Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Вибір системи та способу прядінняСодержание книги Поиск на нашем сайте
Під системою прядіння розуміють поєднання машин, які виконують різні процеси, через які проходить волокно при переробці в пряжу. Для переробки бавовни в чистому вигляді або в суміші з хімічними волокнами відомі три класичні системи прядіння: гребінна, кардна, апаратна [14]. З розвитком техніки прядіння класичні системи стали різко відрізнятися асортиментом машин та їх характеристикою. Впровадження нового устаткування дозволяє скоротити технологічний процес, автоматизувати передачу продукту з машини на машину, регулювати товщину продукту, механізувати процеси догляду за машиною та збирання відходів. При цьому різко збільшується продуктивність праці, покращується якість пряжі, знижується обривність. Вибір системи прядіння визначається лінійною густиною пряжі та її призначенням. Характеристика систем та способів прядіння наведені в табл. 20. В проекті необхідно відмітити особливості кожної із систем, навести недоліки і переваги способів прядіння і обґрунтувати їх вибір.
Вибір устаткування для виробництва пряжі
Даний розділ передбачає вибір устаткування для виробництва заданої пряжі. При виборі устаткування необхідно обґрунтувати тип і марку машин для кожного технологічного переходу. Таблиця 20 – Системи прядіння бавовняної пряжі
Вибір необхідно починати з аналізу нових моделей машин як існуючих [19-24], так і запланованих до випуску [15]. Якщо завданням передбачена реконструкція прядильного виробництва, то необхідно дати аналіз устаткування підприємства. В аналізі необхідно відмітити позитивні і негативні сторони машин. Машини оцінюються з технологічної сторони, конструктивної, економічної та з точки зору зручності обслуговування. Після вибору машин приводиться їх технічна характеристика, в якій необхідно використовувати матеріали, наведені в науково-технічній літературі останніх років, матеріали міжнародних технічних виставок, а також матеріали, отримані під час проходження практики. В Росії та Узбекистані випускається наступне устаткування для переробки бавовни та її сумішей з хімічними волокнами [15], яке рекомендоване до впровадження: 1.Автоматизована потокова лінія, до складу якої входить розпушувально-тіпальний агрегат з мікропроцесорною системою управління та автоматизована чесальна машина в комплекті з системою бункерного живлення. До складу розпушувально-тіпального агрегату в залежності від виду сировини та умов виробництва можуть входити наступні машини: автоматичні живильники АП-36 або АПК-250-4; живильники-змішувачі П-1М та живильники головні П-3М або П-5М; очисники ОН-6-1М; дозатори безперервної дії типу ДН; машини змішувальні типу МСМ; розпушувачі: пильчатий РПХ-1М, горизонтальний ГР-9; машина обезпилювальна МО-М; розпушувач-очисник секційний РОС; конденсори КБ-6; розподілювач волокна пневматичний РВП-2-3; автоматизована універсальна тіпальна машина МТ; При безнастильному живленні чесальних машин рекомендовано використовувати живильник чесальних машин ПЧИ та систему пневматичного розподілу волокна СПР-М. 2.Чесальні машини ЧМ-10, ЧМ-15 та АЧМ-14У(при виробництві роторної пряжі). 3.Стрічкові машини ЛВ-2/2, ЛА-54-500М. 4.Рівничні машини РА-192, РА-250. 5.Прядильні кільцеві машини ПА-70, ПА-75, ПА-88 та пневмомеханічні модернізовані типу ППМ; для виробництва пряжі великої лінійної густини – прядильні роторні типу ПР та аеромеханічні машини типу ПАМ. 6.Прядильно-мотальні автомати ПМА. Більш високопродуктивним є розпушувально-очисне та приготувальне устаткування (чесальні та стрічкові машини) фірми „Тruеtzschler” (Німеччина) [20]. Фірма „Rieter” (Швейцарія) широко впроваджує ланцюжок машин від паки до пряжі для переробки бавовни, хімічних волокон довжиною до 60 мм та котонізованого лляного волокна за гребінною та кардною системами прядіння кільцевим та пневмомеханічним способами [19]. Успішно працюють в промисловості пневмомеханічні прядильні машини Autocoro та мотальні автомати Autoconer фірми „Schlafhorst” [21,22], крутильні машини подвійного крутіння типу VTS фірми „Volkman” (Німеччина) [24], аеромеханічні прядильні машини та мотальні автомати фірми „Murata” (Японія) [23] тощо. В літературі наведені конструктивні особливості устаткування цих фірм, їх технічні характеристики.
6. Складання попереднього плану прядіння
Плани прядіння – це сукупність основних параметрів роботи устаткування на всіх переходах технологічного процесу. В плані прядіння вказуються лінійні густини напівфабрикатів, число складень, величини витяжки та крутіння, швидкість випускних робочих органів машин, продуктивність машин на всіх переходах, коефіцієнти корисного часу (ККЧ) та працюючого устаткування (КПУ) [10,11,13,25]. Попередній план прядіння складається за нижче приведеною формою (табл. 21) окремо для кожної лінійної густини пряжі або один для пряжі близьких лінійних густин. Таблиця 21 – Форма попереднього плану прядіння
При складанні плану прядіння використовують довідковий матеріал, розроблений на підставі науково-дослідних робіт та досвіду підприємств [10,11,13, 19]. Вибрані параметри повинні забезпечити нормальний перебіг технологічного процесу, низьку обривність, необхідну якість пряжі (згідно з НД) при меншій кількості устаткування. Виконуючи цю частину проекту при використанні устаткування, що випускається в Росії, Узбекистані необхідно врахувати наступне: - план прядіння гребінної пряжі малої лінійної густини (5-7 текс) передбачає використання двох переходів рівничних машин і два складання рівниці на прядильній машині, пряжі лінійної густини 7-10 текс – один перехід рівничних машин і два складання рівниці на прядильній машині, пряжі лінійної густини вище 10 текс – один перехід рівничних машин і одне складання рівниці на прядильній машині; - рівницю, яка буде використовуватись на прядильній машині в два складання, необхідно виготовляти на рівничній машині типу Р-192-5, яка має менші розміри пакування; - при виробництві пряжі лінійної густини менше 9текс використовуються чесальні машини з живленням настилами, вище 9текс – може використовуватись безнастильний спосіб живлення чесальних машин; - максимальну витяжку з інтервалу, встановленому в характеристиках машин, вибирають для прядильної машини, але необхідно врахувати, що надмірно високі витяжки збільшують нерівноту пряжі і її обривність; - вибір величини витяжки на прядильній машині визначає величину витяжки на рівничній машині. Рекомендовано вибирати рівницю однієї лінійної густини для пряжі суміжних лінійних густин, так як при меншому числі лінійних густин рівниці можна краще організувати контроль за виробництвом; - при виборі оптимальної величини крутіння виходять з довжини волокна та призначення пряжі. Величину крутіння основної пряжі беруть на 10 – 15 % більше в порівнянні з утоковою. Для пряжі з пнемомеханічних прядильних машин коефіцієнт крутіння приблизно на 20% вище, ніж для пряжі з кільцевих прядильних машин; - для деяких видів пряжі (напр., трикотажної, спеціального призначення) коефіцієнт крутіння обумовлений в НД. При відсутності таких вимог в НД коефіцієнт крутіння пряжі і рівниці вибирають з довідника [13].
Фірмою „Rieter” розроблені рекомендації по заправленню машин прядильного виробництва, які необхідно враховувати при складанні плану прядіння з використанням цього устаткування (табл.22 – 38) [19].
Таблиця 22 – Рекомендована лінійна густина напівфабрикатів при виробництві кільцевої пряжі за кардною системою
Таблиця 23 – Рекомендована лінійна густина напівфабрикатів при виробництві кільцевої пряжі із хімічних волокон
Таблиця 24 – Рекомендована лінійна густина напівфабрикатів при виробництві кільцевої пряжі за гребінною системою
Таблиця 25 – Рекомендована лінійна густина напівфабрикатів при виробництві пневмомеханічної пряжі за кардною системою
Таблиця 26 – Рекомендована лінійна густина напівфабрикатів при виробництві пневмомеханічної пряжі за гребінною системою
Таблиця 27 – Рекомендована лінійна густина напівфабрикатів при виробництві пневмомеханічної пряжі із хімічних волокон
Таблиця 28 – Рекомендовані коефіцієнти крутіння рівниці
Таблиця 29 – Рекомендовані параметри рівничних машин і маса рівничного пакування
Таблиця 30 – Рекомендовані коефіцієнти крутіння кільцевої пряжі
Таблиця 31 – Рекомендовані коефіцієнти крутіння пневмомеханічної пряжі
Таблиця 32 – Рекомендована швидкість випуску стрічкових машин
Таблиця 33 – Рекомендовані параметри кільцепрядильної машини
Таблиця 34 – Рекомендовані швидкісні параметри кільцевих прядильних машин
Таблиця 35 – Розміри і маса бобін з пневмомеханічних прядильних машин
Таблиця 36 – Рекомендовані швидкісні параметри пневмомеханічних прядильних машин
Таблиця 37 – Рекомендована продуктивність машин розпушувально-очисного агрегату
Примітка: В дужках наведені дані для пакорозпушувача з великими розпушувальними барабанами
Таблиця 38 – Рекомендована продуктивність чесальних машин
Примітка:* Машини з високими технологічними можливостями і експлуатаційними характеристиками
Розрахунок показників плану прядіння здійснюється наступним чином [13,25].
