Напрям підготовки - 6.03010201 – психологія

ЗАТВЕРДЖУЮ

Декан факультету соціальної педагогіки та психології

_____________ Пономаренко О.В.

«03» вересня 2015 р.

 

 

РОБОЧА ПРОГРАМА

 

 

Діагностичної практики студентів

Напрям підготовки - 6.03010201 – психологія

Спеціальність: психології

Факультет: соціальної педагогіки та психології

 

2015-2016 навчальний рік

 

Робоча програма діагностичної практики студентів

За напрямом підготовки 6.03010201 – психологія, спеціальністю психологія

«26» серпня 2015 року – 10 с.

 

 

Розробники: завідувач кафедри к.психол.н., доцент Н.О. Губа; декан факультету к.п.н., доцент О.В. Пономаренко; викладачі кафедри практичної психології

 

Протокол №1 від «26» серпня 2015 року

 

Завідувач кафедри ____________________ (Н.О. Губа)

 

Схвалено науково-методичною радою факультету соціальної\ педагогіки та психології

Протокол №1 від «26» серпня 2015 року

 

Голова ______________________ (Є.М. Калюжна)

Вступ

Сучасна психологія декількома різноманітними шляхами впливає на практичну діяльність людини. Одним з таких шляхів є безпосередня робота з різноманітними верствами населення.

В якій би формі ця допомога не відбувалася – у формі психологічного консультування або психотерапевтичної допомоги – їй властива загальна відзнака – індивідуалізованість напрямку, яка базується на глибокому зануренні в особистість клієнта, його почуття, переживання, настанови, для чого недостатньо тільки психологічної інтуїції необхідно володіння спеціальними психологічними методами – психодіагностикою.

Педагогічний компонент проходження діагностичної практики включає в себе рішення проблем підвищення ефективності виховання і навчання школярів у сучасних умовах. Нові задачі, які постають перед школою, потребують озброєння вчителів передовими методами та прийомами навчання та виховання, а також опанування ними досягнень педагогічної та психологічної наук у галузі вивчення індивідуальних особливостей школярів.

Вирішенням цих проблем займається психологічна служба в системі освіти (згідно змін до “Положення про психологічну службу системи освіти України” від 02.07.2009 року) – це сукупність закладів установ, підрозділів і посад, що складають єдину систему, основу якої становлять фахівці у сфері практичної психології і соціальної педагогіки: практичні психологи, соціальні педагоги, методисти, директори (завідувачі) навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби.

Психологічна служба у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, “Про вищу освіту”, “Про позашкільну освіту”, “Про дошкільну освіту” та іншими нормативно-правовими актами та “Положенням про психологічну службу системи освіти України”.

Студенти закріпляються за викладачами кафедри і діагностичними базами на посаді асистента психолога. Керівники практики повині контролювати етапи проходження практики. Кожен студент отримує копію завдання по практиці.

 

Цілі і завдання практики

Основною метою діагностичної практики є:

- оволодіння навичками комплексного дослідження особистості;

- оволодіння аналізом, синтезом та узагальненням результатів та матеріалів досліджень;

- формування вміння інтегрувати теоретичні знання з основних фундаментальних дисциплін при складанні психологічних висновків.

Завдання:

1. Оволодіння навичками проведення основних діагностичних процедур: спостереження, бесіда, експеримент, тестування.

2. Навчити вибирати методи дослідження у відповідності з розробленими критеріями та індивідуально-психологічними особливостями та віком досліджуваного.

3. На підставі порівняння та аналізу результатів, здобутих різними методами, формулювати та перевіряти гіпотези про особливості розвитку особистості.

4. Навчити диференціювати стійкі та ситуативні прояви особистості, складати висновки та рекомендації на основі результатів дослідження.

5. Навчити методологічним, теоретичним та конкретно-методичним принципам побудови психодіагностичного інструментарію і формулювання психодіагностичних узагальнень і висновків.

6. Навчити ефективно використовувати основні методики психодіагностики.

7. Сформулювати цілісне бачення об’єкту та предмету психодіагностичного обстеження з виділенням єдиного конструкту.

8. Розвинути психодіагностичне чуття та інтуїцію, що необхідні при постанові діагнозу.

Зміст практики

3.1 Методичні рекомендації студентам

Студент, що проходить практику, повинен:

На начальному етапі:

· бути присутнім на зборах по практиці;

· ознайомитися з програмою;

· отримати індивідуальне завдання у керівника і узгодити з ним календарний план роботи наперіод;

· індивідуальне завдання занести у щоденник практики.

