Water turns into ice if the temperature falls below 0 C.

Умовне речення кожного типу складається з двох частин: частини умови, що є підрядною, залежною за смислом частиною (if-clause) та частини результату, висновку з умови, яка є головною частиною в реченні (main clause):

 

 

Тип умовного речення Type	Структура підрядної частини If-clause structure	Структура головної частини Main clause structure	Вживання, значення Type meaning
Тип 0	If + Present Indefinite	Present Indefinite	Виражає загальновідомі, завжди вірні факти, закони
If (When) the sun shines, snow melts.
Тип 1	If + Present Indefinite або Present Continuous або Present Perfect або Present Perfect Continuous	Future Indefinite або Can/ must/ may… + інфінітив без частки to або форми наказового способу	Виражає ймовірну, реальну, можливу умову в теперішньому або майбутньому
	If Robert studies hard, he will pass his exam. If you don’t understand, look at the example. If you have finished your work, we can have a break. Ifyou need help, comeand seeme. Ifyou are ever in London, you should come and visit us.
Тип 2	If-clause	Main clause	Виражає вигадану, нереальну ситуацію, умову, яка навряд чи станеться в теперішньому чи майбутньому; мрії.
If + Past Indefinite або Past Continuous	Would або Could + інфінитив або без to Might
IfI had a lot of money, I would buy a big house and I’d go on cruise round the world. IfI were you, I would talk to my parents about it. (порада) IfI had a car, I would not have to wait for the bus every day.
Тип 3	If-clause	Main clause
If + Past Perfect або Past Perfect Continuous	Would або Could + have Ved (V3ф) або Might	Виражає вигадану, нереальну ситуацію стосовно минулого часу, а також жаління за чимось та критикування чогось стосовно минулого.
	IfJack hadn’t missed the bus, he would not have been late for work yesterday. Ifshe had studied harder, she would have passed the test. Ifhe hadn’t been acting so foolishly, he wouldn’t have been punished.

 

Notes (примітки):

1. В 2 та 3 типах умовних речень не змінюються часові форми при переведенні речень з прямою мовою у непряму мову “If she knew, she would help us”, Tony said. – Tony said (that) if she knew, she would help us.

2. Часові форми та часові вирази змінюють свої форми, коли переказ чужих слів відбувається з великим відривом у часі від моменту їх вимовлення мовцем (out-of-day reporting), або коли ми вважаємо, що мовець каже неправду. “I like Shakespeare’s plays a lot”, he said to us. – He told us (that) he liked Shakespeare’s plays a lot, but he didn’t know the name of any.

3. Часові форми та часові вирази змінюють свої форми, або лишаються незмінними коли переказ чужих слів відбувається майже зразу, з невеличким відривом у часі від моменту їх вимовлення мовцем (up-to-day reporting), або коли передаємо закони природи та загальновідомі факти. “The sun sets in the west”, the teacher said. – The teacher said (that) the sun sets (або set) in the west.

THE SEQUENCE OF TENSES. DIRECT AND INDIRECT SPEECH

(Узгодження часів. Пряма та непряма мова)

До складних синтаксичних конструкцій тісно прилягають конструкції з чужим мовленням, під яким розуміють різні способи передачі мовлення чи думок якоїсь особи, що включається в авторську розповідь.

Залежно від лексико-синтаксичних засобів і способів передачі чужого мовлення розрізняють дві основні його форми: пряму і непряму мову.

Пряма мова – безпосереднє мовлення того, хто говорить, або точне відтворення чужого вислову зі збереженням його лексичних, синтаксичних та інтонаційних особливостей.

He says: “I get up at seven o’clock”.

Непряма мова – це чуже мовлення, введене автором розповіді в текст у формі з’ясувальної підрядної частини складнопідрядного речення. Вона не є самостійною синтаксичною одиницею, а разом зі словами автора становить складнопідрядне з’ясувальне речення, в якому головна частина – це слова автора, а підрядна – непряма мова.

He says that he gets up at seven o’clock.

