. Кремень В. Особистісно-розвивальне навчання як науковий пріоритет // Рідна школа. – 1998. – № 11.

31. Кремень В. Нова доба нового прагне діла // Освіта. – 2000. – 1-8 березня.

32. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти // Освіта. – 2001. – 31 січня - 7лютого.

33. Лисенко Н. В. Екологічне виховання. – К., 1993.

34. Логачевська С. П. Диференціація у звичайному класі. – К., 1998.

35. Локшина О. Оцінювання успішності учнів у зарубіжній школі // Рідна школа. – 2000. – № 11.

36. Макаренко А.С. Книга для батьків. – К., 1973.

37. Манюк Л., Пушкарьова Т. Концептуальні засади комплексної програми розвитку дітей «Росток» // Початкова школа. – 1998. – № 11.

38. Медвідь Л. Національна освіта незалежної України XXI століття: тенденції, проблеми // Рідна школа. – 2002. – № 1.

39. Мухина В.С. Шестилетний ребенок в школе. – М., 1990.

40. Навчання і виховання шестирічних першокласників / Упоряд. К С. Прищепа. – К., 1990.

41. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта – 2002. – 24 квітня - 1 травня.

42. Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу (ескіз української міфології). К., 1992.

43. Нові педагогічні технології початкової освіти // Початкова школа – 2002. – № 5, 7.

44. Огнев’юк В. Філософія освіти нині орієнтована на дитиноцентризм // Початкова школа. – 2001. – № 3.

45. Онищук В. А. Дидактика современной школы. – К., 1998.

46. Основы педагогического мастерства / Под ред. И. А. Зязюна. – М., 1989.

47. Пикельная В.С. Теоретические основы управления (школоведческий аспект). – М., 1990.

48. Педагогічні задачі і завдання для батьків / За ред. В.Г.Постового. – К., 1989.

49. Педагогічний пошук: Ш.О. Амонашвілі, С. М. Лисенкова, І. П. Волков, В. Ф. Шаталов та ін. / Упор. І. М. Баженова. – К., 1989.

50. Передовий педагогічний досвід: теорія і методика / За ред. Л. Л. Момот. – К., 1990.

51. Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад // Освіта. – 1993. – 3 вересня.

52. Положення про позашкільний навчальний заклад.

53. Приступа Є. Н. Традиції української національної фізичної культури. – Львів, 1991.

54. Про освіту: Закон України // Освіта. – 2006. – 21 серпня.

55. Про позашкільну освіту: Закон України // Відомості Верховної Ради. – 2000. – № 46.

56. Про обсяг і характер домашніх завдань для учнів початкової школи // Початкова школа. – 2001. – №2.

57. Пустовий та ін. Сім 'я і родинне виховання / Концепція // Рідна школа – 1996. – №№ 11, 12.

58. Раченко И. П. Принципы научной организации педагогического труда (В вопросах и ответах). – К., 1990.

59. Савченко О. Я., Олейник В. Ф., Коробко С. Л., Бибик Н. М. Подготовка студентов к работе с учащимися 6-тилетнего возраста. – К., 1990.

60. Савченко О. Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. – К., 1981.

61. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи. – К., 1999.

62. Савченко О. Я., Суворова Т. Ф. Навчально-виховний процесу сільській мало-комплектній школі. – К., 1988.

63. Савченко О. Я. Якість і варіативність шкільних підручників як умова запровадження державних стандартів початкової освіти // Початкова школа. – 2001. – № 8.

64. Стельмахович М. Г. Українська народна педагогіка. – К., 1997.

65. Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка – К., 1978.

66. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям // Вибр. тв.: В 5 т. – К., 1976. – Т. 3.

67. Сухомлинський В. О. Розмова з молодим директором школи // Вибр. тв.: В 5 т. – К., 1977. – Т. 4.

68. Сухомлинський В. О. Павлиська СШ // Вибр. тв.: В 5 т. – К., 1977. – Т. 4.

69. Українська козацька педагогіка // Освіта – 1992. – 1 вересня.

70. Ушинський К. Д. Людина як предмет виховання // Вибр. тв.: У 2 т. – К., 1983. – Т. 1.

71. Ушинський К. Д. Про народність у громадському вихованні // Вибр. тв.: В 2 т. – К., 1983. – Т. 1.

72. Фіцула М. М. Педагогіка. – К., 2000.

73. Чернеча Н. Особистісно-зорієнтоване навчання: Сучасні підходи // Рідна школа. – 2001. – № 9.

ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ

Вікова періодизація психічного розвитку

Психічний розвиток людини проходить ряд періодів, послідовна зміна яких необоротна і передбачувана. Кожний період (вік) – це своєрідний ступінь психічного розвитку з властивими для нього відносно стійкими якісними особливостями.

Відомо, що вікові психологічні особливості розвитку зумовлені конкретно-історичними умовами розвитку, спадковістю, певною мірою характером виховання, особливостями діяльності та стосунків з іншими людьми, що впливає передусім на специфіку переходу від одного вікового періоду до іншого. Саме тому, що навчання і виховання організовує діяльність дітей поетапно, керує нею на основі нагромадженого досвіду, прагнучи враховувати наявні психофізіологічні можливості, періоди психічного розвитку дитини виявляються тісно пов'язаними зі ступенями навчання і виховання.

За критерії визначення основних періодів індивідуального психічного розвитку треба брати якісні і суттєві ознаки, узяті в їх системному зв'язку, який виявляє характерні для кожного віку цілісні новоутворення. Такими є ті психічні й соціальні зміни в житті дитини, які визначають її свідомість і діяльність, її ставлення до середовища, весь хід розвитку на даному етапі (Л.С.Виготський).

У вітчизняній психології основні періоди психічного розвитку підростаючого покоління визначають за психолого-педагогічними критеріями, які включають характерну для кожного віку соціальну ситуацію розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання, провідну діяльність в її співвідношенні з іншими видами діяльності, відповідний їй рівень розвитку свідомості і самосвідомості особистості (центральне вікове новоутворення).

Такими періодами є ранній (від народження до трьох років) і дошкільний (з трьох до семи років) вік; молодший шкільний вік (з семи до десяти років); середній шкільний, або підлітковий, вік (з десяти до п'ятнадцяти років і до досягнення зрілості). У кожному періоді до того ж виділяють стадії і фази, які не мають однозначних назв.

Кожному періоду відповідають також свої характерні особливості фізичного розвитку індивіда.

Така періодизація є найпоширенішою у вітчизняній психології. Саме її покладено в основу характеристики вікових періодів.