Величину витяжки визначають за формулою: , (13) де Е – величина витяжки, Твх, Твих – лінійна густина відповідно вхідного і вихідного продукту, текс, а – число складань.
Величину крутки визначають за формулою: , (14) де К – величина крутки, м-1, α – коефіцієнт крутіння, Т – лінійна густина продукту, текс.
Швидкість робочих органів встановлюють згідно з граничними значеннями, які вказані в технічний характеристиці машин. На тіпальних машинах вибирається частота обертання скочувальних валів, на стрічкових машинах – лінійна швидкість переднього циліндру, на стрічкоз’єднувальних машинах – лінійна швидкість скочування, на гребенечесальних машинах – частота обертання гребінного барабанчика. На рівничних, кільцепрядильних, крутильних машинах вибирається частота обертання веретен. Частота обертання роторів пневмомеханічних прядильних машин обумовлена конструкцією машини. Швидкість випуску на кардочесальних машинах визначається, виходячи із вибраної продуктивності машин.
Теоретична продуктивність машин визначається наступним чином:
- кільцевих прядильних машин (1000 веретен), кг/год , (15) де nв – частота обертання веретен, хв-1, Тпр – лінійна густина пряжі, текс, К – величина крутки, м-1.
- пневмомеханічних прядильних машин (1000 камер), кг/год , (16) де nв – частота обертання прядильних камер, хв-1, Тпр – лінійна густина пряжі, текс, К – величина скручення, м-1.
- рівничних машин (100 веретен), кг/год , (17)
де nв – частота обертання веретен, хв-1, Тпр – лінійна густина рівниці, текс, К – величина крутки рівниці, м-1.
- гребенечесальних машин, кг/год , (18)
де nг.б. – частота обертання гребінного барабанчика, хв-1, F – довжина живлення за цикл, мм, N – число випусків на машині, Тх – лінійна густина холстика, ктекс, П – кількість гребінного пачосу, %.
- cтрічкоз’єднувальних машин, кг/год , (19) де Vc – лінійна швидкість скочувальних валів, хв-1, Тх – лінійна густина холстика, ктекс.
- стрічкових машин, кг/год , (20) де Vв – лінійна швидкість переднього циліндру, м/хв, Тс – лінійна густина стрічки зі стрічкових машин, текс, N – число випусків на машині.
За основу розрахунку чесальних машин приймається теоретична продуктивність машини, кг/год, яка вибирається з технічної характеристики машини з урахуванням досвіду її експлуатації [10,11,13,19]. По теоретичній продуктивності розраховується швидкість випуску чесальної стрічки.
, (21)
де Vв – швидкість випуску чесальної стрічки, м/хв, Тс – лінійна густина чесальної стрічки, текс.
- тіпальних машин, кг/год , (22)
де dс.в. – діаметр скочувальних валів, мм; n с.в. – частота обертання скочувальних валів, хв-1, Тн – лінійна густина настилу, текс.
На випадок виробництва крученої пряжі на машинах подвійного крутіння (типу VTS) однониткову пряжу з кільцевих прядильних машин перемотують на мотальних автоматах. Теоретичну продуктивність мотальних автоматів (1 головка), кг/год, розраховують за формулою: , (23) де V – швидкість перемотування, м/хв, Тпр – лінійна густина пряжі текс.
- крутильних машин подвійного крутіння (1 веретено), кг/год , (24) де V – швидкість випуску, м/хв, Тпр – лінійна густина крученої пряжі, текс, nк – частота обертання веретен, хв-1, К – величина крутіння, м-1. Цифра 2 в чисельнику вказує на те, що за один оберт веретена здійснюється два крутіння пряжі, що й збільшує продуктивність в два рази.
Значення коефіцієнтів ККЧ і КПУ приймають за рекомендаціями з урахуванням досвіду експлуатації устаткування або по довіднику [19,13]. В табл. 39 наведені значення ККЧ для машин фірми „Rieter”.
Таблиця 39 – Значення коефіцієнтів корисного часу машин прядильного виробництва
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; просмотров: 494; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.188.96.17 (0.011 с.) |