Якщо при перетворенні прямої мови на непряму в словах автора дієслово-присудок виражає минулу дію, то час дієслова змінюється відповідно до правил узгодження часів, а саме:

 

The Present Indefinite → The Past Indefinite
She said, “I get up at seven o’clock.”	She said that she got up at seven o’clock
The Present Continuous → The Past Continuous
“I am working with the clients of the bank”, she said.	She said that she was working with the clients of the bank.
The Present Perfect → The Past Perfect
He said, “I have spoken to the manager about the terms of delivery of the computers.”	He said the he had spoken to the manager about the terms of the delivery of the computers.
The Present Perfect Continuous → The Past Perfect Continuous
“I have been waiting for the secretary since 9 o’clock”, he said.	He said that he had been waiting for the secretary since 9 o’clock.
The Past Indefinite → The Past Perfect
The director said, “I signed all the necessary documents.”	The director said that he had signed all the necessary documents.”
The Past Continuous → The Past Perfect Continuous
He said, “I was working in my office at 5 o’clock.”	He said that he had been working in his office at 5 o’clock.
The Future forms → The Future-in-the-Past
He said, “I’ll be back.” She said, “I’ll have read your resume by tomorrow.”	He said that he would be back. She said that she would have read my resume by the next day.

Правило узгодження часів застосовується лише тоді, коли дієслово-присудок головного речення вжито в одному з минулих часів або у Present Perfect Tense.

Перетворюючи пряму мову на непряму, вказівні займенники та деякі обставини часу і місця замінюють так:

 

this these now here today yesterday tomorrow the day after tomorrow ago next

that those then there that day the day before the next day two days later before the next

 

Модальні дієслова змінюються наступним чином:

 

shall/will may can must

should/would might could/would be able must/had to

 

 

Якщо у словах автора присудок виражено дієсловом to say з додатком, що позначає особу, до якої звернено пряму мову, то перед непрямою мовою to say замінюється дієсловом to tell, після якого додаток вживається без прийменника. Але якщо дієслово tosay у словах автора вжито без додатка, то воно залишається і перед непрямою мовою:

He says to me: “I know it”. → He tells me that he knows it. He says, “I know it”. → He says that he knows it.

Якщо в прямій мові зазначено точну дату минулої події, то при перетворенні її в непряму Past Indefinite не змінюється:	The boy said: “I was born in 2001”. The boy said that he was born in 2001.
При перетворенні прямої мови на непряму, загальне запитання замінюють підрядним реченням, що з’єднується з головним за допомогою сполучників if або whether:	“Do you know the new rules of the office?” I asked him. → I aked him if he knew the new rules of the office. I said to her, “Have you lived here long?” → I asked her if she had lived there long.

 

 

При відтворенні непрямою мовою спеціальних запитань питальні слова перетворюються на сполучні слова

“Where did you get that folder?” I asked him.→ I asked him where he had got that folder.

 

 

Під час перетворення в непряму мову наказових речень наказовий спосіб дієслова прямої мови змінюється інфінітивом. У заперечній формі перед інфінітивом вживається частка not

She said to him, “Please, open the window (do not open the window).→ She asked him to open the window (not to open the window)

 

 

При перетворенні з прямої мови на непряму речень, що висловлюють вітання або прощання зазвичай використовують такі дієслова як to greet, to welcome та їх синоніми.

She said to them, “How do you do?”→ She greeted them. He said to them, “Good night!” → He wished them good night.

 

 

При перетворенні вигуків та окличних речень на непряму мову, слід звернути увагу не скільки на дієслово, а на смислове навантаження всього речення, залежно від ролі обставин у ньому.

She said, “I’m so sorry! Jane is leaving us!”→ She said sadly (with deep sadness, sorrowfully) that Jane was leaving them.

 

INDIRECT QUESTIONS

(Переведення питальних речень у непряму мову)

1.	. При переведенні питальних речень в непряму мову, питальна частина вводиться словами Ask, inquire, wonder, want to know, при цьому зберігається прямий порядок слів, як в твердженнях.
2.	Коли питання починається з питального слова (Who, where, how, old, how long…), питальна частина почнеться з цього ж слова. “What do you want to know?” she asked me. – She asked me what I wanted to know.
3.	Коли питання починається з допоміжного(is, do, have) або модального (can, may…) дієслова, питальна частина вводиться словами if, whether “Have you seen this man before?” he asked me.- He asked me if/ whether I had seen the man before.