В період проходження практики (основний етап):

· якісно і повністю виконати індивідуальне завдання;

· збирати й узагальнювати матеріал по практиці;

· систематично доповідати керівнику про виконані завдання;

· вести щоденник практики.

На заключному етапі:

· подготувати звіт по практиці у відповідності до вимог програми практики;

· своєчасно сдати у встановлені сроки звіт по практиці на кафедру.

Звіт повинен містити наступну інформацію:

· Опис цілі завдання,

· Опис заобів, методик, що використовуються,

· Опис обєму виконаної роботи,

· Опис отриманих результатів,

· Висновки, оцінку своєї діяльності, набутого практичного досвіду, пропозиції щодо удосконалення змісту і організації практики.

 

Індивідуальні завдання

Етапи здійснення

 

І тиждень	Спостереження, формулювання гіпотез, вибір методів, визначення процедури проведення досліджень.	Перша консультація методиста
ІІ тиждень	Проведення дослідження, обробка результатів, перевірка первинних гіпотез, дослідження з уточненням первинних результатів	Друга консультація методиста
ІІІ, IV тиждень	Обробка результатів, складання висновків та звіт по практиці	Третя консультація методиста

 

Під час практики студенти здійснюють вивчення особистості 2-х досліджуваних: дитини та дорослого.

 

Вариант 1.

1. Даны три сосуда, емкость которых 37, 21 и 3 литра. Как отмерить ровно 10 литров воды?

2. Даны три сосуда, емкость которых 37, 24 и 2 литра. Как отмерить ровно 9 литров воды?

3. Даны три сосуда, емкость которых 39, 22 и 2 литра. Как отмерить ровно 13 литров воды?

4. Даны три сосуда, емкость которых 38, 25 и 2 литра. Как отмерить ровно 9 литров воды?

5. Даны три сосуда, емкость которых 29, 14 и 2 литра. Как отмерить ровно 11 литров воды?

6. Даны три сосуда, емкость которых 28, 14 и 2 литра. Как отмерить ровно 10 литров воды?

7. Даны три сосуда, емкость которых 27, 12 и 3 литра. Как отмерить ровно 9 литров воды?

8. Даны три сосуда, емкость которых 30, 12 и 3 литра. Как отмерить ровно 15 литров воды?

9. Даны три сосуда, емкость которых 28, 7 и 5 литра. Как отмерить ровно 12 литров воды?

10. Даны три сосуда, емкость которых 26, 10 и 3 литра. Как отмерить ровно 10 литров воды?

 

Вариант 2.

1. Даны три сосуда, емкость которых 26, 10 и 3 литра. Как отмерить ровно 10 литров воды?

2. Даны три сосуда, емкость которых 28, 7 и 5 литров. Как отмерить ровно 12 литров воды?

3. Даны три сосуда, емкость которых 30, 12 и 3 литра. Как отмерить ровно 15 литров воды?

4. Даны три сосуда, емкость которых 27, 12 и 3 литра. Как отмерить ровно 9 литров воды?

5. Даны три сосуда, емкость которых 28, 14 и 2 литра. Как отмерить ровно 10 литров воды?

6. Даны три сосуда, емкость которых 38, 25 и 2 литра. Как отмерить ровно 9 литров воды?

7. Даны три сосуда, емкость которых 29, 14 и 2 литра. Как отмерить ровно 11 литров воды?

9. Даны три сосуда, емкость которых 39, 22 и 2 литра. Как отмерить ровно 11 литров воды?

10. Даны три сосуда, емкость которых 37, 24 и 2 литра. Как отмерить ровно 9 литров воды?

11. Даны три сосуда, емкость которых 37, 21 и 3 литра. Как отмерить ровно 10 литров воды?

 

 

2. ОПРЕДЕЛЕНИЕ ОСОБЕННОСТЕЙ ПОНЯТИЙНОГО МЫШЛЕНИЯ С ПОМОЩЬЮ МЕТОДИКИ «ИСКЛЮЧЕНИЕ ЛИШНЕГО»

В предлагаемой методике используется 24 набора достаточно близких по смыслу понятий. Задачей испытуемых является отбор в каждой строчке только двух слов, наиболее тесно связанных с тестовым словом, стоящим перед скобками. Возможно обсуждение первого задания с целью снятия всех вопросов и затруднений испытуемых. По этим вопросам экспериментатор может составить представление об особенностях процесса мышления, например, о его конкретности, расплывчатости, слабой сосредоточенности на цели.

 

Образец методики:

Война (самолет, пушки, сражение, ружья, солдаты)

Чтение (глаза, книга, картина, печать, слово)

Сад (растения, садовник, собака, забор, земля)

Сарай (сеновал, лошади, крыша, стены)

Река (берег, рыба, рыболов, тина, вода)

Город (автомобиль, здание, толпа, улица, велосипед)

Куб (углы, чертеж, сторона, камень, дерево)

Деление (делимое, карандаш, бумага, делитель)

Игра (карты, игроки, штрафы, наказание, правила)

Кольцо (диаметр, алмаз, проба, округлость, печать)

Газета (правда, приложение, телеграмма, бумага, любовь, текст, редактор)

Книга (рисунок, война, бумага, любовь, текст)

Пение (звон, искусство, голос, аплодисменты, мелодия)

Землетрясение (пожар, смерть, колебание, почва, шум)

Библиотека (город, книги, лекции, музыка, читатели)

Лес (лист, яблоня, охотник, дерево, волк)

Спорт (медаль, оркестр, состязание, победа, стадион)

Больница (помещение, сад, врач, радио, больные)

Любовь (розы, чувство, человек, город, природа)

Патриотизм (город, друзья, родина, семья, человек)

Мебель (стулья, стол, дерево, сервант, шкаф)

Факультет (кафедра, декан, здание, студент, улица)

Оружие (танки, самолеты, хлопушки, пушки, железо)

Овощи (огурец, свекла, арбуз, морковь, яблоко)

 

При сравнении своих ответов с правильными испытуемые оценивают свои результаты в баллах, где 2 балла соответствуют двум правильно выбранным словам, 1 балл соответствует одному правильно выбранному слову и 0 баллов, когда испытуемый не смог выбрать ни одного правильного слова. Результаты суммируются. Максимальное количество баллов равно 48 баллам, результаты менее 24 баллов оцениваются как неудовлетворительные, свидетельствующие о неумении испытуемого сравнивать, анализировать и обобщать выделенные признаки.

 

Правильно выбранные слова: сражение, солдаты; глаза, слово; крыша, стены; берег, вода; здание, улица; углы, сторона; делимое, делитель; игроки, правила; диаметр, округлость; текст, редактор; бумага, текст; голос, мелодия; колебание, почва; книги, читатель; лист, дерево; состязание, победа; врач, больные; чувство, человек; родина, человек; стулья, стол или сервант, шкаф; декан, студент; танки, пушки; свекла, морковь.

 

 

3. ИССЛЕДОВАНИЕ ТРЕВОЖНОСТИ

(опросник Спилбергера)

Большинство из известных методов измерения тревожности позволяет оценивать только или личностную тревожность, или состояние тревожности либо еще более специфические реакции. Единственной методикой, позволяющей дифференцированно измерять тревожность и как личностное свойство, и как состояние, является методика, предложенная Ч.Д.Спилбергером. На русском языке его шкала была адаптирована Ю.Л.Ханиным.

Бланк шкал самооценки Спилбергера

 

Фамилия, имя, отчество ___________________________________________

Дата _______________ Возраст ______________ Образование___________

 

ШКАЛА СИТУАТИВНОЙ ТРЕВОЖНОСТИ

Инструкция. Прочитайте внимательно каждое из приведенных ниже предложений и зачеркните цифру в соответствующей графе справа в зависимости от того, как вы себя чувствуете в данный момент. Над вопросами долго не задумывайтесь, поскольку правильных или неправильных ответов нет.

 

№ п/п	Суждения	Ответы
Нет, это не так	Пожалуй, так	Вер-но	Совер-шенно неверно
1.	Я спокоен
2.	Мне ничто не угрожает
3.	Я нахожусь в напряжении
4.	Я внутренне скован
5.	Я чувствую себя свободно
6.	Я расстроен
7.	Меня волнуют возможные неудачи
8.	Я ощущаю душевный покой
9.	Я встревожен
10.	Я испытываю чувство внутреннего удовлетворения
11.	Я уверен в себе
12.	Я нервничаю
13.	Я не нахожу себе места
14.	Я взвинчен
15.	Я не чувствую скованности, напряженности
16.	Я доволен
17.	Я озабочен
18.	Я слишком возбужден, и мне не по себе
19.	Мне радостно
20.	Мне приятно

 

ШКАЛА ЛИЧНОСТНОЙ ТРЕВОЖНОСТИ (ЛТ)

 

Инструкция. Прочитайте внимательно каждое из приведенных ниже предложений и зачеркните цифру в соответствующей графе справа в зависимости от того, как вы себя чувствуете обычно. Над вопросами долго не задумывайтесь, поскольку правильных или неправильных ответов нет.

 

№ п/п	Суждение	Ответы
Нико-гда	Почти никогда	Часто	Почти всегда
21.	У меня бывает приподнятое настроение
22.	Я бываю раздражительным
23.	Я легко могу расстроиться
24.	Я хотел бы быть таким же удачливым, как и другие
25.	Я сильно переживаю неприятности и долго не могу о них забыть
26.	Я чувствую прилив сил, желание работать
27.	Я спокоен, хладнокровен и собран
28.	Меня тревожат возможные трудности
29.	Я слишком переживаю из-за пустяков
30.	Я бываю вполне счастлив
31.	Я все принимаю близко к сердцу
32.	Мне не хватает уверенности в себе
33.	Я чувствую себя беззащитным
34.	Я стараюсь избегать критических ситуаций и трудностей
35.	У меня бывает хандра
36.	Я бываю доволен
37.	Всякие пустяки отвлекают и волнуют меня
38.	Бывает, что я чувствую себя неудачником
39.	Я уравновешенный человек
40.	Меня охватывает беспокойство, когда я думаю о своих заботах

 

Ключ

СТ ЛТ

№ п/п	Ответы		№ п/п	Ответы
1.					21.
2.					22.
3.					23.
4.					24.
5.					25.
6.					26.
7.					27.
8.					28.
9.					29.
10.					30.
11.					31.
12.					32.
13.					33.
14.					34.
15.					35.
16.					36.
17.					37.
18.					38.
19.					39.
20.					40.
Сумма СТ =	Сумма ЛТ =

 

Обработка результатов:

1. Определение показателей ситуативной и личностной тревожности с помощью ключа.

2. На основе оценки уровня тревожности составление рекомендаций для коррекции поведения испытуемого.

3. Вычисление показателей СТ и ЛТ и их сравнительный анализ в зависимости, например, от половой принадлежности испытуемого.

 

При анализе результатов самооценки надо иметь в виду, что общий итоговый показатель по каждой шкале может находиться в диапазоне от 20 до 80 баллов. При этом, чем выше итоговый показатель, тем выше уровень тревожности (ситуативной или личностной). При интерпретации показателей можно использовать следующие ориентировочные оценки тревожности: до 30 баллов – низкая, 31- 44 балла – умеренная, 45 и более – высокая.

По каждому испытуемому следует написать заключение, которое должно включать оценку уровня тревожности и, при необходимости, рекомендации по его коррекции. Так, лицам с высокими показателями тревожности следует формировать чувство уверенности в успехе. Им необходимо смещать акцент с внешней требовательности, категоричности и высокой значимости в постановке задач на содержательное осмысление деятельности и конкретное планирование по подзадачам.

Для низкотревожных людей, напротив, требуется пробуждение активности, подчеркивание мотивационных компонентов деятельности, возбуждение заинтересованности, высвечивание чувства ответственности в решении тех или иных задач.

Ключі

1. Шкала психотизму:

відповіді «ні» (-): № 2, 6, 9,11, 19, 39, 43, 59, 63, 67, 78. 100;

відповіді «так» (+): № 14, 23, 27, 31, 35, 47, 51, 53.2.

2. Шкала екстраверсії — інтроверсії:

відповіді «ні» (-): № 22, 30, 46, 84;

відповіді «так» (+): № 1, 3, 10, 15, 18, 26, 34, 38, 42, 50.

3. Шкала нейротизму:

відповіді «так» (+): № 3, 7, 12, 16, 20, 24, 28, 32, 36, 40, 44, 48, 56, 60, 64, 68, 72, 75, 79, 86, 89, 94, 98.

4. Шкала щирості:

відповіді «ні» (-): № 4, 8, 17,25, 29, 41, 43, 49, 65, 69, 76, 80, 82,91.93;

відповіді «так» (+): № 13, 21, 33, 37, 61, 73, 87, 99.

 

Інтерпретація результатів:

Методика містить 4 шкали: екстраверсії — інтроверсії, нейротизму, психотизму і специфічну шкалу, призначену для оцінки щирості випробуваного, його відносини до обстеження.

Високі оцінки по шкалі екстраверсії-інтроверсії відповідають екстравертованому типові, низькі — інтровертованому. Середні показники по шкалі екстра-, інтроверсії: 7—15 балів.

Середні показники по шкалі нейротизму: 8— 16.

Середні значення по шкалі психотизму: 5—12.

Якщо по шкалі щирості кількість балів перевищує 10, то результати обстеження вважаються недостовірними і випробуваному варто відповідати на питання більш відверто.

 

Текст опитувальника

Інструкція. Вам запропоновані ствердження відносно Вашого характеру. Якщо Ви згідні із ствердженням, поставте знак "+" (так), якщо ні - знак "-". Над відповідями довго не думайте, пра­вильних і неправильних відповідей немає.

 

1. Ти, як правило, спокiйний i веселий?

2. Чи легко ти ображаєшся?

3. Тобi траплялося iнодi швидко заплакати?

4. Чи багато разiв ти повертаєшся до перевiрки помилок у своїй роботi?

5. Чи ти на стiльки ж розумний, як i твої однокласники?

6. Чи легко ти переходиш вiд радостi до смутку i навпаки?

7. Чи любиш ти бути головним у грi?

8. Чи бувають днi, коли ти без будь-яких причин на всiх сердишся?

9. Чи серйозна ти людина?

10.Чи буває так, що тобi щось страшенно подобається, ти в захопленнi?

11.Чи вмiєш ти вигадати нову гру?

12.Чи швидко ти забуваєш, якщо когось образив?

13.Чи вважаєш ти себе добрим, спiвчутливим?

14.Кинувши лист в поштову скриньку, ти перевiряєш чи лист не завис там?

15.Чи намагаєшся ти бути кращим в школi, в гуртку, в спортивнiй секцiї?

16.Коли ти був маленьким, ти боявся грози чи собак?

17.Чи вважають тебе товаришi занадто акуратним i старанним?

18.Чи залежить твiй настрiй вiд шкiльних або домашнiх справ?

19.Чи захопленi тобою всi твої знайомi?

20.Чи буває у тебе спокiйно на душi?

21.Тобi, як правило, трохи сумно?

22.Чи траплялось тобi ридати, коли ти переживав горе?

23.Чи важко тобi довгий час всидiти на одному мiсцi?

24.Чи енергiйно ти борешся з несправедливiстю по вiдношенню до себе?

25.Чи може бути оправданим вбивство тварини?

26.Чи дратує тебе, коли штора або скатертина висять нерiвно, чи

ти вiдразу намагаєшся це поправити?

27.Чи боявся ти в дитинствi лишатися вдома один?

28.Чи буває так, що тобi сумно або весело без причин?

29.Ти найкращий учень в класi?

30.Чи легко ти можеш розгнiватись?

31.Чи можеш ти бути безтурботно веселим?

32.Чи почуваєш ти себе iнодi найщасливiшим у свiтi?

33.Чи вмiєш ти розвеселити друзiв, бути душею компанiї?

34.Чи можеш ти вiдверто сказати комусь, що ти про нього думаєш?

35.Чи хвилює тебе вигляд кровi?

36.Чи охоче ти виконуєш шкiльнi доручення, пов'язанi з великою вiдповiдальнiстю?

37.Чи заступаєшся ти за тих, з ким повелися несправедливо?

38.Чи неприємно тобi входити в порожню темну кiмнату або пiдвал?

39.Ти надаєш перевагу повiльнiй i точнiй роботi, анiж швидкiй i неконкретнiй?

40.Чи легко ти знайомишся з людьми?

41.Чи охоче в школi ти декламуєш вiршi?

42.Чи ти коли-небудь тiкав з дому?

43.Чи здається тобi життя важким?

44.Чи траплялось тобi через непорозумiння з вчителями або з друзями розхвилюватись настiльки, що ти не мiг пiти в школу?

45.Чи можеш ти при невдачi посмiятися з себе?

46.Чи йдеш ти на примирення, якщо когось образив?

47.Чи любиш ти тварин?

48.Чи бувало з тобою так, що вийшовши з хати, ти повертаєшся перевiрити, чи не сталося чогось?

49.Тобi iнодi здається, що з тобою чи твоїми батьками може щось трапитись?

50.Твiй настрiй змiнюється в залежностi вiд погоди?

51.Тобi важко виступити зi сцени перед незнайомою аудиторiєю?

52.Чи можеш ти, якщо на когось сердишся, почати бiйку?

53.Тобi подобається бувати в компанiї товаришiв?

54.Якщо тобi щось не вдається, ти впадаєш у розпач?

55.Чи можеш ти органiзувати гру, роботу?

56.Чи наполегливо ти домагаєшся цiлi, навiть, якщо зустрiчаєш труднощi?

57.Чи тобi доводилось коли-небудь плакати з приводу побаченого фiльму чи прочитаної книги?

58.Чи бувало тобi важко заснути через деннi турботи?

59.Чи охоче ти даєш списувати i пiдказуєш товаришам?

60.Чи боїшся ти ввечерi пройти бiля кладовища?

61.Чи слiдкуєш ти за тим, щоб кожна рiч лежала на своєму мiсцi?

62.Чи буває з тобою так, що ти ввечерi лягаєш спати з хорошим настроєм, а прокидаєшся з поганим?

63.Чи вiльно ти себе почуваєш в незнайомому колективi (новому класi, таборi)?

64.Чи буває у тебе головний бiль?

65.Часто ти смiєшся?

66.Якщо ти не поважаєш людину, чи можеш ти себе поводити так, щоб вона цього не помiчала?

67.Чи можеш ти зробити багато справ за один день?

68.Чи дуже ти страждаєш вiд несправедливостi?

69.Чи любиш ти природу?

70.Виходячи з хати, лягаючи спати, ти зажди перевiряєш, чи замкненi дверi, вимкненi свiтло i газ?

71.Як ти вважаєш, ти боязкий?

72.Чи мiняється твiй настрiй за святковим столом?

73.Чи охоче ти береш участь у гуртках художньої самодiяльностi?

74.Чи тягне тебе iнодi в мандри?

75.Чи зається тобi майбутнє песимiстичним?

76.Чи може твiй настрiй змiнюватись вiд величезної радостi до глибокого смутку за короткий промiжок часу?

77.Чи легко полiпшується твiй настрiй в дружнiй компанiї, чи можеш ти розважати гостей?

78.Чи довго ти сердишся, ображаєшся?

79.Чи сильно ти переживаєш горе, яке трапилось у iнших людей?

80.Чи можеш ти через помилку, помарку переписати сторiнку зошита?

81.Чи ставишся ти до оточуючих з деякою недовiрою, пiдозрою.

82.Чи часто тобi сняться страшнi сни?

83.Чи виникало у тебе бажання вискочити з вiкна, або кинутись пiд машину?

84.Чи стаєш ти веселим теж, якщо довкола тебе всi веселi?

85.Якщо у тебе неприємностi, чи можеш ти легко вiдключитись вiд них на певний час?

86.Чи здiйснюєш ти несподiванi для себе, iмпульсивнi вчинки?

87.Як правило ти бiльш мовчазний, нiж балакучий?

88.Чи мiг би ти, беручи участь у виставi, настiльки увiйти в роль, перевтiлитись, щоб забути про себе?

 

Ключ

1. Г+ 23. Г+ 45. Г+ 67. Г+ гiпертимний

2. За+ 24. За+ 46. За- 68. За+ застрягаючий

3. Ем+ 25. Ем- 47. Ем+ 69. Ем+ емотивний

4. П+ 26. П+ 48. П+ 70. П+ педантичний

5. Т- 27. Т+ 49. Т+ 71. Т+ тривожний

6. Ц+ 28. Ц+ 50. Ц+ 72. Ц+ циклотимний

7. Де+ 29. Де+ 51. Де- 73. Де+ демонстративний

8. Н+ 30. Н+ 52. Н+ 74. Н+ нестримний

9. Ди+ 31. Ди- 53. Ди- 75. Ди+ дистимiчний

10. Ек+ 32. Ек+ 54. Ек+ 76. Ек+ екзальтований

11. Г+ 33. Г+ 55. Г+ 77. Г+

12. За- 34. За+ 56. За+ 78. За+ Г*3=

13. Ем+ 35. Ем+ 57. Ем+ 79. Ем+ З*2=

14. П+ 36. П- 58. П+ 80. П+ Е*3=

15. За+ 37. За+ 59. За- 81. За+ П*2=

16. Т+ 38. Т+ 60. Т+ 82. Т+ Т*3=

17. П+ 39. П+ 61. П+ 83. П+ Ц*3=

18. Ц+ 40. Ц+ 62. Ц+ 84. Ц+ Де*2=

19. Де+ 41. Де+ 63. Де+ 85. Де+ Н*3=

20. Н+ 42. Н+ 64. Н+ 86. Н+ Ди*3=

21. Ди+ 43. Ди+ 65. Ди- 87. Ди+ Ек*6=

22. Де+ 44. Де+ 66. Де+ 88. Де+

~

 

Стимульний матеріал

Список А (термінальні цінності);

- Активне діяльне життя;

- Життєва мудрість (зрілість суджень та здоровий глузд, що приходять з досвідом);

- Здоров'я (фізичне і психічне);

- Цікава робота;

- Краса природи та мистецтва (переживання прекрасного у природі та мистецтві);

- Любов (духовна і фізична близькість з коханою для Вас людиною);

- Матеріальна забезпеченість життя (відсутність матеріальних труднощів);

- Наявність хороших і вірних друзів;

- Громадське визнання (повага навколишніх, товаришів по роботі, друзів);

- Пізнання (можливість поглибити свою освіту, світогляд, загальну культуру, інтелектуальний розвиток);

- Продуктивне життя (максимально повне використання своїх можливостей, сил та здібностей);

- Розвиток (робота над собою, постійне фізичне та духовне вдосконалення);.

- Розвага (відсутність обов'язків, приємне проведення часу);

- Свобода (самостійність, незалежність у судженнях та вчинках);

- Щасливе сімейне життя;

- Щастя інших (добробут, розвиток і вдосконалення інших людей, всього народу, людства в цілому);

- Творчість (можливість творчої діяльності);

- Впевненість у собі (внутрішня гармонія, уникнення довготривалих суперечностей, сумнівів у власних можливостях).

Список Б (інструментальні цінності);

- Акуратність (вміння дотримуватись порядку у речах та справах);

- Вихованість (хороші манери);

- Високі запити (високі вимоги до життя і високі домагання);

- Життєрадісність (почуття гумору);

- Виконавчість (дисциплінованість);

- Незалежність (здатність діяти самостійно, рішуче);

- Непримиренність до недоліків у собі та інших;

- Освіченість (широта знань, висока загальна культура);

- Відповідальність (почуття обов'язку, вміння дотримуватись слова);

- Раціоналізм (вміння глибоко та логічно правильно мислити, приймати
продумані раціональні рішення);

- Самоконтроль (стриманість, самодисципліна);

- Сміливість у відстоюванні своєї думки, своїх поглядів;

- Тверда воля (вміння домагатися свого, здатність переборювати труднощі);

- Терпимість (до поглядів та думок інших, вміння прощати їхні помилки);

- Широта поглядів (здатність до розуміння поглядів інших, повага до їх
смаків, звичаїв, звичок);

- Чесність (правдивість, відвертість);

- Ефективність у справах (працелюбність, продуктивність у роботі);

- Чуттєвість (сензитивність, турботливість).

 

Спосіб інтерпретації одержаних результатів залежатиме від того, наскільки дослідник зуміє виявити змістовні блоки у суб'єктивному структуруванні системи ціннісних орієнтацій. Перший список цінностей (який, до речі, може доповнюватись кореляцією з зробленим рангуванням у другому) дає змогу виявити домінування у досліджуваних цінностей особистого життя, професійної самореалізації. Інструментальний список дозволяє встановити тенденції переваги цінностей спілкування, самоствердження, прийняття інших, етичних, ділових, і т.п.

У своїй діяльності щодо інтерпретації результатів дослідження психолог повинен прагнути виявити не тільки індивідуальні закономірності, а й групові, якщо вони при цьому мають місце. Вважається, що коли не виявлено жодної закономірності, то причиною може бути відсутність у досліджуваного сформованої системи цінностей, або ж нещирість його відповідей.

 

Ключі шкал тесту СЖО

Для підрахунку балів необхідно перевести відзначені випробуваним позиції на симетричній шкалі 3 2 1 0 1 2 3 в оцінки по висхідній чи спадній асиметричній шкалі за наступним правилом:

У висхідну шкалу 1234567 переводяться пункти 1, 3, 4, 8, 9, 11, 12, 16, 17.

У спадну шкалу 7654321 переводяться пункти 2,5, 6,7,10,13,14,15,18,19,20.

От приклад перекладу відповідей на перші п'ять пунктів тесту оцінки по асиметричних шкалах:

1. 3 2 1 0 1 2 3 -> 3

2. 3 2 1 0 1 2 3 -> 1

3. 3 2 1 0 1 2 3 -> 4

4. 3 2 1 0 1 2 3 -> 5

5. 3 2 1 0 1 2 3 -> 2

Після цього сумуються бали асиметричних шкал, що відповідають позиціям, відзначеним випробуваним.

Загальний показник ОЖ – усі 20 пунктів тесту;

Субшкала 1 (Цілі) – пп. 3, 4, 10, 16, 17, 18.

Субшкала 2 (Процес) – пп. 1, 2, 4, 5, 7, 9.

Субшкала 3 (Результат) – пп. 8, 9, 10, 12, 20.

Субшкала 4 (Локус контролю - Я) – пп. 1, 15, 16, 19.

Субшкала 5 (Локус контролю - життя) – пп. 7, 10, 11, 14, 18, 19.

 

Орієнтовні вправи

1. Напишіть три слова на букву М.

2. Напишіть назви чотирьох тварин на букву Л.

3. Напишіть напишіть назви п’яти міст на букву Л.

4. Напишіть шість імен на букву А.

5. Напишіть три назви квітів на букву Р.

6. Напишіть назви шести тварин на букву К.

7. Напишіть п’ять назв квітів на букву Г.

8. Напишіть чотири назви дерев на букву О.

9. Напишіть шість назв міст на букву А.

10. Напишіть п’ять прізвищ письменників на букву С.

11. Напишіть прізвища чотирьох композиторів на букву С.

12. Напишіть прізвища семи французьких художників.

 

1а. Напишіть три слова на букву Н.

2а. Напишіть шість імен на букву Б.

3а. Напишіть назви чотирьох фруктів на букву А.

4а. Напишіть назви шести держав на букву П.

5а. Напишіть назви пяти міст на букву К.

6а. Напишіть двадцять слів на букву С.

7а. Напишіть які частини світу починаються на букву О.

8а. Напишіть назви п’ятнадцяти міст на букву М.

9а. Напишіть назви п’яти кінофільмів на букву М.

10а. Напишіть прізвища п’яти відомих радянських кіноакторів на букву Л.

11а. Напишіть прізвища відомих російських письменників, композиторів, художників на букву Р.

12а. Напишіть прізвища п’яти відомих російських художників на букву К.

 

 

Анкета Л. О. Йовайша

 

Мета: Дослідження інтересів.

Інструкція: «В анкеті 150 питань, які позначають різноманітні види діяльності. Кожному питанню відповідає одна клітинка в бланку для відповідей з тією кількістю номерів. Уважно прослухайте кожне питання та дайте на нього відповідь. Якщо Вам дуже подобається вивчати математику, то в першу клітинку впишіть два плюси «++», якщо тільки подобається один плюс «+», якщо зовсім не подобається, то два мінуси «– –», якщо просто не подобається, то один мінус «–», якщо ж Ви не знаєте чи сумніваєтесь – 0 «0». І так на кожне питання по порядку».

Текст анкети

Чи подобається Вам? Чи хотіли б Ви?

1.Вивчати математику?

2.Вивчати фізику?

3.Вивчати хімію?

4.Вивчати історію?

5.Вивчати рідну мову, інші мови?

6.Вивчати географію?

7.Вивчати біологію?

8.Спостерігати за різноманітними породами дерев, вивчати їх походження.

9.Цікавитись породами деревини, їх практичним застосуванням?

10. Знайомитися з різними металами, їх властивостями?

11. Спостерігати за дією різноманітних механізмів, знайомитися з їх будовою та роботою /автомобілі, токарне обладнання/?

12. Спостерігати дію електричних пристроїв, узнавати їх секрети, читати про досягнення радіотехніки.

13. Проглядати журнали мод, любуватися гарним одягом.

14. Цікавитися новинками у виробництві продовольчих товарів по журналам, на виставках, в магазинах.

15. Читати описання та розглядати знімки різноманітних споруд.

16. Спостерігати за спортивними змаганнями.

17. Цікавитися будовою земної кори, походженням гір, океанів та вулканів.

18. Цікавитися машинами, спостерігати роботу водія, машиніста..

19. Читати книги, дивитися фільми про моряків, пілотів.

20. Спостерігати за військовим парадом, знайомитися з військовою технікою.

21. Ходити в театр, дивитися кінофільми.

22. Слухати оперну та симфонічну музику, ходити на концерти.

23. Вчитися малювати.

24. Читати світову класичну літературу.

25. Грати з дітьми, тим самим задовольняючи їх.

26. Читати книги, дивитися фільми, які розповідають про робітників міліції.

27. Цікавитися хворобами людей.

28. Проявляти турботу про свою квартиру, кімнату, слідкувати за їх естетичним виглядом.

29. Ретельно вести підрахунок своїх грошових витрат.

30. Спостерігати за роботою продавців.

31. Читати науково-популярну літературу з математики.

32. Цікавитися новими відкриттями в фізиці, читати про життя та діяльність відомих фізиків.

33. Читати про новітні досягнення в області хімії, знайомитися з життям та діяльністю відомих хіміків.

34. Читати газети, слухати радіо, проглядати телевізійні передачі про політичні події.

35. Читати про походження мов, вивчати окремі слова.

36. Читати про різні країни, їх економіку, державний устрій, узнавати про географічні відкриття.

37. Читати про рослини, про життя тварин та пташок.