The Objective Infinitive Complex

(Об’єктний інфінітивний комплекс)

Об’єктний інфінітивний комплекс складається з двох частин.

Перша частина комплексу – іменник у загальному відмінку або особовий займенник в об’єктному відмінку.

Друга частина комплексу – інфінітив, що виражає дію, яку виконує або якої зазнає особа або предмет, позначений іменником чи займенником, що стоїть перед інфінітивом.

Саме тому, що такий комплекс має у своєму складі інфінітив і вживається у функції додатка (object), він називається об’єктним інфінітивним комплексом.

 

He wanted me to come on Sunday.

(Він хотів, щоб я прийшов в неділю.)

 

HE WANTED	ME	TO COME	ON SUNDAY
І частина комплексу	ІІ частина комплексу
The Objective Infinitive Complex

 

The Use of the Objective Infinitive Complex

(Вживання об’єктного інфінітивного комплексу)

Об’єктний інфінітивний комплекс вживається:
після дієслів, які виражають сприймання за допомогою органів чуття:
to see, to hear, to feel, to watch, to observe, to notice etc.	I saw her enter the house. I didn’t hear you come in.
після дієслів, які виражають наміри та бажання:
To want, to wish, to desire, to like, to dislike, to hate, to intend, to should/would like	She wishes the work to be doneat once. I like people to tell the truth.
після дієслів, які виражають припущення:
To consider, to believe, to think, to find, to know, to expect, to suppose[1].	We consider him to bethe best student of our group. I suppose him to be about thirty.
після дієслів, які виражають наказ, прохання, дозвіл:
To order, to ask, to request, to allow, to permit, to advise, to recommend, to cause, to force, to force, to make, to let[2].	The manager ordered the documents to be signed. We made George work.

 

The Subjective Infinitive Complex

(Суб’єктний інфінітивний комплекс)

Суб’єктний інфінітивний комплекс складається з двох частин.

Перша частина – іменник у загальному відмінку або особовий займенник у називному відмінку.

Друга частина комплексу – інфінітив, що виражає дію, яку виконує або якої зазнає особа чи предмет, позначений іменником або займенником.

Через те, що до складу комплексу входить інфінітив, а весь комплекс виконує в реченні роль підмета (subject), він називається суб’єктним інфінітивним комплексом.

 

The chief was heard to speak over the telephone.

(Було чутно, як шеф розмовляє по телефону.)

 

THE CHIEF	WAS HEARD	TO SPEAK OVER THE TELEPHONE
І частина комплексу	ІІ частина комплексу
The Subjective Infinitive Complex

 

У суб’єктному інфінітивному комплексі інфінітив вживається з часткою to після всіх дієслів.

 

The Use of the Subjective Infinitive Complex

(Вживання суб’єктного інфінітивного комплексу)

Суб’єктний інфінітивний комплекс вживається з наступними групами дієслів:
Дієслова, які виражають сприймання за допомогою органів чуття (в пасивному стані):
to see, to hear, to feel, to watch, to observe, to notice etc.	The rider was seen to disappear in the distance.
Дієслова, які виражають припущення, думку, сподівання (в пасивному стані):
to think, to consider, to know, to expect, to believe, to suppose etc.	I was supposed to meet him.
to say, to report.	He is said to write a new report.
Дієслова, які виражають припущення (в активному стані):
to seem, to appear, to happen, to chance, to turn out, to prove.	Selma had chanced to look into her new office.
Дієслова, які виражають наказ, прохання, дозвіл, примус (в пасивному стані):
to order, to ask, to request, to allow, to permit, to make, to cause, to force etc.	Jack was made to sign the agreement.

THE PARTICIPLE

(ДІЄПРИКМЕТНИК)

Дієприкметник є неособовою формою дієслова і має ознаки як прикметника (інколи прислівника), так і дієслова. Дієприкметник може виконувати у реченні дві функції – означення і обставини. Цим двом функціям англійського дієприкметника Participle в українській мові відповідають дві не особові форми – дієприкметник і дієприслівник:

 

Стан   Форма	Active	Passive
I. Дієприкметник теперішнього часу   Present Participle (Participle I) вказує на те, що дія, виражена ним, відбувається одночасно з дією, вира-женою присудком:   Asking many questions, the students got much practice in conversation. Working at his new device, the inventor made numerous experiments. Receiving the telegram, he rang the manager up. Saying that, he left the room. He asked her to go on with her story promising not to interrupt her again. Nice meeting you. I am glad inviting you to the conference.	asking	asked
Перфектний дієприкметник Perfect Participle вказує на закін-ченість дії по відношенню до дії, вираженої присудком:   Having asked the way to the metro station, she could get to the library. Having been asked some questions he made a business call to his top manager. Having made a great number of experiments with different substances, the chemists found that most of them could be decomposed into other substances.	having asked	having been asked
II. Дієприкметник минулого часу Past Participle (Participle II) виражає дію, яка завжди має па-сивний характер, тобто спрямована на предмет або особу, з якими ця форма зв’язана:   The student asked at the exam is my brother. There were some cars parked outside the Academy. The units used to measure time, space and mass are called fundamental units.	–	asked