INDIRECT INSTRUCTIONS, REQUESTS, SUGGESTIONS

(Переведення у непряму мову команд, прохань, пропозицій)

 

1.	Щоб передати чужі накази та інструкції ми вживаємо Order (tell) + sb + (not) to + дієслово “Put the gun down!” he said to him. – He ordered him to put the gun down.
2.	Щоб передати чужі прохання, вживаємо Ask, beg + sb + (not)to + дієслово “Please, please don’t call the police,” he said to Colin. – He begged Colin not to call the police.
3.	Щоб передати пропозиції, вживаємо Suggest + Ving(that sb (should)) + дієслово “Let’s go outside”, I said to them. – I suggested going/ that we (should) go outside.

 

 

THE STRUCTURES “USED TO DO”, “BE USED TO DOING” FOR HABITS

(Позначення звичок за допомогою структур “used to do” “be used to doing”)

№	MEANING	STRUCTURE	EXAMPLE
	Позначення минулих звичок, того, що особа раніше робила, а тепер не робить	used to + V	Dennis used to play the guitar. Did Dennis use to play the piano? No, he didn’t use to play the piano; he never used to play it.
	Позначення теперішніх звичок, того, до чого особа звикла на даний момент часу	be used to + Ving або Noun am is (not) used to Ving are was were	Susan wasn’t used to driving on the left. But she got used to it. Now she is used to driving on the left. I expect we’ll get used to the noise but at the moment we find it very disturbing

INTRODUCTORY VERBS

(Дієслова, що вживаються в непрямій мові)

Introductory Verb	Direct speech	Reported speech
Дієслова, що потребують після себе дієслова з часткою to (Verb + to infinitive) agree *claim demand offer *promise refuse *threaten	“Yes, I’ll lend you the money.” “I saw the robbers.” “Give me the money.” “Would you like me to help you?” “I’ll return the book to you soon.” “No, I won’t call her.” “Stop shouting or I’ll punish you.”	He agreed to lend me the money. He claimed to have seen the robbers. He demanded to be given the money. He offered to help me. He promised to return the book to me soon. He refused to call her. He threatened to punish her if she didn’t stop shouting.
Дієслова, що потребують після себе займенника в об’єктному відмінку та дієслова з часткою to (Verb +sb+ to infinitive) advise allow ask beg command forbid invite order *remind warn	“You should eat more fruit.” “You can go to the party” “Could you do me a favour?” “Please, please don’t hurt me.” “Put your hands up.” “You mustn’t stay out late.” “Will you come to my wedding?” “Go to your room!” “Don’t forget to buy some milk.” “Don’t touch the iron.”	He advised me to eat more fruit. He allowed me to go to the party. He asked me to do him a favour. He begged them not to hurt him. He commanded them to put their hands up. He forbade me to stay out late. He invited me to (go to) his wedding. He ordered me to go to my room. He reminded me to buy some milk. He warned me not to touch the iron.

 

Дієслова, що потребують після себе дієслова з закінченням -ing (Verb+ -ing form) *accuse sb of   *admit (to)   apologise for *boast about, boast of   *complain to sb of *deny *insist on *suggest	“You committed the crime.”   “Yes, I gave away your secret”.   “I’m sorry I’m late.” “I’m the best student in my class.”   “I have noisy neighbours.” “No, I didn’t use your computer.” “You must finish by Friday.” “Let’s go out to dinner.”	He accused her of committing (having committed) the crime. He admitted (to) giving away (having given away) my secret. He apologised for being late. He boasted about (boasted of) being the best student in his class. He complained of having noisy neighbours. He denied using (having used) my computer. He insisted on me (my) finishing by Friday. He suggested going outto dinner.
Дієслова, що потребують після себе підрядного речення зі сполучником that (Verb + that-clause) explain   inform sb   exclaim, remark	“I don’t like him because he’s rude.” “The results will come out tomorrow.” “What a glorious day!”	She explained that she didn’t like him because he was rude. He informed us that the results would come out the next day. He exclaimed (remarked) that it was a glorious day.
Explain to sb + how	“That’s how it works.”	He explained to us how it worked

Notes(примітки):

Дієслова, що в таблиці позначені зірочкою, можуть також утворювати в непрямій мові структури з підрядним реченням, що вводиться сполучником that: