Придбання товару за спеціальним дозволом.

Окремі види товару можливо придбати тільки після отримання спеціального дозволу, це: вогнепальна мисливська зброя, холодна та деяка пневматична зброя, газові пістолети та револьвери, пам’ятки історії та культури, радіоактивні речовини та деякі інші товари.

Дозвіл надається:

а) на вогнепальну гладкоствольну мисливську зброю - органами внутрішніх справ за місцем проживання особам, які досягли 21-річного віку;

на вогнепальну мисливську нарізну зброю (мисливські карабіни, гвинтівки, комбіновану зброю з нарізними стволами) - органами внутрішніх справ за місцем проживання особам, які досягли 25-річного віку;

на газові пістолети, револьвери і патрони до них, заряджені речовинами сльзоточивої та дратівної дії, - органами внутрішніх справ за місцем проживання особам, які досягли 18-річного віку;

на холодну зброю та пневматичну зброю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду - органами внутрішніх справ за місцем проживання особам, які досягли 18-річного віку;

б) на об'єкти, що перебувають на державному обліку як пам'ятки історії та культури, - спеціально уповноваженими державними органами охорони пам'яток історії та культури (Мінкультури);

в) на радіоактивні речовини - Міністерством палива та енергетики України у разі наявності висновку органів територіальної санітарно-епідеміологічної служби про можливість використання цих речовин майбутнім власником в існуючих у нього умовах.

 

Договір купівлі -продажу.

Договір поставки.

Правове регулювання:

ГКУ, Угода про загальні умови поставок товарів між організаціями держав – учасниць СНД від 20.03.92 р. При виконанні договорів поставок слід керуватися також:

Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю (затверджена постановою Держарбітражу СРСР від 15 червня 1965 року № П-6;

Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю (затверджена постановою Держарбітражу СРСР від 15 червня 1965 року № П-7.

У практиці застосовуються роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з поставкою продукції і товарів неналежної якості та некомплектних” від 12.11.93 р. № 01-6/1205 та „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язань за договором поставки” від 30.03.93 р. № 02-5/218.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Характеристика договору поставки – двосторонній, консенсуальний, платний.

Істотні умови:

- предмет договору. Предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

- строк договору. Договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.

- ціна договору.

При реалізації СГ товарів не господарюючим суб’єктам застосовуються не правила договору поставки, а договору купівлі-продажу.

Контрактація сільськогосподарської продукції.

Енергопостачання.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно зі ст.. 24 Закону України „Про електроенергетику” від 16.10.97 р. енергопостачальними зобов’язані забезпечувати надійне постачання електричною енергією відповідно до умов ліцензій і договорів. Вони здійснюють постачання електричною енергією на закріпленій території і не мають права відмовити споживачеві, розташованому на цій території, у постачанні електричної енергії.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Істотні умови:

1. Загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди. Пропозиції абонента щодо кількості та видів енергії, строків її відпуску є пріоритетними за наявності виробничих можливостей у енергопостачальника.

2. Показники якості енергії узгоджуються сторонами на підставі державних стандартів або технічних умов шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обов'язком для сторін договору.

3. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту. Основним обліковим періодом енергопостачання є декада, з коригуванням обсягів протягом доби. Сторони можуть погоджувати постачання енергії протягом доби за годинами, а також час і тривалість максимальних та мінімальних навантажень.

Закон України „Про електроенергетику” установлює порядок проведення розрахунків за електроенергію. Розрахунки проводяться через розподільчі рахунки, що відкриваються в установах уповноважених банків.

Нормативне регулювання відбувається постановою КМУ „Про регулювання відносин на оптовому ринку електричної енергії” від 19.07.00 р. та Положенням про порядок відключення споживачів від джерел енергопостачання, затвердженого постановою КМУ від 31.08.95 р.

Біржова торгівля.

Здійснення торговельно-біржової діяльності має на меті організацію та регулювання торгівлі шляхом надання послуг суб'єктам господарювання у здійсненні ними торговельних операцій спеціально утвореною господарською організацією - товарною біржею.

Діяльність товарної біржі здійснюється відповідно до Закону України „Про товарну біржу” та чинного законодавства України. Особливістю діяльності біржі є те, що її регулювання в значній мірі визначається локальними нормативно-правовими актами, які приймаються нею – установчими документами, правилами біржової торгівля, типовими договорами, положеннями про структурні підрозділи тощо. Основним локальним актом є її статут.

Основні положення, що мають бути визначені в статуті:

- найменування та місцезнаходження;

- склад засновників;

- предмет і цілі діяльності;

- види фондів, що утворюються біржею, та їхні розміри;

- органи управління біржею;

- порядок їх утворення та компетенція, організаційна структура біржі;

- порядок прийняття у члени біржі та припинення членства;

- права та обов’язки членів біржі і біржі перед третіми особами;

- порядок та умови застосування санкцій;

- майнова відповідальність членів біржі;

- порядок припинення біржі.

Товарна біржа є некомерційною організацією.

Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам – громадянам, зареєстрованим на біржі відповідно до її статуту для виконання доручень членів біржі, яких вони представляють. На товарній біржі забороняються: купівля – продаж товарів (контрактів) однією особою безпосередньо або через підставних осіб з метою впливу на динаміку цін; будь-які погоджені дії учасників біржової торгівлі, що мають своєю метою або можуть спричинити зміну або фіксацію поточних біржових цін; поширення помилкових відомостей, що можуть спричинити штучну зміну кон’юнктури.

Укладання договорів на біржах

Здійснюється відповідно до загальних правил укладання договорів на основі вільного волевиявлення. Особливості укладання договорів на біржах, закріплені в нормативно-правових актах, якими регулюється діяльність відповідних бірж.

У відповідності до ст. 15 ЗУ ”Про товарну біржу” від 10.12.91 року біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності таких умов: 1) якщо вона є купівлею – продажем, постачанням або обміном товару, що допущений до обігу на товарній біржі; 2) якщо її учасники – члени біржі; 3) якщо вона подана до реєстрації і зареєстрована на біржі не пізніше наступного за її укладанням дня.

Правилами біржової торгівлі, що затверджуються загальними зборами членів біржі або біржовим комітетом, можуть бути передбачені різні види біржових угод. ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств” розрізняють форвардні, ф’ючерсні та опціонні контракти, об’єднані узагальнюючим поняттям – деривативи. Особливості укладання господарських договорів на біржі передбачені численними спеціальними нормативно-правовими актами.